Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

— Фуух… — клубок диму вилетів з вуст Луціана, коли той зітхнув.

Після кількох тижнів утечі від переслідувачів він нарешті зміг відірватися від них.

Звісно, під цим мається на увазі, що він їх усіх вбив.

Хруснувши шиєю, він розім'яв тіло.

— Тьху, старі виродки гадали, що я легка мішень, — харкнув він, викидаючи цигарку.

Наразі він був морально виснажений і стомлений. Йому потрібно було безпечне місце для відпочинку.

Підійшовши до гільдії магів, він звернувся до адміністраторки.

— Приведіть сюди Марка, — сказав він, і адміністраторка нахмурилася.

— Боюся, у вас немає дозволу.

— Тоді просто скажіть йому, що тут його лорд, — Луціан звузив очі.

Адміністраторка завагалася, почувши це, й кивнула.

Побігши до тестової кімнати, вона невдовзі повернулася з Марком.

Луціан ледь кивнув, і Марк відповів тим самим.

Увійшовши до окремої кімнати, Луціан сів на стілець і заплющив очі.

— Вибачте, молодий господарю. Я не зміг вам допомогти, оскільки за Асоціацією стежили, — сказав Марк, схиляючись навколішки.

— Не хвилюйся. Зрештою я зміг їх убити, — відповів Луціан, випроставшись. — До речі, як справи з завданнями, які я тобі дав?

— Боюся, що прогресу майже немає. Зрадники дуже вміло змітають сліди, — доповів Марк.

— Хм...

Луціан звузив очі — фракцію поволі захоплювали зрадники. Хоч він і був молодим господарем, його рівень становив лише 50 — йому ще не під силу було протистояти тим старим монстрам.

— Продовжуй їх шукати. Тим часом спробуй завербувати кілька перспективних новачків під час набору до фракцій. Кілька нових облич під моїм контролем допоможуть у протистоянні.

— Зрозумів, — кивнув Марк.

— АХХХ!!!!

Обидва завмерли, почувши раптовий крик з головної зали.

— Щось відбувається? — запитав він.

— Не.. Ох, гадаю, це один із рейтингових поєдинків, — відповів Марк, зупинившись, коли згадав, що вчинила з ним певна дівчинка. Від самої згадки про це в нього стиснулося очко.

— О? Невже рейтинговий матч настільки жорстокий? — зацікавлено запитав Луціан.

Аби поєдинок був жорстоким, треба завдати величезної шкоди одним ударом, перш ніж система викине учасників.

Якщо хтось може змусити глядачів так кричати, значить, у нього є чималий потенціал.

— Поєдинок... жорстокий у своєму власному сенсі, — сказав Марк після паузи.

Цікавість Луціана зросла ще більше, тому він увімкнув телевізор і налаштувався на бій.

— Молодий господарю, не думаю, що вам варто дивити.. — попередження Марка було трохи запізнілим: на екрані показало, як Широ проштрикнула дупу тому, хто займав 18-е місце в списку.

Обличчя Луціана трохи потемніло, коли він побачив, як вона цілилася в гузно ворогів.

— Насправді... хіба вона не... — пробурмотів він, бо дівчинка здалася йому трохи знайомою.

«Чекай, хіба це не та малявка, через яку я марно витратив час!» — подумав він, побачивши її обличчя.

— Марк. Хочу, щоб ти дав мені всю інформацію, яка в тебе є про неї, — сказав він із прищуреними очима.

— Ось, я сам нещодавно її оформлював, тож маю дані при собі, — відповів Марк, простягаючи йому копію посвідчення.

— Хм... 13 років і 30-й рівень, га? Цікаво, — посміхнувся він. — Спробуй завербувати її до нашої групи, коли почнеться набір до фракцій, — усміхнувся Луціан.

— Спробую, — кивнув Марк.

Відпустивши Марка, Луціан сів з посмішкою й дивився на її бій.

«Як вульгарно... але на диво ефективно. Ми, люди, майже не захищені ззаду, що робить це ідеальною слабкою точкою. Адже там є природний отвір, щоб зруйнувати нутрощі. Очі, рот та інші передні точки ми можемо захистити. Але дупу майже ніхто ніколи не прикриває», — думав Луціан.

Це була цікава слабкість, яку йому показала Широ. Можливо, вульгарно, можливо, безсоромно, але ефективно. Чоловік, жінка, монстр — усі мають цю слабкість, окрім деяких винятків.

З такою доступною точкою було б дурно не атакувати її.

«Єдиний фактор, що стримує це, — сором. У неї має бути справді сталеві нутрощі, щоб не ніяковіти від такого. Можливо, мені також варто розглянути цю слабкість», — подумав він з посмішкою.

Його очі світилися від інтересу, коли він продовжив читати її записи.

Він постукав пальцями — піднялась його тіньова копія й уклонилася.

— Стеж за нею. Хочу побачити, чи не приховує вона щось іще.

Тінь розчинилася в тріщинах стіни, а він продовжив споглядати.

Саме під час 4-го матчу він нахмурився.

— Ці рухи... чому вони схожі на бойові мистецтва засновника, — пробурмотів він.

Засновниця фракції, до якої він належав, Палацу Тіней, володіла особливим стилем бойових мистецтв, що зник з плином часу. Хоч ті мистецтва і були лише уривком оригіналу, та саме вони дозволили їй підняти Палац Тіней у рейтингу світових фракцій.

Бойові мистецтва зосереджувалися на примарних рухах і були суто руховим типом бойових мистецтв.

Саме завдяки цьому засновниця отримала титул Привид.

Однак він на власні очі спостерігає, як Широ виконує схожу послідовність рухів, яка відповідала опису мистецтва засновниці.

Підвівшись зі стільця, він вирішив трохи поговорити з Широ, коли вона вийде з симуляції.

✦✦✦

Убивши суперника, який займав 12-е місце в списку, Широ змахнула зап'ястям, і крижаний спис розвалився.

Трибуни були заповнені глядачами — не щодня побачиш, як претендент пролітає крізь ранги.

А особливо за допомогою... настільки цікавої тактики.

— Думаєш, з нею щось не так?

— Що ти маєш на увазі?

— Я маю на увазі, що вона завжди цілиться в дупу, правда? Вона також убиває їх послідовно. Хіба вона не знає, що може битися з топ-10?

— Ти хочеш сказати, вона робить це для прикладу?

— Можливо. Або ж у неї є пристрасть до... ну, ти розумієш.

— ... вона садистка?

— А чому б іще їй битися з ними по черзі?

— О боже! Уяви, якби вона так билася в реальності.

— ... не треба. Цей світ і так достатньо проклятий!

— Але ти не можеш цього заперечувати!

— Певна річ.

— Коли вона потрапить до топ-10, гадаєш, вона теж отримає титул? Чи це взагалі дозволять?

— Хм, а справді. Титули базуються на бойових звичках. З такою звичкою, як у неї… як думаєш, як її можна було б назвати?

— Ем... Королева розбитих срак?

— ...

— ...

— А як щодо... Анігілятор анусів?

— По відчуттях не те.

— Тоді Широ-розривач анусів?

— Хм, можливо.

— Імператриця-розривач анусів.

— Так їй лише тринадцять, хіба ні? Так написано в її посвідченні мага.

— Принцеса-розривач анусів?

— Оце! Залишмо це.

— Принцеса-розривач анусів... Мені подобається. Має гарне, але зле звучання.

— Хіба не ідеально? Поглянь на неї: така краса, але схильності трохи… гхм.

✦✦✦

Натиснувши кнопку для 11-го рангу, Широ побачила, що він здався, щойно вона його викликала.

«Він боїться?» — подумала Широ, оскільки вона справді легко пробилася крізь ранги.

Натиснувши 10-й ранг, вона зраділа, що він прийняв виклик.

Десяте місце належало Шейну. Він був магом, що також спеціалізувався на елементі льоду.

Коли її зір змістився, вона побачила свого суперника.

На ньому була велика мантія, що закривала тіло й обличчя, оголюючи лише очі.

Статура була трохи дрібною, і на ньому не було зброї.

— Агов! Чому ти всім магам сраки колеш?! — закричав він, дивлячись на неї.

Широ не відповіла — це була марна трата часу.

Вона лише провокативно посміхнулася, дражнячи його.

Це змусило його нахмуритися, й магічне коло оповило його руку.

Перш ніж він встиг установити свою зону контролю, Широ вже була набагато попереду — вона вдарила долонями вниз і заморозила ділянку.

Присіла низько, створила спис і ринула до нього.

Встромивши спис у землю, дівчинка відштовхнулась і проковзнула навколо, опинившись позаду.

Вона вже було збиралася встромити в нього спис, коли швидко перемістила вагу й відскочила від нього.

Приземлившись на лід, вона трохи проковзала, перш ніж стабілізувалася.

Шейн прикрив свої сідниці товстим шаром льоду, з якого стирчали крижані шипи.

Залишись вона там — могла б поранитись.

Шейн лише посміхнувся, побачивши, що його план спрацював.

Перш ніж він встиг щось сказати, він побачив Широ з байдужим виразом обличчя. Вона різко змахнула зап'ястям.

*БУММММ!!!!!!

Коли вона відскочила, вона встановила для нього пастку.

Якщо маленький спис не спрацьовував, тоді їй просто потрібен був більший.

Знизу з-під його ніг гігантський льодяний стовп вистрелив угору й повністю знищив його шмат криги, що захищав зад.

Одним рухом його тіло розірвалося надвоє, а труп злетів високо в повітря.

Натовп був шокований — навіть захист задньої частини магією не зміг захистити анус.

Побачивши, що вона досягла топ-10 у рейтингу, Широ вирішила зупинитися — на сьогодні жертв було достатньо.

Виходячи з капсули, Широ розім'яла тіло й підняла Інь.

«Хм? Де завідувач філії?» — подумала Широ, озираючись.

Виходячи з кімнати, Широ озирнулася й побачила Марка, який йшов разом з іншим чоловіком.

«Чекай, хіба це не той дурень, що грубо зі мною поводився минулого разу», — подумала Широ, звузивши очі.

Підійшовши до них, Широ почала щось набирати на телефоні.

⸨Марк, я досягла топ-10. Вважаю, що тепер маю право на свої 30 Крижаних ядер⸩.

— Ах, ем, це... — пробурмотів Марк, відчуваючи легкий докір. До того ж його молодий господар був поруч.

— Усе гаразд. Дай їй 30 Крижаних ядер, — сказав Луціан з посмішкою.

Це змусило Широ звузити очі — вона цікавилася їхніми стосунками.

⸨Дякую. Моя адреса має бути в профілі посвідчення. Просто надішліть туди⸩.

— Зачекай. У мене до тебе питання, — запитав Луціан.

⸨Що?⸩

— Де ти навчилась своїх бойових мистецтв?

Широ нахмурилася, почувши питання.

⸨Не твоя справа. І також, наступного разу не забувай поводитися з дівчинами чемніше⸩.

Широ пішла геть, а Луціан лише засміявся.

— Поводитися чемніше, га? Її методи аж ніяк не чемні, чи не так? — пробурмотів Луціан.

— Ви знайомі, молодий господарю?

— Вона змарнувала мій час під час переслідування. Ті старі козли ледь не наздогнали мене через неї.

— Чи потрібно мені піти й покінчити з нею? — нахмурившись запитав Марк.

— Залиш це. Я хочу її завербувати. Немає потреби вбивати майбутній талант, — похитав головою Луціан.

Він не розуміє людей, які вбивають те, чого не можуть отримати. Людство загалом становить лише малу частину цього світу зараз. Супутники не працювали належним чином, тому вони не могли розвідати величезний світ, а ракети просто вибухали при спробі потрапити в космос.

Змушені жити за чужими правилами, люди потребували кожного таланту. Навіть якщо не в їхній команді — вони все ж частина людства.

Усе для того, щоб людство могло вижити в цьому дивному світі.

— Дай їй ядра й підтримай її зростання. Нам потрібні такі таланти, як вона. Не кажучи вже про те, що вона змогла майже заморозити мене, коли була на 25 рівнів нижче.

— Що?! — здивувався Марк.

Він знав, що чим більша різниця рівнів між двома людьми, тим важче впливати на вищий рівень. Однак те, що його все ще майже заморозила хтось на 25 рівнів нижче, багато говорить про силу Широ.

Тим часом Широ зустріли сповнені страхом погляди, коли та виходила з будівлі.

Деякі мимоволі прикривали сідниці, тремтячи від відчуття її погляду.

— Пташеня Інь, думаєш, мені варто було битися зі ще кількома людьми? — запитала Широ.

Інь лише цвірінькнула — вона сьогодні побачила забагато.

Легесенько облизнувши губи, Широ примружила очі, шукаючи тих, кого її погляд не вразив.

Це змусило авантюристів тремтіти від страху — вони вже планували знайти найкращого коваля в місті, щоб виготовити їм пластину на гузно.

Пластину досить міцну, щоб захистити від анального проникнення.

Злегка знизавши плечима, дівчинка вирішила їх відпустити й спершу піти додому. У неї все ще був готовий подарунок броні й одягу для Лірики.