Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

Довго чекати не довелося — решта загону виходила один за одним.

— Е? Широ, ти вже закінчила? — здивовано промовила Лірика.

Широ хотіла було відкрити рота, але зрозуміла, що знову німа. Роздратовано зітхнувши, дівчинка витягла телефон і почала друкувати.

⸨Так. І навіть здобула собі пташеня⸩, — написала Широ, ніжно масажуючи маленьку пташку.

— Хех~ Така мила! — вигукнула Лірика, простягаючи до неї руку.

Пташка злякано підстрибнула й пірнула в рукав шкільної форми Широ.

— Ах! Пташеня, я ж не погана! — покликала до пташки Лірика. Проте та навіть не визирнула, і Широ відчула, як вона тремтить у рукаві.

Тихо засміявшись, Широ піднялася.

⸨Тепер, коли ми закінчили з випробуваннями, повертаймося назад⸩.

Виходячи з храму, вона задала ще одне питання.

⸨Як пройшли ваші випробування?⸩

— Не надто погано. Хоча могла й краще... — зітхнула Лірика, вочевидь незадоволена собою.

⸨А як у тебе, Медісон?⸩

— Хм? Я? Та нормально, — відповіла та, здивувавшись, що Широ взагалі звернулася до неї.

Дорога назад видалася досить нудною — не було про що побазікати.

Широ весь час гралася з пташеням, а Лірика дивилася на нього з легкою заздрістю.

«Невже я заздрю пташці?!» — подумала ельфійка, розуміючи, наскільки це дивно.

Широ лише підняла брову, помітивши зміну в настрої Лірики.

⸨Усе гаразд? Про що думаєш?⸩

— А, нічого, — відповіла Лірика, намагаючись це відсіяти.

Широ тільки похитала головою. Вона не могла постійно няньчитися з Лірикою, тож якщо та хоче розібратися сама, то Широ дозволить їй це зробити.

⸨Якщо потрібна допомога — просто скажи⸩, — посміхнулася Широ.

— Широ... — пробурмотіла Лірика.

«...Якого біса? Звідки між ними береться ця однобічна рожева аура?» — подумала Медісон. Якби хтось із них був хлопцем, то все б мало сенс. Але ж обидві — дівчини.

«Хіба вона бісексуалка? Чи просто лесбійка?» — подумала Медісон, дивлячись на Широ.

Вираз її обличчя був спокійним і зовсім не змінювався, тоді як Лірика, навпаки, була трохи збентежена. Вона час від часу поглядала на Широ.

«Значить... Лірика бісексуалка?» — подумала Медісон із зацікавленістю.

Виходячи з підземелля, Широ швидко зникла, оскільки хотіла знайти їжу для птаха.

— Гей, Лірико, — покликала Медісон, зупинивши дівчину.

— Що таке? — запитала та.

— Емм, отже... між тобою і Широ, — почала Медісон, а Лірика кивнула.

— Що саме?

— У тебе... є до неї почуття? — запитала Медісон. Не те щоб вона мала щось проти. Просто це було вперше, коли вона бачила щось подібне, тому цікавилася.

При згадці про почуття Лірика почала уявляти певні сцени.

*Пуф

Її обличчя почервоніло, і вона не знала, що сказати.

— Н-ні! Ми-ми просто дуже хороші подруги! У мене ще справи! БУВАЙ! — закричала Лірика й утекла в паніці.

— ...

«Так, вона точно закохана!» — подумала Медісон із посмішкою. Втручатися в любовні історії було найцікавіше для неї. До біса бої — любовні історії для неї були набагато цікавішими за битви.

✦✦✦

Блукаючи містом, Широ дістала E-ранговий камінь мани.

За логікою, якщо вона була монстром і їла манокамені, то й пташка мала їх їсти теж.

Визирнувши з кишені, пташка подивилася на камінь, а потім відвернулася.

«Може, вона не любить їсти манокамені?» — подумала Широ, кидаючи камінь Е-рангу собі до рота.

Після підвищення рівня камені мани Е-рангу більше не насичували її, скільки б вона не з'їла.

Вони були як мармеладки — солодкі на смак, але ніколи не насичують, хіба що якщо з'їси огидну кількість.

Потираючи живіт, Широ могла лише сумувати через свій голод, адже мала обмежену кількість каменів D-рангу. Одна трапеза коштувала їй близько 90 000 доларів через ціну манокаменів D-рангу.

Навіть якщо витратити всі заощадження, їх вистачило б лише на кілька днів.

— Ця крихітка буквально лопатою кидає гроші до рота, аби нагодуватися... — пробурмотіла сніговиця із мовчазною сльозою.

Шлунок болісно просив їжі, тому довелося витягти манокамінь D-рангу.

Щойно вона його витягла, пташка подивилася на нього, а потім на неї. Зробивши жест, ніби зітхає, вона схопила камінь D-рангу й неохоче кинула собі в дзьоб.

— ...

Куточок рота Широ засмикався.

— Пташеня Інь, це була трапеза цієї крихітки, гаразд? Не можна просто так красти її, — сказала Широ, постукавши пташку по голівці.

Зараз вона дозволила їй це, адже в майбутньому вона могла стати корисною. Все ж таки це був таємничий звір-супутник тіньового типу. Не кажучи вже про контракт крові життя з ним.

— Ох... Пташеня Інь. Тобі дуже пощастило, що ця крихітка така добра. Інакше ти б стала моїм супом на вечерю.

Витягнувши ще один камінчик D-рангу, Широ кинула його собі в рот.

Жуючи камінь, Широ насолоджувалася відчуттям ситості.

Але пташеня Інь, ніби зрозумівши урок, розпрямило крильця і жалібно подивилося на Широ.

— ...Добре, тримай, — втомлено посміхнулася дівчинка, даючи йому ще один манокамінь. В підземеллі можна назбирати ще, просто тепер потрібно трохи більше працювати, оскільки треба годувати ще й Інь.

Пташеня щебетало від щастя, а Широ ледве помітно засміялася.

Йдучи далі, вона помітила натовп удалині.

Цікавість взяла гору, і вона підбігла.

У центрі була сцена, на яку піднімалися різні люди.

— І ось виходить учасник під номером 20! Чи зможе він уникнути стріл і посісти перше місце? Зараз дізнаємося!!! — закричав ведучий.

Учасник приготувався, коли навколо сцени піднялося 10 стовпів.

Глибоко вдихнувши, він зосередився й прийняв бойову стійку з міцним центром ваги.

*Свист свист свист свист!!!

Почали вилітати тупі стріли, а він, викручуючи тіло, ухилявся. Ледь проминувши його, стріли влучили в бар’єр мани, який змушував їх втрачати імпульс. Це захищало глядачів, дозволяючи спостерігати без проблем.

Куди б чоловік не рухався, стріли слідували за ним. Він витримав лише 33 секунди.

— О-о-о! Лише 33 секунди! На жаль, він не зміг побити перше місце — 2 хвилини 10 секунд! Чи знайдеться сміливець, який прийме виклик? Вхідний внесок — 30 D-рангових манокаменів, а нагорода — 10 C-рангових! Ви чуєте! 10!! C-РАНГОВИХ КАМЕНІВ МАНИ! До того ж! Навіть якщо не потрапите на перше місце, є ще призи для топ-10!

«С-РАНГ!» — очі Широ загорілися від голоду та жадібності, а Інь був такий самий. З дзьоба навіть капала слинка, яку Широ витерла.

— Пташеня Інь, якщо я це зроблю, то візьму собі 8, а тобі дістанеться 2, гаразд? — сказала Широ, а пташка похитала головою.

Вона підняла 7 пір'їнок для себе і 3 для дівчинки.

— Слухай сюди, пташеня Інь. Це я проходитиму тест. ТОМУ, більше має дістатися мені по праву.

Пташка зробила складний вираз і підняла чотири пір'їнки для Широ та шість для себе.

— Шість для мене і чотири для тебе максимум. Не обговорюється, — рішуче сказала Широ, а пташка похитала головою.

— Або так, або взагалі не беремо участь.

Це була брехня. Вона відчайдушно хотіла C-рангові камені. Сама думка про їхній смак розпалювала апетит.

Почувши пропозицію, Інь хотів відмовитися, але не наважився. 4 все ж краще, ніж нічого.

Неохоче кивнувши, він сховався назад у кишеню.

Широ ледве посміхнулася і пішла шукати місце реєстрації.

Це була проста зона реєстрації з таблицею лідерів збоку з топ-10 рангами й часом.

Була досить велика черга, тож Широ терпляче чекала, спостерігаючи за іншими учасниками.

— На сцену виходить учасник номер 21! З гнучким тілом і чудовою реакцією — чи потрапить він у топ-10?

Учасником був високий і худий чоловік близько 190 сантиметрів зростом.

Кивнувши, він подав сигнал до початку тесту.

Стріли полетіли, і він, звужуючи очі, використовував лише великі, вказівні та середні пальці обох рук. Він хапав стріли й перенаправляв їх одна в одну.

Його очі постійно рухалися, щоб вистежити стріли й переконатись, що вся територія навколо нього була під контролем.

«Хе~ він використовує свої стати й реакцію, щоб симулювати домен атаки навколо себе», — подумала Широ, бачачи, як чоловік хапає стріли з повітря й кидає їх в іншу стрілу.

Проте це виявилося надзвичайно виснажливим — з нього лив піт.

«Йому кінець, — подумала Широ і відвернула увагу.

— ОХ! І ВІН ВИБУВ! З часом 1 хвилина 14 секунд! Він ледь не потрапив у топ-10!

Подивившись на таблицю лідерів, Широ розуміла — її єдине завдання здобути 10 манокаменів. Тому решта учасників її не цікавили.

1 місце: Лін — Час: 2 хвилини 10 секунд

Звісно, Широ не думала, що це буде легко. Були люди вищого рівня, ніж вона, які намагалися це зробити, але чого в них не було — так це її досвіду.

Вона могла легко бачити всі стріли й реагувати на них. Однак обмежувальними факторами були її рука та фізична форма.

Ось де стануть у пригоді Фантомні мистецтва стилю Інь. З Третім фантомом: Фантом Противаги, вона зможе напружити тіло до максимального потенціалу, не надто пошкодивши руку.

Коли прийшла її черга реєструватися, людина зупинилася й оглянула Широ зверху донизу.

Вказавши на її руку в крижаному гіпсі, чоловік підняв брову.

⸨Не зважай. Просто зареєструй мене. У мене є камені⸩, — надрукувала Широ.

— ...Добре, але вам потрібно підписати цей контракт, щоб у разі травм ми не несли відповідальності, — сказав чоловік, і Широ кивнула.

Прочитавши контракт, він був таким, як сказав чоловік. Будь-які травми, отримані під час цієї події, є відповідальністю учасника й не повинні притягати до відповідальності організаторів.

Підписавши контракт, Широ пішла до намету учасників, де побачила багато чоловіків, які розминали тіла.

Несподівано вона побачила знайоме обличчя.

— А, Широ! — Геліон швидко підбіг із посмішкою.

⸨Привіт, Геліоне. Дякую за зброю для моєї подруги торішнього разу. Вона була дуже добре зроблена⸩, — посміхнулася Широ.

— Ахаха, не турбуйся. Для мене це також був досить цікавий досвід, — засміявся Геліон, потираючи потилицю.

⸨У мене є відгук від подруги, якщо хочеш почути⸩, — посміхнулася Широ. Для коваля почути відгук про свою зброю було дуже цінно, оскільки це допомагало зрозуміти, наскільки майстерно вони виконали роботу.

— О? Відгук? Звісно, розповідай. Сподіваюся, не надто поганий, — сказав Геліон, трохи нервуючи.

Він сподівався, що зробив гарне враження на молоду леді перед собою.

⸨Вона сказала, що баланс клинка був чудовим. Розташований посередині руків'я, баланс дозволив їй бути по-справжньому гнучкою в рухах. Чудове ріжуче лезо й дизайн дозволили їй видати 120% своєї сили. Вона дуже тобі вдячна⸩, — надрукувала Широ.

— Фух. Це добре чути, — засміявся Геліон.

— А також, що сталося з твоєю рукою? — запитав він, показуючи на її руку.

⸨Поранилася в підземеллі. Заживе за кілька днів. Нічого серйозного⸩.

— Треба бути обережною в підземеллі. Хоча, чому просто не використаєш зілля для лікування? — спитав Геліон збентежено.

⸨Хотіла, щоб загоїлося природно, на випадок якщо отримаю постійне пошкодження від зіль⸩.

— Зрозумів, — Геліон швидко знайшов стілець і підсунув його. — Сідай.

⸨Дякую⸩, — відповіла Широ, не відкидаючи його доброї волі.

⸨Так, з чистого інтересу. Скільки тобі років? Майстерність виготовлення того клинка була високою⸩.

— Мені? 25, майже 26, — засміявся Геліон.

⸨Так і виглядаєш, але відчуваєшся інакше. Твій досвід виходить за межі віку⸩.

— Ха-ха, моя родина — ковалі. Я розповів свій вік, а ти скажеш свій? — запитав він.

⸨Звісно, мені 13⸩.

— !!!!

Геліон був шокований, побачивши 28-го рівень у тринадцятирічної. Не кажучи вже про те, що її поведінка була далеко за межами дитячої.

Тихо засміявшись над його реакцією, Широ надрукувала ще один рядок.

⸨Чому ти так шокований?⸩

— Ну... Просто коли я був молодшим, то закохався в дівчину, яка виглядала на мій вік. Після року дружби я зізнався їй, але тільки тоді дізнався, що їй 32 і вона заміжня. Мені було 10, — зітхнув Геліон, підтягнувши собі стілець.

⸨Значить, ти закохався в одружену жінку, що виглядала на 10 років, коли тобі було 10?⸩ — надрукувала Широ, стримуючи сміх.

— Знаю, знаю... Тепер я не суджу за зовнішністю, а радше за поведінкою, — знизав плечима він.

⸨То на скільки років я виглядала?⸩ — зацікавилася вона.

— Думав, що тобі за тридцять, — чесно відповів Геліон.

⸨За тридцять?! Ця крихітка має молоду поведінку, що ти маєш на увазі під "за тридцять"?!⸩ — здивовано запитала Широ.

Вона завжди думала, що справляє враження людини років двадцяти, а не тридцяти.

— Ну, просто ти говориш як хтось із величезним досвідом… Ну... друкуєш як хтось із величезним досвідом, — сказав Геліон, а Широ подумала й погодилася. Її вік загалом точно перевищував тридцять.

Поки вони розмовляли, на сцену піднявся ще один учасник в одних лишень штанях, демонструючи своє рельєфне тіло.

«Він ветеран», — подумала Широ, ясно бачачи стиснуту силу, приховану в тому тілі.