Вам потрібні обійми

Втретє Беймакс активувався без певної причини.

Бакі повернувся до квартири після зустрічі з назначеним йому владою психологом. Як завжди, сеанс пройшов напружено. Лікарка Рейнор майстерно тиснула на больові точки, грала словами та намагалася його спровокувати. Бакі коштувало великих зусиль, щоб не вилаятися у відповідь на різкі висловлювання жінки. У спілкуванні з нею він відчував себе тривожно. Хоча на Бакі були відсутні магнітні кайдани, а за дверима не знаходилися охоронці, кожного разу на зустрічі з лікаркою Рейнор він відчував себе, наче на допиті.

Скинувши взуття коло дверей, Бакі повісив куртку на цвях, вбитий прямо у стіну, і всівся на підлогу.

Сеанси давалися йому важко: він не мав довіри до лікарки Рейнор, котра наче повинна була йому допомогти, не довіряв людям, які призначили цю жінку йому допомагати. Він вже шкодував, що піддався на вмовляння і залишився у Нью-Йорку. Бакі мало що пам’ятав з попереднього, довоєнного життя, але рідне місто зовсім не впізнавав. Він відчував себе тут чужим, але повинен був терпіти це, тому що у нього була справа. Він зобов’язаний був виправити те, що накоїв, коли був Зимовим Солдатом.

Бакі піднявся з підлоги, дістав з наплічника, який за старою звичкою тримав зібраним, темно-синій светр і одягнув. Светр належав Стіву. Після повернення з небуття Бакі вдалося знайти не так вже й багато речей друга, але він забрав все, що зміг відшукати. Йому здавалося, що від одягу Стіва все ще відчувається його запах, що, звісно ж, не могло бути правдою — забагато часу минуло. Жоден запах не міг триматися так довго, але Бакі було приємно так думати. І приємно було уявляти, що це не в’язана тканина светра обіймає його плечі, а великі, затишні руки Стіва лагідно, обережно торкаються його тіла, закриваючи від жорстокого світу. Зараз Бакі дуже потрібно було відчути себе захищеним.

Зустрічі з психологом виснажували його сильніше повноцінного тренування у спортзалі. Це не було так само важко, як наприклад катування, але сеанси вимагали від Бакі напруження усіх розумових та духовних ресурсів. Не було схоже, що лікарка Рейнор прагнула йому допомогти, як це робили Шурі та Т’Чалла. Скоріше, вона намагалася вивчити Бакі, щоб зрозуміти, чи не представляє він загрози. Вона все ще шукала Зимового Солдата всередині нього, і Бакі не міг поклястися, що його там більше не було.

Коли Беймакс несподівано надувся і вийшов із свого ящика, Бакі здивувався. У тому сенсі, що причин для цього не було — Барнс не був поранений чи хворий та не видавав ніяких звуків, що свідчили б про його погане самопочуття.

— Чому ти активувався? Я не потребую допомоги.

— Це не так, — заперечив робот.

— У мене нічого не болить. І я не спав, тому жахіть не бачив.

— Підтверджую. Але Ви все одно потребуєте моєї допомоги. Я просканував Вас після повернення, і Ваш емоційний стан змушує тривожитись. Що до цього призвело?

— Це двома словами не пояснити, — зітхнув Бакі.

— Використайте більше, ніж два слова, — запропонував Беймакс, вочевидь, сприйнявши його слова буквально. — Я не обмежую Вас у словарному запасі.

— Це вираз такий, — пирхнув Бакі. — Я маю на увазі, що не так просто розказати про те, що відбувається.

— Я готовий чекати, скільки буде потрібно, поки Ви формулюєте думку, — запевнив Беймакс.

— Нема чого формулювати, — спробував відмахнутися Барнс. — Я просто втомився.

— Що призвело до відчуття втоми? — не здавався робот. — Чим Ви займалися, поки були відсутні?

— Ходив на зустріч з психологом, — Бакі, зрозумів, що той так просто не відчепиться.

— Розкажіть, що з Вами там сталося, а я спробую зрозуміти, що саме призвело до відчуття втоми.

— Я не хочу про це говорити. Я взагалі не хочу говорити, але мене постійно змушують до цього! — Бакі не стримався і підвищив голос. Він просто хотів забитися у свою квартиру, як звір у лігво, згорнутися калачиком на матраці, кинутим на підлогу, закрити очі і ненадовго уявити, що Стів просто вийшов до магазину і повернеться з хвилини на хвилину. Він не хотів виправдовуватися перед чортовим роботом!

— Звісно, Ви не зобов’язані говорити, якщо відчуваєте від цього дискомфорт. Але якщо Ви не поговорите зі мною, у мене не вийде зрозуміти, як Вам допомогти.

Робот плюхнувся на підлогу поряд з Бакі і наступної миті той відчув, як м’які силіконові руки обіймають його.

— Що ти робиш? — приголомшено видихнув Барнс.

— Коли людина відчуває емоційний дискомфорт, рекомендовані втішні жести. зокрема, обійми, — пояснив Беймакс.

Бакі хотів обуритися, але стримався. Від робота пахло дивно, але не можна сказати, що неприємно. Бакі давно ніхто не обіймав і, хай турбота Беймакса була незграбною, зараз він відчайдушно цього потребував. Тому Барнс просто заплющив очі і виштовхнув з голови думки про те, до чого ж усе це дико — шукати співчуття у когось неживого.

^ О__О ^

На дивних обіймах ця історія не закінчилася. Коли Бакі повернувся додому з чергового сеансу, то застав Беймакса, котрий очікував його біля порога.

— Що сталося? Чому ти у робочому стані?

— Я активувався, щоб поговорити з Вами.

— Слухаю, — Бакі завів за спину руку, стискаючи рукоятку ножа, що ковзнув у долоню з рукава. Дивний робот почав його тривожити.

— Я підключився до Вашого телефону через інтерактивну мережу, — ошелешив його Беймакс.

— Навіщо ти це зробив?

— Вам було складно говорити про фактор, що засмутив Вас минулого разу, але все вказувало на те, що травмуюча подія відбулася на зустрічі з психологом. Тому я взяв на себе хоробрість оцінити самостійно, як відбувається сеанс.

— Мені не подобається, коли за мною шпигують, — Бакі стиснув рукоятку ножа сильніше.

— Шпигувати означає збирати інформацію, щоб використати її для шкоди тому, за ким шпигують. Я збираюсь використати отриману інформацію, щоб допомогти Вам.

— Допомогти в чому?

— Покращити Ваш стан.

— І яким чином ти збираєшся це зробити? — Бакі не до кінця розслабився, але сховав ножа назад у рукав.

— Ознайомившись з тим, як приходить сеанс з лікаркою Рейнор, я прийшов до висновку, що Вам потрібно змінити терапевта, — впевнено заявив Беймакс.

— А ти не шукаєш легких шляхів, — у Бакі поповзли догори брови. — Цю лікарку призначили мені люди з влади. Мені не дозволять так просто її змінити.

— Але вона не допомагає Вам. Лікарка Рейнор вибрала пригнічуючу, шокуючу пацієнта тактику ведення розмови, яка у Вашому випадку не працює. Лікарка не викликає у Вас довіри, але не змінює стратегію. Ви не можете розкритися на сеансі і, як наслідок, зустрічі Вам не допомагають. Якщо лікарка не збирається змінити методику у подальшому, значить, треба змінити лікарку.

— Знаєш, мене радує, що ти це помітив, — криво посміхнувся Бакі. — А то я вже почав думати, що втрачаю розум і це все мені тільки здається.

— Я просканував Ваш мозок, — відгукнувся робот. — Він пошкоджений, однак його стан на даний момент більш ніж задовільний. Процес відновлення нервових тканин йде повільно, але впевнено. Я не знайшов серйозних патологій, здатних вплинути на Ваше сприйняття реальності.

— Радий це чути, але твоїх заяв недостатньо. Одного мого бажання змінити лікаря не вистачить для запевнення людей, яким я змушений підкорятися.

— Тоді потрібна підтримка того, хто має достатній авторитет, — впевнено сказав Беймакс.

— У мене немає таких знайомих, — скривився Бакі.

— Це не правда. Місіс Старк має достатньо авторитету, щоб підтримати Вас. Я вже повідомив їй про Вашу проблему, і вона призначила зустріч завтра, у її офісі, у дев’ять нуль-нуль.

— Слухай, ти, шматок вуглеволокна! — Бакі спробував схопити робота за шию, але долоня лише зісковзнула з гладкого покриття. Та й шиї, як такої, у Беймакса не було, голова приєднувалася прямо до тулуба. — Ти не мав права робити щось подібне за моєю спиною!

— Вибачте, я не розумію, які саме дії розсердили Вас. Не могли б Ви уточнити, щоб у подальшому я такого не допускав?

— Я серджуся тому, що ти подзвонив Пеппер!

— Мої дії були продиктовані турботою про Вас. Ви самі визнали, що не можете впоратися з ситуацією самостійно. А коли людина не може з чимось впоратися, їй потрібна допомога друзів.

— Ось тільки Пеппер мені не друг! — вигукнув розгніваний суперсолдат.

— Ви помиляєтесь. Вона Ваш друг, — наполягав на своєму робот.

— Та чому ти так вирішив?

— Вона турбується про Вас, — пояснив Беймакс. — Це те, що роблять друзі.

— Щось я цього не помітив. У чому проявляється її турбота, дозволь дізнатися? — уїдливо поцікавився Бакі.

— Вона надіслала Вам мене, — відповів робот таким тоном, наче це було найголовнішим аргументом, що підтверджував його заяву.

Ошелешений Барнс не одразу придумав, що на це сказати.

— Поки від тебе суцільні проблеми. Відміни зустріч.

— Боюся, я змушений відмовити, — вперся Беймакс. — Ви потребуєте допомоги, а я повинен зробити все, щоб Вам її надати.

Ось так і вийшло, що Бакі опинився у світлому, просторому офісі Пеппер, в новій будівлі «Старк Технолоджіс», обіймаючи важку валізу, всередині якої ховався робот. Ледь за секретаркою Пеппер, що люб’язно супроводила відвідувача до потрібного офісу, закрилися двері, Барнс грохнув залізний ящик об підлогу.

— Ось, повертаю. Не надсилай його більше.

— Чому? Він не допоміг тобі? — Пеппер навіть бровою не повела на створений шум.

— Він мені не потрібен, — Бакі стиснув губи.

— Дозволь з тобою не погодитися. Завдяки Беймаксу я дізналася, що терапія тобі не допомагає. Він переслав мені запис сеансу і я вкрай обурилася, прослухавши його. Я наполягатиму, щоб тобі призначили іншого лікаря та особисто проконтролюю це.

— Ти не повинна в це втручатися, — спробував наполягти Барнс, але його слова не досягли мети.

— Повинна, — Пеппер піднялася з крісла і обійшла стіл, за яким сиділа, коли Бакі практично увірвався до її кабінету. — Я хочу зробити це для тебе, тому що це те, що роблять друзі.

Барнс нахилився і практично прошипів у її обличчя:

— У мене був друг. Найкращій. Єдиний. І навіть він кинув мене. Вибач, але останнім часом я дещо розчарований у дружбі.

— Ми не знаємо, що сталося зі Стівом, — Бакі майже ненавидів те, з яким розумінням Пеппер подивилася на нього. — Нажаль, навіть технології «СтаркТех» не можуть відстежити, у якому саме часовому потоці він зник. І ми не можемо знати, зі своєї волі він лишився у минулому або з ним сталася якась неприємність. Але є дещо, в чому я впевнена на сто відсотків — Стів ніколи і ні за що не лишив би тебе. І тому моє завдання — піклуватися про тебе, щоб, коли він повернеться, я змогла із спокійним сумлінням подивитися йому у очі.

— Гадаєш, він повернеться? — Бакі не хотів, щоб це прозвучало жалібно, але, здається, у нього нічого не вийшло.

— Жодна сила у Всесвіті не зупинить Стіва від того, щоб повернутися до своїх друзів, — Пеппер погладила його по щоці. — І до тебе.

Барнс знайшов у собі сили кивнути, миттєво втративши бажання сперечатися.

— Будь ласка, Бакі, дозволь допомогти тобі. У мене також не так багато друзів залишилося... після всього цього, — зітхнула жінка.

— Боже, Пеппер, пробач, — Бакі стало незручно. — У тебе в самої непростий період, а тут я із своїми істериками.

— Пробачу, якщо забереш Беймакса додому, — Пеппер з сумною посмішкою подивилася на червону валізу. — Він був останньою розробкою Тоні. Чимось, що мало допомогти людям.

— Гаразд, я заберу його. Але, при всій повазі, як ти збираєшся вплинути на міністрів? Чи військових? Тих, хто… наглядає за мною.

— А для цього, мій милий, існують друзі. І я зателефоную своїм, — місіс Старк хитро підморгнула йому і повернулася за свій стіл.

^ О__О ^

Відчуття було таке, наче Бакі моргнув — а все вже влаштувалося. Пеппер була дуже милою, але також непохитною та наполегливою жінкою. Мабуть лише така могла впоратися з Тоні Старком. Вона до когось звернулася, посмикала за якісь ниточки, на когось натиснула — і Бакі отримав іншого психолога.

Новий лікар на перший погляд не складав враження досвідченого спеціаліста. Він уникав класичних костюмів та блокнотів для записів, його одяг нагадував студентський стиль, а ще він використовував сленгові слівця, значення котрих Бакі потайки гуглив. Сяючий погляд нового терапевта, неприпустимо широка посмішка та безкінечні відсилки до поп-культури трохи дратували, але від нього не йшло відчуття небезпеки, та й Пеппер вважала його кращим у своїй справі. Тому Бакі вирішив дати юнакові шанс.

Лікар «звіть-мене-Стайлз» Стілінскі волів проводити сеанси подалі від офісів. Вони з Бакі зустрічалися у кав’ярнях, в кіно на малолюдних сеансах, на грі у бейсбол або хокей на траві, якихось маловідомих команд, на виставках, у громадських бібліотеках та у парку, а його стиль ведення сеансу нагадував безглузді балачки, що іноді перемежалися уточнюючими питаннями. Бакі, як і раніше, не часто відкривав рота на цих зустрічах, здебільшого тому що ледве встигав втрутитися у суцільний потік слів психолога, але той якимось чином все одно робив правильні висновки.

Бакі одного разу спитав, як йому це вдається.

— Ох, бро, я виріс у жахливому місці, серед лицемірних «золотих діточок» та аутсайдерів, які ховали справжні почуття. Доводилося розвивати навичку читати між рядків, тому що напряму там ніхто ніколи не говорив. А потім я познайомився з одним хлопцем, котрий спілкувався виключно за допомогою коротких фраз та багатої палітри міміки його неймовірної форми та густини брів. У порівнянні з ним ти просто відкрита книга.

— І що сталося з тим хлопцем? — зацікавився Бакі. — Зустрічі з тобою допомогли йому?

— Ми розходимося у думці стосовно цього питання. Він вважає, що це була найжахливіша подія в його житті. Я — навпаки, що найпрекрасніша. Коротше, ми одружилися, — Стайлз підморгнув з таким хитрим та самовдоволеним виглядом, що Бакі не зміг стримати посмішки.

Не можна було сказати, що новий лікар став його другом, деякі теми Барнс все ще не міг підняти на його сеансах. Але Стайлз хоча б не розмовляв з ним, як із злочинцем.

°☆°☆°☆°

Примітка:

Стайлз Стілінскі проскочив у сюжет раптово, я його не планувала😅 Він скоріше відсилка, ніж повноцінний герой, тому кросовер ще й з "Вовченям" не ставлю.