НА ДВОРІ ЗНОВУ ПАДА СНІГ
На дворі знову пада сніг
І тихо тане на подвір'ї.
Чомусь так сумно на душі.
А я про тепле літо мрію.
Про сонце мрію та тепло,
Про квіти в полі, чисту річку,
Про, що було уже давно,
Та пролетіло, наче «стрічка».
Було у юності моїй
На літнє свято – на Купала,
Збиралась молодь за селом:
Плели вінки, пісні співали.
Узявшись за руки дівки
Йшли до води гуртом купатись
По черзі кидали вінки:
Плекали щиро закохатись.
Віночки річкою плили.
У кожного свій довгий шлях.
Вогонь! Стрибали парубки,
Дівчата мріяли в піснях.
В душі цілунки та любов,
Едемський сад та рідне серце.
У думах марили знайти
Траву, що папороттю зветься.
Квітує папороть-трава
Лише один раз у житті.
Вона приносить щастя тим,
Хто зміг її знайти вночі.
Ніхто знайти її не зміг.
Та в кожного своя сім'я.
Далеко ліс, нема ріки.
Про свято в спогадах вже я.
Дивлюсь в затьмарене вікно,
Полите снігом та дощем.
Душею лину я туди,
Де моя юність б'є ключем.
15.01.22
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!