Недоліпило
Вчора він знову блукав кладовищем та намагався встановити контакт із духами. Пристрій «спірітбокс» як завжди тягнув з собою. І як завжди покійники не бажали відповідати.
— Та щоб ви перевернулись у своїх гробах! — прошипів він від образи. Всі насміхаються над ним. А дарма — тому що потойбіччя існує. Коли він буде мати свідчення цього — стане відомим.
Максим випив. Звернув увагу на свіжу могилу. Його розсмішило прізвище на табличці — «Недоліпило».
Він викликав мертвого чоловіка. Намагався вести зйомку, спілкуватися з уявними глядачами. Зрештою голосно плюнув та жбурнув каменем прямо в дерев'яний хрест.
— Лежи далі, недомудило.
Паскудний настрій.
Хлопець повернувся до гуртожитку та швидко заснув, тому що випив ще.
А сьогодні вранці величезний шмат бетону розтрощив вікно його кімнати на третьому поверсі.
Комендантка в істериці, кричить. Ледь змогла пояснити, що невідомий чоловік із дивним прізвищем проривався до будівлі. Ще вдосвіта. Дуже хотів зустрітися він з Максимом другокурсником. Казав, що переверне його у труні. Зліпить з нього, що треба.
Він погнув металеві поруччя під гуртожитком. Згодом побрів геть.
Жодних прикмет, чи зовнішності цього чоловіка комендантка не могла згадати. На її чорнявій голові з'явилося сиве пасмо.
А Максим ще довго стояв перед шматком бетону та тремтів.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!