Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

Побачивши, що фінального боса переможено, усі влаштували собі перепочинок.

Лірика, що стояла поруч із Широ, трохи завагалася, наче хотіла щось сказати, але зрештою мовчала.

⸨Якщо хочеш щось сказати, то кажи⸩.

— Ну... мені просто цікаво, що ти бачила. Щоб ти так розлютилась, це мусив бути хтось, кого ти дуже не любиш.

⸨Думала, я злилась? Та ні. Я хотіла вбити — так, але злості не було. Аж ніяк⸩, — засміялась дівчинка. Наскільки вона пам'ятала, вона майже ніколи не злилась.

— Е?! І це не була злість?! — здивовано вигукнула Лірика, поглянувши на потворно понівечений труп королеви.

⸨Ні. Вона просто перетворилась на когось, кого я справді ненавиджу. Не переймайся⸩, — знизала плечима Широ.

Незабаром вони знайшли манокамінь, і тіло розсипалось.

Через її неймовірно високий внесок більшість здобичі дісталась їй.

Широ змахнула зап'ястком, і з нього випала купа предметів. Це були речі, які їй не підходили, тому члени ватаги могли їх забрати.

⸨Це частина добичі з боса.Розподіліть між собою⸩, — махнула рукою дівчинка, немов відпускаючи їх.

Найкращі речі вона залишила собі, оскільки це був результат її власних зусиль.

— УРА-А-А!! — загуркотіли радісні вигуки, і авантюристи почали ділити трофеї.

— Стійте! — хтось крикнув. Широ зрозуміла, що це був той тип, якого вона заморозила під час етапу з кристалами.

Йонас нахмурився, побачивши це, адже їм і так пощастило, що Широ взагалі захотіла поділитися трофеями.

— Це може бути просто мотлох, який вона залишила, щоб відвернути нашу увагу. У неї все ще більшість прибутку! І як щодо речей, які вона приховала від нас? — сказав він, а Широ тільки підняла брову.

«Цей тип ідіот? Він щойно бачив, як я соло завалила останнього боса, і думає, що авантюристи виступлять проти мене?»

— Подумайте про це! У нас все ще є припаси, щоб битися з босом. Чи справді ми можемо закрити на неї очі? Що важче — битися з босом із дратівливими навичками чи з ослабленою дівчинкою! — продовжував він, і в очах деяких авантюристів блиснула жадібність.

Лірика відчула, як у ній закипає гнів. Найгірше було те, що люди справді йому вірили.

Широ дістала кинджал з інвентарю, і її тіло миттю метнулося вперед.

Фантомні мистецтва стилю Інь: 2-й Фантом — Швидкісний Фантом.

— Гони тро-!!!!

Його голова відлетіла від тулуба вже через мить, як у Широ в руці з'явився кинджал. Червона кров забризкала їй обличчя, а очі повернулись до інших авантюристів, що виявили жадобу.

Швидкість, з якою Широ вбила чоловіка, шокувала їх — вони миттю зблідли.

⸨Хто ще бажає мене випробувати?⸩ — надрукувала вона з посмішкою.

— АААА!!! — деякі авантюристи закричали від жаху й кинулися тікати.

Широ не звертала на них уваги, оскільки вони все одно не могли звернутися до поліції. Вбивства в підземеллях не рідкість, і поліція арештовуватиме нападників. Але, оскільки вони перші спробували її пограбувати, вона буде потерпілою.

Присівши, дівчинка обшукала труп чоловіка — і все з його інвентарю перейшло до неї.

[Титул Монстр-Початківець отримано — Ти зібрала свою першу людську душу як монстр. Скільки буде ще?]

+1 Зростання статів

Зростання статів = Твої очки атрибутів стануть більш ефективними. Напр.: 1 Вит = +50 Здоров’я, але тепер 1 Вит = +100 Здоров’я.

Побачивши це, Широ тепер зрозуміла, чому інші монстри мали набагато більш абсурдні стати порівняно з нею. Оскільки вона мала тілобудову монстра, вона природно отримувала бонуси як монстр.

Якби вона вирізала ціле місто, її стати злетіли б до небес. Проте, вона не така. Вона не стала б бігати й різати тих, з ким не має конфлікту.

Але якщо конфлікт буде, можна не сумніватися, що вона без вагань зітре місто з лиця планети.

Після отримання титулу її Здоров’я та Мана подвоїлись.

[Ім'я: Широ (Ослаблена 18 год)

Раса: Сніжна Дівчинка (умови еволюції ще не виконані)

Титул: Тіньова Імператриця, Монстр-Початківець (0/10 людей вбито для Підвищення Титулу)

Рівень: 29

Клас: Сніжна Дівчинка★, Наномант

Здоров’я: 5700/5700 (Справжнє Значення 34 000)

Мана: 58 200/58 200

Сил: 150 -> 200 (+85) <+50>

Вит: 200 (+70) <+50>

Інт: 300 -> 350 (+140) <+87>

Спр: 240 -> 300 (+75) <+75>

Впр: 200 -> 240 (+40) <+60>

Зах: 80 (+135) <+20>

< > = Бонус Титулу

Нерозподілені очки: 0

Баланс: 903 200$

Спорядження (Торкніться, щоб відобразити)

Навички —

Сніжна Дівчинка ★:

Магія Льоду 2 рангу, Пасивна Регенерація, Благословенна Льоду, Магія Снігу, Снігохід, Холодна Аура.

Наномант:

Створення Кинджала, Інженерія Нанотехнологій 1 рангу, Створення Меча, Створення Луку, Створення Важкої Зброї.

Інше:

Мінімапа, Огляд, Маскування, Зміцнення (Спорядження), Менший Страх (Спорядження), Манабар'єр.]

//Пр.п.: У минулих розділах “Навички —” були трохи обділені увагою, але тепер обіцяю не змінювати переклад навичок кожен другий розділ! Гарного читання!

Підвівшись, Широ озирнулась і побачила, що залишились тільки Лірика та паті Йонаса.

⸨Залишились тільки ви, га? Очікувано⸩, — надрукувала вона, трохи витираючи обличчя.

Проте кров від авантюриста й боса трохи вбилася в її шкіру, що надало їй моторошного й водночас милого вигляду. Комбінація, яка здивувала Лірику, бо дивним чином спрацювала.

— Хоча мене й трохи дратує, що ти вбила його без роздумів, але я розумію, що він це заслужив, — зітхнув Йонас. У цьому небезпечному світі не потрібен шмат сміття, який забув, хто власне вбив боса. У всіх було тільки одне життя, а він намагався вбити ту, хто тримала їх усіх у безпеці.

⸨Зріле мислення. Мені подобається⸩, — посміхнулась дівчинка.

Йонас лише знизав плечима, тоді як решта загону трохи зблідла.

Найбільш дивовижним був факт, що Лірика зовсім не здивувалась.

⸨Лірико, ти не здивована?⸩ — запитала Широ.

— Здивована? Ні. Просто шкода, що сама його не прикінчила, — трохи надула губи Лірика.

⸨Ой, така мила!⸩, — широко посміхнулась Широ й погладила Лірику по голові.

— ...

— ...

Трейс і Пол переглянулись.

«ВОНИ, БЛЯДЬ, БОЖЕВІЛЬНІ!»

Спокійно виходячи з рейду, вони вирішили обмінятися контактами на випадок, якщо захочуть знову об'єднатись у загін.

— Дякую за допомогу під час рейду, — посміхнувся Йонас.

⸨Не переймайся. Для мене це теж було досить плодовитим⸩ — відповіла Широ. І вона не брехала.

Вона не тільки підвищила рівень, а й отримала титул монстра. Щось, про що вона ще не знала, але що могло значно підвищити її бойовий потенціал.

⸨А щодо вас, панно Сільвіє. Я завжди відкрита, якщо захочеш приєднатись до мого загону⸩.

— Дякую за пропозицію. Я пам’ятатиму про це, якщо доведеться змінити паті, — посміхнулась Сільвія.

Широ кивнула, і вони розійшлись у різні боки.

⸨Що хочеш робити тепер, Лірико?⸩ — запитала дівчинка.

— Я дійшла до 17 рівня. Думаю спробувати підземелля 10-15 рівня самотужки, — сказала ельфійка, а Широ подумала й кивнула.

⸨Піду з тобою. Переконаюсь, що ти не вплутаєшся у щось понад свій рівень⸩.

— Ні. Я хочу впевнитись, що покладаюсь лише на себе. Це небезпечно, але змусить мене дійти до межі, — сказала Лірика з рішучістю.

«Гм... Постійно її няньчити було б погано. Вона повинна вміти подбати про себе сама», — подумала Широ, підтримуючи її рішення пройти підземелля соло. Єдиною проблемою була її безпека.

⸨Добре, але тобі потрібно запастися припасами. Якщо не вистачає грошей, можу позичити 300 тисяч доларів⸩, — посміхнулась вона.

— Ні, все гаразд. У мене достатньо грошей на припаси, — похитала головою Лірика.

⸨Тоді раджу спробувати підземелля 10-15 рівня "Скрушені Виття". Монстри там переважно поодинокі, вони рідко збираються в зграї. Там тобі буде легше⸩, — запропонувала подруга.

— Гаразд. Дякую, Широ, — посміхнулась Лірика й вони розійшлись.

Спостерігаючи, як Лірика йде підкорювати підземелля соло, Широ відчула себе батьком, що спостерігає за дорослішанням свого чада.

«Сподіваюсь, з нею все буде гаразд», — подумала вона з посмішкою.

Йдучи до Аукціонного будинку, дівчинка хотіла купити манокаменів — і для своїх запасів, і для Інь.

Манокамені D-рангу коштували в середньому 30-40 тисяч доларів. C-ранг було неможливо купити в цьому місті.

Подумавши про це, Широ вирішила поки що не купувати манокамені. Адже просто купівля 20 штук коштувала б понад 600 тисяч доларів.

Переглядаючи розділ спорядження, вона хотіла знайти якесь хороше обладнання для переробки, щоб забрати їхні навички.

— Тск. Просто купа мотлоху, — пробурчала Широ з розчаруванням. Більшість навичок у предметах давали фіксовані бонуси, а не відсоткові. Фіксовані бонуси стануть марними на вищих рівнях, тож вони їй не потрібні.

Похитавши головою, Широ вийшла з Аукціонного будинку й вирішила відвідати Геліона. Вона хотіла замовити у нього комплект обладунків для Лірики як подарунок.

Адже це було її перше сольне підземелля.

Дійшовши до кварталу ковалів, Широ знайшла дорогу до Геліона.

— Широ! Яким вітром? Є замовлення? — привітався з посмішкою Геліон.

⸨Так. Хочу замовити повний комплект броні для подруги⸩, — посміхнулась вона.

— Є якісь вимоги? Наприклад, кількість пластин, шкіри, кольчуги тощо.

⸨Бажано напівпластинчастий і напівтканинний, якщо можливо. Нічого, що б стримувало рухи чи було занадто важким й сповільнювало її⸩.

— Гм, зрозуміло. Матеріали трохи важче дістати, особливо враховуючи, що твоя подруга досить низького рівня, — сказав Геліон, відкладаючи молот.

⸨Хочу, щоб це була броня 20 рівня. У мене є купа матеріалів з рейду "Шепіт Павука"⸩.

— Треба глянути. Подивлюсь, чи вистачить зробити броню, — сказав Геліон, і Широ підійшла до верстака.

На верстак із гуркотом висипалась купа різноманітних предметів — Широ спеціально їх зберегла, адже вони були зібрані з рейду.

Предмети, зібрані з рейду, потужніші порівняно зі звичайними матеріалами. Особливо якщо вони від рейдових босів.

— Гм, пластини, мано-зміцнене павутиння, кігті, торакс, королівські обладунки, кінцівки королеви... Так. Думаю, зможу з цим працювати. Єдина проблема — тканинна броня. Я не можу її зробити, оскільки це не моя спеціальність, — похитав головою Геліон.

⸨Знаєш когось, хто може?⸩ — запитала дівчинка.

— Гм... Знаю одну жінку. Вона просто трохи... як це сказати? Дивна? Її звички трохи виходять за рамки норми, але я можу гарантувати, що її майстерність дорівнює або навіть перевищує мою в деяких аспектах, — сказав Геліон, а Широ кивнула.

⸨Тоді можу потурбувати тебе зробити нагрудник, поясний елемент, чоботи, наплічники й рукавиці? Нагрудник повинен покривати тільки верхню частину тулуба, а не живіт. Попрошу твою подругу зробити тканинну частину броні⸩, — надрукувала вона.

— Залиш мано-зміцнене павутиння, воно стане хорошим матеріалом для тканинної броні, — сказав Геліон, повертаючи павутинки. — Жінку звуть Аарім, вона всього за 10 хвилин ходи від мого магазину. Назва крамниці... ну, ти зрозумієш, коли будеш там. Вона трохи... оригінальна, — незручно кашлянув Геліон.

Позначивши місце на карті, Геліон пояснив дорогу туди, перш ніж взятися за броню, яку замовила Широ.

Виходячи з магазину Геліона, дівчинка почала йти до місця, де була Аарім.

Магазин розташовувався в незрозумілому провулку. Поглянувши на вивіску, Широ застигла з порожнім обличчям — вона була роздратована.

⸨Крамниця Сексуальних Задоволень Аарім⸩.

— ...

«Якого біса», — подумала Широ.

Знову звірившись із мапою, вона переконалась, що це справді те саме місце.

Ім’я теж збігалось.

Нахмуривши брови, Широ зітхнула й увійшла всередину.

— Ласкаво просимо~ Ой? Ох-ох? Яка мила~ — сказала жінка, підходячи.

Широ насупилась: у жінки була демонічна фігура — тонка талія, великі груди й відвертий наряд.

Волосся глибокого коричневого відтінку, чорні очі й родимка прямо під правим оком.

[Аарім, Рівень 50 — Маг]

Широ вже готувалась було друкувати, коли Аарім спробувала торкнутись її підборіддя.

Навколо Широ миттєво утворився лід — вона насуплено глянула на Аарім.

— Ого~ запальне малятко, — посміхнулась та.

Обернувшись, вона досить спокусливо пішла до прилавка.

— То чим можу допомогти, крихітко? — посміхнулась Аарім.

⸨Геліон порекомендував тебе. Хочу замовити тканинні обладунки⸩.

— Цц. Цей перекачаний бовдур і надалі так робить? Я колись зробила йому тканинну броню, а цей шматок лайна став рекомендувати мене кожному, хто хоче тканинні обладунки, — Аарім перестала посміхатись після прочитання тексту.

⸨Якщо не хочеш робити, то знайду когось іншого⸩, — нахмурилась дівчинка, повертаючись до виходу.

*Геп

Двері самі зачинились. Широ обернулась до усміхненої Аарім.

— Хто сказав, що я не займаюся бізнесом? Але, природно, мені потрібна оплата, — сказала вона, облизуючи губи.