Вам потрібні обійми

Примітка:

В цій роботі Джон Уокер позитивний персонаж, без усяких прихованих мотивів та розладів психіки.

°☆°☆°☆°

Хай Бакі робив помітні кроки на шляху до спокою, це не означало, що все у його житті почало налагоджуватися чарівним чином. Світові ще було що підкинути йому для стресу. Влада, втративши надію на повернення Стіва, пошкребла по засіках і звідкись дістала нового Кепа, котрого презентували з помпою, наче нову модель автомобіля.

Коли Бакі почув про це у новинах вперше, то розчавив у руці (навіть не вібраніумній) пляшку молока, налякавши Альпіну. Поки збирав друзки, відмивав підлогу, діставав з-під канапи і втішав кішку, встиг охолонути і обдумати цю новину. На наступній зустрічі з психологом він вирішив її обговорити, тому що вона викликала у нього сильні почуття.

— Отже, призначення нового Капітана засмутило тебе? — уточнив Стайлз.

— Скоріше, викликало лють. Постраждала одна пляшка молока і я налякав кішку.

— З нею все добре? — з надмірною тривогою поцікавився лікар.

— Обклала мене котячими матюками і цілий вечір кусала за ноги, але після декількох годин погладжувань, все ж змилостивилася.

— А зараз? Ти все ще сердишся через нового Кепа?

— Я був засмучений, тому що здалося, ніби Стіва забули, замінили кимось новим. Але коли я обдумав те, що відбулося, зрозумів, що це не так страшно. Стів був першим суперсолдатом і Капітаном Америка, але він не планувався єдиним. Якби лікаря Ерскіна не вбили, або хтось зміг би повторити його роботу — у нас була б купа суперсолдатів. Можливо на їхньому фоні Стів не кидався б так у очі. Та й в решті решт Капітан Америка — це посада, а не конкретна особистість. Як воїнське звання. У Стіва було ім’я і була посада, яку він займав. І, якщо цю посаду і пов’язані з нею обов’язки можна комусь передати, то його ім’я, людина, якою він був, всі ті важливі речі, які він зробив, будучи Капітаном — все це залишиться з ним. Ніхто не зможе відібрати це у нього.

Бакі замислився, подивившись на воду — сьогодні вони з лікарем вибралися до затоки.

— Я пошукав інформацію про нового Кепа. Нічого протизаконного, лише те, що можна загуглити. Джон Уокер наче здається непоганим хлопцем. Купа операцій і нагород, хороша підготовка. Такий самий солдат, що б’ється за свою Батьківщину, як і Стів. Гадаю, Уокер гідний зайняти таку високу посаду, але яким він буде Капітаном — залежить лише від нього. Мені здається, Кеп — це у якомусь ступені спосіб маніпулювання масами, але щось хороше у цьому теж є. Людям потрібен лідер, символ, як свого часу був потрібен Стів, саме у цій якості. Я не можу звинувачувати їх у бажанні піти за кимось, хто знову встане на їхній захист. А тому хлопцю, Уокеру, можу лише поспівчувати. Насправді бути Капітаном справжній кошмар. Я гадки не маю, як Стів порався з жахливим напруженням, яке йде бонусом до цієї посади, і дріб’язково радий, що ніхто у владі не здогадався заявитися з пропозицією зайняти це місце до мене.

— Ти не хотів би стати новим Кепом? — поцікавився Стайлз.

— Я був гордим піти на війну, щоб захищати своїх співвітчизників. Я з усіх сил намагався прикривати Стіва та своїх товаришів-Ревучих. Але бути Капітаном Америка означає постійно воювати, а я більше не хочу цього робити. Якщо знадобиться… якщо станеться щось на кшталт Таноса і мене знову попросять взяти до рук зброю, щоб допомогти людям, я це зроблю. Але спеціально шукати війни не буду.

— Я радий, що ти не соромишся визнати це вголос, — Стайлз м’яко посміхнувся. — Багато ветеранів або колишні поліцейські бояться заявити, що більше не хочуть займатися своєю колишньою діяльністю, вважаючи це проявом боягузтва. Але така робота — це сильний стрес, який поволі підточує навіть найсильніших. І це нормально — більше не бажати відчувати цей стрес.

Бакі сором’язливо посміхнувся у відповідь.

— Ти кажеш із знанням справи. Також був копом, як твій батько?

— Федеральним агентом. Мені дуже подобалася моя робота, хоч вона і жерла безодню часу і сил. Проте я відчував ні з чим не порівняну радість, коли успішно закінчував чергову справу. Я допомагав людям. Ось тільки зворотнім боком моєї роботи були травми, невроз, гастрит і перманентна погроза лишитися життя, — Стайлз поглянув на сріблясто-блакитну воду затоки. — Одного разу мене викрали. У полоні я був недовго, всього лише кілька годин, але я пережив ні з чим не порівняний досвід. Таке відбулося зі мною не вперше, але мабуть цей випадок став своєрідною точкою неповернення. Я намагався перетерти мокрі від власної крові мотузки об іржавий цвях і думав про те, що цього разу можу не впоратися. Що, не дивлячись на свої навички і безглузду хоробрість, у мене є всі шанси повернутися додому у труні. Що батько може не витримати звістки про мою смерть, адже у нього слабке серце. Що я так і не побачу народження первістка мого кращого друга, чиїм хрещеним мав стати. І що мій хлопець впаде у глибоку депресію, а я щойно вмовив його з’їхатися.

Було видно, що згадки про той момент життя ще завдавали Стайлзові болю.

— Мене тоді врятували і першою думкою після пробудження у лікарні була: «Я не хочу туди повертатися». В сенсі, на оперативну роботу. Вона була захоплюючою і дуже цікавою, але я більше не міг її виконувати. Заради цієї роботи я повинен був пожертвувати надто багатьма речами і зрозумів, що не готовий заплатити цю ціну. Тому я подав у відставку, перекваліфікувався у психотерапевта і допомагаю людям іншим способом, — Стайлз посміхнувся і поглянув на Бакі. — Це не страшно, якщо ти більше не хочеш жити колишнім життям.

— Але проблема у тому, що на відміну від тебе, я не знаю, чим хочу займатися, — зітхнув Барнс.

— Ти потребуєш грошей?

— Ні, на життя вистачає. У мене навіть більше заощаджень, ніж я можу витратити, якщо чесно. Але мені б не хотілося цілими днями сидіти вдома і божеволіти від неробства.

— І не треба. Але це означає, що тобі не варто терміново шукати роботу. У тебе є дві важливі в твоєму стані речі: час і гроші. Ти не залежиш від цих факторів, а отже, зможеш вибрати справу до душі. Спробуй різні професії, думай, вибирай і знайдеш те, що тобі сподобається.

— Мені б твій оптимізм, — пирхнув Бакі.

— Готовий поділитися у будь-який час, — Стайлз стукнув кулаком об кулак Барнса і, попрощавшись, пішов.

Бакі залишився дивитися на затоку та перебирати подумки відомі йому професії, не пов’язані з ризиком для життя.