Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

Хуан Ер насупилась, спостерігаючи битву за «Камінь пробудження». Те, що рівень 33 так запросто вбив рівень 50, було ненормальним.

Можливо, вона скористалася тим, що той був ослаблений через безперервні бої. Та й навіть так — завдання було не з легких.

Особливо вражаючим було її використання навичок. Дивна робота ніг, безжальність дій, а найголовніше — наскільки потужною була її магія льоду. Супротивник був на 17 рівнів вищий, але його все одно відкинуло назад.

Нань Тянь м'яко приземлився поруч із нею.

— Її виступ був досить приголомшливим, чи не так? — з легкою посмішкою зауважив він.

— Це справді відкрило очі, — неохоче відповіла Хуан Ер.

— Що важливіше, як там битва за реліквію? Хтось показав потенціал?

— Ні, вони навіть слабші за псевдочленів секти.

— Шкода. Гадаю, час забирати реліквію.

Хуан Ер кивнула і сховала планшет.

Нань Тянь поклав руку їй на плече, й їхні тіла миттєво зникли з даху.

Тим часом Широ, щойно повернувшись до гуртожитку, зняла «Тіньовий покров» і стягнула маску з обличчя. Вона стерла всі сліди крові своїм льодом, тож виглядала так, ніби взагалі не влізала в бійку.

На щастя, «Тіньовий покров» зробив так, що її не впізнали. Єдиною проблемою був Лі Нань Тянь.

Однак, оскільки він знав, що вона сніжна дівчинка, і не вбив її, показувало, що його наміри навряд були ворожими.

Та Широ все ж нагадала собі бути з ним обережнішою у майбутньому.

Вона ще раз переконалася, що не лишила на собі слідів крові, й попрямувала до подруги.

— Широ! — вигукнула Лірика й обійняла її.

Широ легенько поплескала її по спині з легкою усмішкою.

— Я бачила два спалахи світла і знала, що один з них — це ти. Ти навіть не уявляєш, як я хвилювалася, — сказала Лірика, відступаючи.

⸨Все гаразд. Зрештою я його отримала⸩, — усміхнулася Широ і дістала Камінь пробудження.

Лірика здивовано розширила очі.

— Тобто ти маєш на увазі, що вкрала його прямо на очах 50 рівня?!

⸨Так⸩.

— Молодець! — вигукнула Лірика, показуючи великий палець.

Широ лише тихо засміялася, помітивши зміни в Ліриці. Вона вже не була такою сором'язливою, як раніше.

⸨Оскільки вже досить пізно, тобі варто відпочити⸩

— Так. І тобі теж. Вкрасти це з-під носа у 50 рівня і успішно втекти – не така вже й легка справа, — зауважила Лірика, злегка позіхаючи.

Повернувшись до своєї кімнати, Широ з'їла кілька манокаменів, бо була доволі голодною, сіла на стілець і трохи відкинулася назад.

Вона дістала трофей й уважно розглянула його.

Камінь був завбільшки з її долоню, кремово-білого кольору. Всередині кремового кольору мерехтіли відтінки кольорів стихій.

[Камінь пробудження (Фіолетовий)]

-Камінь, здатний пробудити або покращити налаштованість, яку ви маєте всередині свого тіла. Цей камінь може підвищити вашу налаштованість від рангу 0 до рангу 1 або від рангу 1 до рангу 2.-

:::

Спосіб використання каменя був простим — їй просто потрібно було пропустити свою ману крізь камінь, перебуваючи в медитативному стані.

Це було схоже на те, як вона входила до своєї області мани в залі налаштованості.

Сівши на ліжко, Широ прийняла позу лотоса й заплющила очі. Навколо неї спалахнула блідо-блакитна аура. Камінь у її руці почав підійматися вгору й завис просто перед її обличчям.

*Дзінь~

Камінь розсипався на шматочки з легким дзвоном розбитого скла.

Повільно уламки розтанули в рідину, яка поступово вкрила все тіло Широ.

Рідина час від часу змінювала кольори. Переходила від сріблястого до жовтого, потім до темно-фіолетового. Це відображало налаштованості, які можна було покращити та якими Широ володіла в цей момент.

*Крррр крррр крррр~

Зупинившись на жовтому відтінку, навколо тіла Широ заіскрила блискавки, а її обличчя зблідло.

Покращення налаштованості блискавки до рангу 1 з пошкодженими мана-зв'язками було дуже болісним. Хоч і не настільки, як покращення льодяної налаштованості до 2 рангу, це все одно змусило її стиснути зуби.

— Фу-у-ух...

Минуло цілих тридцять хвилин, перш ніж біль почав відступати.

Розплющивши очі, Широ глибоко вдихнула.

Глянувши на свої руки, вона стиснула пальці й побачила, як навколо них блимає блискавка.

— Магія блискавки першого рангу. Цікаво, що я можу з тобою зробити… — пробурмотіла Широ, знаючи, що блискавка — одна з найуніверсальніших стихій. Вона може діяти і як контролер натовпу, так і як дамагер. Контроль через параліч, а урон — завдяки руйнівній силі, яка природно притаманна блискавці.

Однак Широ не зможе використовувати цю магію блискавки 1 рангу на повну потужність.

Навіть у минулому житті вона ніколи не зосереджувалася надто на елементальному аспекті. Вона просто розносила все на шматки своїми пушками.

Керуючи блискавкою, вона спробувала згустити її в ниточку.

Піт закрапав з її чола, адже це виявилося важче, ніж вона очікувала. Злегка зітхнувши, вона відкинулася на спину.

Дивлячись на стелю, вона мимоволі подумала про Нань Тяня. Незнайомця, який знав про її сутність, не вбив її і викликав у ній дивне ностальгічне почуття.

— Прихована секта, га? — пробурмотіла вона.

Відкинувши думки, сніговиця заснула.

✦✦✦

Наступного ранку Широ і Лірика поснідали на швидку руку.

Інь все ще спала в капюшоні Широ, ледача, як завжди.

— Інь~ У мене для тебе смаколик~ — Лірика спробувала виманити Інь із капюшона подруги.

Широ ледве помітно посміхнулася, бачачи це.

— Пташеня Інь, годі лінуватися, — сказала Широ, мінімізуючи рухи губами, щоб це виглядало так, ніби вона просто їсть, а не розмовляє.

Інь ледачо цвірінькнула, змахнула крильцями й приземлилася на стіл.

Схопивши манокамінь у Лірики, Інь знову змахнула крильцями й полетіла назад до капюшона Широ.

Закінчивши з їжею, вони попрямували до місця проведення події з набору

— Широ, яку налаштованість ти пробудила або покращила? — запитала Лірика.

⸨Я отримала магію блискавки 1-го рангу⸩.

Стиснувши пальці, стрічка блискавки закрутилася навколо її долонь.

— Хе~ Але хіба це не конфліктуватиме з твоїм базовим елементом? Ну, знаєш, льодом, — поцікавилася Лірика.

⸨Гадаю, так. Але вони також можуть синергувати, розумієш. Як думаєш, що станеться, якщо я розморожу лід, який наклала на когось, і випущу в нього блискавку?

Блискавка посилиться, одночасно на мить оглушивши ворога. Це дасть мені прогалину в його захисті, яку я можу використати⸩

— Зрозуміла... Цікаво, яку налаштованість маю я, — пробурмотіла Лірика.

⸨Рано чи пізно дізнаєшся. Гадаю, я зможу дозволити тобі використати залу налаштованості замість мене. Ну, повинна мати таку можливість, адже я у топ-10 списку пріоритетів⸩, — написала Широ, не зовсім впевнена, чи таке дозволено.

— Га?? Ти в списку пріоритетів? — вигукнула Лірика.

⸨Так. Я на 10 місці⸩, — відповіла Широ. Однак її ранг міг змінитися, оскільки вона вбила колишнього п'ятого номера.

— Ага, знайшла тебе-... — Лірика замовкла, побачивши «титул» Широ. «Принцеса-розривач анусів».

Глянувши на Широ, Лірика мимоволі зробила ледь помітний кивок.

Широ справді виглядала як прекрасна принцеса, але мала таку дивну одержимість знищенням дуп. Прізвисько «Принцеса-розривач анусів» було не таким вже й далеким від істини.

— Широ, ти тепер 9 місце.

⸨О, справді?⸩

«Значить, смерть Каїна вже підтвердили», — подумала Широ. Битва за предмети минулої ночі була інтенсивною, адже на будинках виднілися сліди руйнувань.

Зламані стіни, обвуглені дахи й зруйновані дороги.

Однак, схоже, це було звичним явищем, оскільки кілька магів 50-го рівня уже відновлювали місто.

Минулої ночі не постраждав жоден сторонній. Лише ті, хто брав участь у битвах, отримали поранення.

Принаймні так повідомляли новини.

— Божевільно, га? Нью-Йорк пережив стільки всього, що тепер навіть не намагається це зупинити, а лише обмежує, — сказала Лірика.

Широ кивнула у відповідь.

Вона читала про це в кількох підручниках у школі. У місті є кілька груп, відповідальних за підтримку громадської безпеки.

Дві найважливіші — це патрульні та правоохоронці.

Патрульні, як і говорить їхня назва, патрулюють місто й стежать, щоб ніхто не порушував порядок.

Правоохоронці, з іншого боку, мали завдання знешкоджувати будь-кого, хто був занадто небезпечним або потребував ліквідації.

Якби вчора в сутичці загинув хтось із сторонніх, саме їх би відправили на пошуки вбивці.

Доля вбивці визначалася б через судове засідання. Природно, якщо це не була провина вбивці, його чи її відпустять з одним лише попередженням. Ситуації на кшталт допитливого громадянина, який спостерігав занадто близько, не були рідкістю.

«Адаптувалися до змін, га?» — подумала Широ. Оскільки влада не могла зупинити битву за предмети, вона просто обмежила залучених людей.

Це влаштовувало обидві сторони, адже це була б їхня власна вина, якби цивільні проявили надто велику цікавість і загинули в процесі.

Від цікавості кицька здохла, як то кажуть. Їй дали шанс, а жертва все одно його проігнорувала.

Прибувши до місця зустрічі школи, Широ побачила Медісон, яка чекала там із роздратованим виразом обличчя.

— Ви! Ви обидві пішли разом у підземелля і не взяли мене! Як мені, по вашому, спостерігати любовні штучки?! — промовила Медісон, підходячи до дуету.

«Любовні штучки? Що?» — спантеличено подумала Широ.

Лірика злегка почервоніла, зрозумівши, що Медісон знає про її почуття.

⸨Не те щоб ми не хотіли тебе взяти. Просто підземелля були трохи занадто високого рівня для тебе⸩, — написала Широ, а Медісон насупилася.

— Подивися на мій рівень! Хіба він тобі здається низьким?! — сказала вона.

[Медісон Рівень 20 — Мечниця]

«Га? Вона справді досягла такого рівня за такий короткий час без сторонньої допомоги, як от у Лірики?!» — шоковано подумала Широ.

— Вау! Двадцятий рівень! Вітаю! — щиро похвалила Лірика.

— Дякую, — Медісон була трохи збентежена від такої щирості.

⸨Ну, оскільки ти досягла 20 рівня, щойно підвищиш клас, ми візьмемо тебе в підземелля з нами. Оскільки нас троє, ми можемо зареєструватися як офіційний загін. Як тобі?⸩ — запропонувала Широ з усмішкою.

— Так! Я не проти, — кивнула Лірика.

— Звісно. Тільки вже не забудьте мене цього разу, — фуркнула Медісон.

— Хахаха, не забудемо. Присягаюся, — розсміялася Лірика.

⸨Якщо вже домовилися, то створимо наш загін після набору до фракцій. Намагайтесь знайти фракцію, яка дозволяє формувати загони з аутсайдерами, якщо можливо⸩.

— Зрозуміло, — відповіли Лірика і Медісон.

Тріо попрямувало до місця, де мав зібратися їхній клас.

Коли учні їх побачили, хлопці миттєво розступилися, немов море перед Мойсеєм.

*Бам!

Майже миттєво з'явився набір стільців і парасольок.

Синхронно ставши на коліна, парубки жестом запросили Широ сісти на головний стілець, біля якого стояв столик.

— ...

— ...

— …

Широ зі здивуванням підняла брову. Глянувши на вчителів, вона побачила на більшості вираз «я вже не можу з цих дурнів».

Вони не стали втручаються, тому Широ вирішила, що було б неввічливо не скористатися халявою.

⸨Що ж, здається, наші місця вже визначені⸩, — написала дівчина й попрямувала до центрального сидіння.

Сівши, вона закинула ногу на ногу й скинула капюшон.

Інь злетіла вниз і влаштувалася на її стегнах, коли на столик поставили напій.

⸨Дякую⸩, — написала Широ, й учень, почервонівши, відійшов.

Бачачи, що Широ насолоджується ситуацією сповна, і Лірика, і Медісон втомлено посміхнулися.

— Гадаю, варто до неї приєднатися, — сказала Медісон, йдучи до одного з місць. Лірика лише зітхнула й пішла за нею.

Незабаром до місця почав наближатися величезний дирижабль із гігантськими екранами по боках.

На екранах був логотип події набору до фракцій.

«Час», — подумала сніжна дівчинка, побачивши дирижабль.

Коли він прибув на місце, екрани перемикнулися на зображення коментатора.

— Усім, хто приєднався до нас у цей чудовий день! ЛАСКАВО ПРОСИМО! НА ЦЬОГОРІЧНУ ПОДІЮ НАБОРУ ДО ФРАКЦІЙ!