розділ десятий. Данило

У будинку Глінцьких було незвичне пожвавлення. Сколо Теофілії мало виповнитися тринадцять років. У честь такого свята мала бути добра гостина. Багато гостей мало наїхати.

Одарка вирішила піти до свого дому в селі. Якби Анджей не просив її залишитися вона не погоджувалася.

Данило парубок двадцяти років не прилучався до жодного діла. Він не любив жодних панів. На це у нього була одна причина.

Він не терпів панцького гніту. Він вважав, що вони замазують пекучий перець солодким цукром, але він колинебуть таки закінчується.

Він обожнював оповіді про опришків, чи козаків хоч розумів, що зараз таких людей уже немає.

Нового Довбуша, чи Хмельницького вже небуде. І це завдавало йому болю.

Він був гарним парубком, але він не хотів одружуватися. Хоч і мама, і тітки його казали. -От дивися, яка Юстина!- -І красуня, і працьовита!- Його тітка Ганна сіла поруч з ним на лаві.

-Ні, цьоцю, Юстина не підходить.-

-Сину, а дивися, яка Марічка красива, і посаг їй дають великий.- Мама поклала йому у миску вареників.

-Мамо, досить.- Хлопець стукнув кулаком по столу. -Я одружуся пізніше.--І, що з ним робити?- Його мати Килина зітхнула. Їй так хотілося побачити невістку, але з таким свавільним сином хіба її дочекаєшся.

Коли Данило зустрів Христю йому здалося він знайшов ту саму зірку. Але, коли він почув її прізвище огида до цієї дівчини заполонила її серце. Хоча він розумів, що вона не винна у тому, що її, чито тітка, чито мати зробила з його батьками. Коли хлопцю було десять років вони з родиною були в підпоряткуванні Ядвіги Барської. Його мама була простою служницею, а батько був конюхом. Він любив коней, то була його стехія, і пані знала, що поки Петро Лозинцький буде при її конях за тварин боятися не треба.

Та одного дня все змінилося. Привезли до них жеребця. Високий, на гнучких ногах, чорнющими очима іскри сипле. І Петро мав об'їздити його, бо нових коней завжди об'їздив він..

Ледь осідлав його. Ласкаво примовляючи до нього заскочив у сідло. Та довго він не поїздив. Жеребець видно не був готовим до такого, тому скинув вершника. Петро під регід слуг звівся із землі. -Ти, дорогенький чекай.- Мовив до тварини, яка спокійнісінько собі пощипувала соковиту травичку.

Поправивши сідло він скочив у нього і схопивши коня за поводи направив його на подвір'я. Тварина схрапнула і за іржавши кинулася у галоп.

Слуги вражені цією сценою оторопіло завмерли на місті.

А Петро тим часом стискав поводи. Він не боявся, але розуміючи, що кінь несе його до річки, схопив батога і уперіщив ним непокірну тварину.

Пані Ядвіга тим часом поверталася з гостини. Була тепла погода, тому вона їхала у простій колясті. Побачивши як конюх вдарив коня у ній заворушилася лють. Тй кінь так дорого коштував їй, щоб зараз цей нікчемний хлоп просто бив його!. Але вона вирішила стримати себе. Діставшись до маєтку, вона пішла до будинку і відпочивши з дороги, викликала до себе Петра.

Чоловік несміливо зайшов до покою. Пані сиділа перед ним вбрана в ошатну червону сукню. На її тоненьких пальчиках поблискували масивні перстні.

-Я чула, що привезли нового коня.- Мовила жінка рівним голосом. -Як він тобі?- Запитала вона вдивляючись у чоловіка пронизливим поглядом.

-Гарний кінь пані, але непокірний.- Відповів Петро неочікуючи підступу.

-Добрий тоді чому ж ти його батогом вдарив?- Ядвіга вже ледь стримувала себе.

-Бо ж кажу непокірний він.- Петро побачив злість на глибені очей Ядвіги.

-Ти мабуть не знаєш, але я забороняю будь кому бити своїх коней.- Її голос відлунював металом. -Та не знання не звільняє від відповідальності за свої вчинк и.- Пані підвелася і вдарила чоловіка по обличчю. -І своє покарання отримаєш і ти!- Жінка перейшла на крик.

Про прикрий випадок Данило дізнався вже від односельців, коли вони з мамою повернулися з гостини..

Пані посадила його в холодну, і кожного дня було по декілька ударів батогом. Батько помер за два місяці. Після похорону пані їх прогнала.

Вони з матір'ю переїхали до села Глінцьких. Але панів він не любив.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.