Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

Сапорти допомогли відновити витривалість команди, тож уже через 10 хвилин ватага повернулись у форму.

— Наступний бос — Королівський Павучий Страж. Остерігайтеся його швидкості, бо він надзвичайно прудкий. Проте його здоров'я набагато нижче, ніж у Павучого Тирана, — сказав Йонас.

⸨Я, напевно, зможу сповільнити його за допомогою своєї магії льоду⸩, — запропонувала Широ, адже лід передусім використовувався для ситуацій із контролем площі чи натовпу.

— Тоді добре. Цей бос має бути для нас досить легким, — кивнув Йонас з полегшенням.

Наразі вони впоралися з двома викликами та одним босом. Втрат не було. Поки що.

Витративши трохи часу на обговорення формацій, Йонас переконався, що всі готові як морально, так і фізично.

Після короткого інструктажу вони пішли до ущелини, яка розділяла платформу та палац.

Там був якийсь обертовий перемикач — Йонас схопив його і повернув за годинниковою стрілкою. Чим більше він крутив, тим нижче опускалися кристали. Міст поступово формувався з каменів і павутини та мани, які все скріплювали

Обережно перейшовши міст, ватага дійшла до дверей палацу.

⸨Як думаєш, тут є скриня чи щось таке?⸩ — запитала Широ.

— Можливо, але на цьому етапі ми просто сподіваємось убити наступного боса. І, залежно від ситуації, зможемо завершити рейд раніше очікуваного, — відповів Йонас. Життя у них було лише одне. Якщо їхньої сили буде недостатньо, не варто ризикувати.

Широ кивнула — це було правильне рішення. Ризикувати життям членів ватаги — ознака поганого лідера. Особливо коли знаєш, що не зможеш перемогти боса.

*СКРРРРР

Двері палацу повільно відчинилися, і їхньому погляду відкрилася гігантська зала.

Сам палац був зроблений з якогось дивного затверділого матеріалу, схожого на слиз, що надавало палацу комашиного вигляду.

*БАМ!

Двері зачинилися, коли загін увійшов всередину.

Перед ними стояв Королівський Павучий Страж, який радше нагадував помісь людини й павука. Він був близько 3 метрів заввишки, з масивною статурою, чорною бронею, 4 парами очей і 4 парами ніг, що стирчали з його спини.

[Королівський Павучий Страж Рівень 20 — Рейд Бос]

Здоров'я: 200 000/200 000

Мана: 700 000/700 000

— Пам'ятайте! Тримайте оборону, захищайте цілителів і, найголовніше, ВБИЙТЕ ЦЬОГО ВИБЛЯДКА! — закричав Йонас, коли він і танки кинулися вперед.

Страж схопив дві свої ноги, відірвав їх і перетворив у мечі.

*БРЯЗКІТЬ!

Двоє танків кинулися вперед і заблокували удар.

Усміхнувшись зі зневагою, Королівський Страж поправив хват мечів і відкинув щити танків убік.

«Небезпечно!» — подумала Широ, швидко смикнувши зап'ястям. Два крижаних щити виросли з землі, захищаючи танків від ніг боса.

Стичка тривала не довго, але достатньо, щоб танки відступили.

— Дякуємо! — крикнули вони до Широ. Танки були вдячні мати такого надійного товариша в ватазі, адже це значно збільшувало їхні шанси на виживання.

Дівчинка кивнула й ударила долонею об землю.

Королівський Страж присів і використав свої ноги, щоб підштовхнути себе до стелі.

Широ звузила очі — заморозити його буде дратівливо складно. Королівський Павучий Страж міг пересуватися швидше, ніж лід Широ встигав поширюватися.

Вона могла покрити всю залу, але тоді також загинула б і рейдова ватага.

⸨Якщо тільки я не заморожу всю залу, то не зможу його стримати. Цього разу діятиму як сапорт⸩, — написала Широ Йонасу.

— Добре. Підтримуй цілителів та дамагерів при нагоді, — кивнув Йонас.

*БАМС!

Страж відштовхнувся від стелі, що призвело до утворення тріщин.

Троє мечників кинулися вперед і використали подвійний розріз, але бос викрутився, ухилився від лез і вже готувався контратакувати, коли...

*БУМ!

Крижаний стовп влучив йому в живіт і відштовхнув назад.

Павук зиркнув на Широ, побачивши, що саме вона зірвала йому гарантовані вбивства.

— Фу-у-у — дівчинка видихнула, і сніжинкоподібний візерунок з льоду розійшовся від неї по підлозі. Це дозволило б їй створювати лід будь-де в приміщенні, перебуваючи на будь-якій відстані.

— УНИКАЙТЕ ЛЬОДУ ПІД ЧАС АТАК! — закричав Йонас, усвідомлюючи, що це потрібно для виживання ватаги.

Їм доведеться йти на компроміс.

Решта загону кивнула, ретельно ступаючи в проміжки між кригою.

Павучий Страж розлютився. Він встромив мечі в підлогу, закрутив їх, намагаючись випустити павутиння з-під землі.

«Ні, дякую!» — подумала Широ, оскільки могла визначити рух павутини завдяки тріщинам у підлозі.

Махнувши рукою, вона покрила ці отвори льодом і заблокувала павутину.

Страж витріщився на неї, і його агро повністю перемикнутися на дівчинку.

Побачивши, що Широ переважно сама і без підтримки поблизу, зіниці Йонаса здригнулися.

— ЛАЙНО! ДОПОМОЖІТЬ ЇЙ! — закричав він.

Однак було вже пізно — бос уже стояв перед Широ.

Фантомні мистецтва стилю Інь: 1-й Фантом — Ілюзорний Фантом.

Вона миттєво опинилася за спиною Стража, схопила одну з його ніг і звузила очі.

Фантомні мистецтва стилю Інь: 3-й Фантом — Фантом Противаги.

Скрутивши тіло, вона вдарила по ногах павука й підняла його собі на плечі.

Фантомні мистецтва стилю Інь: 4-й Фантом — Внутрішній Пожираючий Фантом!

*БУМ!!!!!

Широ вдарила тіло боса об землю, пропустивши шок через усе його тіло й пошкодивши його внутрішні органи.

Відштовхнувшись від тіла Павучого Стража, Широ сформувала лід на суглобах монстра, щоб його загальмувати.

Решта ватаги оніміла, дивлячись, як 13-річна дівчинка рухається, перекидає і розбиває Королівського Павучого Стража одним плавним рухом.

Смикнувши зап'ястям, Широ створила меч над монстром і вдарила ним по суглобах.

Потім вона сформувала слід льоду під собою і відступила на безпечну відстань, перш ніж випити зілля мани.

— Чим ви, довбні, зайняті? Бийте вже його, бляха! — закричала Широ, і її роздратування зросло. Коли бос перемикнув своє агро на неї, вона не мала вибору, окрім як напружити своє поранене тіло використанням Фантомних мистецтв стилю Інь один за одним. Кожне наступне використання Фантомних мистецтв стилю Інь напружувало тіло, особливо останні два.

З тим єдиним використанням 4-го фантома біль у її правій руці заполонив більшу частину її розуму.

Однак, на жаль для неї, її голос не було чути, тому вони бачили лише її роздратоване обличчя і беззвучне відлуння.

Йонас першим вийшов зі ступору і приготував зброю.

— БОМБІТЬ ЙОГО!! — закричав він, і його голос ехом ударив по кімнаті. Решта загону кинулася до поваленого павука, сподіваючись завдати якомога більше шкоди.

Відійшовши від болю, Широ глянула на боса.

— ВРАААХХХ!!! — залунав порожній крик, і бос відштовхнув авантюристів.

Сила вибуху його аури завдала легких порізів щасливчикам та середніх чи глибоких поранень невдачливим.

— СІЛЬВІЄ, ЗЦІЛЮЙ! — закричав Йонас.

— УЖЕ РОБЛЮ! — відгукнулась Сільвія.

Тим часом бос зафіксував свій погляд на Широ.

«Блін, занадто сильно заагрила...» — подумала вона з насупленим виглядом.

— Ну що ж, великий хлопчику. Зара пограймо, — усміхнулася Широ, створивши крижаний спис і крутанувши його лівою рукою.

Бос кинувся на неї, розмахуючи двома клинками в руках.

Штовхнувши кінець свого списа, Широ послала його до боса, але той відбив його вбік.

За цей час дівчинка вже була перед ним зі ще чотирма списами, націленими на його очі.

*ДЗІНЬ ДЗІНЬ ДЗІНЬ ДЗІНЬ!

Ззаду опустилася броня і захистила його.

Широ повернулась на п’яті та стрибнула на ноги боса, приземлившись на його плече.

Присівши, дівчинка вдарила долонею по плечу, і лід встромився в шолом.

*БАМ!

Шолом з силою злетів, і Широ кинулася до голови. Гепнувши по ній, щоб отримати кращу опору, вона встромила руку в павучі очі.

*ПУЧІ!

Вирвавши око, Широ ухилилася від його кігтя й зістрибнула з тіла.

З очних ямок Королівського Стража капала зелена кров, а сам він скреготав зубами.

Розчавивши око, Широ зробила садистську посмішку й зневажливо махнула в бік боса.

— Це все, на що здатний?

Він уже збирався атакувати її знову, коли в його спину влучили вогняні кулі.

*КРРР!!!

Побачивши, що бос повернувся до неї спиною, Широ випустила ще більше крижаних стовпів, що слугували кайданами.

Лють боса злетіла до небес, коли його почали бити з кількох напрямків.

Темно-червона аура спалахнула від нього, і Йонас нахмурився.

— НАЗАД! ВІН РОЗЛЮЧУЄТЬСЯ!

Ігноруючи це, Широ кинулася до боса й стрибком влізла під його ноги.

— Раз ти вже і так закоханий у цю крихітку, то неважливо, якщо я трохи підсилю ці почуття, правда? — усміхнулася вона, коли навколо неї сформувалися крижані піки.

Побачивши це, Лірика вже знала наступний крок.

— ВРАААААААААААААХХХХ!!!!!!!!!!!!!!!!!! — від боса пролунав вереск, сповнений болю і страждання, а його темно-червона аура вмить розсіялася.

— ...

— ...

— ...

Вся ватага оніміла.

— Вона... вона що, щойно зірвала розлючення боса, заколовши його в дупу? — задав один авантюрист те саме питання, яке крутилось у голові кожного.

Королівський Страж, дупа якого була пронизана тривожною кількістю списів, міг лише тремтіти, оскільки його рухи були значно обтяжені.

— Хех, одна з найбільших слабкостей живих істот, — сказала Широ, не в силі стримати усмішку.

Решта бою була досить легкою, оскільки бос не міг зловживати своєю швидкістю через... певну дівчинку.

Зрештою, Широ вдалося набрати 39,5% внеску, шокуючи цим команду. Однак вони знали, що вона заробила це, адже весь час танкувала боса в соло, хоч і була магом.

Лірика, з іншого боку, змогла отримати 5% внеску. Однак це було переважно завдяки тому, що вона скористалася перевагою та вдаряла по крижаним пікам, що стирчали в дупі боса.

⸨Гарна робота, Лірико⸩, — похвалила Широ, оскільки Лірика добре скористалася слабкістю, яку вона створила.

— Дякую. Але Широ. Як щодо тебе і колотінням монстрів в дупи? — запитала Лірика з гірким виглядом.

⸨Ну, це хороша слабкість. Достатньо вогневої потужності та розміру — і можна значно обмежити їхні можливості, встромивши щось в анус⸩, — прямо відповіла Широ.

— Але чому ти виглядаєш так, ніби тобі це дуже подобається? — запитала Лірика. Кожного разу, коли Широ колола монстра в дупу, на її обличчі з’являвся цей садистський вираз.

Широ лише знизала плечима, оскільки спостереження за муками монстра викликало в ній легке збудження.

⸨Не переймайся цим. Що важливіше — вітаю з черговим підвищенням рівня!⸩ — усміхнулася Широ. Досвід за вбивство рейдового боса був у багато разів більшим, ніж за звичайних монстрів.

Лише від двох вбивств Лірика зуміла піднятися на два рівні, досягнувши 17 рівня. Природно, це можна приписати й тому факту, що її внесок був досить високим.

Що стосується Широ, то її 39% внеску дозволили їй підвищити рівень до 29.

Розподіливши очки, Широ усміхнулася, оскільки стала на крок ближче до свого тесту на підвищення до 2 ★.

[Ім'я: Широ (Ослаблена 2 дні, 5 год)

Раса: Сніжна Дівчинка (умови еволюції ще не виконані)

Титул: Імператриця Тіней

Рівень: 29

Клас: Сніжна Дівчинка★, Наномант

Здоров'я: 5700/5700 (Справжнє значення 17 000)

Мана: 29 100/29 100

Сил: 150 -> 200 (+85) <+50>

Вит: 200 (+70) <+50>

Інт: 300 -> 350 (+140) <+87>

Спр: 240 -> 300 (+75) <+75>

Впр: 200 -> 240 (+40) <+60>

Зах: 80 (+135) <+20>

< > = Бонус Титулу

Нерозподілені очки: 0

Баланс: 30 300 $

Спорядження (Торкніться, щоб відобразити)

Навички —

Сніжна Дівчинка ★:

Магія льоду 2 рангу, Пасивна Регенерація, Благословення Льоду, Магія Снігу, Снігохід, Холодна Аура.

Наномант:

Створення Кинджала, Інженерія Нанотехнологій 1 рангу, Створення Меча.

Інше:

Мінімапа, Огляд, Маскування, Зміцнення (Спорядження), Менший Страх (Спорядження), Манабар'єр.]

З її маною трохи нижче позначки у 30 000, Широ ще не змогла розблокувати створення лука.

⸨Скажи, Лірико, якби ти зараз була лідером загону, що б вибрала. Рухатися далі та пройти останнє випробування та останніх 2 босів, чи зупинитися на досягнутому?⸩

— Хм... Я б зупинилася на досягнутому, бо всі втомилися. Рейд поки що дався нам тяжко, і без хорошого нічного відпочинку ми не будемо в найкращій формі, щоб кинути виклик наступним, — сказала Лірика, бо могла сказати з останнього бою, що всі досягли своїх абсолютних меж.

Широ кивнула, оскільки те, що сказала Лірика, було правильним.

⸨Але ти забула ще один варіант. Ми можемо заночувати в підземеллі⸩, — усміхнулася Широ.

— Але хіба це не небезпечно?

⸨Так, але не в кімнаті боса. Кімната боса безпечна, бо бос займав цю територію. Після його смерті це місце відкрите для ночівлі⸩.

— ТАК! Усі, діставайте намети! Розташовуємося на ніч. Організуємо нічні варти, а з босом битимемося завтра, — закричав Йонас, і Широ усміхнулася.

⸨Бачиш? Ходімо. Ми будемо ділити намет, тож давай поставимо його самотужки⸩, — написала Широ, і Лірика кивнула з рум'янцем.

«Ділити намет? З Широ? А раптом за сном я перевернусь на неї чи вона на мене?!» — подумала Лірика, коли її рум'янець посилився.

— ...

Широ вирішила залишити записку, щоб Лірика допомогла їй, коли прийде до тями.

Відійшовши, Широ почала ставити намет.