Вам потрібні обійми

Жалібне нявкання Бакі почув, коли повертався з магазину. Пішов на слабкі звуки і знайшов за сміттєвими баками крихітне брудне кошеня. Малюк підігнув задні лапки, до яких міцною тонкою мотузкою нащось була прив’язана консервна банка.

Барнс подивувався людській жорстокості і обрізав мотузку складеним ножем, без якого не виходив на вулицю (деякі звички важко перебороти, навіть якщо ти вирішив жити мирно). Обережно запхнувши кошеня, яке все ще голосно пищало, за пазуху, Бакі підхопив з землі пакет з продуктами і поспішив до квартири.

Звісно, Беймакс активувався при перших же звуках, що пролунали з маленького котячого горла.

— Зі мною все добре, — швидко сказав Бакі, передбачивши традиційне питання робота. — Це кошеня тебе розбудило.

Робот наблизився, щоб подивитися на те, як Бакі намагається зрізати рештки мотузки з лапок малюка манікюрними ножицями.

— Я створений, щоб допомагати людям, — проінформував Беймакс. — Але, якщо Ви бажаєте, я можу ознайомитися з інформацією по догляданню за тваринами у мережі.

— Будь такий ласкавий, — Бакі не хотілося їхати до ветклініки пізнім вечором.

— Інформацію знайдено, завантажено і оброблено, — відзвітував робот через кілька секунд. — Дозвольте розпочати сканування?

— Починай.

— Проскановано.

— Якими будуть рекомендації?

— Переломів та внутрішньої кровотечі не знайдено. Задні лапки не пошкоджені. Скоріше за все, їхня сповільнена реакція пояснюється онімінням. Рекомендую легкий масаж. Також малюк зневоднений і потребує годування. Рекомендую придбати нежирне молоко та корм для кошенят до трьох місяців. Також пацієнта необхідно вимити у теплій воді з додаванням засобу проти паразитів.

— Де мені його взяти? — спохмурнів Бакі. Здається, вийти з квартири все ж доведеться.

— У ветеринарній аптеці. Найближча від Вашого будинку розташована через два квартали на захід.

— Я не можу залишити його самого, — захвилювався Барнс.

— Я нагляну за ним, — пообіцяв робот.

Бакі налив кошеняті води у маленьку піалу, поспостерігав, як той з жадібністю п’є, і переклав його у коробку з-під взуття, пожертвувавши чисту наволочку. Він так швидко побіг до магазину, що мабуть налякав перехожих, але йому було все одно.

Мила дівчина з ветеринарної аптеки порадила пігулки проти внутрішніх паразитів і рідкий засіб проти зовнішніх. Також Бакі став власником номеру ветеринарної клініки і адреси магазину зоотоварів. Після повернення Бакі показав роботу куплені ліки і котячий корм для найменших. Беймакс ретельно оглянув етикетки і схвалив покупки. За його порадою Бакі вирішив спочатку викупати кошеня, а вже потім годувати.

Після знайомства з милом та теплою водою малюк виявився білим, як сніг, без жодної кольорової плямки. Напившись молока, звірятко заснуло у своїй коробці на футболці Бакі (наволочок у нього було лише дві і одна вже відправилася у прання).

— У Вас чудово вийшло допомогти цьому малюкові, — похвалив Беймакс, коли кошеня засопіло, згорнувшись грудочкою. — Вітаю, у Вас з’явився новий друг.

— Немає з чим вітати. Я його не залишу, — буркнув Бакі, прибираючи у ванні після купання кошеняти. — Завтра пошукаю йому притулок.

— Чому Ви не хочете залишити його собі?

— Тому що я не той, хто може піклуватися про когось настільки безпорадного, — Бакі розізлився.

— Ви вже дуже добре попіклувалися про нього. Гадаю, у Вас вийде робити це і у подальшому.

— Чому ти наполягаєш на тому, щоб я залишив кошеня?

— Улюбленець зміг би відволікти і підтримати Вас, — пояснив Беймакс. — Піклуючись про нього, Ви б відчули себе менш самотнім.

— Дурниці, — відмахнувся Бакі. — Жоден улюбленець не замінить людського спілкування.

— Це правда, — погодився робот. — Але домашня тваринка здатна пом’якшити людське серце і подарувати душевне тепло.

Бакі не знайшов, що на це відповісти і став чистити зуби перед сном.

^ О__О ^

Серед ночі Барнс прокинувся від того, що тремтяча пухнаста грудка сиділа поряд, на подушці, а шорсткий язик лоскотно вилизував його мокрі від сліз щоки. Бакі і не зрозумів, що плаче, поки не відчув обережні торкання котячого язика. Погладивши кошеня, Барнс переклав його собі на груди і накрив живою долонею. Під ритмічне муркотіння йому вдалося знову заснути.

Зранку Бакі знайшов малюка у котячому туалеті, який купив напередодні. Дивлячись на те, як він ретельно закопує свої сліди у спеціальному наповнювачі, Бакі подумав, що можливо ідея лишити собі кошеня не така вже дурна. Вмившись, він загуглив список необхідних товарів для котика, поки закипав чайник.

Нагодоване збалансованим кормом кошеня дозволило посадити себе за пазуху і досить спокійно перетерпіло похід до зоомагазину. Там приємний хлопець, що ні словом, ні поглядом не дав Бакі відчути себе некомфортно, допоміг підібрати зручну (як для кота, так і для власника) переноску у вигляді рюкзака з прозорою стінкою і отворами для доступу повітря. Також Бакі придбав лежанку, гіпоалергенний наповнювач для лотка і цілий пакет іграшок — всіляких м’ячиків, бантиків, китиць і плюшевих мишок. Бакі просто не зміг вибрати з цього розмаїття і згріб усе, до чого проявив інтерес його новий друг.

Закинувши покупки у квартиру і зробивши перерву на обід, Бакі продовжив слідувати раніше розробленому плану. Посадивши кошеня у рюкзак, Барнс вирушив до ветклініки.

Перше ж питання біля стійки реєстрації поставило його у глухий кут.

— Як звуть Вашого улюбленця? — дівчина за стійкою посміхнулася кошеняті, що допитливо виглядало у прозоре «віконечко» наплічника.

Бакі похапцем почав перебирати у пам’яті імена. Хотілося назвати кошеня якось просто, але гарно, і щоб вибране прізвисько йому підходило.

— Альпін, — видав Барнс і вже впевненіше повторив. — Так, його звати Альпін.

— Дуже гарне ім’я, — похвалила дівчина, записала данні Барнса і попросила почекати у коридорі.

Лікар Капур, невисока смаглява жінка з добрими очима, сподобалася Бакі. Вона говорила ввічливо, докладно відповідала на всі питання і поводилася з кошеням максимально обережно. Альпіну зробили щеплення, виписали вітаміни і назначили день наступного огляду. На зворотному шляху Барнс купив вітаміни і запас корму. Весь вечір він провів, граючись з кошеням і відчуваючи себе набагато краще, ніж зазвичай.

Свою нову лежанку Альпін обнюхав і ретельно покогтив, але спати влаштувався поряд з Бакі. Той не став гнати малюка, відчуваючи, як безпросвітна самотність поряд з мелодійно муркочучим кошеням трохи відступає.

За тиждень кошеня почало вважати територію квартири своєю, ревно охороняючи декотрі її куточки. А ще через місяць, на черговому огляді у ветеринара Бакі дізнався, що Альпін — це Альпіна. Те, що кошеня виявилося кішечкою, додало ніжності у почуття Барнса, які викликав його пухнастий улюбленець.

Вийшовши з клініки, Бакі попрямував до вже знайомого зоомагазину і придбав для Альпіни гарний рожевий нашийник і непоганий GPS-трекер, який підвісив на нього. Альпіна поки не вибиралася за межі квартири, але все могло змінитися, коли вона підросте. Бакі хотів знати, де шукати свою хвостату подружку, якщо їй заманеться погуляти. Перевіривши синхронізацію трекера із спеціальною програмою у телефоні, Бакі оплатив покупки.

З появою в квартирі кошеняти дійсно стало затишніше. Але Альпіна не могла позбавити Бакі від кошмарів, хоч і чесно втішала після кожного жахливого сну. Вона наповнила життя Бакі радістю, але не могла захистити його від нав’язливих думок, що цілими днями сновигали у голові.