Червопис переможний

Збирати речі на переїзд було не найприємнішою справою, але і не найнуднішою. Зокрема тому, що по закутках знаходилося багато чого корисного: резинки для волосся, старі, але досі улюблені шкарпетки, турка на каву... Все це було не те щоб загублене, однак забуте з часом.

Христина вже заклеювала здається п'яту коробку, коли нарешті дійшла до найбільш закинутої частини: робочого столу. Звичку сидіти за ним, біля великого вікна, що виходило на схід, вона колись втратила і так і не змогла знову віднайти, надаючи перевагу роботі на кухні, або й у ліжку. Розбирати ящички вона почала знизу. Старі рахунки, чернетки, списані зошити - всього цього тут було більш ніж достатньо. Однак увагу Христини привернуло не це сміття, а те що ховалось під ним.

"Мій квітучий рік 2022"

Схоже, Христина заховала його сама від себе, бо вона дуже добре пам'ятала цей щоденник-планувальник: як в грудні чекала на його друк, як блукала книжковими магазинами і як нарешті знайшла та придбала його перед самим Новим Роком. Яскраві акварельні квіти на обкладинці і досі тішили її почуття краси. Однак було в цьому блокноті і дещо, що робило дуже боляче.

Перші сторінки густо списані: планами на рік, день, тиждень, помітками про важливі зустрічі і думками. В лютому планів помітно менше, зате з'являється розклад сессіїї. А потім...

24 лютого

"Сьогодні почалась війна"

Христина закусила губу. То було так давно... Від того дня вона зробила лише кілька записів тут.

28 лютого

"Список продуктів про запас. Замовити воду"

2 березня

"Не забути попрати"

7 березня

"Потяг"

Блокнот був затовстий і заважкий, аби взяти його з собою в евакуацію, тож довелось залишити, як і багато інших речей. Звісно, вона повернулась сюди, звісно все на щастя вціліло і навіть борг по комунальним послугам був не гіганський. Однак щоденник, розписаний по датам 2022 року, у 2023 був зовсім недоречний. Мабуть тому Христина і засунула його сюди, в найдальший куток ящика, засипаний паперами... До речі.

Дівчина потягнулась за телефоном, аби перевірити дату. Сьогодні п'яте березня — субота. Так само, як і тоді, стільки років тому.

Ідея прийшла раптово і для неї було потрібно лише взяти ручку. Звісно обкладинка з виправленним роком виглядала вже не так красиво, однак Христині було до вподоби. До того ж, тепер щоденника нарешті можна було використати за призначенням.

"Мій квітучий рік 2032"