ПАМ'ЯТЬ.

Найдовший шлях — це довжина життя.

Ти йдеш туди, де не бував ніколи,

До цілі можеш бігти, чи повзти.

Та пам'ятай, що шлях цей — не широке поле.

Немає мапи по якій іти,

Щоб не зробити помилок чи хиби.

Свій хрест несе‌мо за свої гріхи,

Молімо Бога: "Не дійти б до ди‌би!"

Господь дороги стелить нам усім,

Ми обирати маємо їх вільно:

Хтось садить сад, а хтось будує дім,

Грабує хтось — живе життям подвійним.

Навіщо Бог придумав терези?

Чому довіра є на них, та зрада?

Чому на них стоять добро і зло?

Своя у кожного в житті принада.

Обравши шлях, ти полетиш у Вись!

А можеш глибоко пірнути у глибини,

Де Рай земний зникає назавжди,

Життя стає подібним до руїни.

І хто врятує зламане життя?

Хто допоможе з пекла повернутись?

Чи вартий ти, щоб руку протягти?

Чи здатний ти всі речі ці збагнути?

Кінець прийде‌. Настане Судний день.

Про все життя розповіси ти Богу.

І знову він відкриє двері ті,

В які ти вибрав за життя дорогу.

У кожного свої випробувáння

І, мабуть, в кожного свої гріхи,

Я маю, Боже, лиш одне прохання:

"Прости мене, прошу тебе, прости!"

04.01.25