Зміст
  • У вікні
  • Після побачення
  • Проблема з сусідами
  • Недоліпило
  • У тунелі
  • Депресія
  • Танчики
  • Межа чутності
  • Безапеляційна логіка
  • Чистити кеш
  • Вакцина
  • Житло
  • Медичне чудо
  • Мистецтво управління
  • Все його життя
  • Не наше свято
  • Важлива деталь, яку не слід було забувати, але яка змінила б усе
  • Забуті місця
  • Жодних непристойностей
  • Курточка
  • Сміх
  • Спогади й теперішнє
  • Усвідомлені
  • Кореляції
  • Її праця
  • Те, що не сприймає вухо
  • Хиби пам'яті
  • Інтонації
  • Наступний крок
  • Поворот праворуч
  • Порятунок групи Гуськова
  • Перезапуск
  • З чого починається свобода
  • Позаштатна ситуція
  • Наступний учасник
  • Що пише сусід та що я про це думаю
  • Пісок і глечик
  • Не Адам
  • Нова рівновага
  • Спонтанна активність
  • Надто довго
  • Дилема Юрія Соломоновича
  • Рахунок
  • Ідеальний кадр
  • Квітневий ранок, колискова
  • Вибух
  • Потилиці
  • Третя зміна
  • Розчинник
  • Нейлонова петля
  • Служба
  • Особливе замовлення
  • Умова
  • Планова операція
  • Тераріум
  • Рефрен
  • Дефективний оргазм
  • Проникаюче
  • На двадцять шостий
  • Без решти
  • Ауто
  • Яскраво
  • Непослух
  • Риторичне питання
  • Витіснення
  • Ієрархія
  • Візити
  • Права адміністратора
  • Заздалегідь
  • Тільки для його очей
  • Хранитель
  • Дно
  • Робота на утримання
  • Орієнтування
  • Внучка знає
  • Коваленко
  • Третя зміна

    Нас працювало шестеро в нічному офісі. Це — моя третя робота. Тут же в офісі я прибираю щовечора.

    Тіло вже здавало.

    Під тихе гудіння моноблоків я задрімала ближче до першої ночі. Сіпнулася від того, що почула шепіт у навушниках. На екран підіймаю очі, а нових клієнтів на лінії немає.

    Шепоче, гуде.

    Чужі чіпкі руки мене взяли за кисті, за лоба. Здалося раптом, що мене опускають до крижаної води. Усміхаються зверху.

    Я зняла навушники, проте шепіт не припинився — він лунав прямо зсередини моєї голови. Задерев'янів язик, перед правим оком вибухнула кольорова клякса й шкірка сповзла тією щокою як віск.

    Стався інсульт.

    Отець, що хрестив мене в дитинстві, все не виймає з води. Я зрозуміла, що задихаюся, а все моє життя вміщається у тісному колі колег, що вже оточили моє завмерле тіло та роздумують над тим, чи дадуть їм вихідний завтра, чи доведеться їм сьогодні скніти в цьому офісі до самого ранку.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.