14 серпня. Ранок на морі
Нарешті ми вчора добралися аж о 12 годині ночі додому на дачу! Радощів не було меж.
А чому? А тому, що ми цілу годину простирчали біля вокзалу й ніяк не могли викликати таксі. Нарешті один молодий хлопчина на ім'я Микола згодився відвезти нас за цілком символічну плату — 450 грн. Він домчав нас за якісь 20 хвилин, довіз до самої хвіртки, а ще й допоміг занести всі речі. Моїй вдячності цьому хлопцю просто немає меж!
Половину ночі я просиділа біля телефону, а іншу половину спала. Трошки підмерзла, але то нічого. Зате зараз я зустрічаю світанок, сидячи на мансарді й спостерігаючи, як піднімається сонце.
Яке ж це щастя — після довгої дороги й нічних пригод просто сидіти на мансарді з чашкою чогось теплого й дивитися на море! Зараз підніметься сонечко повище, бо наразі тільки 7 годин ранку, і я вийду до моря. Випивши гарячого чаю, я трошки зігрілася зсередини, а сонечко вже починає пригрівати ззовні.
Тож день почався просто чудово!
Ось і пройшов перший день!
Зранку прогулялась берегом моря, приймала сонячні ванни, а потім ми з сестрою поїхали на базар. Купили продуктів собі на цілий тиждень і ледь дотягли все це багатство додому.
Вдень трохи байдикували, а на вечір пішли прогулятися в парк, бо понад морем дув вітерець і вода здалася прохолодною. Заодно набрали в бюветі свіжої води.
У підсумку за сьогоднішній день ми намотали цілих 11 тисяч кроків! Зараз сідаємо вечеряти та будемо відпочивати.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!