ПАМ'ЯТЬ.

Далекий край. Так важко і так сумно.

Немає друзів, мова тут чужа.

Сама в собі, гортаю свої думи,

І так болить зневірена душа.

Лиш інтернет, мов Всесвіт неосяжний,

У ньому я у творчості тону,

Знайомлюсь зрідка, але я знаходжу

Людину, що торкнула за струну,

І ми удвох у простір полетіли:

Вірші і проза — конкурси. Проект,

В якому дружбу ми міцну пізнали,

Загартувались добре — не секрет!

Були не раз розмови-суперечки,

В яких консенсус — наче ясен світ.

Щоразу ми уранці зустрічались

З словами теплими: "Ну, подруго, привіт!"

Раміна стала ближче ніж подруга.

Я з нею можу довго говорить:

Розповідаємо про радості й проблеми,

Зціля розмова, серце не болить.

08.02.25