ПАМ'ЯТЬ.

Стоїть хатина одиноко,

І двір заріс весь бур'яном.

З вікна ніхто не виглядає,

Все тут покрите вічним сном.

Дощі її не зруйнували

І стріху вітер не розніс.

Тут я колись маленьким бігав,

В цій хаті я зростав колись.

А за двором розквітли маки,

Як згадка про любов мою

До тебе, рідна Батьківщино!

Я жив колись, як у раю.

У лісі Мавки, як царівни,

Блукають тихо уночі.

Закинув чоботи Мурлика

Відпочиває на печі.

Чи то мені все це наснилось?

Чи то в дитинстві все було?

Я вас ніколи не забуду

Мій рідний дім, моє село!

02.03.24