Епізод 12. Майстерня

Вранці Бакі побачив, що лежить на матраці, дбайливо прикритий теплим пледом, який йому перед від’їздом подарувала Лора Бартон. Мабуть Беймакс влаштував його зручніше, коли він відключився, наплакавшись вдосталь, після чого повернувся у свою скриньку, тому що у безпосередній близкості робота не спостерігалося. Альпіна спала поряд, на подушці, і її хвіст лоскотав Бакі ніс. Відсунувши пухнасту кінцівку, Бакі перевернувся на спину.

Всупереч очікуванням, відчував він себе пречудово. Можливо, праві були всі ті люди і розумні книжки, котрі радили поплакати, відчуваючи душевний біль. Туга за Стівом і сум від ситуації з Накашимою не стали менше. Але Бакі справді відчув полегшення, ніби разом із сльозами та невидима ноша, яка тиснула на серце каменем, зменшилася.

Поснідавши у компанії Альпіни, Бакі вирішив не відкладати на потім бажання знайти роботу і зайнявся переглядом об’яв з найму.

Розкривши блокнота, Бакі побачив список з прізвищ. Кілька секунд він дивився на нього, згадуючи усіх людей, що у ньому значилися. Потім узяв олівець і жирно перекреслив прізвище Накашими, знову відчувши полегшення. Він наче поставив крапку у цій ситуації і перевернув сторінку, метафорично і буквально.

Виписавши кілька адрес у блокнот, Бакі звірився з годинником: пора було збиратися на зустріч з психологом.

Стайлз сприйняв ідею Барнса з ентузіазмом, похвалив організованість (записані у блокнот адреси) та висловив сподівання, що наступного сеансу вони обговорять процес пошуку і його результати, якщо такі будуть.

До вибору місця роботи Бакі підійшов відповідально: обійшов усі автомайстерні, де потребувалися працівники, дізнався про їхніх власників (тільки загальноприйнятними методами, загугливши та розпитавши побачених у автосервісах клієнтів). У першому салоні було надто людяно та гамірно. Заправляв там усім неохайно виглядаючий ірландець з величезним пузом і прокуреним голосом. З Бакі він розмовляв крізь зуби, вочевидь, подумавши, що той емігрант, тобто бути особливо ввічливим з ним не варто. Це місце Бакі викреслив зі списку без жалю.

У наступній майстерні його завернули від порогу, навіть достоту нічого не пояснивши. Втім, підслухана розмова між працівниками трохи прояснила ситуацію: його обличчя впізнали і не захотіли мати справ з колишнім міжнародним вбивцею, хай і виправданим. Бакі закреслив адресу у блокноті і вирушив до наступного автосервісу.

У третій майстерні його прийняли якось надто радісно, попросили роздати автографи і сфотографуватися. Скріпивши серце Бакі зробив все, що просили, і скоріше забрався звідти. Він шукав тихе, спокійне місце, де міг би медитувати над зламаними моторами і повертати до життя старі, але ще гарні речі. До його планів не входили щоденні фото-сесії і надмірна увага людей.

До вечора Барнс трохи зажурився. Картина повторювалася з лякаючою точністю. У якихось салонах його приймали з розпростертими обіймами і їхніх власників не хвилювали його професійні навички. Їм хотілося узяти на роботу друга колишнього Кепа, щоб привертати до майстерні більшу увагу. У інших його лякалися і одразу просили піти або натякали на це. Десь його чи то не взнавали, чи то на його відомість було плювати, але ті місця з якихось причин не підходили самому Барнсові.

Наступного сеансу Бакі пожалівся на свої невдачі лікарю Стілінскі. Вислухавши про вояж Нью-Йорком, Стайлз пожував губу і видав:

— Зазвичай я не змішую особисте і професійне, але вважаю, тут особливий випадок. Сестра мого чоловіка володіє автосервісом. У неї як раз звільнився один із співробітників і їй потрібен новий механік. Якщо хочеш, я можу тобі дати адресу і домовитися про співбесіду.

— У чому підступ? — Бакі спохмурнів.

— Лора та її працівники, «зграя», як вона їх називає, досить специфічні у спілкуванні люди. Їх не всі можуть витримати, — при цьому Стайлз посміхнувся з такою ніжністю, що стало зрозуміло — особисто він у специфічності обговорюваних людей нічого поганого не бачив. — У будь-якому випадку, не сподобається — підеш.

Бакі подумав і погодився. Врешті решт, що він втрачав?

^ О__О ^

Майстерня родички Стайлза називалася просто і невигадливо: «У Хейлів». Ледь Бакі привітався з гарною білявкою за стійкою рецепшна, на бейджику якої було написано "Еріка", звідкись з’явилася не менш гарна брюнетка у робочому комбінезоні і запросила Барнса слідувати за нею.

— Вітаю, я Лора, — ще не дійшовши до кабінету, представилася вона. — Стайлз розповів, що ти шукаєш роботу, і це було б для нас справжнім спасінням! Ми отримали термінове замовлення, а дехто саме у цей момент зібрався дезертирувати!

Останні слова вона промовила, навмисно підвищивши голос.

— Іди до дідька, Лоро! — одразу пролунало з-під старого форда, але Бакі побачив лише ноги дівчини, що лежала під машиною на спеціальному ліжаку. — Я попереджала, що Лідія розглядає варіант переїзду до Лондону!

— А я просила попередити хоча б за два тижні, а не тягнути до останнього! — огризнулася власниця сервісу.

Жестом запропонувавши Барнсові пройти до невеличкого офісу, Лора закрила за ним двері і впала у крісло навпроти того, що зайняв Бакі.

— Скажу про загальне, — Лора відкрито подивилася на Барнса, ніби хотіла пронизати його поглядом. — Я знаю, хто ти, бачила репортажі. Інформація про теба найсуперечливіша, але Стайлз за тебе поручився. Тут у всіх складна доля. Від тебе вимагається: надати допомогу, якщо людина її потребує або звернутися до мене чи інших співробітників майстерні, якщо з якоїсь причини ти цього зробити не можеш. Не лізти у чуже особисте, якщо тебе про це не просили, виконувати роботу у термін і попереджати, якщо з якоїсь причини ти не можеш вийти на зміну.

— Звучить не так вже й складно, — обережно протягнув Бакі. Лора викликала у ньому почуття тривоги, але звичайної, «цивільної», якщо можна так сказати, не пов’язаної із справжньою загрозою для життя або здоров’я.

— Замість цього ми гарантуємо тобі невтручання у твоє особисте життя, будь-яку фізичну чи психологічну допомогу, якщо це буде потрібно, День Піци у п’ятницю і стабільну заробітну платню ось у такому розмірі, — Лора написала щось на відривному помаранчевому листочку і подала Барнсові. Сума була не такою вже великою, але загалом досить пристойною для механіка середньої руки (Бакі погуглив, поки їхав до майстерні). — Стайлз сказав, що тобі ця робота потрібна не для заробітку, а скоріше для душі. Не подумай, що я жадібна або намагаюся зекономити на тобі, просто це все, що ми можемо собі дозволити у бізнесі, котрий пережив спад під час Клацання, і у якому довгий час працювало чотири родича майже безкоштовно.

Лора закусила губу, вочевидь, хвилюючись, що Бакі відмовиться.

— Все добре, — запевнив він дівчину. — Мене влаштовує така сума.

— Будь ласка, скажи, що ти розумієшся на вінтажному брухті тридцятих та сорокових! — з відчайдушною надією поглянула на нього Лора. — Я була настільки дурною, що тікала з гаражу, коли дідусь ремонтував подібні автівки, і єдиною, хто з ним колупався у тому мотлоху, була моя молодша сестра Кора. А тепер вона із своєю дівчиною зібралася до Лондону. Ти не подумай, я неймовірно щаслива, що вони нарешті вирішили з’їхатися після п’яти років залицянь, що витріпали всім нам нерви, але я гадки не мала, що їхнє спільне житло буде знаходитися у бісовій Англії! Тому ми залишилися без головного (і єдиного) спеціаліста з ретро-авто, а у нас як раз є термінове замовлення! Ти у цьому щось тямиш?

Вона молитовно склала руки перед грудьми.

— Я дещо у цьому тямлю, — слухняно кивнув Бакі. — Але мені потрібно подивитися на авто. Хай і здається, що їх ліпили за одним шаблоном, насправді можуть бути відмінності.

— Звісно-звісно, — Лора засяяла і скочила з крісла. — Ходімо, я покажу тобі.

Форд 38-го року виглядав доволі непогано, як на свій вік, було видно, що за ним ретельно доглядали. Дівчина, що раніше лаялася з Лорою, котра виявилася такою ж яскравою брюнеткою, як і сестра, виповзла з-під його черева і, витерши вимазані у мастилі руки ганчіркою, підійшла привітатися. Лора відволіклася на поклик Еріки і Баки залишився з молодшою Хейл сам на сам.

— Мене звати Кора, — дівчина обпекла його поглядом, ще більш проникливим, ніж у сестри. Мабуть, це було їхньою сімейною рисою. — То це ти моя заміна?

— Бакі, — він потис протягнуту долоню, відмітивши міцну, як для дівчини хватку. — Сподіваюся на це.

— Не хвилюйся. Якщо ти відрізняєш хрестову викрутку від пласкої, Лора тобі руки цілуватиме. У нас, крім цієї крихітки, ще сім замовлень, люди як збожеволіли, усім терміново потрібно ремонтувати своїх залізних коней. Навіть Дерека довелося з лекцій смикнути.

— Дерек — це хто? — спитав Бакі, зазирнувши під відкритий капот форда.

— Наш з Лорою брат, — відповіла дівчина, подаючи викрутку у автоматично протягнуту Барнсом руку.

— Він навчається? — Бакі почав оглядати нутрощі машини, з неочікуваною легкістю включившись і у роботу, і у розмову.

— Ні, він викладає. Історію, у Колумбійському університеті. Але він раніше підробляв тут, тому інколи допомагає, коли у нас завал з замовленнями. Що звісно ж, не радує його партнера. Здається, Стайлз прислав тебе сюди, щоб ми повернули його дорогоцінного чоловіченька назад.

— Я теж підозрював, що справа не у піклуванні про мене, — усміхнувся Бакі і Кора засміялася, оцінивши жарт.

— Ну як тут успіхи? — запитала Лора, що повернулася від клієнта. — Зможеш повернути цю кралю до світу живих?

— Гадаю, так, — кивнув Бакі, витираючи долоні поданою Корою ганчіркою.

— Чудово! — Лора засяяла, ніби їй сказали, що вона виграла мільйон. — Я роздрукувала для тебе копію договору, візьми додому, продивися і порадься з юристом. Ми оформляємо страхування, у тебе буде відпустка раз на рік і оплачуваний лікарняний за запитом. Спочатку попрацюєш два тижні на півставки, щоб зрозуміти, чи хочеш тут залишитися. А ще, це не прописано у договорі, але я можу пообіцяти, що тут не буде ніяких журналістів або фанатів. Якщо у тебе виникнуть проблеми у цьому плані, звертайся до мене або до Джексона. Це наш юрист, я пізніше тебе з ним познайомлю. Коли ти зможеш почати?

— Ем… завтра? — з запитальною інтонацією протягнув Бакі. Він був готовий почати вже зараз. Йому сподобалося у цьому тихому, затишному місці. Сестри Хейл мали досить різку манеру спілкування, але було видно, що насправді вони м’які люди. Але Барнс розумів, що повинен переварити нові враження, та й проконсультуватися з кимось з приводу договору, як радила Лора, також було б не зайвим.

— Чудово! — власниця майстерні широко посміхнулася і ляснула його по плечу. — Приходь завтра, зранку, познайомлю тебе з усіма.

На цьому вони попрощалися. Посміхнувшись Еріці за стійкою, яка помахала йому рукою, Бакі вирушив до станції метро. Сподівання після сьогоднішньої зустрічі у нього були найкращі.

^ О__О ^

Вдома Барнс ретельно прочитав виданий Лорою договір, не знайшов у ньому нічого кримінального, але, про всяк випадок, сфотографував і надіслав Пеппер з проханням подивитися. Та відповіла через годину, що не знайшла ніяких підводних каменів, і привітала з новою посадою. Бакі відчув дивне задоволення, ніби розказав про знайдену роботу мамі або сестрі, і та за нього пораділа. Втім, Пеппер давно перейшла у розряд близьких друзів, тому, напевне, такі почуття щодо неї можна було назвати природніми.

Користуючись коментарями Пеппер, надісланими у відповідь на фото документа, Бакі заповнив договір, погодував Альпіну і пішов спати, думаючи про перший робочий день.

До Хейлів Бакі прибув о восьмій, хвилюючись, чи не зарано це. Однак Лора, побачивши його, широко посміхнулася і потягнула знайомитися зі «зграєю». Робітники майстерні радо привітали його і дивилися з цікавістю, а без опасіння, хоча, за словами Лори, всі вони знали про минуле Барнса. Їх більше хвилювало, чи їсть він м’ясо, чи п’є пиво і якому виду спорту надає перевагу, щоб подивитися по телевізору на стіні. Не дивлячись на те, що відповідав Бакі не дуже красномовно, розмови не втомлювали і не дратували його. Він лагодив форд разом з Корою, розмовляючи з усіма, хто проходив повз.

Ввечері прямо у майстерні відбулася прощальна вечірка для Кори і її дівчини Лідії, що виявилася вишуканою рудою красунею з вченим ступенем з ядерної фізики. Бакі відчув деяку незручність, коли його запросили залишитися на вечірку з піцою та пивом, проте Лора наполягла. Втім, він нітрохи не пошкодував.

Стайлз, що також відвідав майстерню у той день, познайомив Бакі зі своїм чоловіком, і Барнс в глибині душі погодився, що Дерек справді виявився зразком різниці у зовнішності та вмісті, як і сам Бакі. Виглядав він як мексиканський бандит, у шкіряній куртці і з похмурим поглядом з-під насуплених брів. Але насправді виявився неймовірно милим чоловіком, котрий стежив, щоб в усіх тарілки були повними, позичив старшій сестрі куртку, коли помітив, що та змерзла, і захоплююче розповідав Бакі про роботу викладача у тихому кутку, куди вони обидва забилися у пошуках відносної тиші, коли решта компанії вирішила грати у фанти.

Після завершення вечірки Бакі подумав, що затримається у майстерні. Здається, він нарешті знайшов "своє" місце.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.