ПРИСВЯТА БАТЬКАМ.
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю.
Чи є у нім Рай, а чи Раю немає?
Я дуже хотіла би знати про те,
Що ви на тім Світі знов поруч йдете!
Життя не просте прожили. Та раділи,
Ви дім збудували, дітей народили.
У щасті, у горі — завжди були разом!
Прощали, кохали, не мали образи.
Ви вчили нас з братом старих поважати,
Нужденному, щоб допомогу надати.
"Не лізь в суперечку, вирішуй добром" —
Це мама казала нам з братом. Обом.
"Нінуля!" — мій батько казав на матусю.
"Василівна мила!" А я все сміюся.
Які вони щирі в ті миті були.
Велике життя вони вдвох прожили.
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,
Чи є у нім Рай? А чи раю немає?
Та пам'ять про себе хорошу лишили.
Мій любий татусь, моя матінка мила!
09.02.24
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!