Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

⸨Ходімо⸩, — покликала Широ, оскільки сьогодні був той день, коли Лірика мала пройти випробування для приєднання до рейду.

— Гаразд. Але спочатку чому б тобі не переодягнутися у щось інше? Я знаю, що твоє вбрання майже ніколи не отримує пошкоджень, але все ж таки... Одягни щось інше, будь цікавішою! — сказала Лірика, вказуючи на її звичайну білу сукню.

⸨Але це зручно⸩, — знизала плечима Широ.

— Зручність тут не прокатить, — відповіла Лірика, а Широ зітхнула і пішла переодягатися.

Вона вирішила поєднати білу сорочку, джинсові шорти та чорні панчохи.

Взувши чорні спортивні кросівки, Широ вийшла зі своєї кімнати разом з Інь, що влаштувалася у неї на голові.

— Пфф, — засміялася Лірика, побачивши, як Інь використовує голову Широ замість гнізда.

⸨Ходімо вже, а то запізнимося⸩, — написала Широ, а Лірика кивнула. Оскільки сьогодні вона проходила випробування, то вдягла довгі джинси й сорочку, зручні для рухів, майже як у Широ. Але її джинси були довгими.

Виходячи з території школи, Лірика помітила, скільки поглядів прикуто до Широ після того, як та змінила вбрання.

«А що, якщо якесь падло спробує до неї залицятися...»

— Власне, Широ, чому б тобі просто не одягти шкільну форму, га..? — передумала Лірика.

«...» — Широ оніміла. Хіба ельфійка щойно сама не казала їй трохи нарядитися і бути цікавішою?

⸨Ми не повертатимемось, Лірико. Пішли вже⸩, — написала Широ, а Лірика могла лише сумно зітхнути.

Проминувши Асоціацію авантюристів, Широ і Лірика попрямували до тренувального центру.

Тренувальний центр був величезним, оскільки це була підземна споруда. Перший поверх займали рецепція та термінали для оренди тренувальних залів нижче.

Основна причина, чому кімнати були спроєктовані під землею, полягала в спробі уникнути випадків, коли люди спричиняли тріщини на поверхні. Тому берсерків і тому подібних відправляли до найнижчих поверхів, щоб переконатися, що вони не пошкодять нічого занадто серйозно.

Зайшовши до рецепції, Широ дістала телефон і написала лідеру рейду.

[Я з подругою на рецепції. Де ви?]

— Вибачте. Ви та, хто подала заявку на рейд «Шепіт Павука»? — почувся голос, і Широ підняла погляд.

Джерелом голосу був дорослий чоловік з потужною статурою.

[Йонас 30 Рівень — Воїн з Сокирою]

⸨Так, це я. Я німа, тому спілкуватимуся через телефон⸩, — надрукувала Широ.

«Це жарт якийсь?» — подумав Йонас. Дівчинка перед ним виявилась не лише німою дитиною, а ще й пораненою на одну руку. Вже відчуваючи втому, він потер очі.

— Гаразд. Йдіть за мною, зараз проведемо випробування, — сказав він, і Широ пішла за ним.

⸨Лірико, чого чекаєш? Ходи⸩, — написала Широ, і Лірика кивнула.

Заходячи в ліфт, Йонас почав пояснювати хід випробування.

— Є кілька тестів, які ми проводитимемо. Перший — ближній бій, оскільки павуки схильні битися на близькій відстані. Далі — ухилення від множинних дальніх атак і, нарешті, перевіримо, як вона тримається, коли обидва варіанти відбуваються одночасно, — сказав Йонас, а Лірика кивнула, хоча і відчувала себе трохи нервово.

Вона була 15 рівня і проходила випробування для рейду 20 рівня. Як тут не нервувати?

Помітивши її тривогу, Широ лише злегка посміхнулася і поплескала її по плечу.

— Гм?

Погладивши її по голові, Широ м'яко посміхнулася.

⸨Я вірю в тебе⸩.

— Так, — кивнула Лірика з рум'янцем, відчуваючи прилив впевненості.

— Також, Широ, мені потрібно перевірити й тебе, враховуючи твоє поранення, — сказав Йонас, а Широ кивнула. Вона очікувала цього, коли подавала заявку. Тільки б навіжені рекрутували когось пораненого, не знаючи його можливостей.

Діставшись до 13-го підземного поверху, вони вийшли.

Планування поверху було простим і сучасним, з білими стінами, від яких Широ на мить завмерла — це багато чим нагадувало їй лабораторію, в якій її катували. Глибоко вдихнувши, вона заспокоїлася і продовжила йти за Йонасом.

Провівши ID-картою біля однієї з дверей, вони побачили команду людей та обладнання у досить великій кімнаті.

За її візуальними оцінками, Широ припустила, що кімната була приблизно розміром з половину футбольного поля.

— Це основна команда. Усі тут або 20 рівня, або вище. Вони допоможуть провести тест, — сказав Йонас, і Широ кивнула.

[Пол 20 Рівень — Асасин]

[Еріка 23 Рівень — Вогняний Маг]

[Трейс 20 Рівень — Мечник]

[Сільвія 30 Рівень — Грандцілитель]

Широ не була занадто здивована асасином, магинею і мечником. Але Грандцілителька її вразила.

Якщо вона правильно пам'ятала, Грандцілитель був рідкісним класом, який отримує лише чверть усіх цілителів.

Те, що така особа була в цій маленькій групі, в цьому маленькому місті, було справжньою несподіванкою.

Причина, чому Грандцілителів так називали, полягала в їхніх цілющих здібностях. Вони могли створювати великі зони дії ефекту, що зцілювали всю команду, а не лише одного-двох поруч.

Це була ще одна причина, чому Грандцілителі були обов'язковими у великих рейдах. Звичайно, можна було обійтися і звичайним цілителем, але тоді їх потрібно було набагато більше, інакше вони не встигали б зцілювати всіх.

— Перше випробування — ближній бій. Пол і Трейс атакуватимуть тебе, поки маленькі тестові манекени тебе відволікатимуть, — сказав Йонас, і Лірика кивнула.

Зайшовши в центр кімнати, вона простягла руку і викликала двокінцеве отруйне лезо.

— Вау. Досить грізну зброю ти маєш, — сказав Пол, діставши два кинджали.

Він був високим і худим чоловіком, близько 195 см зросту. Його волосся було білявим, а очі — карими.

— Прибери свої жарти вбік. Це набір у рейд. Ми не можемо мати слабку ланку, інакше помремо, — перебив його Трейс, виймаючи меч.

Він був трохи нижчий за Пола — приблизно 190 см, з чорним волоссям і чорними очима.

— Я готова, — Лірика сказала й прокрутила меч навколо руки для розминки.

Пол і Трейс подивилися на Йонаса, який кивнув і активував чотири маріонетки-павуки.

Зробивши крижаний стілець, Широ сіла й із цікавістю спостерігала.

Пол миттєво увійшов у невидимість, а Трейс кинувся на Лірику, яка повернула тіло і замахнулася лезом, змушуючи його відбити удар мечем.

Пол з’явився позаду Лірики, готовий атакувати, але та обернулася на нозі й направила другий кінець меча у його бік.

*КРРР!!!!

Злетіли іскри, коли три леза зіткнулися один з одним. Одна з маріонеток уже збиралася вчепитися у ногу Лірики, як та присіла й підстрибнула.

Це збило леза Пола й Трейса з траєкторії.

Лірика встромила двокінцевий отруйний меч у землю й напружила м’язи кору, крутнулась і гнучко ляснула ногами в чоловіків.

Спираючись на клинок, вона мала достатню стійкість, щоб зробити ідеальний шпагат і вдарити обох супротивників.

— Чому вона так добре б'ється для 15 рівня? — Йонас здивовано глянув на Широ.

⸨Службова таємниця. Менше питань — більше тестування⸩, — відповіла Широ прямолінійно.

Йонас лише знизав плечима — це було справою Широ, чи хоче вона йому розповідати, чи ні.

Керуючи маріонетками-павуками, він змусив інші 3 стрибнути на Лірику.

Лірика відштовхнула ворогів й зосередилася — їй потрібно було не дати 3 маріонеткам доторкнутися до неї.

Вона вирішила використати одну зі своїх найновіших навичок, отриманих при досягненні 15 рівня.

Швидко перехопивши руків'я, Лірика опустилася вниз, а потім скрутила тіло.

Імпульс змусив її почати трохи обертатися. Але цього легкого імпульсу було достатньо, щоб активувати наступну навичку.

Вихор Клинків.

Її швидкість різко зросла: вона знову встала на ноги й закрутила клинок навколо. Сріблясте й блакитне сяйво від лез створило враження торнадо навколо неї.

*ПА-ПА-ПА!

Три маріонетки були відкинуті, а навколо піднявся порив вітру.

Коли її клинки досягли максимальної швидкості, Лірика скрутила тіло і тричі поспіль рубонула повітря, випускаючи енергію з лез.

Зіниці Трейса звузилися, він швидко активував автовідбиття на своєму мечі й заблокував одну з атак.

Пол своєю чергою скрутив тіло і ледь ухилився від атаки, оскільки був далі від Лірики.

⸨Гадаю, вона пройшла тест?⸩ — запитала Широ з посмішкою.

— Дійсно пройшла, — кивнув Йонас. Він не був роздратований тим, що його два друга програли, а навпаки відчув полегшення, оскільки це означало надійного товариша по команді.

— Далі тест на дальні атаки, — крикнув Йонас, коли Пол і Трейс повернулися.

Сільвія двічі постукала посохом об землю, зелене світло оповило обох, миттєво їх зцілюючи.

«Миттєве Зцілення. Обов'язкова навичка для цілителя 3-го класу. Сама навичка, хоча і не зцілює так багато, як інші, але лікує за один раз», — подумала Широ, побачивши навичку.

— У цьому випробуванні кілька гармат стрілятимуть у тебе, і ти маєш ухилятися. — пояснив Йонас. Лірика мимохіть кивнула, але в наступну мить зупинилася.

— Стій! Ти щойно сказав «гармати»?! — скрикнула вона. Хай там як із прихованою майстерністю, але ухилитися від гарматного пострілу впритул вона не зможе.

— Хахаха, не хвилюйся. Ці гармати — імітації павуків-стрільців павутиною. Вони стрілятимуть сітками зі швидкістю, з якою павуки стріляють павутиною, — сказав Йонас, і Лірика кивнула.

Якщо так, то вона могла впоратися без проблем.

Бачачи її впевненість, Широ лише зітхнула і похитала головою.

Розмістивши гармати, Йонас подивився на Лірику, яка кивнула.

*БАХ БАХ БАХ БАХ

Кілька кульок-сіток вилетіли й розкрилися в повітрі.

Лірика закрутила клинки й рубонула по сітках.

*Дзінь~!

Клинок відлетів від сітки, а Лірика лише встигла здивуватись її міцності, як та вже обплутала її, намертво скрутивши.

Побачивши це, Йонас лише зітхнув.

— Дівчинко, ти була занадто зарозумілою. Павутиння павуків — це те, з чим навіть авантюристи 20 рівня мали б певні труднощі, — сказав Йонас, а Лірика лише розчаровано кивнула. — Останній тест не потрібен. Ти принаймні можеш самостійно вижити. Просто стережися того павутиння, — сказав Йонас, а Лірика повернулася, почуваючись трохи пригнічено.

Широ поплескала її по спині, а Лірика подивилася на неї.

— Що таке, Широ? — запитала Лірика.

⸨Не сумуй так. Просто подумай про це з іншого боку: ти — 15 рівень, відкинула двох авантюристів 20 рівня. Таке під силу небагатьом⸩, — посміхнулася Широ.

— Мабуть, ти права, — кивнула Лірика.

— Гаразд. Тепер твоя черга, Широ. Ти готова? — запитав Йонас, і Широ кивнула.

Вона зайшла в центр з легкою посмішкою на обличчі.

Еріка, вогняна магиня, насупилася, як побачила, що дівчинка не готує жодного заклинання.

⸨Як ви хочете, щоб я це зробила? Бійкою кулаками проти мечів чи завершити все одним ударом?⸩ — запитала Широ з посмішкою.

Пол і Трейс трохи насупилися через її впевненість.

— Ще одна зарозуміла. Покінчимо з цим швидко, — сказав Пол, а Трейс кивнув.

— Закінчуй за один раз, якщо можеш, — сказав Трейс, і Широ усміхнулася.

Її очі були спокійними, а на обличчі грала посмішка, вона зробила жест «нападайте», і температура почала падати.

Пол увійшов у невидимість, а Трейс кинувся на неї.

Рубонувши в її бік, Трейс подав сигнал Полу зробити те саме.

Присівши, Широ зробила стійку на руках і вдарила їх обох ногами в пах. Це змусило їх обох скорчитися, а Широ розширила свій вбивчий намір і використала магію льоду 2 рангу, щоб заморозити все навколо себе.

*КРРРРР!!!

Бій закінчився так само швидко, як і почався, оскільки Широ вивела з ладу двох противників.

⸨Беру це як свою перемогу?⸩ — посміхнулася Широ, як Йонас злегка здригнувся. Він не був упевнений, чи міг би впоратися краще, якби йому довелося битися з нею. А він був на 2 рівні вище за Широ.

— Так, це твоя перемога. Тепер проведемо тест на дальні відстані, — сказав він, ковтнувши.

Широ лише кивнула й спершу розтопила лід на Полі й Трейсі.

Чекаючи, поки гармати почнуть стріляти, Широ злегка розім'яла тіло.

*БАХ-БАХ-БАХ-БАХ-БАХ

Вона легко змахнула зап’ястям, чим випустила п’ять крижаних шипів із підлоги й запросто збила сітки.

— …

«Навіщо мені взагалі знадобилось тестувати її?» — подумав Йонас.