Відродження Наноманта: Я стала Сніжною Дівчинкою?

— До всіх, хто приєднався до нас у цей чудовий день! ЛАСКАВО ПРОСИМО! НА ЦЬОГОРІЧНУ ПОДІЮ З НАБОРУ ДО ФРАКЦІЙ! — із захватом вигукнув коментатор. — Цього року до нас приєдналися деякі з найбільших фракцій на підйомі! З нами навіть знаменитий Храм Тіней! Менших фракцій безліч, тож розповім про п'ять найкрутіших! Пам'ятайте, це не рейтинг! Лише наша суб'єктивна п'ятірка!

Перші! Міць Терри! Фракція, відома своїми найкращими танками, які можуть битися нога в ногу з босом! Одне з їхніх найбільших досягнень – зачистка рейду рангу C, Тиранічної земляної горгони, всього за 2 години! — оголосив коментатор, і група людей вийшла до центру сцени.

Їхня форма поєднувала чорний, зелений і золотистий кольори.

— Хааа!! — вигукнули вони в унісон, і за їхніми спинами з'явився величезний кам'яний голем у формі дракона.

*УРА-А-А-А-АХ!!!!!!

Дракон заревів, аж земля затряслася лише від його голосу.

«Гм, як рідкісно», — подумала Широ, добре розуміючи, що це таке.

Земляний голем-дракон був рідкісною комбінованою навичкою, що поєднувала силу кількох магів і формувала єдиного аватара чи, як у цьому випадку, земляного дракона.

Хоча його міць не могла зрівнятися зі справжнім земляним драконом, це все одно був грізний голем.

Розправивши крила, земляний дракон став у позу з величним ореолом.

*О-О-О-О!!!!!!!

Натовп шалено заволав, побачивши дракона.

— Вау! Це справжній дракон! — закричала явно вражена Лірика.

Широ лише посміхнулася, не бажаючи поки що розвіювати її захоплення.

Міць Терри перейшла в куток сцени з драконом, який продовжив залякуюче позувати за їхніми спинами.

— НАСТУПНІ! Серафимів Поклик! Також відомі як «Свята гільдія». Вони славляться своїми цілителями й атакувальною ланкою, що володіють стихією світла! Мають винятковий рекорд: вони самотужки втримали фортецю від цілої хвилі монстрів! Це — гідна уваги сила, що стрімко зростає!

Після представлення з небес спалахнуло сяйво, а на сцену піднялася група людей.

*ДОНГ!~

Дзвін прокотився по арені, і з землі піднялися кварцеві стовпи. Туман окутав їхню частину сцени, додавши образу святості. І ось вони з'явилися повністю — юнаки та дівчата неймовірної вроди. Їхній одяг був явно навіяний олімпійським стилем з грецької міфології.

Піднявши руки вгору, вони клацнули пальцями — відкрився портал, і з'явилася статуя ангела із золотою арфою.

Заграла ніжна мелодія: ангел почав грати на арфі, де кожен змах струни наділяв бафом членів Серафимового Поклику.

Ангел був закляттям закликання, що надавало всій групі баф на деякий час.

Широ спостерігала з нейтральним виразом обличчя, явно не в захваті від усієї цієї «святої» тематики. Це просто нагадувало їй дедалі більше про Героя, що несе світло.

«Виродки-понторізи» — подумала Широ із презирством.

Відійшовши на свою частину сцени, Серафимів Поклик поставив янгола позаду себе.

— Залишаючи крижане пекло, куди б не пішли, до нас приєднується Зимова Благодать!! Один із найсильніших претендентів на місце серед вищих фракцій!! Їхня крижана магія особливо грізна й може навіть допомогти перестрибнути кілька рівнів! Одне з їхніх найбільших досягнень полягало у завершенні рейду на 10 рівнів вищого за них без жодних втрат!

Після короткого представлення сцену накрила снігова буря.

Широ глянула на неї з насупленим обличчям.

Навіть з такої відстані вона була впевнена: ця завірюха перевершує її власну за всіма параметрами. Особливо за температурою. Якби вона потрапила під цю бурю, то точно замерзла б у крижинку.

*Бум!

Завірюха розірвалася, і в повітрі почав повільно кружляти сніг. Сонячне світло, що грало в сніжинках, робило їх схожими на кришталевий попіл. Всередині цього «діамантового пилу» можна було розгледіти групу людей, одягнених у біле та блакитне.

Хоча за ними не стояв жодний маскот, аватар чи страж, аура, яку вони випромінювали, була більш ніж достатньою, щоб заявити про свою присутність.

Підійшовши до свого боку сцени, вони обмежили сніг так, щоб він падав тільки навколо них. Це створювало враження, ніби частина сцени була вирвана прямо з засніженої гори.

— А зараз – Розбита Династія, що залишає за собою лише розірвані трупи монстрів, яким не поталанило трапити їм на око! Моя вам порада: атакувальна сила Розбитої Династії не варта недооцінки! Озброєні навичкою, переданою через покоління, вони тримають титул верховного списа!

П'ять гігантських списів матеріалізувалися над сценою.

Списи були золотого кольору, завдовжки близько 10 метрів, з лезами такої гостроти, що виникало відчуття, ніби вони ріжуть уже самім своїм виглядом.

Представники Розбитої Династії стояли на вістрях списів. Їхня форма, поєднання золотого та червоного кольорів, дещо містила в собі елементи східної культури.

Вони перелетіли на свою частину сцени, а списи зловісно зависли за їхніми спинами.

— І нарешті! Ми підійшли до знаменитого Храму Тіней!!! Мені навіть додати нічого, окрім одного: ви НЕ ХОЧЕТЕ з ними ворогувати!!!

У центрі сцени з'явився торнадо з періодичними спалахами фіолетового сяйва.

У вирі торнадо блиснула пара фіолетових очей, вселяючи у глядачів тривогу.

*БУМ!

Торнадо розсіявся, і всередині постала постать жнеця смерті. Смертоносна коса висіла за його спиною, доки самі члени Храму Тіней стояли внизу, під вісником смерті.

Після представлення всіх п'яти найкращих фракцій коментатор перейшов до пояснення правил.

— Для цьогорічного набору до фракцій ми дещо додамо спецій! Перший етап – подія на кшталт «короля гори». Сьогодні – дивізіон воїнів, завтра – дивізіон магів. Ми розділимо воїнів на кілька блоків по 1000 учасників. Кожен з вас буде битися за свій шлях до вершини штучної гори, що має кілька шарів, і кожен шар може вмістити лише певну кількість людей.

На найвищому ярусі розмістяться перші 10. Хто потрапить туди, отримає червону стрічку. Наступний шар – перші 100, і вони отримають синю стрічку. Перші 500 — зелену стрічку, а останній шар – білу стрічку. Природно, те саме стосується і дивізіону магів!

"Стрічки" потім будуть розподілені у свої власні групи для цієї події. Червоний сектор, синій сектор і так далі. Найкращі переможці кожної групи отримають свої нагороди, а переможець червоного сектора матиме найщедрішу нагороду з усіх.

Завдяки спонсорам, яких ми маємо в цьогорічному наборі до фракцій, переможець отримає плід сили берсерка! Цей плід не тільки надасть вам величезне збільшення статів, але й відхожу навичку типу берсерка для вас! — вигукнув коментатор.

Група магів піднялася в повітря й розпростерла руки.

*ГУ-У-У-У-УР!!!!!

Земля здригнулася, коли десятки арен піднялися в повітря. Завдяки тому, що набір до фракцій проводять щороку, місця було достатньо для всіх арен.

Арени були налаштовані так, щоб верхній шар опинявся під атакою з усіх боків.

— Гаразд, народе, ходімо тягнути свої квитки з жеребкуванням. Класи ближнього бою – за мною. — вчителька, добре знайома з процедурою, покликала учнів.

⸨Удачі вам обом. Я буду дивитися.⸩ — надрукувала Широ з посмішкою.

— Спостерігай, як я візьму ту червону стрічку! — сказала Лірика, а Широ тільки засміялася.

— Це не так легко, як ти думаєш, Лірико. От побачиш, — Медісон тільки похитала головою.

Дует підвівся та попрямував до вчительки.

Дивлячись, як вони йдуть, Широ могла тільки посміхнутися тому, як далеко їм вдалося просунутися. Завдяки постійному самовдосконаленню обидві змогли досягти 20+ рівня за кілька коротких днів. Без постійної боротьби між життям і смертю вони не змогли б просунутися так швидко.

«Якщо я збираюся створити для нас загін, мені спочатку треба заповнити базовий склад». — Широ почала вибудовувати в голові базову структуру команди.

«В ідеалі, я б хотіла, щоб Сільвія була нашим цілителем, адже у неї рідкісний клас, Грандцілитель. Лірика буде авангардом… І Геліон теж підійшов би на цю роль. Медісон буде танком. Нам точно знадобиться ще один танк, щоб розділити навантаження».

«Я можу бути в центрі, оскільки здатна перемикатися між ролями танка, контролера натовпу та дамагера. Тепер мені не вистачає тільки асасина, лучника та ще одного мага». — подумала Широ, бо заповнення кожної ролі було важливим.

«Але, знову ж таки, я трохи надто оптимістична щодо того, що Геліон і Сільвія приєднаються до групи. Отже, якщо є тільки я, Лірика й Медісон, мені потрібно ще мінімум 4 людини».

«Коли базовий склад буде сформовано, найкраще, що можна зробити далі, — це знайти другого цілителя. Одному цілителю занадто важко впоратися з лікуванням всієї команди, тому потрібно розділяти тягар».

«Після другого цілителя знадобиться другий танк», — міркувала Широ: створити ефективний загін буде важкою роботою.

— Ай... такий гемор, так, пташеня Інь? Мені не тільки потрібні ще 4 людини, щоб створити базовий фундамент групи, але мені також потрібен ще один цілитель і танк. І підійде не будь-хто. Мені потрібні люди, яким я можу довіряти, і люди, на яких можна покластися. Ай, як же складно, — сказала Широ, граючись з пташкою.

Інь цвірінькнула на знак згоди.

Тим часом Лірика та Медісон вже отримали свої номери й виявили, що потрапили в різні блоки.

— Успіхів, — сказала Лірика й показала Медісон великий палець угору.

Медісон обійняла Лірику за плече й прошепотіла їй на вухо.

— То як там рухається прогрес між тобою й Широ?

— Ге-Е-Е-ЕХ!!!! — вигукнула Лірика від несподіванки. Її дивний крик привернув увагу оточуючих. Почервонівши, вона глянула назад на усміхнену Медісон. — Що ти маєш на увазі?! Ніякий прогрес не рухався! — сказала Лірика, а Медісон усміхнулася ще більше.

— То ти не заперечуєш, що він принаймні існує?

— НІ! ІДИ ГЕТЬ! — сказала Лірика й побігла до арени.

Медісон тільки засміялася, адже у неї було достатньо часу, щоб спостерігати, як усе розгортається.

Лірика, яка втекла, ледь дихала, намагаючись стримати рум'янець.

Однак те, що сказала Медісон, продовжувало дзвеніти в її голові, і вона глянула в приблизний напрямок Широ.

Трохи прикусивши губу, вона зітхнула й відвернулася.

Підійшовши до арени, вона отримала спеціальну нарукавну стрічку та зброю.

Зброя й пов'язка були предметами, що з'єднувалися один з одним. Коли «шкода», завдана за допомогою зброї, перевищувала певний поріг, носій пов'язки опускався на шар нижче.

Це гарантувало відсутність серйозних травм, не обмежуючи значно бойові можливості.

Покрутивши меч у руці, Лірика переконалася, що отримала загальне відчуття зброї.

Вона хотіла отримати червону стрічку, щоб справити враження на Широ.

— ВОЇНИ, ПРИГОТУВАТИСЯ! — вигукнув коментатор, і екран перемкнувся на різні арени.

— На старт!

Лірика відрегулювала свою стійку й звузила очі на інших учасниках.

— Увага!

Вона бачила, що інші учасники активують деякі зі своїх навичок, тому й вона активувала свої. Це була навичка типу аури, отримана після просування класу до Ельфійської танцівниці з лезом.

«Аура тисячі лез»

Ця навичка збільшувала її швидкість і силу на обмежений час. І відкат, і віддача були досить м'якими, тому вона могла використовувати це на початку бою.

Сріблясте сяйво огорнуло її тіло й меч у руці. Оскільки меч був звичайним, вона не могла битися на повну.

Однак, як колись сказала Широ, це не виправдання. Оскільки в неї була прихована майстерність, це означало, що її тіло мало потенціал адаптуватися до різної зброї. Це була лише справа практики й досвіду.

Якщо вона змогла знайти ритм із кинджалами, то зможе й із мечем.

— РУШ!

Кинувшись уперед, Лірика присіла, щоб уникнути початкової сутички.

Зараз битва не була її пріоритетом. Головне — дістатися вершини. Чим довше вона чекала, тим важче їй стане дістатися туди.

Погляд Лірики став зосередженим, а розум заспокоївся. Вона поступово входила у свій ритм.