Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

*Тук-тук-тук

Широ постукала у двері Лірики й терпляче чекала.

— О, це ти, Широ! — з усмішкою вигукнула Лірика, однак її обличчя почервоніло, коли згадала слова Медісон.

⸨У мене для тебе подарунок⸩, — усміхнулась Широ, коли Лірика запросила її до кімнати.

— Подарунок? Та не варто було, — сказала Лірика, але всередині підстрибувала від радості.

⸨Він тобі знадобиться для того, що ми робитимемо далі⸩, — похитала головою дівчинка.

«Далі? Що ми робитимемо далі?!» — подумала ельфійка, і її обличчя знову залилось фарбою від цих думок.

«Про що думає ця дівчина?» — підняла брову Широ, коли помітила, що Лірика останнім часом якось часто червоніє.

⸨З тобою все гаразд? Ти останнім часом часто червонієш⸩, — запитала Широ, поклавши долоню їй на чоло. Це змусило Лірику покритися рум’янцем ще більше, і вона несамовито замахала руками.

— А-а, усе гаразд, нічого особливого! — поспішно відповіла вона.

Широ лише трохи нахмурила брови, перш ніж дістати дві одиниці зброї.

⸨Ось дві зброїни 15 рівня типу меча і 5 манокаменів E-рангу. Тобі слід апгреднути свій двосторонній меч, оскільки ми збираємося приєднатись до рейду E-рангу⸩, — усміхнулась Широ, трохи відкинувшись назад на стілець і схрестивши ноги.

— А, ти мала на увазі це… — пробурмотіла Лірика з безмовною сльозою на щоці. Вона була настільки зосереджена на зброї, що не помітила частину напису про рейд E-рангу.

⸨А що ще ти думала, що я мала на увазі?⸩ — запитала Широ.

— Нічого. Не зважай на мене.

Дістаючи свої двосторонні отруйні леза, Лірика поклала їх на підлогу й взяла дві одиниці зброї 15 рівня. Потім поклала їх обидві поруч з отруйним лезом і розставила манокамені E-рангу у формі пентаграми.

Лірика помітно хвилювалася, слідуючи схемі, яку надала система. Вона не була впевнена, чи все вийде правильно, адже покращення могли закінчитися невдачею.

Широ лише посміхнулася, відчуваючи її хвилювання.

Її Наноінфузор росту був особливим серед інструментів для створення зростальної зброї. Він мав 100% успішність, але єдиною проблемою була початкова синхронізація. Якщо зброя відхиляє Наноінфузор росту, то навіть стовідсотковий шанс не матиме значення, оскільки еволюція буде неможлива.

Натиснувши «покращити», Лірика почала спостерігала з помітним виразом нетерпіння на обличчі. Руків’я отруєних клинків засяяло блакитно-сріблястим світлом, і металеві щупальця повільно виповзли з кулі.

— Що за чорт?! — скрикнула Лірика від несподіванки. Вона чула про апгрейд зброї раніше, але ніколи — про щось подібне.

Металеві щупальця схопили обидва мечі, глибоко вкопавшись у конструкцію клинків. Самі клинки почали лущитись, коли наноботи поглинули їх з неймовірною швидкістю.

5 манокаменів E-рангу почали підійматись угору, повільно обертаючись до центру руків’я. Іскри електрики пробігли по металевих щупальцях, які почали розповзатися по лезах, посилюючи цим їх.

Дві неонові блакитні кулі з'явилися біля основи лез, а візерунки, схожі на мікросхеми, поширилися по всій поверхні.

Це невелике покращення на 5 рівнів перетворило клинок із суміші металу та частин монстрів на щось схоже на інопланетні технології.

— Емм... Широ... — пробурмотіла Лірика, дивлячись на двосторонній клинок. — Скажи чесно. Це ж не звичайне покращення, правда? — запитала дівчина.

⸨Ні, не звичайне. Я поєднала його з чимось, що знайшла в підземеллі раніше. Завдяки цьому я змогла перетворити твою зброю на зростальний тип⸩, — відповіла Широ, розкриваючи лише частину правди.

Невіглас — блаженний, і тут було те саме. Лірика була занадто слабкою, щоб знати про наноботів зараз. Одне необережне слово — і за Лірикою полюватиме все держуправління.

Зовнішній вигляд можна пояснити естетичним вибором, але якщо Лірика заговорить про наноботів, тоді їм не вдасться відкрутитися від цієї ситуації.

— Справді? Але що це був за предмет, щоб так сильно змінити зброю? — запитала Лірика.

⸨Не знаю, але це спрацювало⸩, — усміхнулась Широ.

— Дійсно спрацювало… — кивнула Лірика. Нові характеристики двосторонніх отруйних клинків здивували її тим, наскільки вони були хороші для зброї лише 15 рівня.

[Двокінцеві отруйні леза (Синій) Рівень 15/20]

Творець: Геліон

+20/30 Гострота

+15/25 Спр

+15/20 Впр

+15/20 Отрута

+20/30 Міцність

+15/25 Сил

Вимоги для еволюції до Рівня 20:

15x Манокамінь E-рангу

2x Зброя мечового типу Рівень 20

Середня гострота клинка 15 рівня становила лише +15. Навіть спеціалізована зброя певної характеристики давала лише +20. Проте ця зброя поєднувала різні здібності й все одно давала їй +20 до гостроти.

⸨Причина, чому я хотіла, щоб ти покращила свою зброю, полягає в тому, що ти будеш проходити тест для участі в рейдовій ватазі E-рангу «Шепіт Павука»⸩, — надрукувала Широ.

— ПФФФ ЩО?! — скрикнула ельфіка від шоку. Вона була лише 15 рівня, а Широ хоче, щоб та приєдналась до рейду 20 рівня. — Ш-Широ! Я ж помру! — сказала вона, але Широ лишень усміхнулась із легким садистським відтінком.

⸨Я подбаю, щоб цього не сталося⸩, — Широ посміхалась, поплескуючи Інь по голівці. Якби Інь була котом, Широ б виглядала як дитяча версія боса мафії.

— Але... я-я не зможу, — зітхнула Лірика.

⸨Я вірю, що зможеш. Я хочу довіритися твоїй здатності битися з сильнішими ворогами та твоїй прихованій майстерності⸩, — підбадьорила Широ.

«Вона вірить у мене...» — подумала Лірика, уявляючи, як Широ вимовляє ці слова.

Вони лунали в її голові знову і знову, і дівчина відчула, як у ній підіймається дивна сила.

— Я ЗРОБЛЮ ЦЕ!!! — сказала ельфійка, а Широ посміхнулася.

⸨Ось і чудово⸩.

— Але я хочу угоду! — сказала Лірика, і Широ знайшла це розумним.

⸨Що ти хочеш?⸩ — запитала Широ.

— Хочу піти на шопінг. Тільки я і ти. Ти одягатимеш те, що я виберу, по руках? — запитала Лірика з червоним обличчям.

⸨Доки це не буде щось непристойне — я згодна⸩, — кивнула Широ. Переодягання не було для неї проблемою.

У минулому житті вона ніколи не робила нічого подібного. Там була лише боротьба за виживання та силу, а не типово дівочі заняття.

Тож цей досвід був для неї чимось новим і цікавим.

— Добре! Дай мені переодягнутись, — сказала Лірика, підійшовши до шафи. Вона зупинилась і обернулась до Широ.

⸨Що таке?⸩ — запитала Широ.

— Емм... можеш відвернутись? — попросила Лірика.

⸨Звичайно⸩, — написала Широ, повертаючи стілець назад.

Лірика поводилась досить дивно, і Широ не розуміла, чому.

Знизавши лівим плечем, вона терпляче слухала шарудіння одягу і тихо чекала, поки Лірика закінчить.

— Тепер можеш обернутись, — сказала ельфійка, і Широ кивнула.

— Вау~ — пробурмотіла Широ, бо Лірика виглядала так, ніби їй влаштували кардинальне перевтілення.

Вона була у світло-зеленій сукні, прикрашеній ніжними візерунками квітів. Плечі дівчини були оголені, тонкі рукави облягали зап'ястя, а короткий передній край сукні ледве сягав стегон, ззаду — литок. Крім того, вона носила білі панчохи та пару маленьких коричневих чобітків.

Весь цей образ підкреслював її чудову фігуру, і Широ не могла втриматися від схвалення як дівчина.

Зав'язавши волосся у хвіст, Лірика стояла з червоним обличчям.

— Як тобі? — запитала вона.

⸨Дуже гарно. Тобі пасує⸩, — посміхнулася дівчинка.

Почувши відгук, Лірика відчула, як радість розквітає всередині.

— Дякую! — сказала вона, схопивши Широ за руку так, що та не могла навіть нічого написати.

— Ой, вибач! — Лірика відпустила, коли зрозуміла це.

⸨Не зважай. Але скажи, куди ми підемо за покупками? Я хочу щось таке, що не розірветься під час бою⸩, — напсиала Широ, не бажаючи опинитись голою посеред битви з босом. Таке б дуже відволікало.

Втім, вона все ще не мала уявлення, з чого була зроблена її сукня. Це була перша річ, яку вона отримала після пробудження, і вона була незнищенною. Хоча ушкодження все одно проходили крізь неї.

— Ми підемо до цивільного району, оскільки просто хочемо придбати повсякденний одяг, — усміхнулась Лірика і потягнула Широ за руку.

Дівчинка втомлено посміхнулась і встала, слідуючи за подругою.

Коли вони виходили зі школи, Лірика своєю красою привертала низку поглядів.

Учні оніміли, побачивши, як дві найкрасивіші дівчини в школі йдуть пліч-о-пліч. Особливо вражав новий образ Лірики. Для них Широ була тою, кому пасує будь-що, тоді як Лірика нагадувала легкий вітерець у спекотний день. Освіжаючий.

Медісон лише спостерігала з усмішкою за двома дівчатами.

«Цікаво, це Широ запропонувала чи Лірика. Хе-хе-хе...» — подумала вона з цікавістю.

Покинувши територію школи, Лірика привела Широ до свого улюбленого магазину.

Магазин торгував сукнями та подібними речами, оскільки Лірика мала намір зробити з Широ ляльку для переодягання.

— Добре. Отже, в обмін на те, що я піду з тобою на рейд E-рангу, Широ, я хочу, щоб ти одягалась у те, що я захочу, так? — запитала Лірика.

⸨Так, на це я й погодилась⸩.

— Тоді приміряй це, — сказала Лірика, хапаючи сукню і штовхаючи Широ до приміряльні.

Тримаючи сукню в руках, Широ здивовано глянула на неї та знизала плечима.

⸨Гаразд. Якщо хочеш, щоб я ще щось приміряла, збирай усе зараз, щоб потім не бігати⸩, — написала Широ, і Лірика кивнула.

Вона швидко зібрала кілька суконь, і незабаром на лавці вже лежала ціла гора одягу.

Широ аж підвело щелепу від такої кількості.

«У цієї дівчини захоплення одягом чи що?!» — подумала Широ.

Хоча насправді Лірику більше цікавила не тканина, а сама Широ.

Перший наряд був простим: світло-жовта блузка та чорні облягаючі штани, що сягали литок.

Увійшовши до приміряльні, Широ почала було знімати свою сукню і вже збиралась було одягти новий наряд, коли раптом зупинилась.

У минулому житті після експериментів її тіло було вкрите незворотними шрамами, але тепер, коли вона переродилась, не було жодної плямки.

Легко посміхнувшись, вона подивилася на своє відображення в дзеркалі та відчула вдячність за другий шанс у житті.

Переодягнувшись у новий наряд, вона одягла літній капелюшок і вийшла.

— Ах... — Лірика завмерла, побачивши її. Ігноруючи той факт, що в неї на руці був практично крижаний блок, і ельфійка не мала уявлення, як подруга змогла переодягнутись із ним, Широ була надзвичайно красивою. Майже як молода модель.

— Дивовижно! — вигукнула Лірика, хапаючи інший наряд для неї.

Широ мовчки кивнула та взяла його.

Це було червоно-золоте ципао, що трохи оголювало стегна, тому вона додала чорні панчохи.

Наряди змінювалися один за одним, і Широ приміряла кожен з них. На її подив, проводити час так із подругою виявилося несподівано приємно.

Зрештою вони зупинилися на трьох образах:

Перший — білосніжний худі, джинсові шорти та панчохи.

Другий — біла літня сукня з блакитним шовковим жакетом.

І нарешті, останній — звичайна футболка та джинси.

Широ вже збиралася повернутися до своєї сукні, коли помітила щось дивне в приміряльні.

Там була камера, якої раніше не було.

«Хтось підсунув її, поки я відходила», — подумала вона.

Схопивши камеру, вона звузила очі, й у її долонях сформувались наноботи.

Керуючи ними так, щоб вони проникли в камеру, Широ спроєктувала запис на маленький наноекран, але там нічого не було. На жаль, обличчя нападника вона побачити теж не змогла.

Стерши всі збережені дані, вона встановила в камері мініпастку, яка спричинить вибух камери та випустить гострі уламки в збоченця.

Була також можливість, що хтось інший її підбере, тому вона встановила сканер відбитків пальців. Якщо це буде та сама особа, пастка спрацює. Якщо ні — пастка залишиться неактивною.

Переконавшись, що камера відключена, Широ дослідила кімнату та околиці, аби переконатись, що ніхто не дивиться, і лише тоді продовжила переодягання.

— Фу... Ці бісові збоченці, — пробурмотіла дівчинка, похитавши головою.

Взявши три наряди, Широ вийшла з приміряльні.

⸨Лірико, ходімо⸩, — надрукувала Широ, і Лірика кивнула.

Через те, що Широ приміряла стільки різного одягу, вони привернули невелику юрбу, оскільки сама Широ була красивою дівчиною.

Дійшовши до каси, дівчинка зрештою заплатила за все сама — ціни виявилися вищими, ніж очікувала Лірика.

Хоча ельфійка й відкладала гроші з попередніх походів у підземелля, витрати на одяг все одно перевищували те, що вона могла собі дозволити.

Це було логічно: підземелля приносили багато грошей. Навіть люди низького рівня могли просто провести трохи часу в підземеллі низького рівня, щоб заробити. Тому ціни мали відповідно зрости.

Напівдорозі до каси Широ почула десь у далині глухий крик, і її погляд став холодним.

Виходячи з магазину, Лірика була майже щасливою — адже сьогодні вона побачила Широ в різних образах.