Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

Чотири дні. Ліриці знадобилося чотири дні, щоб отримати схвальну оцінку від Широ.

Якщо оцінювати за десятибальною шкалою, де 1 — пристойний користувач кинджалів, а 10 — хтось на рівні ветерана, то Лірика отримала б 2,5. Широ ж виявилася б далеко за межами цієї шкали.

*ГЛУХ!

Кинджал глибоко врізався в черепну коробку Мурлока-шамана, і Лірика розім'яла зап'ястя.

Тренування, яке дала їй Широ, полягало в спробах влучити в нерухому ціль, бігаючи й виконуючи різні сальто. Це був лише перший етап з чотирьох.

Наступний етап передбачав влучання в нерухому ціль, поки Широ обстрілювала її магією. Третій етап вимагав влучення в рухому ціль, а останній — усе вищезгадане разом із боєм проти натовпу мурлоків.

Такий тип високоінтенсивного тренування дозволив їй набагато краще опанувати кинджали.

Широ була упевнена на 75%, що Лірика зможе в соло впоратися з охоронцем обеліска другого поверху без особливих труднощів.

На всякий випадок вона виготовила другий кинджал з магнітним компонентом, який притягує обидва кинджали один до одного. Завдяки цьому Лірика могла повернути кинджал, коли забажає. Крім того, чим більше мани вона вливала в кинджал, тим сильнішим ставало притягання.

Спочатку це була навичка для обладунків, призначених для танків. Але Широ вирішила додати її до кинджала, оскільки мала кілька ідей щодо її використання.

⸨Йди кинь виклик охоронцю. Як завжди, я спостерігатиму. І пам’ятай — використовуй усі свої інструменти. Магнітну дію можна застосовувати способами, які деяким навіть уявити важко⸩, — усміхнулася Широ.

У неї були певні ідеї, але задоволення від відкриття — це те, що вона хотіла подарувати Ліриці.

— Гаразд, — кивнула Лірика, відчувши, що час настав. Вона не хотіла затягувати, адже їй ще треба буде вбити фінального боса. Та ще й з батогом.

Проте цього разу їй дозволили використовувати двосторонні леза, бо часу звикнути до батогів не було. Вона просто хотіла перевірити, як далеко зможе зайти з цією зброєю.

Підійшовши до боса, Лірика глибоко вдихнула.

[Мурлок-Грандмаг — Рівень 20 — Елітний]

Мурлок-Грандмаг був лише трохи більшим за звичайного мурлока-мага — приблизно втричі.

Широ ледь позіхнула, адже могла б убити грандмага за кілька хвилин. З таким громіздким тілом він був просто беззахисним кошеням перед обличчям її особливих методів.

Створивши собі крижаний гамак, Широ лягла на живіт і неквапливо спостерігала, як Лірика бореться з босом.

Оскільки грандмаг був величезною мішенню, Ліриці потрібно було вичавити з цього максимум.

«Постійно рухайся, не залишайся на одному місці. Бий по слабких місцях і, можливо, змусь його поранити себе власною магією», — думала вона, ухиляючись від першого удару мага.

Кинувшись до п'яти мурлока, Лірика примружила очі й рубонула по ній обома кинджалами, але лише насупилася, побачивши, що залишила лише слабкий поверхневий слід.

Не затримуючись на одному місці довше, ніж потрібно, Лірика негайно перебралася до другої ноги й з усієї сили рубонула вниз.

Ситуація повторилася — Лірика лише насупилася, усвідомивши, що її загальної сили замало, щоб пробити товсту шкіру мурлока.

*БАМ!

Мурлок тупнув ногою, випустивши ударну хвилю.

— Ург!! — Лірика не змогла стримати стогін від удару.Трохи проковзнувши по землі, вона стабілізувалася.

Ельфійка відчула, як зростає температура, й побачила величезну вогняну кулю, що летіла до неї.

Глибоко вдихнувши, вона кинулась геть від зони ураження й міцно стиснула зуби від жару.

Хоч її одяг і не загорівся, вона відчувала себе ніби підсмаженою живцем.

Змахнувши зап'ястям, вона кинула кинджал у ногу — той врізався.

Ступивши на кинджал, Лірика підстрибнула на коліно мурлока й викликала кинджал назад за допомогою магнітної дії.

Ухилившись від ляпаса долонею, Лірика побігла до сухожилля стегна монстра.

«Якщо зможу розірвати стегнове сухожилля, то зруйную його мобільність і створю більше сліпих зон для використання», — подумала вона.

Посиливши хватку на обох кинджалах, вона прогнала силу крізь усе тіло й використала навичку посилення тіла — простий скіл*, що підсилює фізичний потенціал короткими сплесками.

*ПФФ!!!!!

Проскочивши повз стегно, кинджали глибоко врізалися в м’язи, розплескуючи кров.

//Пр.п: *скіл – ігровий сленг слова “навичка”.

Під час удару Лірика втратила хват на кинджалі через силу поштовху й кров, що зменшила тертя. Різко повернувши тіло, вона викликала назад кинджал, що застряг у тілі мурлока. Спіймавши його, Лірика на мить завмерла — її осяяло.

«Кинджал майже не зустрів опору, повертаючись до мене. Поки він летів назад, то розрізав ще більше м’яса, яке траплялося на шляху. Хоч це й вимагало більше мани, сила удару кинджала була такою, яку я не могла б легко досягти зі своєю поточною силою. Можливо, якщо використовувати магнітну дію, я зможу завдати босові більшої шкоди»

Широ посміхнулася, побачивши блиск в очах подруги.

Підвівшись, Широ вирішила зосередитися — нарешті ставало цікаво.

Вхопившись за гілку, Лірика підтягнулася вгору, бажаючи перевірити, чи може не лише притягувати кинджал, а й відштовхувати його.

Вливаючи ману з цим наміром, Лірика усміхнулася, відчувши, як кинджали прагнуть вирватися з її рук.

«Потрібно правильно розрахувати час. Притягнути кинджал і замахнутися перед тим, як відштовхнути його, щоб максимально збільшити імпульс», — подумала вона. Ельфійка вже було збиралася випробувати свою нову ідею, коли на неї замахнулась ласта.

Швидко використавши гілку, щоб відштовхнутися, вона насупилася, побачивши, як маг зніс дерево.

Навіть міцне коріння не втримало його — маг легко зміг викорчувати дерево.

На щастя, бос тепер лежав на животі, оскільки не міг рухати однією з ніг через пошкоджене сухожилля.

Приземлившись, Лірика відпустила один з кинджалів і кинулася до мага.

Вливаючи ману, кинджал полетів до неї, і ельфійка примружила очі, переконуючись, що розрахунок часу правильний.

«Зараз!»

Різко повернувши тіло, вона використала інерцію кинджала, щоб рубонути по шийній артерії грандмага.

*ПФФ!!!!!!!!

Сила удару залишила глибокий розріз поперек шиї боса.

«Єс!» — усміхнулася Лірика. Її план спрацював.

Зі зрозумілою стратегією атаки не знадобилося багато часу, щоб Лірика вбила боса.

Він не лише не міг рухатися, але й більшість його магії не влучала в ціль.

Завдавши фінального удару монстру, Лірика важко сіла й лягла на спину.

*плюх

Холодний рушник упав їй на обличчя. Вона зняла його й побачила усміхнену Широ.

⸨Вітаю. І молодець, що зрозуміла основну форму атаки цих кинджалів. Інерція. Пам’ятай — що б не було, інерція може посилити удар у кілька разів завдяки імпульсу⸩.

Лірика кивнула й вирішила ще трохи полежати, поки рушник її охолоджував.

— Гей, Широ. Мені просто цікаво, але звідки ти взяла рушник?

⸨Ти б здивувалася, скільки всього в мене в інвентарі. Я просто взяла рушник, що був всередині, заморозила його, а потім знову розтопила⸩, — знизала плечима Широ.

— Зрозуміло... Хіба більшість людей не зберігає броню, зброю та інші важливі речі?

⸨Я зберігаю. Просто в мене також є купа різних дрібниць⸩.

Вона не брехала. У неї справді було кілька запасних видів зброї у сховищі, які вона зібрала з босів.

Але більшість предметів в її інвентарі були повсякденними речами — одяг, їжа, манокамні й набори для виживання, як-от намети. Зброя становила лише малу частину її сховища.

⸨Обов'язково відпочинь як слід. Наступний бій — фінальний бос⸩, — посміхнулася Широ.

Сівши на камінь, вона вирішила виготовити Ліриці батіг.

Вона трохи розгубилася щодо типу батога, який потрібен Ліриці. Існувало кілька типів, але основними були батоги без зубців, із зубцями й з лезами.

Батоги без зубців використовувалися переважно для тортур, тож цей варіант відпадав. Батоги із зубцями пропонували вищу швидкість атаки ціною меншої шкоди.

Батоги з лезами, навпаки, завдавали більшої шкоди ціною гнучкості, ваги й швидкості.

Залежно від ситуації потрібно було перемикатися між двома типами батогів.

Проте Широ вважала це дратівливим і незручним — перемикатися між типами такої зброї під час бою.

«Якщо вбудувати леза в батіг, то сам батіг зможе висувати й втягувати довжину лез за бажанням», — подумала вона, адже це дозволило б об'єднати всі три основні типи батогів в один.

Переконавшись, що Лірика не бачить процесу кування, Широ виготовляла батіг за спиною.

«Кожен сегмент батога повинен містити мікропоршень, що може висувати й втягувати леза. Перемикач активації має бути біля великого пальця для легкого доступу. Кожен сегмент також повинен мати можливість втягувати й подовжувати батіг. Таким чином батіг зможе легко перемикатися між дальнім і ближнім боєм. Найкращий спосіб досягти цього — змусити наноботів ще більше ущільнити й зміцнити батіг, коли він стає коротшим».

Уявляючи структуру батога, порожня оболонка в руці Широ засяяла неоновими синіми вогниками по всьому корпусу, поки додавалися внутрішні системи.

Не забувши додати навичку маскування, дівчинка ледь помітно усміхнулася.

[Орфеніумовий Батіг з Лезами Рівень 20 (Синій+)]

+25 Гострота

+25 Кровотеча

+25 Швидкість Атаки

+25 Шанс Стану

Пасивна Навичка: Контроль Лез, Налаштування Довжини.

Контроль Лез — Вливайте ману, натискаючи кнопку, щоб контролювати довжину лез у кожному сегменті. Чим довше лезо, тим більше шкоди. Але швидкість атаки зменшується пропорційно довжині.

Налаштування Довжини — Вливайте ману, щоб подовжити або вкоротити батіг. Чим довший він, тим більше шкоди. Чим коротший — тим більше міцності.

Міцність: 45 000/45 000

:::

Підвівшись, Широ підійшла до Лірики.

⸨Ось твій батіг для наступного боса. Спробуй його відчути⸩, — посміхнулася Широ, передаючи його.

— Мене вже навіть не дивує, як ти витягуєш стільки зброї зі свого сховища. Витягни цілий арсенал — і то мені буде байдуже, — засміялася Лірика.

«Не будь така впевнена», — подумала Широ, адже з тією кількістю мани, яка в неї буде в майбутньому, вона стане справжньою ходячою фортецею.

Коли Лірика взяла батіг, щось клацнуло всередині неї — знайоме відчуття охопило її.

Широ завмерла, побачивши цю зміну.

Вони подивилися одна на одну, і Ліриці аж дух забило.

— Ти, мабуть, жартуєш... — пробурмотіла вона.

⸨Спробуй. Це єдиний спосіб переконатися⸩.

Лірика кивнула й підійшла до дерева.

Подовживши батіг, вона влила ману й змусила леза подовжитися.

Глибоко вдихнувши, її аура стала гострою, і вона змахнула зап'ястям.

*ХУАПІШШШ!!!!!

Батіг розсік повітря й перерізав дерево навпіл.

— Просто... Нічого не кажи, Широ... — опускаючи батіг, промовила Лірика.

⸨Ти знаєш, як сильно мені зараз хочеться дати тобі ляпаса? Хто, до біса, має дві приховані майстерності?!?!⸩ — написала Широ, чесно здивована тим, що в Лірики є дві.

Навіть у минулому житті відкриття прихованої майстерності серед сотень мільйонів могло підняти статус нації, неважливо, наскільки поганою була ця майстерність.

Мати дві було немислимо, а в Лірики ще й одна з найрозмаїтніших!

⸨Я чорт зна, який бог тебе благословив або що ти виграла в генофонді. Але можу точно сказати, що багато хто захоче тебе задушити за твою удачу. Ти буквально більше не маєш права скаржитися на більш талановитих людей, бо сама зараз порушуєш логіку!⸩

Ліріка лише кивнула на слова Широ.

— Хоча я відчуваю легкий дисбаланс.

⸨Тоді, може, два батоги?⸩ — запропонувала Широ, і Лірика кивнула ствердно.

⸨Поки тренуйся з одним. Другий дам за мить⸩, — написала Широ, плануючи випити зілля для відновлення мани.

Спостерігаючи за її тренуванням, Широ не могла не думати про нову зброю Лірики.

«Поєднання двох майстерностей... Її зброя — це безумовно абсурдний гібрид. Основна проблема — конструкція. Я не можу постійно давати їй свою нановиготовлену зброю, оскільки вона не є розв'язанням усіх проблем. Можливо, мені слід завербувати Геліона й спробувати допомогти йому стати кращим ковалем», — думала Широ, поки в її розумі складався креслення зброї.

Тонке двостороннє лезо, яке може розділятися й перетворюватися на батоги або два мечі. Поєднання двох майстерностей Лірики, про яке світ незвіданий.

«Можливо, зброя майбутньої Ельфійської Святої Мечниці», — усміхнулася Широ в нетерпінні.