МІСТО. Історія Ріки

Привіт, моя хороша! ❤️ Дуже радію новій главі й тому, що можу одразу її прочитати. Хоча я працювала зранку, але пропустити таку подію точно не могла і за чаєм одразу поринула в неї з головою 🤭 Зараз ввечері нарешті можу написати відгук))) Чесно, після вчорашнього розділу емоції ще досить свіжі. Я навіть перед сном продовжувала думати про все, прокручувала в голові свої враження й переживання. Думала над можливим розвитком подій..) У цій главі локація вже змістилася, і ми нарешті побували у квартирі Кейла! 😍 І, скажу чесно, напевно, саме щось подібне я й очікувала побачити. Дуже вже схоже на шикарну холостяцьку квартиру, в якій є багато цікавого))) Чомусь я помітила, що багато чоловіків люблять величезні ліжка й мінімум меблів навколо. Мій так точно 😂Ну і багато речей,які мають для нього якусь особливу цінність)) Але найбільше мою увагу привернули, звісно ж, гітари. Їх у нього кілька, і, судячи з усього, кожна має для нього якесь особливе значення...Дуже символічно)) І взагалі я дуже радію, що після тих трьох скасованих побачень вони все-таки змогли переступити через цю ситуацію й продовжити зближуватися з кожним новим розділом... ❤️ Мені дуже подобається спостерігати за тим, як розвиваються їхні стосунки, ще й в такому важливому напрямку...🥹 Звісно, те, що Кейл раптом запропонував Ріці одружитися, стало для мене цілковитою несподіванкою! 😂 Я взагалі такого не очікувала, так само, як і сама Ріка))) Хоча, чесно, чомусь від Кейла це не виглядало якось дивно)) Втім найбільше мені сподобалася саме її реакція! Це настільки типова Ріка, що я просто не можу. 🤣 Я прямо уявила, як якась інша дівчина на її місці могла б розплакатися від щастя, кинутися йому на шию й почати повторювати одне й те саме «так, я згодна» Але що було в дусі Бестії? Ну звісно — «Ти з глузду з'їхав?!» 😂😂 😂 І знаєш, мені це дуже відгукується, бо вона і залишається собою у такі моменти, й одночасно показує багаторічну броню, ніби не може дозволити собі звичайного людського щастя...Ну і звісно, немає жодної надмірної сентиментальності чи раптового перетворення на щасливу закохану дівчину — лише її характерна реакція, яку я так люблю.))

Що ж стосується самого Кейла, то мені здається, така пропозиція теж цілком відповідає його характеру й способу життя. Він чудово розуміє, що кожного разу ризикує, а їхнє з Рікою життя взагалі далеке від того, яке мають звичайні пари. У них усе трохи інакше, тому й рішення, мабуть, приходять не так, як у всіх... Він просто відчув, що хоче цього — і сказав. Хоча й помітно, він думав про це раніше і та серйозність у погляді далі тільки підтверджують це...Без дорогих ресторанів, каблучок та інших красивих атрибутів, які зазвичай супроводжують такі пропозиції, бо і Ріка не звичайна дівчина.... Знаєш, мені здається, десь у глибині душі Кейл навіть очікував, що реакція Ріки буде приблизно такою, тому краще це зробити мінімум офіційно 😂 І, чесно, мені це теж дуже відгукуєтся! Бо таким, як Ріка, напевно, саме так і треба пропонувати одружитися — щиро, несподівано й без зайвого пафосу. А з Кейлом і поготів! Та й скажу відверто — мій чоловік теж мені так пропозицію зробив — без підготовки))) Я звісно потім згадувала це йому довго, бо хотіла щось романтичніше, але напевне в його характері саме така пропозиція була доречна🤭❤️ Ну, те, що Ріка почала висловлювати свої сумніви й запитувати, навіщо їй узагалі це потрібно — теж цілком зрозуміло. Вона, здається, навіть не могла уявити, як такі люди, як вони з Кейлом, можуть дозволити собі таку розкіш, як одруження. Адже їхнє життя настільки далеке від звичайного, що шлюб, напевно, здається чимось майже нереальним. Типу звичайною сім'єю вони не стануть, то й навіщо все це? І тут мені дуже сподобалося позиція Кейла, який запевнив її в протилежному. Дійсно — невже, щоб бути щасливим, потрібна сім'я з дітьми, що живе за правилами суспільства? Ніби це так як у всіх і через це втрачає свою цінність. Але я рада, що зрештою Ріка прислухалась і все-таки подивилася на це трохи інакше й погодилася, хоч і висунула Кейлу свої умови: нікому нічого не розповідати й усе тримати в таємниці. 😂❤️ Ну, це ж Ріка! Навіть погоджуючись на шлюб, вона не могла обійтися без своїх правил, які їй так важливі...)Та й бажання тримати це в секреті...ніби до неї може змінитися ставлення і їй можуть не давати якусь роботу... Далі, чесно зізнаюся, у мене був момент, коли я не зовсім зрозуміла реакцію Кейла на слова Ріки про те, що вони не можуть усиновити дитину. Він ніби відразу показав на обличчі якесь презирство чи обурення, і я не зовсім зрозуміла, чому саме так відреагував...🤔 Адже, як на мене, бажання мати сім’ю, дитину, піклуватися про когось і дати комусь шанс на краще життя — це цілком природно. І особливо я можу зрозуміти Ріку, адже вона теж дівчина, і, попри весь її характер, незалежність та непросте життя, їй цілком може хотітися мати власну сім’ю, про когось піклуватися й дарувати комусь любов. І в цьому, як на мене, немає нічого поганого чи дивного. Навіть якщо це протиречить образу минулої Ріки, яку знав Кейл... Тому мені дійсно стало цікаво, що саме так могло зачепити Кейла в її словах. Можливо, за його реакцією ховається щось більше, чого ми поки що не знаємо?🤔🤔 Може це ще щось з психологічного боку, адже він сім'ю втратив, чи може згадав щось болюче? Звісно, трохи подумавши, я зрозуміла, чому, можливо, Кейл так відреагував, хоч і не впевнена в своїх висновках...Цілком імовірно, що його відразу викликає сама система, яку впровадило Суспільство. Те, що дітей беруть з інкубаторів, усиновлюють, а тих, хто виявляється непотрібним, просто відсилають у Колонії. Можливо, саме ця система та закладені в ній цінності викликають у нього якесь внутрішнє обурення. І через це йому самому не хочеться мати дітей, адже він не хоче бути частиною всього цього... Але це лише мої припущення, і я цілком можу помилятися. 😊 Якщо я неправильно зрозуміла Кейла, мені було б дуже цікаво дізнатися, чому він так відреагував і що саме ти вкладала в цей момент. 🙏 Ще звернула увагу на те, як Кейл досі проводить паралелі між колишньою Рікою та тією, якою вона стала зараз...

Він навіть припустив, що саме Фатум вплинула на неї й навіяла свої бажання... І, якщо подумати, можливо, Ріка, яку ми знали в Колонії, справді поставилася б до цього зовсім інакше. Але вона виросла, подорослішала, і її погляди та цінності змінилися. І мені тепер цікаво, чи й надалі ці зміни спантеличуватимуть Кейла, чи він усе-таки кохає Ріку такою, якою вона є зараз, а не лише пам’ятає ту, якою вона була колись. Дуже цікаво спостерігати за такими нюансами! ❤️ А ще я просто обожнюю хімію між ними! Їхні жарти, сарказм Ріки, позитив, який йде від Кейла... Те, як вона йому відповідає — це неймовірно! І водночас саме тому мені іноді складно зрозуміти реакцію Кейла, коли він думає, що колишня Ріка так би не вчинила. Адже в її характері й зараз відчувається та сама дівчина, яку ми знали раніше. Тож із нетерпінням чекатиму, як розвиватимуться їхні стосунки після одруження і що на них взагалі чекає далі. Особливо цікаво, як усе зміниться, коли з’являться інші персонажі!🔥🔥 Дякую тобі, моя хороша, за цю главу! 🥰 Було дуже цікаво, і я знову отримала величезне задоволення від читання. Бажаю тобі натхнення, сил і побільше чудових ідей! З нетерпінням чекатиму продовження! ❤️обіймаю тебе міцно...🤗🤗🥰❤️

Привіт, моя хороша! ❤️ Нарешті я закінчила свою роботу і вирішила написати, хоч і з запізненням, свій відгук на главу. Дуже багато роботи було наприкінці цього тижня, тому я забігана геть у край. 🤪 Але про твою главу я постійно думала й весь час гадала, чого ж очікувати далі. Дуже заінтригована! 🤗 Що ж, я рада була отримати ще одну порц душевних розмов Кейла та Ріки, які відкрили ще більше цікавого.. 🥹 Але про все поступово...)) Спершу хочу зробити наголос на тому, що я знову вражена твоїми шикарними описами. Цього разу ти описувала інтер’єр, а саме квартиру Ріки. І ти настільки детально, до найменших дрібничок усе описала, що я навіть без якихось додаткових відео змогла досить чітко уявити весь простір. 😍 Особливо мене вразили панорамні вікна! Обожнюю це і сама завжди про них мріяла...В тебе ці вікна вже зустрічалися кілька разів, навіть в «Шелл» і за це дякую — я кайфую від фантазії як вони можуть виглядати)) Ну і тепер Кейл... Знаєш, те, що їхня зустріч пройшла саме в квартирі Ріки, надало цій атмосфері якоїсь особливої інтимності й близькості. Вони змогли порозумітися, відкрити щось надто особисте, навіть торкнутися старих травм та секретів...Вважаю, що саме такі розмови й моменти, коли людина поступово дозволяє іншій зазирнути трохи глибше у найпотаємніше— і створюють справжню близькість, яка веде до справжніх почуттів.... ❤️ Спочатку я, звісно, як дівчина, трохи обурилася його фразою: «Я не можу просити вибачення за те, що не можу пояснити». 😅 Мені, напевно, як і багатьом дівчатам, хотілося б почути від нього просте: «Вибач, що так вийшло», навіть без жодних пояснень. Просто визнання того, що він завдав Ріці переживань, адже все-таки тричі скасовував побачення в останній момент. І мені здається, що якби він хоча б якось дав їй зрозуміти, що справа не в ній, то вона не мусила б усі ці три дні так мучитися здогадками.... Але потім я трохи краще зрозуміла Кейла. Якщо подивитися на ситуацію з психологічного боку, то я навіть можу зрозуміти його позицію. Він не хоче вибачатися за те, чого не може пояснити, і, мабуть, не хоче давати обіцянок чи говорити щось лише для того, щоб заспокоїти Ріку тут і зараз. У цьому є щось дуже чоловіче: він просто говорить як вважає за потрібне сам, навіть якщо його слова можуть зачепити... Взагалі часто чоловіки саме так і поводяться і це дуже правдоподібно описане, за що тобі окремий респект)))🔥👍👍 Звісно, для мене було справжнім шоком і несподіванкою дізнатися, що Кейл і Яструб були знайомі. Ба більше, Яструб свого часу був його наставником, а потім їхні дороги розійшлися. Оце поворот, якого я точно не очікувала! 🫣👍 Те, що Яструб небайдужий до грошей і власної вигоди, вже й так було зрозуміло. Зараз це відкривається з нових сторін...Чим більше я про нього дізнаюся, тим більше переконуюся, що за його образом ховається набагато більше, ніж здавалося спочатку. І тепер дуже хочеться дізнатися, яку ще правду про нього ми відкриємо далі. 🤔

взагалі, мене дуже вразила Ріка!! Попри те, що зараз вона досить незалежна, можливо, навіть холодніша, ніж була раніше, і не така вже й ініціативна — цього разу вона сама зробила перший крок назустріч Кейлу, попросивши його розповісти їй правду, ще й здогадалася, що саме у нього болить .... Ну і, звісно, дуже приємно, що Кейл відкрився Ріці ще трохи більше й розповів їй те, про що, напевно, ніхто навіть не знав, — про своїх батьків. І знаєш, тут я хочу сказати вже від себе, що Кейл закохує мене в себе дедалі сильніше. 🥹❤️ Мене особливо чіпляє те, що він не просто хотів дізнатися правду про своє минуле, а справді зробив усе можливе, щоб її знайти. Навіть обрав професію, яка могла б допомогти йому в цьому, і не зупинявся на своєму шляху. Ось ця його рішучість, наполегливість і бажання докопатися до істини мені дуже подобаються. Цим він мені дуже нагадує мого Дена! ❤️ Мабуть, тому я й відчуваю до нього особливу симпатію, адже такі риси мені дуже близькі — і в героях, і в чоловіках загалом. Тому можу сміливо сказати, що Кейл виріс надзвичайно привабливим, харизматичним і сильним чоловіком. І, чесно кажучи, я вже навіть готова остаточно шиперити їх із Рікою, трохи забувши про Реда! 🤭 Хоча я чудово пам’ятаю Реда, люблю його і зовсім не викреслюю зі свого серця, але тепер, коли я бачу, яким став Кейл, уже навіть не знаю, чи зможе Ред у майбутньому так само сильно мене вразити й закохати в себе🤔😍 Звісно, те, що за п’ять років Кейл так і не дізнався, що насправді сталося з його батьками, трохи засмучує. Але водночас я розумію: якщо навіть він, доклавши стільки зусиль, так і не зміг знайти відповідь, значить, причина, напевно, справді криється в чомусь набагато глибшому й глобальнішому. І, можливо, саме з розвитком історії ми, як читачі, поступово дізнаємося, що ж насправді стоїть за всім цим. Можливо, навіть Ріка допоможе йому знайти ту правду, яку він так довго шукає. І мені дуже сподобалися його слова про діру в серці на місці минулого і неповні історії.... Адже вони обоє мають схожі неясності, питання й шрами...І мені здається, саме це багато в чому пояснює, чому Кейл узагалі зміг так відкритися Ріці. Він відчув у ній близьку душу, яка пережила щось схоже і може зрозуміти його до кінця. .. Ну і, звісно, те, що він був у неї закоханий, теж відіграє свою роль. ❤️ Але мені дуже подобається саме те, наскільки вони схожі внутрішньо зараз й наскільки близькі морально. І ця зустріч, мені здається, ще більше це підкреслила. Вони ніби поступово відкривають одне в одному ту частину себе, яку не кожному готові показати. .. Ну і в цій главі з’явилося дещо, про що я хотіла дізнатися ще раніше, — а саме про здібності Ріки. І те, що вони в неї так і не відкрилися, хоча вона наче якраз проходила той період становлення, для мене дуже цікаво. Бо чому ж вони не відкрилися? Чи, можливо, вони все-таки в ній проявилися, але зовсім з іншого боку? 🤔 Поки що незрозуміло, але дуже інтригуюче! І взагалі мені дуже цікаво, чому насправді батько Реда зник і всі ці роки зовсім не цікавився Рікою. Або, можливо, я просто зараз будую свої теорії, і він насправді весь цей час спостерігав за нею, просто ніяк себе не виказував і не втручався в її життя. Можливо, навіть Ред щось знав або теж якось стежив за тим, де вона і що з нею відбувається. 🤔🤔🤔 Тут справді з’явилося дуже багато запитань! Але я розумію, що залишається тільки чекати й дивитися, що буде далі. Бо чим більше розкривається історія, тим більше нових загадок і питань вона нам підкидає. І це, мабуть, найбільше й тримає мене в напрузі та змушує чекати продовження. ❤️ Ну і завершення глави виявилося таким романтичним і пристрасним! 🥹❤️ Я так розумію, що між ними нарешті сталася та сама інтимна близькість... І ти описала це настільки чуттєво, ніжно й водночас так красиво, що я просто в захваті!🔥🔥

Знаю, що ти казала, що не дуже любиш писати романтичні сцени, але, чесно, у тебе це дійсно чудово виходить. І мені особливо подобається, що в цих сценах немає надмірної солодкості чи перегинів у бік пристрасті заради самої пристрасті. Усе настільки природно, доросло й душевно, що відчувається набагато більше, ніж просто фізичний потяг між двома людьми. Для мене найцінніше те, що ти робиш акцент саме на їхній близькості, на почуттях, на тому, що відбувається між ними не лише на фізичному рівні, а й десь набагато глибше. Ніби вони обоє поступово заповнюють ту внутрішню порожнечу, яка так довго була в кожного з них, і знаходять одне в одному щось справді важливе. Тут немає відчуття порожньої пристрасті чи красивої картинки заради романтики — навпаки, у всьому є душа, ніжність і щось дуже справжнє. Ну і наостанок хочу сказати, що я дуже чекаю на продовження! ❤️ Мене ця історія захоплює дедалі більше, і я відчуваю, що все сильніше прив’язуюся до Кейла, особливо зараз, коли він саме з Рікою. Мені неймовірно подобається те, як ти розвиваєш їхні стосунки й куди ведеш усю цю історію. З кожним новим розділом стає дедалі цікавіше, адже ніколи не знаєш, чого очікувати далі. І саме це мене так захоплює! Я вже настільки втягнулася, що намагаюся прочитати главу одразу, щойно вона виходить. Навіть якщо потім через роботу чи інші справи не маю змоги відразу написати відгук, то хоча б зазирнути й дізнатися, що там відбувається, мушу. 😂 І, мені здається, це вже саме по собі багато про що говорить! Тому знову аплодую тобі стоячи! 👏❤️ Ти велика молодчинка, і я щиро захоплююся твоєю творчістю. Бажаю тобі ще більше натхнення, сил і, найголовніше, миру. Дуже хочу, щоб у тебе була спокійна обстановка, щоб ти могла творити без тривог і хвилювань, а твої історії й надалі знаходили шлях до сердець читачів. А я, як і раніше, завжди буду тебе підтримувати й чекати на кожне продовження. Обіймаю міцно-міцно! ❤️ На добраніч і мирної ночі тобі, моя хороша! 🥹🫂

Моя хороша, твоя підтримка просто неймовірна🥰🤗❤️ Я вже давно не уявляю своєї творчості без тебе! Ти перша, хто повірив в цю історію, і зараз ти весь час мене надихаєш! ✨Дякую за те, що вже три роки поруч❤️ І я дуже радію, що тобі цікаво 🙃 Для мене, як для авторки, це надзвичайно важливо! Що моя книга тебе захоплює, що ти стільки будуєш теорій, що ти аналізуєш героїв, проникаєшся їхніми долями тощо🥰❤️ Тішуся, що близькість Кейла та Ріки ти відчула саме так, як я намагалася показати. В таких сценам мені важлива саме глибина почуттів, а не фізичний процес. Тож рада, що все вдалося. 🥹 Наступний розділ вже є) Цікаво дуже буде побачити твою реакцію на те, що там буде відбуватися) Ну і залишається лише один розділ з цієї частини — він буде вже на наступному тижні. Тизер зробила, задоволена ним дуже😋 😉 Ще раз дуУууууже дякую тобі за побажання 🙏🥹🥰🤗❤️ Вони всі нехай повертаються до тебе сторицею🙏✨ І все абсолютно взаємне, моя хороша❤️ Чекаю на Сутінки — ну щоб ти не забувала про це😉😋🙂Думками поруч❤️

Так, моя хороша, все ти чітко відчуваєш. Дякую тобі за це розуміння🙏🤗❤️ Пам'ятаєш, Кейла в Щоденнику Рела, як він зреагував на смерть батьків? Він розбив вашу, а потім писав пісню. І все. Він ніяк не прогорював це. Не з ким не розмовляв про це. Тобто він зачинив ці почуття в собі. Але воно в ньому боліло, і він шукав, шукав до останнього. Можливо, він не все розповів Ріці, але він відкрився їй так, як не відкривався не перед ким. Тож ця сцена була дуже важливою у їхніх стосунках. Щодо здібностей Ріки та батька Реда — мені подобається твій хід думок😉Більше салати не можу. Щодо Реда й Кейла... Ну ми всі любимо Реда) Він нікуди не дівся. Але види любові бувають різні 😉 Цікаво, що ти геть про Тіса не згадуєш)) Бо дівчатам він теж подобався))) Ну і те, що Ріка вперше постала перед Кейлом в домашній обстановці мені теж було важливо показати. Що поруч із ним вона знімає свою броню залізної Бестії. Він їй дорогий, тож вона намагається його зрозуміти, й не засуджує. Бо сама не свята. До того ж Кейл достатньо відданий. Пам'ятаєш він не здав Рела в Колонії Ріці? Зараз теж він не каже їй зайвого. Ну такий він. Добре це чи погано — час покаже.

Привіт, моя хороша 🤗 Безмежно вдячна тобі за такий цікавезний розлогий коментар, та всі твої враження й емоції 🙏🥰❤️ Ти неймовірна! 🥰 Рада, що тобі подобаються мої описи. Хочеться, щоб читачі занурюватися в інтер'єри разом з Рікою. Намагаюся, описувати так, наче це вона все розглядає. Тішуся, що виходить. Я люблю великі вінка й красиві види з вікна. Але в наші часи це небезпечно. Тож просто фантазую) Ну в мене хлопців, з якими я спілкуюся багато🙂, тому знаю що й як вони можуть сказати)) Ба більше, Кейл вже ж просив вибачення на цидулці)) Тепер же вона сама його покликала, тож він явно прийшов не перепрошувати). Не знаю, чому тобі так не подобається Яструб🤣🤔 Невже ти думаєш, що Ріка б була з не гідною людиною?) Ну подобаються йому гроші, ну й що?) Таких людей багато, і в моєму оточені теж. Духовних людей мало, всі більш матеріальні. Принаймні Яструб це й не приховує. Він точно знає, що хоче. І частіше за все не робить щось просто з доброти душевної, в нього є чітка позиція. І всі його друзі це знають. Тому Ріку й здивувало те, що він допомогає Кейлу. Тобто вона побачила його геть іншого.

Привіт, моя хороша! ❤️ Я ще зранку прочитала главу, але відгук вийшло написати тільки зараз... Просто ти ж розумієш, я не могла стриматися, особливо після перегляду такого тизеру… 👀🥹Аж надто цікаво мені було дізнатися, що ж за напівправду приховує Кейл і що насправді відбувається між ними далі. І знаєш, я навіть очікувала, що буде щось подібне, тому що навряд чи в їхньому світі все могло б довго залишатися таким ідеальним.😄 Та й я розумію, що це зовсім не в твоєму стилі — так само, як і в не моєму, до речі — писати про якісь суцільно солодкі стосунки, де панують лише взаєморозуміння й безхмарне щастя. 🤭 Тому я очікувала, що обов’язково має з’явитися якась ложка дьогтю в цій бочці меду. І справді, так і сталося. І, чесно кажучи, це дуже крутий поворот! Мені він неймовірно сподобався, а тепер я ще більше заінтригована й просто не можу дочекатися, що ж буде далі. 👀❤️ Мені дуже подобається, як точно ти описуєш емоційний стан Ріки — усі її підозри, сумніви, внутрішні муки й те, що відбувається в неї всередині. Я дуже добре її розумію як дівчина, і особливо мені відгукнувся момент, коли вона лягла спати з відчуттям порожнечі всередині.🥺🥺🥺 Ніби спочатку вона дозволила собі повірити в щось хороше, впустила у свій світ маленький промінчик надії, а потім знову перестала в це вірити — і на тому місці залишилася знову та сама важка порожнеча. Не гострий біль, не розпач, а якась тиха внутрішня пустота.🥺 І мені здається, це дуже точно показує її як дорослу особистість, яка вже навчилася бути обережною зі своїми почуттями й навіть тоді, коли впускає когось у своє життя, все одно залишається насторожі. 🥺❤️‍🩹 Дуже мені сподобалося в цій главі, як повела себе Нетля...🤗 І те, що вона все-таки змогла вибити правду з Ріки. Хоча Ріка спочатку зовсім не хотіла нічого їй пояснювати чи розповідати, видно, що Нетля дійсно щиро за неї переживає і хоче хоч якось допомогти — хоча б доброю порадою.І Ріка все-таки під її напором трохи їй відкривається. Тобто видно, що вона, звісно, не готова впускати Нетлю надто близько, але сама Нетля дуже щиро за неї переживає й хоче, щоб у неї все було добре, а такі люди поруч дійсно багато вартують...🤗🤗 мені ця героїня подобається все більше. ❤️ Також хочу окремо виділити, знову ж таки, твої описи. Ти дуже точно описала цю кав’ярню. Я, як і в минулій главі, повністю прониклася її атмосферою: відчула всі ці запахи, сама захотіла скуштувати всі ті смачні смаколики, які були на вітрині. 🤭 І я навіть відчула цю спеку й прохолоду від кондиціонера, коли вони сиділи всередині.😁 Ти настільки живо все це описала, що я просто хочу сказати: браво! ❤️ Бо, чесно кажучи, мені, наприклад, набагато важче описувати такі буденні речі — звичайну кав’ярню, день у місті, якісь прості моменти повсякденного життя. Мені набагато легше описувати ліс чи якийсь закинутий замок. 😄 А от передати атмосферу звичайного місця так, щоб читач справді його відчув — це вже зовсім інше. Тому моє щире захоплення тобі й величезне визнання за те, як ти це вмієш робити. ❤️ Ну і, звісно, те, як ти описувала Нетроща, теж було для мене дуже хвилюючим. Я буквально відчула всю гнітючу атмосферу цього місця, усю його безнадію, ніби сама там побувала. Це було настільки живо, що в мене навіть виникло відчуття, ніби я не читаю, а дивлюся фільм. У тебе це справді дуже круто виходить. Просто молодчинка! ❤️🥹

Також стосовно самої ситуації з Кейлом... Чесно, переглядаючи тизер, я думала, що Ріка спеціально піде за ним, щоб розкрити всю правду й зрозуміти, що саме він їй недоговорює.🤔🤔 Тому що дійсно — скасувати побачення вже втретє, причому в останній момент, це будь-яку дівчину змусить сумніватися, накручувати себе й мучитися від невизначеності. А коли тобі ще й нічого не пояснюють, це взагалі дуже важко сприймати.❤️‍🩹 Тому я була готова до того, що вона почне шукати правду сама. Але бачимо, що вона випадково таки зустріла Кейла. І мені це теж дуже сподобалося, тому що це більше схоже саме на дорослу Ріку. Вона вже не буде боротися за людину, яка її відштовхує, і не стане бігати за тим, хто не хоче бути поруч... Звісно, я розуміла, що навряд чи Кейл відштовхує її просто тому, що в нього є хтось інший або він більше не хоче бути з нею. Я також одразу думала, що це пов’язано саме з його роботою, що в нього є щось, що він приховує від неї, або про що поки не може розповісти.🤔🤔У нього є важливі справи, які, можливо, заважають йому нормально будувати стосунки, і, мені здається, саме це зараз є найбільшою інтригою. Що ж насправді являє собою його робота? Що саме він приховує? Які в нього справи з Яструбом і що вони насправді задумали проти Моргани? 👀 Ну і, звісно, Кейл розуміє, що Ріка співпрацює з Морганою і є її охоронницею. Тому, якщо в нього справді є якісь справи проти неї, то навряд чи він міг би так швидко відкритися Ріці й розповісти їй усе, що відбувається... Хоча сама Ріка не надто сильно прив’язана до Моргани й, здається, не дуже вникає в її справи — це все одно не скасовує того, що вона працює на неї. І мені здається, саме тут і криється одна з причин, чому Кейл так обережно поводиться з Рікою. Він ніби хоче бути з нею ближче, але водночас розуміє, що між ними зараз є певна межа, яку він просто не може і не готовий переступити. Ну і також те, що Яструб пішов проти Моргани, хоча сам із нею працює — мене досить сильно здивувало. 🤔🤔😏Я зовсім не очікувала, що в Кейла можуть бути якісь справи з Яструбом, а виявилося, що вони не просто є, а вони ще й були знайомі раніше.Тож тепер мені дуже цікаво, як саме так вийшло, що Яструб пішов проти Моргани. Це, напевно, ще більше характеризує його з негативного боку, тому що він фактично зраджує людину, на яку працює. І те, що він ось так просто зливає інформацію, звісно, зовсім не робить йому честі... Мені здається, Ріка точно не була б такою. Якщо вона вже працює на когось, то робить це чесно й не стала б заради власної вигоди так легко зраджувати. А Яструб, схоже, готовий переступити через ці речі, якщо йому це буде вигідно.😑 І це ще раз показує його темну сторону. Я від самого початку відчувала, що він не такий, яким може здаватися, і що за його поведінкою ховається ще щось нехороше. 🫣🫣🫣 Ну і найбільша інтрига для мене зараз — це, звісно, сам Кейл і те, що саме його цікавить у Моргані, що саме він хоче від неї дізнатися.🤔 Моргана, як ми пам’ятаємо, досить значна особа, і, можливо, вона мутить якісь справи, про які Ріка навіть не знає, причому, можливо, ці справи не дуже хороші. Тому я вже навіть не знаю, хто в цій ситуації насправді на добрій стороні — Кейл чи Моргана. 👀🤔Але, напевно, це зараз і буде для мене найбільшою інтригою. І дуже цікаво, чи зможе Кейл згодом якось розповісти про все це Ріці. Тим більше Кейл уміє вибачатися. 😄 І коли він наступного дня прислав їй ту юшку, яка їй так сподобалася, це, звісно, розтопило її серце, і вона вже була готова його пробачити. І це зрозуміло, особливо після того, як він пояснив, що поки що не може розповісти їй усього, але це зовсім не те, що вона подумала.😊Мені, якщо чесно, теж хочеться йому вірити. Знаючи самого Кейла, я чомусь теж відчуваю, що в нього не було якихось поганих намірів. ❤️

Тому далі буде ще цікавіше дізнатися, як узагалі будуть розвиватися їхні стосунки і як ця тема буде розкриватися далі. Ну і, звісно, я ще раз хочу нагадати, що дуже чекаю на появу інших героїв і дуже за ними сумую, але розумію, що на все свій час. 😊 Поки що мені дійсно дуже цікаво читати про Кейла з Рікою, і ця інтрига між ними мене прямо дуже сильно цікавить і чіпляє. Тому дякую тобі за те, що ти так регулярно пишеш і тільки допомагаєш цьому інтересу горіти й надалі. ❤️ І хочу окремо побажати тобі ще більшого натхнення і, звісно, миру. Тому що я знаю, в якій неспокійній обстановці ти пишеш, і дуже хочу, щоб ти відчувала цей мир навіть попри ситуацію зовні. 🥺 І ти для мене, напевно, найкращий автор, з яким я взагалі колись познайомилася...😍❤️🤗 Тому я просто дуже щиро вражена твоєю творчістю і з нетерпінням чекаю продовження. ❤️🔥🤗🤗

Ну все змусила мене шарітися☺️Дякую за таку високу оцінку, моя хороша 🤗❤️Хоча насправді в мене дуже багато сумнівів щодо того як я пишу, й чи все зрозуміло. І чи цікаво це іншим.... Тож мені завжди є куди рости. У цій частині ніхто з інших персонажів поки не з'явиться, тож запасайся терпінням. Це арка про Кейла й Ріку. Далі буде. В мене ж все поступово перетікає в інше 😉 Ще раз дякую тобі просто безмежно🥰🥰🥰Завжди з трепетом чекаю твоїх коментарів, а коли пишу, думаю, як ти на це зреагуєш🙂 Буду намагатися в п'ятницю опублікувати наступний розділ. Поки воюю з описами й деякими поясненнями — щоб все було цікаво й логічно. Бо чернетки в мене вже давно написані, але зараз я деякі дірки в них бачу. Й до того ж стараюся наперед все прорахувати, бо іноді в мене щось з'являється випадково, а потім розростається в щось неймовірне))) Ти б бачила мої нотатки — я б все це тримати в голові б не змогла. Добре, що завжди все записувала, і що записую й досі.) Тизер вже є, він мені прямо легко дався. Сподіваюся, сподобається.🙂 Все, буду бігти. Гарного, спокійного, продуктивного дня! Купу натхнення та успіхів тобі! ✨☘️❤️🤗 Чекаю на Сутінки. Ну скажи що хоча б трохи пишеш....🙏🙏🙏🙏🙏🥹🥹🥹🥹 Бо ну дуже ж чекаю🥰❤️ Обіймаю🤗Дякую, що ТИ є❤️

Дякую, моя хороша, за детальні відповіді))) Звісно, буду чекати стільки, скільки потрібно)) я й не поспішаю) мені подобається все, що відбувається зараз, навіть без інших героїв))😍🤗 Звісно, ти мене насторожила тим, що арка Ріки та Кейла буде закінчена... Невже далі Кейла в житті Ріки не буде?? Але тут треба просто чекати наступних глав) буду сподіватися на краще... Ти в собі не сумнівайся... Мене взагалі ця книга дуже захоплює, тому все що кажу — чиста правда... Це дійсно такі емоції... Дякую тобі за них😍😍🥰 Щодо Сутінок... Ну я пишу дуже потроху... Зараз роботи багато, а я як працюю дома, намагаюся все поєднувати, тому часом до пізньої ночі працюю... Мені краще вночі ніж дуже зранку, сова я ще та... Часу ввечері перед сном в мене небагато, тому я здебільшого використовую його на твою творчість та написання відгуків... На інше вже не вистачає часу) Але це мені тільки в радість) Моя книга може почекати, все одно зараз тільки ти читаєш, а ти, знаю, вмієш чекати ... ❤️Буде час, спробую писати❤️❤️🥰Поки надихаюся тобою)

Та я буду чекати стільки скільки треба — ти знаєш. Але не бросай цю книгу незавершеною — допиши заради себе, мене та своїх героїв. 🙏🙏🙏🙏🥹🥰❤️ Ну чому ти лише так сприймаєш слова про завершення арки?) Звідки такі негативні думки одразу?) Розвертай свій ракурс на 180 градусів!😉 Обіймаю 🤗❤️ Знову змушуєш зашарітися☺️ Дуже дякую за твої слова! Ти дуУууууже надихаєш! Новий розділ вже на сайті☺️🤗❤️

Моя хороша, дуже дякую тобі за такі ретельні роздуми щодо Яструба, Моргани й Кейла🙏🥹🤗 Ну насправді, авжед, правда поступова відкриється, але пам'ятаєш про мою улюблену сіру мораль? Правда в кожного може бути своя. В мене немає абсолютно поганих, або абсолютно хороших героїв. Сінг, міс «Піґґі», Кристаль, Еммеріх Вінґард та й сам Ред в Колонії — їх можна виправдати, якщо дивитися не з одного лише вузького ракурсу. Бо всі вони робили не завжди хороші речі. Тож... І навіть якщо на Ріку дивитися — не така вона вже й свята) Робить вона й погані речі для Моргани. Питання навіщо? Гроші та статус в неї вже є... До кінця другої частини залишилося три розділи, вони розставлять знову деякі крапки над ї й закриють важливу арку з Кейлом. Поки що). Це тобі твій улюблений сполер 😋 Дякую, що віриш в Кейла😉❤️ Для мене це важливо. Ну і Ріка б не пішла за ним стежити. Ба більше через ревність. Це точно не її стиль вже) Нащо принижуватися до такого?

Привіт, моя хороша ❤️☀️ Одразу ВЕЛИЧЕЗНЕ тобі спасибі, що ти так швидко читаєш і так розгорнута коментуєш!🙏🥰❤️ Обожнюю як ти заглиблюєшся в усе й ретельно аналізуєш — ти як читачка мрія для будь якого автора!🤗😘 Ну, ти ж мене знаєш))) Треба трохи аскому було прибрати від солодощів)) Хоча насправді описувати моменти на ринку й на даху (крам поцілунків) було не складно. Моє велике місто допомогає мені, тут багато цікавих місць насправді. До того ж описувати місця, якщо чітко уявляєш їх зі всіма запахами, освітлення тощо набагато легше, ніж щось з голови вигадувати. Тому я рада, що беру за аналоги реальні місця, це дуже допомогає не буксувати😉 Щодо Нетлі... Ну вона така, що й мертвого дістане) Не впевнена, що її наполегливість подобається Ріці, але принаймні вони вже не гиркаються весь час. Та й Нетля часто каже вголос те, що Ріка боїться визнавати навіть подумки.

Моя хороша, ну яка ж це неймовірно тепла й романтична глава! 😍🥰Я отримала справжнє задоволення, поринаючи в цю незрівнянну атмосферу різних куточків міста, які Кейл показував Ріці. Тепер це зовсім інша частина Міста , Нижній квартал, де живуть звичайев люди, а не ті багатії з шиком без душі... Ніби два різних світах, але наскільки цей другий світ більш справжній і повний цікавих дрібничок, які хочеться вивчати..))) 😍 Я вкотре надихаюся твоїми описами й тим, як ти вмієш передавати хімію між героями, як тонко й водночас детально описуєш усе, що їх оточує: кожен предмет, кожен запах і навіть смак, кожну маленьку деталь тих місць ...Завдяки цьому я не просто читаю про це — я ніби сама разом із Рікою та Кейлом гуляю й роздивляюся все навколо й відчуваю цю особливу атмосферу. Це було справді дуже цікаво😍😍😍 Пам’ятаю, ти казала, що багато місць, які будеш описувати й уже описувала, брала з реального життя. Тому мені стало цікаво, чи дійсно ці локації ти відвідувала в реальному житті? Вони настільки детально й атмосферно описані! Ці запахи, ці гірлянди, навіть смак тієї страви — усе це настільки живе, що я навіть сама це відчувала, ніби перебувала там разом із героями. ❤️ А чого тільки варте те кафе, яке Ріка та Кейл відвідали разом, де взагалі не було людей. Це було неймовірно атмосферно й дуже романтично. 😍😍 Взагалі хочу вкотре висловити своє захоплення Кейлом і тим, яким він став у дорослому житті. Мало того, що він крутий командир, так він ще й дуже романтичний хлопець, який справді знається на побаченнях. 🤭) Він дійсно показав Ріці нові сторони міста, хоча вона була впевнена, що вже все бачила, все знає і здивувати її буде дуже важко, але Кейлу, здається, це вдалося. 👍🥰 І взагалі я вкотре дивуюся, наскільки в дорослому житті все значно простіше, ніж коли ти підліток. Не треба довго вагатися, соромитися і підбирати слушний момент для першого кроку) І дійсно, тут повільне зближення зовсім недоречне, тому що вони вже дорослі, у них уже є досвід стосунків, вони знають, як спілкуватися з протилежною статтю, чого очікувати одне від одного і як робити цей перший крок...Ну, це я, звісно, більше стосовно Кейла кажу, тому що видно, що він мав не одну дівчину і взагалі той ще розбивач сердець. 🤭 Але це зовсім не робить його менш привабливим для мене як героя, адже він таким завжди був і цим відрізнявся від того ж Реда ))Тому зараз вдвічі цікавіше спостерігати за тим, яким він став у дорослому житті. 😍 Та й таке швидке зближення я можу пояснити ще й тим, що вони вже були добре знайомі з юності й пережили разом дуже багато подій в Колонії. Ще тоді в Кейла виникли почуття до Ріки, а в неї, своєю чергою, теж була до нього симпатія... І мені здається, що це теж відіграло велику роль у тому, наскільки швидко вони знову зблизилися.😊😊 Тим паче, коли ти втрачаєш людину, яка тобі дорога, а потім знаходиш її через багато років, це справді може здаватися справжнім подарунком долі. І тоді вже зовсім не хочеться витрачати час на якісь зайві сумніви, відтягувати зближення чи довго чекати на перший поцілунок, якщо обидва відчувають те саме. ❤️ Бо після всього, через що вони пройшли, вони вже знають, наскільки легко можна втратити людину. І, можливо, саме тому їм хочеться не втрачати більше жодної миті, коли доля нарешті знову звела їх разом. 🥺❤️ Звісно, разом із тим я як читач розумію, що навряд чи все буде так просто в їхніх стосунках. Адже ще є Ред, і мені здається, що саме Ред був головною любовною лінією Ріки. Саме від нього був написаний Щоденник, тому я все ж таки здогадуюся, що він ще відіграватиме дуже велику роль у подальших подіях. Думаю, як автор ти точно не могла б злити такого важливого героя десь до другорядних)) Ну, принаймні, мені б цього дуже хотілося. 😁😁 Ну і також є Тіс, який теж був закоханий у неї і який, як мені здається, скоро теж повинен з’явитися. Тому я думаю, що далі це буде просто вибух якихось емоцій, але намагаюся не гнати вовка в шию 🤭😂

І щось мені підказує, що минулі друзі цілком можуть стати ворогами, і все в їхньому дорослому житті буде набагато складніше, ніж колись у юності. А це, звичайно, тільки ще більше накаляє атмосферу й змушує мене з величезною цікавістю чекати, що ж буде далі. 👀🥹 Але не хочу дуже сильно забігати наперед, адже це тільки початок великої історії)) Продовжу ще про Ріку та Кейла, адже цікава парочка в нас вийшла) Мені дуже сподобалося те, що Ріка не лізе й не розпитує Кейла занадто багато, коли бачить, що він не хоче щось розповідати. (А дійсно, мені й самій цікаво, куди він тоді так раптово зник, і думаю про це теж буде далі) І в цьому я теж бачу її зрілість. Вона сама має багато чого приховувати й багато такого, про що не хотіла б говорити, тому, мені здається, вона прекрасно розуміє його бажання залишити щось при собі... І, думаю, для Кейла це теж було приємно, тому що він бачить: Ріка не лізе в його особистий простір, не змушує його прямо зараз розкривати всі свої карти й залишає йому право на власне життя та власні таємниці. 👍👍😉 Мені взагалі подобається, що між ними зараз є це взаємне відчуття меж. Вони можуть бути близькими, можуть говорити про важливі речі, але водночас не вимагають одне від одного розповісти все й одразу. А все інше, думаю, ми побачимо вже далі. 👀❤️ Ну і, звісно, хочу окремо сказати про сам момент поцілунку. Це було так пристрасно й романтично, що я справді отримала величезне задоволення від цієї сцени. Прямо як у найкращих фільмах! 🥹❤️ Мені дуже сподобалося, як ти його описала, люблю читати такі сцени і все уявляти. ))) мурахи ж...😅👍🔥 Мені цей поцілунок прямо підняв настрій, надихнув й залишив після себе якесь дуже тепле відчуття. І тепер мені ще цікавіше, як далі розвиватимуться стосунки Ріки та Кейла. Що нового вони будуть відкривати одне в одному і як на їхню долю вплинуть інші... Не передати як я потираю долоні)) 😏😏🥰 Але треба набратися терпіння, тому не буду тебе дуже підганяти. 🤭 Хочу лише сказати, що я вже дуже чекаю на наступні події й наступну главу!🔥🔥 Тому дякую тобі, моя хороша, за те, що ти так плідно працюєш. ❤️ І навіть незважаючи на те, що у вас у місті зараз така неспокійна обстановка, ти все одно продовжуєш писати й радувати нас новими розділами та тизерами. Це дуже надихає мене, і я прямо радію щоразу, коли бачу оновлення, тому що мені справді неймовірно цікаво, що ж буде далі. 🥹 Тож бажаю тобі й надалі величезного натхнення! ❤️ Буду з великим інтересом стежити за продовженням цієї історії й з нетерпінням чекати нових розділів. Обіймаю тебе! 🥰

Чесно, не дуже люблю описувати поцілунки, бо для мене це щось сакральне, особисте. Але радію, що вдалося передати все гідно). Ну вони поки вибудовують модель поведінки одне з одним. І можливо, їхні минулі досвід показали, що довіра — крихка річ. Тож Ріка не лізе з зайвими запитаннями, а чекає, коли він сам розповість. Певно, він так само). Мені не хотілося копирсатися в тому, як вони до цього дійшли — бо зараз такої літератури з різними токсичними відносинами дуже багато. Потім психоаналіз, усвідомлення тощо. Чесно, це трохи набридло. Тож мені хочеться показати, що бувають і інші стосунки. Авжеж, все ідеально не буде, але... Дякую, моя хороша ще раз. Твоя віддана підтримка мене дуже надихає🙏❤️ Мене дуууже мотивує те, що ти чекає, тож працюю над книгою, попри все🙏🥹😉😘✨ Наступний розділ буде скоріш за все у вівторок. Буду чекати твою думку дуже-дуже ❤️ Обіймаю тебе міцно🫂 Дякую, що знаходиш час для моєї книги, попри зайнятість 🙏🥹🥰 Це так цінно для мене. Гарних, спокійних тобі вихідних! Наснаги й натхнення на все, що робиш. Ну і про Сутінки не забувай, будь ласка🙏🙏🙏🙏🙏🥹🥹🥹🥹🥹🥰 Я же все ще чекаю ❤️

Я теж не люблю поцілунки описувати, та й усілякі ніжності між закоханими))важко мені це, ніби не моя література і взагалі...)) Але часом це необхідно, бо без кохання і цих моментів книга теж буде сухою... Тому мені дуже цікаво, як далі будуть розвиватися їхні стосунки і які ще доля готує випробування... Дуже чекаю і бажаю тобі і далі натхнення 🤗🤗😘😘😘❤️❤️

О, рада, що ти мене розумієш🙏🫶😘

Моя хороша, безмежно вдячна тобі за такий глибокий й важливий для мене коментар! 🙏🙂❤️ Мені дуже сподобалося, як ти розмірковуєш про стосунки Кейла та Ріка. 🥰🤗Так, все так і є. Дружба вже між ними була в Колонії, підліткові невпевненості тепер вже не доречні. Їхні стосунки переросли в щось більше. Однозначно більше гаяти час вони не хочуть, бо розуміють, яке крихке життя в їхньому світі. І як швидко можна все втратити. Можна, я не буду відповідати ні про Реда, ні про Тіса? Бо ти поступово дізнаєшся, що з ним сталося. Лише можу сказати, що в мене не слр, в мене пригодницька антиутопія. Тож звичних трикутників і перетягування дівчини — не буде. Я пишу про життя й про долю — а вона іноді буває жорстокою. 😞 Щодо локацій — так, вони є всі в реальному житті, але не точно такі, як я описує.😉 Я трохи фантазую тут), іноді вайб кілька локацій збираю в один. Збираюся написати блог, про ті, що вже є.🙂

Дякую за відповідь, моя хороша ❤️ То й добре, що трикутників не буде) Бо напевне, хоч це й цікаво, але досить жорстко до двох найкращих друзів в минулому... Мені було б дуже шкода кожного з них... А те що життя жорстоке.... Майнула думка, що хтось з них загинув 😭Це було б теж дуже реалістично. Але важко... Ну або ж загине ((( навіть не знаю, що буде тоді за мною, бо я не готові ні з ким прощатися, занадто люблю всіх твоїх героїв... А спойлери я вже зрозуміла, я з тебе не витягну)) Але наберуся терпіння)))

Моя хороша, привіт☀️Тільки зараз побачила твій коментар... Ні, спойлерити тобі не буду. Бо кожна моя відповідь додасть лише хмизу до твоєї багатої фантазії😉🤗Невже тобі не цікаво, просто поступово дочекатися, що буде далі?) Обіймаю тебе🫂 Новий розділ вже є. Буду чекати на твої враження, які дуже ціную🥰❤️

Моя хороша, я навіть не очікувала, що глава вийде так швидко! Але я рада — ти навіть собі не уявляєш, наскільки. 🥹❤️ І хоча я зайшла пізно вночі, коли вже думала лягати спати, не могла просто так залишити главу без прочитання, тому що там була дуже важлива зустріч Кейла з Рікою і їхня розмова, яку я так довго чекала. ❤️ Спочатку хочу сказати свої загальні враження від глави. Чесно, я була вражена деякими відкриттями... Особливо мене зачепило те, що Кейл розповів Ріці про інших, а також, звісно, про свою роботу, про те, чим він займається. Розслідування вбивств і тому подібне ..така робота кого завгодно змінить!!! Дуже цікаво було читати й про те, що він показував їй у Місті, в особливо ту Набережну для всіх багатих та знаменитих. Мені дуже сподобалося, що через їхню розмову та споглядання ми ніби поступово відкривали для себе Місто з іншого боку, а саме його ще темніші сторони, що криється за зовнішнім благополуччям💔 Також мене дуже вразили твої детальні описи....Я дійсно отримала величезне задоволення від того, що могла разом із Рікою споглядати це неймовірне місце, знаючи, що багато ти брала з реального життя. 😍 Воно справді справляє казкове враження — таке красиве, незвичайне, майже нереальне, але разом з тим якесь досить моторошне, від чого холодом дме всередині... Адже я прекрасно розумію, що за всією цією красою приховується дуже багато страшних речей... Ніби ти захоплюєшся цією красою, але водночас десь усередині відчуваєш тривогу, бо розумієш, що за нею ховається щось зовсім інше. 💔 Ще мене вразили ті риби, які плавають у воді, що проходить через безліч рівнів фільтрації. І ці риби там довго не живуть, але водночас створюють ілюзію багатства й краси — як сказав Кейл — ілюзію статусу... І це, звісно, дуже важка деталь. Адже я, як і Ріка, одразу провела паралель із Колонією, де дітей також вирощують, по суті, як розхідний матеріал. І мені стало дуже шкода тих риб, які живуть своє коротке життя через цю воду і так швидко помирають, а потім їх так само швидко можуть замінити на інших, маючи гроші...🥹😞 Саме ця деталь дуже добре показує, наскільки страшним може бути цей світ за всією його зовнішньою красою...💔 Потім хочу сказати про свої особисті враження стосовно Кейла...Він також дуже змінився, так само як і Ріка. Я одразу помітила, що його колишній оптимізм кудись зник.... Він став набагато серйознішим — навіть дуже серйозним, як для того Кейла, якого ми знали раніше. Хоча в ньому все одно залишилася ця легка іронія, він усе ще може в якийсь момент пожартувати. Тобто Кейл усе ж залишився Кейлом. 🥹💔 Але водночас він точно так само пройшов свій шлях, як і Ріка.... Мені здається, це місто теж дуже його поламало, розчарувало в багатьох речах і змусило дивитися на світ зовсім іншими очима — уже без тих рожевих окулярів, які були колись. І це навіть трохи сумно, тому що я пам’ятаю того хлопця, який грав на гітарі, постійно жартував і ніби в усьому намагався бачити щось хороше... А зараз переді мною зовсім інший чоловік, який має таку посаду, багато з чим зіткнувся і пройшов через дуже багато важкого у своєму житті. І, мабуть, саме тому він тепер дивиться на цей світ зовсім інакше. 🥺❤️‍🩹💔 Також мене дуже вразило те, що Кейлу сподобалося, якою стала Ріка... Адже він, здається, очікував, що вона стане м’якшою, більш витонченою, відомою та заможною дамою, а вона в результаті стала гострою, небезпечною...І, можливо, саме це його навіть порадувало, адже натякало на те, що кардинально вона не стала іншою і Місто її під себе не підім'яло... Я навіть помітила в ньому якесь захоплення нею, щось, що вже було близьким до легкої закоханості, саме через те, якою вона стала. Тобто він зовсім не був розчарований. Навпаки — він побачив, що її оцей бурхливий дух нікуди не подівся, залишився в ній і тепер просто розкрився з іншої — більш жорсткої сторони, без сентиментів.... ❤️‍🩹

Моя хороша, я нарешті сюди дістала🙂☀️ Вчора треш якийсь був, спочатку зник інет, потім ще й світло вимкнули, а потім води не було. Вже думали, що повертаємося до часів минулої зими. Добре, що все наче відновили. Безмежно вдячна тобі за такий детальний коментар і всі твої враження. 🥰🥰❤️Зараз спробую частинами відповісти, бо вже котру ніч нормально не спимо, трохи гальмую, сприймати інформацію стало важко😞🥺 Радію, що тобі сподобалися описи.🙂🤗 Так, описувати набагато легше виявилося навіть напіввигадані місця, коли є прототипи. Ну певно Набережна Живокорів це суміш кількох локацій Києва, але радію, що враження від цього місця все такі, які я хотіла передати. Щодо риб... Ну і в нашому світі, на жаль, є таке...😞 Наприклад, дельфінаріуми. Там дельфіни й інші морські істоти довго не живуть, бо воду хлорирують (( Мені болить це, тому хотілося передати хоча б в книзі. Щодо Кейла — ти все побачила й відчула так саме, як я закладала. Так, доросле життя в Місті змінило й його. Звісно, дуріти, як раніше, він вже не дуріє. Але не забувай, що він теж, як Ріка, можливо, натягнув на себе броню. Ми ж вже бачимо, що під маскою Бестіє, все ще ж та, наша Ріка. Так само, можливо, й Кейл). При його статусі він дуркувати аби з ким же не може. А от поруч із Рікою поступово знову потроху виринає той самий Кейл. І їхня легкість поступово відновлюється. Вони поки не знають, чи можуть довіряти одне одному. Вони намагаються зрозуміти, хто ким з них став у цьому дорослому житті. Які в кого преоритети та цінності. І що в іншого на думці. Так якось... Тож цей розділ важливий тим, що показує їхнє воз'єднання.

І, взагалі, одразу було помітно: це був навіть не просто флірт з його боку, а щось набагато глибше. Якісь почуття, які він, можливо, сам не дуже хоче показувати. І вже з того, що він казав далі, я навіть починаю розуміти, що, напевне, Ріка йому таки подобалася ще за часів Колонії. ❤️ Ну а далі Ріка почала питати його про інших, і в цей момент я просто затамувала подих. Я навіть трохи боялася читати наступні рядки, тому що мені було дуже хвилююче дізнатися, що ж сталося з іншими...💔 І, звісно, мене дуже вразило те, що Кейл і Бетті більше не разом, як брат і сестра, і що він зрештою втратив її після Колонії. Це було дуже боляче читати, особливо тому, що я зовсім не очікувала саме такого повороту. 🥺 Вони ж завжди були разом і були дуже схожі між собою. І те, що брата й сестру так жорстоко розлучили — мене просто вбило ((. Тому що я очікувала, що Кейл точно знає, що з Бетті. Можливо, вони вже не спілкувалися б так, як раніше, але хоча б він знав, що з нею, бо це ж його рідна сестра.🥺🥺 А також те, що він розповів про Еббу і що він теж її шукав, але не міг знайти. Мене тут також дуже вразило те, що я дізналася від Ріки про Еббу — про те, що вона теж її шукала і навіть приходила до тієї монорейки, куди її мали привезти, і чекала там місяцями, щоб зустріти ❤️‍🩹💔💔 І в цей момент я зрозуміла, що помилялася щодо Ріки ще в перших розділах, коли думала, що вона так швидко всіх відпустила. Насправді ж ні. Тепер я бачу, що вона дуже довго шукала Еббу. І це мене трохи заспокоїло, а ще, якщо чесно, дуже розчулило. 🥺❤️ А ще я розумію, що, можливо, в Ебби справді була нелегка доля, і вона просто не потрапила до міста. Але якщо вона не потрапила до міста, то де вона? Куди вони поділи цю дівчинку? Мене тепер дуже хвилює її доля, і я навіть не знаю, що й думати. Мені здається, що, можливо, вона опинилася в якійсь біді, особливо якщо згадати її характер і, звісно, її дар. 💔🥺 Ну і, звісно, коли мова зайшла про Реда, я теж затамувала подих. І я навіть відчула, що в Ріки була така сама емоція, як і в мене. Тобто вона не зовсім байдужа до нього. Просто, напевно, вона намагалася закривати ці почуття всередині себе й відштовхувати їх.... І те, що сказав Кейл про Реда, мене просто розірвало на шматки.💔💔 Він натякнув, що Ред був його другом — саме з таким сенсом, ніби зараз цієї дружби вже немає. І, можливо, справа навіть не в тому, що він не знає, де Ред, і що їхні шляхи просто розійшлися. Можливо, між ними щось сталося ще тоді, коли вони були на зв’язку. Щось таке, що змусило Кейла розчаруватися в Реді й вирішити, що цієї дружби більше немає.😞😞 Звісно, те, що Кейл не розповів Ріці про Реда, мене трохи засмутило, але я розумію, що зараз ще не час про це дізнатися. Напевно, ми дізнаємося про все трохи пізніше. І я цього просто з нетерпінням чекаю. 🥺❤️ І так цікаво, що як тільки я сама задалася питанням, чи шукав він Ріку — вона теж поставила йому саме це питання. Тобто ми з нею прямо на одній хвилі щодо того, що хотіли запитати в Кейла.🥺 Ітут я зрозуміла, що Ріка була єдиною, кого він знайшов, але він не захотів її турбувати. Я впевнена, що тоді він побачив її у стосунках із Яструбом, і цей момент ще раз довів мені, що в нього була якась симпатія і навіть, можливо, почуття до Ріки. Тому що якби він відчував до неї просто дружбу, то навряд чи те, що він побачив її з Яструбом, змусило б його піти саме в той момент. А так він побачив її з Яструбом, подумав, що в неї все добре, і вирішив не втручатися в її життя...💔 Ну і те, що буде друге побачення, мене, звісно, дуже потішило, тому що я хочу, щоб історія Ріки й Кейла продовжувалася, і я навіть відчуваю, що, можливо, між ними будуть якісь стосунки. 🤔❤️ Мені дуже цікаво, чим це все обернеться і які ще деталі, можливо, Кейл розкриє Ріці... І також мене дуже цікавлять інші питання — те, що він розслідує вбивства і що він розслідуватиме далі...

Моя хороша, ну те, що Ріка подобалася Кейлу ще в Колонії, наче не було секретом🙂 Навіть Ред їй при це постійно казав). Та й вона до нього теж весь час якійсь потяг відчувала. Починаючи з моменту як вона йому ніс зламала). А потім пригадай момент на Кухні, коли вони з Патріком та іншою дівчиною там працювали, перед вечіркою. Там є конкретний момент для цих двох 😉🙂 Насправді все не береться в мене з нічів'я), просто кожен читач бачить те, що хоче бачити, — і це нормально. Але кого обере Ріка я знала відразу), просто думки й відчуття Ріки розходилися, можливо, через Період Становлення, а, можливо, через підліткові гормони й таку багату увагу з боку одразу кількох хлопців. Щодо Ріки й Реда — я тобі вже казала, що все складно. Дякую за всі твої враження від розмови Кейла та Ріки. І те, як ти все відчула, як вони шукали близьких. Поступово ми дізнаємося, де всі інші, і що з ними сталося. А поки проживаємо важливі моменти з Кейлом і Рікою🙂🤗❤️ Ти нічого не сказала про нове ім'я Кейла?))) Чи підходить йому Дрікс?)) Ну і Ріка не змогла б не поцікавитися, чи шукав він її, бо це її дуже хвилювало. Втім, він не спитав, чи шукала вона його). Друге побачення відбудеться вже скоро. 😉😋Тизер вже давно зробила, відточую деякі деталі в тексті. Бо намагаюся писати так, щоб більше не повертатися до редагування.

Дуже багато питань і поки що мало відповідей, але як же це цікаво та хвилююче😍😍 А тобі хочу сказати, що ти велика молодець і створила просто шедевр. Я вкотре вражаюся твоєму таланту, тому буду з величезним нетерпінням чекати наступного розділу. ❤️ Тебе обіймаю, моя хороша і бажаю великого натхнення! 🥰🥰🤗🤗❤️❤️Дякую тобі за те, що ти так швидко пишеш і не даєш нам, читачам, довго чекати. Я це дуже ціную, і це мене неймовірно радує. 🥹❤️

Сердечно дякую тобі за таку високу оцінку, моя хороша 🤗❤️Я стараюся. Навіть попри важкі часи, коли є час та можливість, пишу. Бо це допомогає мені триматися рівноваги. Деякі чернетки розділів в мене вже давно були написані. Я, коли Колонію редагувала, то одразу паралельно прописувала собі діалоги та пояснення що та як буде. Тому зараз це — наче повну картину з пазлів збираю. Сьогодні розділу точно не буде. Можливо, опублікую завтра, якщо з інетом та світлом не буде проблем... Обіймаю тебе. Бережи себе🙏🥹 Всього тобі самого хорошого, що є в цьому світі✨🫶 А головне — мирного неба!☀️ Дякую, що ти є❤️

Моя хороша, дякую за твої відповіді) Є над чим подумати, є чого чекати, чому я дуже рада)) Ім'я Кейла взагалі топ, особливо як Ріка назвала - йому дуже личить, вмієш ти придумувати такі цікаві імена, які підходять героям дуже 🥰🤗 Рада, що в тебе все добре і зв'язок та інше ввдновили...🥰Бачу нову глава вже є, і в мене вже чешуться руки її прочитати))) Але зараз на роботі, того тільки вечером зможу....але як же не терпиться!!! 🔥🔥🔥 Дякую тобі за творчість твою та швидкі онови)) скоро прийду на главу))) вже не можу дочекатися ❤️❤️❤️

А я тобі дякую за твою віддану підтримку цієї історії та мене❤️ Буду дуже чекати твоїх вражень 🙏🙂😘

Привіт, моя хороша! ❤️😍🤗🥰 Дуже радію новій главі і жалкую, що не прочитала ще на вихідних, адже так чекала...А тут заходжу сьогодні й бачу таку радісну новину — довгоочікуване продовження ))🥹 Безмежно дякую тобі за це! ❤️ Мені особливо була цікава саме ця глава, адже після зустрічі Ріки з Кейлом я була дуже заінтригована... Не знала, що буде, чого очікувати, але сподівалася, що… Ні, не сподівалася — я сама до кінця не знала, чого саме хочу від цієї зустрічі. 😂🫣Відповідей на всі питання? Емоційного відгуку Ріки? Досі не знаю, але тепер ще більше чекаю їхньої першої відвертої розмови) Особливо зараз, коли вони обоє дуже змінилися, подорослішали, досягли нових висот, і в них з’явилися нові обов’язки та нова робота. Та й взагалі, за цей час у них так багато всього змінилося всередині: їхній характер, вподобання, зовнішність, цілі, почуття… Тому мені було неймовірно цікаво спостерігати їхнє спілкування саме тепер, такими, якими вони стали. ❤️ Але про це я напишу трошки згодом. Зараз хочу загалом сказати, що мені ця глава дуже відгукнулася всередині, тому що мені дуже знайомі почуття Ріки. І навіть коли я читала їх, мені часом здавалося, що це не Ріка все це відчуває, а я сама, настільки ти реалістично це передала🥹 Навіть якісь фрагменти з минулого згадалися. Адже в мене теж були моменти, коли я зустрічала людину, яка колись викликала дуже сильні почуття, але потім наші дороги розійшлися. І, мабуть, саме тому емоції Ріки я відчувала так близько..❤️‍🩹❤️‍🩹. Оця її злість від того, що вона взагалі все це відчуває, ця розгубленість — усе це мені дуже знайоме. Адже коли ми дорослішаємо, нам здається, що ми вже змінилися, що наші почуття теж давно змінилися і залишилися в минулому. Але достатньо з'явитися людині, з якою ми колись пережили дуже багато емоцій — і одразу всередині ніби щось тріскає... І все, що ми так довго приховували в собі, раптом виривається назовні. 🥺❤️

Напевне, навіть ця порожнеча всередині, яка увесь цей час була з нею, виникла здебільшого через те, що вона залишилася без близьких їй людей — без тих, ким вона дорожила, до кого щиро прив’язалася і за кого переживала. Натомість з'явився новий досвід, нові рани, нові люди, нові прагнення та цілі... Саме тому й здавалося на початку, що це вже не та Ріка....🥺💔 Ніби разом із усім цим минулим залишилися десь позаду й ті почуття, які вона колись переживала.. Але все це був лише самообман... Роки юності і ті почуття залишають надто глибокий слід всередині, щоб їх враз забути... Ріка це ще раз доказала)) Також мене дуже радує, що Кейл усе-таки з’явився на четвертий день і не змусив її надто довго чекати та перебувати в такому стані...❤️‍🩹 Я сама знаю, наскільки сильно невизначеність може впливати на душевний стан. Коли ти не знаєш, чого чекати, не розумієш, що буде далі, постійно прокручуєш у голові різні думки й варіанти — це неймовірно вимотує. Іноді навіть саме очікування стає важчим за те, чого ти насправді боїшся чи чекаєш. Тому добре, що він стримав своє слово і справді так швидко її знайшов. 🤗🤗😍 Ще й запропонував їй показати Місто, якого вона начебто не знала. І тепер мені дуже цікаво, що ж саме він їй покаже? 🤔🤔🤔 Щось мені здається, що для Ріки ця зустріч дійсно відкриє щось нове — те, до чого вона не звикла і чого раніше не знала. І, можливо, саме через цю зустріч вона побачить ще деякі сторони Міста та його законів, можливо якихось темних сторін???🤔🤔 Викликала посмішку її фраза про побачення. 😊 Я теж, до речі, згадала той момент із побаченням з Редом, яке було ще в Колонії. І в мене виникла така ностальгія за тим часом… 🥺🥹 Зараз усе це відбувається вже з Кейлом, а не з Редом. Але мені дуже цікаво, що всі думки про Реда Ріка ніби відштовхує від себе. Про нього тут лише одна згадка, буквально в одному реченні. Але навіть ця маленька згадка мене дуже заінтригувала й зачепила. Дійсно, вона так мало про нього згадує… Чи, можливо, просто забороняє собі згадувати?🤔🤔 Ти відповіла мені, що всі питання з шипперством в цьому розділі відпадуть, але чомусь в мене нічого не відпало, навпаки...) Я досі не розумію, що ти плануєш далі щодо героїв...Що повільного горіння не буде — це й так зрозуміло..зараз у них інше життя, обставини та вік...Але все ж таки, чого очікувати)?🫣🫣❤️‍🩹💔 Ще окремо хочу сказати, що мене все більше інтригує саме Місто та його устрій, таємниці, що воно приховує...Захотілося більше дізнатися про цих Безбарвних: хто вони такі, які насправді їхні цілі, чи дійсно саме вони влаштували цей вибух і навіщо це їм було потрібно.🤔 І, можливо, хтось із героїв також буде належати до Безбарвних? 🤔 Дуже цікаво й інтригуюче, що ж насправді стоїть за всім цим.😳🤔 Також мені дуже сподобалося завершення цієї глави, де ти прямо сказала, що Ріка повернулася без того відчуття порожнечі всередині.🥺🥹❤️‍🩹 І це ще більше наштовхнуло мене на думку, що Ріка насправді не відрізала від себе всі свої минулі почуття і не навчилася просто жити без них. Мені здається, вона просто дуже глибоко все це в собі закопала, намагалася не діставати, не думати про це й жити за законами того світу, в якому опинилася. І тепер, коли з’явилася людина, яка колись була для неї настільки важливою, усе це знову почало виходити назовні. Саме тому мені так цікаво спостерігати за Рікою зараз — бо, здається, вона сама ще не до кінця розуміє, що з нею відбувається. ❤️ Тож тепер мені ще більше цікаво дізнатися, що буде далі і я з нетерпінням чекатиму наступну главу і відповіді на всі свої питання.🔥🔥🔥 Також, звісно, я дуже очікую зустрічі з іншими героями, але нехай усе йде своїм чередом і буде так, як має бути. 😊 Дуже цікаво, що ж буде у Ріки з Кейлом, яка буде лінія з Редом (і чи буде взагалі?) Дуже цікаво, що ти задумала. 😍🔥🔥Щиро бажаю тобі натхнення й далі, моя хороша... Щоб ти в цей нелегкий час знаходила в собі сили емоційно писати й не зупинялася на цьому шляху, бо в тебе просто безмежний талант❤️

Моя хороша, ну от все ти відчуваєш і розумієш правильно👍🔥. Щодо Ріки прям дуже влучно. Вона нікого не забула, просто пристосувалася до нового світу, навчилася жити за його правилами. Натягнула маску, щоб не бути вразливою. У великому місті людина часто відчуває себе самотньою. Люди там більш байдужі до всього. Тож Ріка стикнулася зовсім з іншим життям, ніж мала в Колонії. Наче зовні змінилася, але всередині все та же Ріка. Далі ще ми це побачимо🙂. Щодо побачення з Кейлом та її минуле побачення в Оранжереї з Редом... Ти мала провести паралелі — я на це розраховувала😉. Але там Ріка покликала Реда до Оранжереї, сама влаштувра все, і це він спитав її так само, як зараз вона питає Кейла: про побачення. Тобто наче відзеркалення тієї події). Це не випадковість). Ну ти знову сприйняла буквально, що в цьому розділі всі крапки над і розставляться щодо Ріки й її вибору. Тут напрям заданої)) Незабаром ти зрозумієш. Наступний розділ вже вилізую, щоб все гідно було, і тизер уже зробила. Тож скоро опублікую. Він буде великий, бо Ріці з Кейлом треба багато про що поговорити. Можливо, не все буде сказано, але важливе — так. Буду чекати на твої враження🙏🥹🥰☺️ Нових локацій буде багато. Ретельно над ними працюю. Потім обов'язково зроблю блог про аналоги). Бо все це не просто взята з голови. Це реальні місця). І може, тому я їх так добре уявляю й відчуваю. Поступово відкриється, чому Кейл з'явився лише на четвертий день. Це теж не просто так. Вже казала, що в мене все ретельно продумано — дуже стараюся, щоб все було логічно, щоб не було дірок, і щоб було цікаво.🙂 Моя хороша, ще раз безмежно ДЯКУЮ за твою підтримку, враження і просто за те, що ТИ у мене є! 🤗❤️ Нехай все у тебе буде добре. Бережи себе 🙏 Дуже чекаю будь-яких вістей від тебе. Ну і на Сутінки чекаю🙏🥹🥹🥹🥹 Обіймаю❤️

Заінтригувала, моя хороша))) я дуже чекаю цієї розмови — прямо дуже-дуже!!! Адже так багато питань та таємниць... Я прямо дуже сильно чекаю цього розділу, тож буду частіше заходити в мережу і перевіряти)) Натхнення тобі і дякую за детальну відповідь ❤️🥰🥰🤗🤗

Новий розділ, якщо що, вже є😉Читай як буде настрій, можливість та час. Обіймаю 🤗😘❤️

Моя хороша, привіт ☀️🥰 ДуУууууже радію тобі й твоїм емоційним коментарям! Ти ж знаєш я їх завжди чекаю,🙏☺️🥰🙃Сердечно дякую за них! 🙏Тішуся, що тобі цікаво🥹 Радію, що емоції та думки Ріки вдалося передати гідно. Певно, ми всі проходимо через щось таке в житті, оці очікування, дратування та намагання переконати себе, що нащо воно взагалі треба?))) Особливо хотілося передати, як під маскою суворої Бестії оживає всім знайома Ріка). Крига скресла). Далі ще буде 😉☺️

Моя хороша, нарешті я добралася до інтернету і можу написати відгук!!!🥰🥰🥰😘😘❤️ Добре, що хоча б розділ прочитала ще вчора і не мучилася питанням, а що ж там, а як там ... Бо якби не прочитала вчора — точно не знаходила б собі місця)) так завжди зі мною, коли в тебе глави виходять— мне з'їдає цікавість.. ))🔥😍 Так от, зараз трохи нагадала собі, пробіглась очима і картина ще краще вималювалась в голові)😍😍 Ти дуже добре описала ці сцени— хаосу, пожежі, наслідки вибуху, поведінку героїв і людей... Настільки добре, що я ніби сама там побувала і все відчула сама — спочатку шок, потім страх, розгубленість, паніка... Цікаво, як в цій ситуації повели себе всі герої — через це ще краще пізнаєш їх)) Яструб і Кульбаба — так, як я і очікувала — вони професіонали, такі ситуації для них не в новинку. Бой та Нетля, як наймолодші, ще не встигли звикнути до таких ситуацій, в них ще й досвід не такий, тому вони розгублені, шукають підтримку одне в одному, особливо Нетля... Не дивлячись на свій досить бунтарський зовнішній вигляд, вона все одно в душі ще маленька дівчинка, яка хоче, щоб її захистили... 🥺🥺🥺

Кертиця — повага та захват❤️. Яка ж вона сильна, зібрана, лідер.... Як вона вміє бути тією, яка заспокоїть натовп і допоможе всім діяти злагоджено і без паніки! Я досі в шоку з її віку, адже всі її дії говорять ніби про те, що їй вже за сорок... Така сила і витримка, ще й для жінки, яка не була в Колонії... Це щось🔥🔥😍 Тепер я ще більше зацікавлена, серед якого кругу вона виросла, де такому навчилася... Звідки в неї такий стержень!!! 😍😍😍Вона неймовірна... Ріка тут себе повела, як типова Ріка— спочатку дії, потім думки. Це ж наскільки багато вона пройшла в житті небезпеки, що в неї вже такий рефлекс... Це напевне ще в охоронців таке — захистити. Наслідки роботи, так би мовити, ну і нелегкого життя. Вона ніби постійно готова до всього навіть на рівні підсвідомості, тому перше, що вона робить — хапається за ніж, який завжди носить з собою.. ну крута, що тут сказати! 😍😍🔥🔥Прямо Лара Крофт..)) Кейл навіть відмітив, хоча мені здається, більше його здивувало не те, що в неї ніж під платтям, а взагалі той її образ, в якому він її зустрів — витончена красуня в сукні, мрія всіх чоловіків)) адже та Ріка з Колонії все одно такою не була, навіть на дні народження Тіса )) Хоча мені здається, вони обидва були шоковані одне від одного... Кейл то взагалі... 🔥🔥🔥Як я вже писала — його реакція тут — це просто мрія всіх жінок — нуль паніки, прагнення захистити, твердість та сила, впевненість та холодний розум... Лідерські якості, високе положення, спокій та знання своєї справи... Це точно той Кейл? 🔥🔥🔥😍😍😍Після такого Кейла я двічі подумаю, чи продовжувати шипперити Ріку з Редом, чи все ж таки перейти в группу шанувальників Кейла.😍🔥🔥А ще при цьому вражає, що перед цим він був на сцені, як поп ідол))Це скільки в ньому крутості сплелося?)))А ще як він керував всіма, накази віддавав... Ну коротше він досягнув високого становища, навіть більшого ніж я могла собі уявити... Навіть задумалась — якщо таким став Кейл, то який зараз Ред? Де він, хто він, чим займається? В нього теж високе становище, Напевне, адже він мав батька і дім.. Навіть виникли думки — а чи не став він якимось антигероєм? Ну або злочинцем? Чи може він навпаки десь серед знаті та управління? В мене стільки думок, що я напевне скоро вибухну... Ну не можу я про це не думати!!! Постійно задаюсь думками, де всі і ким вони стали... Що якщо Ріка і Ред взагалі ворогами будуть??? Не хотіла ділитися своїми думками, тож вибачай)))знаю що не скажеш, але хочу щоб ти знала, як багато я про це думаю і фантазую🥺🥹🫣 Скільки питань мене відвідують... Те, що Кейла слухають ці дві групи навіть незвично... Це він хто взагалі??? І як він зміг настільки іншим стати??? Хоча і Ріка змінилася кардинально, але як же інші??? І яким чином Кейл знайде ще Ріку??? Скільки ж питань))) Реакція Яструба на Кейла — то щось... Як швидко він зрозумів, що намалювався такий крутий конкурент і як він при цьому виглядав))навіть не уявляю як він розвалився, коли таке побачив... Можливо коли Ріка сама була, він був спокійний, а коли хтось з'явився, до кого вона відчуває такі емоції — його прямо з головою накрило це темне почуття... Аж цікаво як далі буде це все розвиватися))🤔🤔🔥 Наче за все сказала, що мала, тож зараз просто хочу побажати тобі натхнення та сил, щоб писати. Бо як я чекаю навіть не передати))🔥🔥Ти майстер своєї справи, захоплююсь тобою та твоїми книгами!!! Обіймаю і думками поруч!!! Чекаю на продовження як навіжена😍😍😍❤️❤️🤗

Дякую ще раз, моя хороша, за таку лавину емоцій й думок😉🥹🥰Обожнюю спостерігати за твоїми здогадками) В цьому вся ТИ! 😉🔥👍 Щодо Кертиці, її досвіду й років... Ти забуваєш, в якому світі вони живуть. Суворі умови змушують дорослішати швидше. Наші діти, наприклад, набагато мудріші, ніж ми були в їхньому віці. До того ж в моєму світі трішке інакше ставленні до віку. Тому в тридцять — Кертиця вже не інфантильна жіночка з підлітковими вподобаннями, а загартована суворим життям воїтелька. Її поважають, на неї рівняються. Щодо Ріки... Ну насправді вона з тим ножем затупила🤣🤣🤣І Кейл якраз трохи покепкував з неї. Я тут хотіла показати, що для нього вона не Бестія, для нього вона все та же Ріка, яка час од часу лопухалася)😂) Тож, можливо, коли він побачив її зі сценою, то справді був вражений її виглядом😮, а от коли вона після вибуху ніж дістала... який тут геть не в тему...))), то він побачив ту звичну йому Ріку😉. Тож «спершу дій, потім думай» — не завжди правильно)). Щодо Кейла... Ну так, він подорослішав, бо теж життя не просте було. Й дивно б було, якби він продовжив просто співати пісні та грати на гітарі. В мене всі герої сильні, нитиків я не люблю. Наступна частина розставить крапки над «і» щодо шиперення. Я хочу закрити це питання, і слоу бьорну тут не буде, як у Колонії. Для теперішньої Ріки це б було вже дуже не типово. Тож вибач, якщо твої сподівання не виправдаються. Я пишу так, як відчуваю. 😉 Щодо інших — все поступово відкриється. А поки насолоджуйся новим розділом😉🙃 🤗 Ще раз дуже дякую за всі твої думки й враження! Дуже ціную🙏❤️ І завжди дуже чекаю на них🙏🥰🤗І дякую за високу оцінку моєї творчості🥹Стараюся щоб все цікаво було☺️ Обіймаю тебе міцно🤗Спокійних, затишних вихідних і купу натхнення! Дякую, що тиє❤️Думками поруч ✨

Моя хороша, привіт ☀️ А я якраз вилізла тут публікувати новий розділ, а тут такий приємний сюрприз від тебе🥰🤗 Дуже радію тобі й безмежно ДЯКУЮ за розгорнутий відгук! 🙏🥹🥰❤️ Ну сцени хаосу зараз писати не складно... На жаль, пишу з власного досвіду. 😞 Так, все ти правильно зрозуміла й щодо досвідчених Кульбаби та Яструба, й щодо Нетлі й Боя. Значить мені добре це вдалося передати — щиро радію).🙃🤗☀️

Ох, яка динамічна глава, а кінцівка.. 🔥🔥🔥 Тепер буду гадати як і за яких умов це відбувається... Кейл такий крутий тут, навіть Яструб напружився ще й як,!!! Моя хороша, сьогодні прямо втомлена, тому відгук напишу вже завтра, на свіжу голову)) Але знай — глава крута...ніби починається все найцікавіше 🔥🔥буду з нетерпінням чекати на продовження і завтра все детально розпишу, ти така молодчинка❤️ Мирної ночі тобі, якщо це можливо 🥹Думками поруч, обіймаю тебе, скоро завітаю з повноцінним відгуком 🥰🥰😘😘😘

Безмежно дякую, моя хороша, що ти прочитала розділ🙏🤗❤️ Все розумію, читай і пиши коментарі як і коли тобі зручно☺️ Буду чекати на твої враження та думки!) 🥰😉 Ще не відповіла тобі на минуле питання. Кожна частина буде перетікати в іншу, тобто події між собою пов'язані😉 Просто вони не так повільно будуть відбуватися, як в Колонії будуть. Там розтягнено два тижні на дві книги, а тут буде набагато більше часу охоплено в кожній частині. Скільки точно — поки сказати не можу. Ну і хто де з'явиться, теж, звісно, сказати не можу — бо то вже спойлер) Запасайся терпінням😋 Сподіваюся, буде цікаво. Бо я зараз коли пішу — то плачу, то сміюся🥹 Вирішила піти незвичним шляхом. Ти потім зрозумієш, що я маю на увазі. Перша і друга частини трохи розставлять крапки й закладки напрямок. Наступний розділ буде останнім в першій частині). Так якось. Спокійного, продуктивного дня й купу натхнення! ✨🍀🥰🥰🥰Обіймаю🤗 Дякую, що ти поруч❤️

Не втрималася до ранку, щоб прочитати наступний розділ і, о Боже, невже мої припущення збулися? 🔥🔥🥰🥰😍Адже після того як я дізналася, що там співав відомий гурт, одразу ж припустила, що там може бути Кейл. Він завжди був повернутий на музиці, навіть у найважчий період свого життя одразу пішов писати пісню (пам'ятаю зі "Щоденника Реда" ), тож навряд чи б він з роками забув своє улюблене хоббі... Звісно, пам'ятаю, що після смерті батьків вони з Бетті втратили все, але я радію щиро за нього, що йому вдалося після випуску з Колонії не загубитися десь на непримітних роботах в Місті, а досягти своїх мрій та амбіцій. І це навіть не важливо, наскільки він популярний виконавець... Навіть якщо він має змогу хоча б іноді десь співати, виступати — це дуже багато значить!! Щиро радію цьому моменту)) Відчуття такі ж, як наче сама старого друга зустріла! 🥰🥰🥰🥳🥳🥳 Але хотіла ще звісно про початок глави сказати .. я аж ніяк не очікувала чогось подібного.. В нас ніби розгорається якийсь захопливий детектив. Я люблю дивитися всілякі розслідування, тому мене ця історія з вбитою дівчиною неабияк зацікавила. Чи будемо ми мати справу з цим далі? Підозрюю, що навряд чи ти щось би писала, якби не мала якось цю тему розвити в майбутньому.. тож думаю, згодом ми з Рікою будемо якось ще стикатися з цією історією про вбитих дівчат ... Цікаво, хто їх вбиває і за що? Маніяк? Чи може группа якихось впливових людей, які спеціально використовують бідних дівчат для своїх цілей і потім вбиває... Щоб проблем потім не було, тому саме бідних... Хоча тут рано про щось думати, але гадаю, якось ця тема буде розвиватися і я, чесно, дуже заінтригована 🔥🔥 Вже не можу дочекатися... Мене дуже хвилює взагалі, як ти будеш розвивати свою історію, адже я так на неї чекала, що зараз від кожної глави кайфую!!!

Але не будемо занадто поспішати... Просто спочатку як Ріка замислила піти додому, я вже чомусь злякалася, що вона може стати жертвою... Красива, в такому вбранні, ще й сама додому .. ну хто знає, що може статися, Нетрища то чи ні... То ж навіть якось трохи занервувала, хоча впевнена, що Ріка точно не дасть себе образити і дасть їм причухана, але це напевно був би банальний поворот, який ти не любиш, тож не будемо про це. Тим паче після того, що сталося далі... 🔥🔥🔥 Зустріч з Кейлом вийшла дуже гаряча... Холодна Ріка відчула цілісінький вир емоцій!!🥰😍🔥🔥 Тим паче, вона зблизилася з ним особливо після Вищої кари... Та й пам'ятаю, що саме його вона найбільше шукала після випуску з Колонії, саме його, а не Реда... І це теж зрозуміло — Кейл став їй підтримкою у найскладніший період. .. І хоча потім наче він не шукав її, але хто ж знає) Ріка теж не в курсі багатьох речей... Але ці емоції — це шось!!! А Кейл настільки впевнений і досвідчений, що навіть не розгубився... Але помітно як він був радий її бачити, ще й з тією піснею з таким глибоким сенсом йшов до неї... Ох, в мене мурахи від моменту... Мені завжди Кейл дуже подобався і зараз також... Тож й цими моментами сповна насолодилася... Ще й як Ріка його обняла .. 🥰🥰😍🔥🤗 Тепер буду дуже чекати, що ж далі... Можливо Кейл щось встигне розповісти про себе чи про інших?? Але це навряд, думаю розмови не буде через той вибух... (І що ще за вибух?) Хотілося, щоб це був просто салют і вони продовжили далі спілкування і ми б щось про інших дізналися... Але щось мені підказує, що там дійсно станеться щось серйозне і буде не до розмов... Гадати сенсу немає, треба дочекатися глави... Тож я буду чекати з великим нетерпінням, кусати собі лікті... Ти все цікавіше закручуєш історію і я просто згораю вас від нетерпелячки... Пам'ятай про це... Бажаю тобі миру, натхнення та гарного настрою!! Обіймаю та думками поруч... Не передати, як хочу продовження, моя хороша, тож буду терпеливо чекати... 🙏🤗🔥😍🥰❤️❤️❤️

Ну таке могло статися з Рікою на початку її перебування в Місті. В принципі вона ж за бійку на вулиці сиділа у в'язниці. Але теперешня Ріка вже б діяла по-іншому, і навряд чи б на неї напали просто посеред вулиці, знаючи її історію та тим, ким вона є. Тому твоя версія не банальна, вона вже просто, мабуть, була з нею. Рада, що тобі сподобалася їхня зустріч, хотілося, щоб було відчутна ота різниця між тим, якою вона була поруч із Яструбом, і тим, як всі її мури впали, коли вона побачила Кейла🙂. І так, він був її єдиною підтримкою в Колонії. Далі ще про це буде). Дуже хотілося вписати цю пісню, ще в «Щоденнику Рела», але там не знайшла їй місце. А тут наче вже вона на місце встала🙂. Що цікаво, я писала цей вірш, багато років тому, і він ніяк не був пов'язаний з Колонією. Але коли Кейл співав Ріці в Лазареті Колонії пісню, треба були якісь рядки... і я згадала про цей вірш. Тепер він справді має інший сенс. Наче це саундтрек до книги) І їхньої історії. Пазл дивним чином склався. 😉 На жаль, то не просто салют😞 Наступний розділ буде емоційно-насиченим — більшого сказати не можу. Ця книга буде не такою, як Колонія, я змінила формат подачі. Вже казала тобі, що книга буде складатися з 12 частин. Кожна частина буде розповідати про певний період життя Ріки, ну і звісно, зустрічі з нашими уже улюбленими персонажами. Це поки перша частина. Тож бажаю тобі терпіння, моя хороша🙏🤗😋😘❤️ Я працюю над книгою, я тільки час і можливість. Намагаюся, публікувати два розділи на тиждень — але це якщо ніяких форм-мажорів не стається. Бо поки в мене натхнення та ідей багато, аби час був. Над наступним розділом вже плідно працюю😉 Має бути цікаво) Обіймаю тебе міцно. 🫂🥰І щаслива, що ти в мене є❤️Бережи себе🙏Мирного неба! ☀️ Чекаю на Сутінки!!!!🙏🙏🙏🙏🙏🙏🥰🥹🥹🥹

Дякую за детальну відповідь, моя хороша, що ж, буду тепер чекати, що ж далі з тими дівчатами і що за детектив)😍 я люблю таке, тож буду з нетерпінням чекати, як і на те, що чекатиме далі... Кажеш кожна частина буде про певний період життя Ріки, а який проміжок часу займуть ці 12 частин? Це будуть як окремі історії з її життя, чи вони будуть дуже зв'язані між собою? Дуже цікаво, що ти задумала, ще й на стільки частин)) ще й розпланувала все? Оце я так розумію підготовка і план, дуже круто ❤️🥰 Буду з нетерпінням чекати на продовження))хотілося б спитати в якій частині хто з'явиться, але не знаю чи захочеш відповідати, бо це як спойлер, тож наберуся терпіння)) натхнення та наснаги, моя хороша 🥰❤️❤️❤️ дякую за те, що ти є і твою неймовірну творчість 😍🥰

Дякую, моя хороша 🤗❤️ Обіймаю. Не губи, трішки поки зависаю в реалі. Ще й «сусіди» ніяк не відстають... Бережи себе🙏На зв'язку 😘

Привіт, моя хороша 🤗 Як завше, безмеееееежно вдячна за твої розгорнуті коментарі, що насичені такими яскравими емоціями! Для мене — це безцінно! 🥰❤️ Ти маєш слушність, я не вводила б про вбитих дівчат просто так, і воно буде мати продовження. Намагаюся показати всі боки Міста — і гарні, і ні. Для мене складно закручувати історію не вперше, а от такого собі детективу в мене ще не було, тому буде цікаво чути твої здогадки й, можливо, якісь поради. 🙏🤗❤️ Щодо Кейла)... Так, він не покинув писати пісні, але чи це його основна робота —дізнаємося в наступному розділі😉 Рада, що не пролітала з його появою — і що вона викликала такі щирі емоції. Напевно, я саме цього й домагалася — здогадку читачів, що там можливо буде Кейл, а тоді ейфорія — ТАК, він справді там!!!😋 Кайфую від того, що вдалося🙂

Моя хороша, нарешті добралася до нового розділу, а вже бачу наступний вийшов, і як я могла так відстати 🥺😔 Але звісно в такі божевільні дні, як в мене було три останніх, я б все одно не змогла б нормально прочитати... А зараз на обідній перерві, в тиші — це як раз те, що мені було потрібно... 🥰🤗 Насамперед хочу подякувати, що ти в далі продовжуєш знайомити нас з персонажами)) Всі досить цікаві) Ніби дивлюся фільм і бачу всіх героїв вживу, відчуваю їхній вайб і навіть чую голоси) Люблю поринати в атмосферу разом з тобою і краще пізнавати героїів— вони всі дуже колоритні і ніби живі... 😍 Кульбаба продовжує вражати найбільше поки що)) Занадто яскраво бачу його зовнішній вигляд і погляд. Кремезний, сильний, серйозний такий... Але як співав серйозно, ніби виконував бойове завдання — от тут мене на сміх тягнуло😂 Навіть уявити картину цю смішно)))ця його серйозність під час співу дійсно викликають посмішку і підвищують настрій))) Бой — то взагалі окремий вид))😂😂🔥 Наймолодший, але який амбіційний) Скільки йому років до речі? Чомусь мені все одно здається, що він не надто молодший за Ріку, можливо як Нетля... Але цей хлопчачий запал надто відчувається)) Але як він прагне успіху, визнання... Аж дивно, як він не підтримав Нетлю, щоб піти до тих мажорів) Чомусь мені здається, що він з тих, хто теж би прагнув визнання і в тій компанії, адже найдто прагне досягти якогось неймовірного статусу..) А те як співає — ха-ха, це чомусь вдвічі смішніше))Я б не відмовилася послухати і посміятися разом з іншими)))😂😂

Кертиця... Мені ця героїня подобається все більше, хоча спочатку я думала, що вона віку Кульбаби — десь під сорок...) А вона ще зовсім молоденька, всього тридцять)) Але яка крута🔥. Цікаво, яке життя її в Місті було, що вона настільки загартована, не гірше ніж всі в Колонії... Щось мені здається, що теж в неї важка доля була, бо інакше вона б з нашими героями не зійшлася... Та й ця її материнська увага до Нетлі... Її внутрішня сила і авторитет серед інших... Як же мені це імпонує... Повага 😍🔥 Нетля...Ну в неї вже напевно нервове це було...можна зрозуміти)) Вона як та дівчинка прагне гуляти, а мати не пускає..) але хоча б слухає її і те добре) До речі з Боєм вони мені в чомусь схожі...може б краще з ним зустрічалася, тоді б за неї так не переживали...) Тоді б і Бою на кого враження справляти було..)) Добре, що потягнула його танцювати, може вони згодом знайдуть більше спільного між собою, я б була рада))😉😁😁 Яструб...Ну теж цікавий персонаж, впливовий, теж любить справляти враження і усілякі дорогі речі, ніби це його статус підіймає...Але є в ньому щось таке, чого я не можу пояснити...🤔🤔ніби в тихому омуті ..сам собі на умі про таких говорять. Ну і ця його надмірна цікавість до Ріки ..надто надмірна, як для колишнього...Все одно мені здається, що він до неї не байдужий, особливо як побачив її в сукні, а потім вимагав танець... Просто напевне їхні стосунки тому і не склалися, що Ріка дійсно змінилася. І Яструб зрозумів, що не дивлячись на різницю у віці він її підкорити повністю не може, та й теж в нього самого життя не солодке, як і у всіх з їхньої компанії...ніби не час для кохання, та й взагалі їм усім не час... Але цікаво його спостереження, що Ріка дуже змінилася. А ще те, що вона щось приховує...Йому це явно не подобається, типу не від нього повинні бути таємниці.... звик щоб все йшло по його, напевне і що від нього не приховують ...цікавий однак...поки що мені не до кінця зрозумілий цей персонаж, але тим цікавіше 🔥🔥🔥 Ну і нарешті, Ріка. Мені було приємно бачити її усмішку)) Добре, що вона все ж таки туди пішла) Хоча це не її атмосфера, але хоча б поржала з їх співів ..теж добре😊😊 Але їй все одно не комфортно, особливо після допиту Яструба ..і якщо чесно, я й сама задумалась над тим, що приховує Ріка і чому вона так занервувала...Чи це від його допиту, чи від його близької присутності їй захотілося побути наодинці.... Ріка й сама приховує немало і це теж дуже цікаво))) буду з нетерпінням чекати на відповіді)))😍🥰 Дякую, моя хороша за главу ))як буде час, прийду за наступною, поки що спеціально уникаю можливості туди заходити, щоб не спойлерити... Натхнення тобі й далі 🥰🥰🥰❤️❤️❤️

Так, Кертицю ти відчула прекрасно. Про неї ще потім буде, бо тут було поки знайомство. Рада, що вона тобі сподобалася🙂 Щодо Нетлі... Так, Кертиця її гуляти не пускає — влучно ти сказала, тому вона злиться. Тому й по-своєму на Бої зірвалася. Але ні, пари з них не буде. Її молодші хлопці не цікавлять, не її типаж. Він для неї як молодший братик, не більше. А от те, що ти так Яструба відчула — мій тобі респект! 👍 Бо цей персонаж не простий, але більше сказати не можу. І я тобі дуже вдячна, що ти так ретельно до нього придивляєшся. Значить мені вдалося ним зачепити — і це круто! 😉🤗❤️ Ну а Ріка, звісно, нервує, бо їй не комфортно. Ні в цій сукні, ні в цій атмосфері, ні під цим допитом. Вона наче намагається впихнути себе в невпихуєме)) До того ж такий тиск з боку Яструба. Вона оте вже все закрила давно, а він раптом намагається причинити ті двері. Їй дискомфортнг, тому й втекла. Далі буде😉 Новий розділ вже чекає тебе — сподіваюся, тобі буде цікаво🤗 Ну а я поки працюю над наступним🙃 Приходь, коли є час і бажання, і сили🙏🤗❤️ Бо я сама останнім часом важко читаю, треба тиша, щоб зосередитися, і часом — це просто розкіш. Тож... Просто знай, що я завжди чекаю твоєї думки❤️ А коли подарувати мені свій час — то ти вже сама вирішуєш😘 Обіймаю міцно🫂 Зичу тобі наснаги та натхнення 🍀✨ І миру над головою☀️

Дякую за відповідь, моя хороша, тепер звісно, не буду шипперити цих двох, але все одно їхній тандем мені до вподоби))) Взагалі дуже цікаво як будуть розвиватися лінія всіх героїв, ти цікаво ведеш історію і персонажі в тебе дуже живі, я в захопленні 🔥Тож дуже чекаю на продовження)))🔥🔥🔥❤️🥰🥰

Щиро радію, що тобі цікаво🙃🥰❤️

Моя хороша, безмежно вдячна тобі за такі емоції та думки🥰🥰🥰 Ти мені прямо настрій підняла😂😉🔥 Я намагалася зробити нових персонажів різноманітними, щоб вони всі доповнювали одне одного чимось, і не зовсім перегукувалися з тими персонажами, яких ми вже любимо 😉🙂 Проте й там нас чекають сюрпризи😋 Рада, що тобі сподобався Кульбаба) Він досить цікавий вийшов, трохи можливо нагадує Тренера Ферлеса, але цей більш стриманіший. Я ж сім'ї військових, вже в третьому чи четвертому навіть поколіннях, тому хотілося показати, що суворі дядьки теж вміють дуркувати — це списано з моїх братиків)) Бою десь 19,5 років, він на рік молодший за Нетлю 🙂 Вони обидва попали до елітних Охоронців дуже швидко, бо дуже майстерні у своїй справі. Ну і, певно, дуже амбіційні. Але Бой на відміну від Нетлі не цікавиться мажорами, в цьому вони різні. Нетля намагається дружбою та стосунками з багатими вилупками пролізти нагору, а Бой намагається довести іншим Охоронцям, що він найкращій. Тому більш старші з нього кепкують, особливо Яструб.

Нарешті добралася до глави)) Дуже чекала цього моменту, моя хороша, бо ти ж знаєш, я люблю аналізувати все, тим паче ти кажеш, що в кожну деталь вкладала сенс і все має значення... 🤔🤗🔥Я тепер на кожного буду дивитися з підозрою, хехе))😂 Але ти ще казала, що я буду кидатися тапками, але я не розумію, чому?) 🤔Наче в цьому розділі нічого такого не було, що могло б викликати моє роздратування, а до такої Ріки я вже звикла, тому їх поведінка поки що мене не вражає)) наче все добре)) Може далі щось таке буде? Бо я аж була трохи напружилась була...)) Цікаво було побачити її відображення))🔥🔥🔥😍Вона дійсно красуня в цій сукні, ще й не вдягала її ніколи до того, тому можу зрозуміти її бажання залишатися не собою. Та й мало того, вона всім сказала так робити, а сама вирішила стати Лілі...)) Чесно, я прямо погоджуюся з Боєм— не дуже вона на неї схожа, ім'я занадто м'яке й невинне як для Ріки... Навіть красунею в сукні і з макіяжом вона виглядає бомбезно, але круто... Точно не як невинна красуня , а навпаки я б сказала .. ще й її впевнена поведінка та погляди на все тільки підтверджують це))🔥🔥🔥😍 Атмосфера там цікава звісно) вже бачу ці неонові вогні)) 😍🥰Думаю, там досить красиво, як дорогий клуб в великому місті) Але я радію, що стрип танців не побачила там, все досить цивілізовано...) Навіть гурт якийсь виступав і я одразу ж поринула спогадами в минуломе, а саме до групи Кейла і Реда...) 🥰теж пам'ятаю, як їх натовп зустрічав))😍 Навіть майнула думка, а чи не буде там Кейла..) але Ріка навіть не звернула на них уваги, тож думаю, напевне це я так подумала, було б звісно неочікувано)))Та й не знаю, чи за стільки років Кейл би продовжив цим займатися, але я була б за нього рада . ... 🥺

Усі герої точно такі, як я й думала, хоча й мало знайома з ними .. призвіська в них цікаві звісно, це напевно як у Ріки Бестія) Яструба теж якось так і уявляла, а те, що він так вразився її зовнішнім виглядом було очікувано, адже між ними вже були стосунки, хоч і недовго... А тут ще побачити її в сукні — будь який не встояв би...)За інших героїв поки що не буду говорити, мало їх знаю, але особливо звернула увагу на Кертицю.. вона напевне дійсно як мама Нетлі, якщо постійно витягає її з неприємностей, тому одразу виникла до неї симпатія) 😊😊🤗 Особливо хочу звернути увагу на Нетлю, в цьому розділі вона все більше відкривається...І трошки засмучує її таке ставлення до всіх мажорів та впливових в тому клубові.. Вона намагається бути своєю, зі всіма товаришувати та водитися, щоб як і Ріка колись, можливо мати якісь зв'язки. Чи може це вона просто хоче стати однією з них, адже по суті зв'язки в неї вже є, враховуючи що вона теж працює на Моргану... Ну ще й молода, наївна, не так довго як покинула Колонію, хоче стати своєю в Місті ...Ну або ж вона хоче відчувати потрібність комусь, навіть якщо її не цінують, ну або їй подобається така тусовка ... 🤔🤔🥺Звісно, стало жаль її трохи...Після тоого як з нею колись так обійшлися, вона знову хоче ступити на ті ж граблі... Розумію Кертицю, а от Ріка схоже, вирішила не лізти, хоча й помітно, теж почала хвилюватися...Дуже сподіваюся, що вона не встряне в якусь халепу, бо теж маю погані передчуття...🙁😔 Наче за всі моменти сказала, далі буду бачити, куди йде історія, але дуже дуже заінтригована...вже навіть бачу можливі розвитки подій і цікаво чи щось знайде підтвердження чи ні))🤔😊😊 Дякую, моя хороша, за таку цікаву главу, дуже цікаво знайомитися з героями і ще більше заінтригована на рахунок майбутніх подій...з нетерпінням чекатиму на продовження, а тебе обіймаю і запевняю в постійній підтримці 🥰❤️❤️❤️🤗

Все ти правильно розумієш, щодо Нетлі. Там все й одразу з того, що ти перерахувала. Молода, хоче трусити з мажорами, хоче сподобатися, хоче визнання, хоче багатства, хоче яскравого красивого життя у Кришталевих Терасах. Але поки не розуміє, скільки там бруду за цим красивим фасадом. От Ріка вже розуміє. Яструб не такий простий, як може здаватися на перший погляд. 😉 Щодо Кертиці — через те, що Охоронці не можуть мати дітей (ти ж це пам'ятаєш, так?) з часом з'являється отой материнський інстинкт щодо молодшого оточення. Кертиця хвилююється за Нетлю як мати, і саме тим дратує її. Та Нетля ж вважає себе дорослою вже). Бо у свої трохи за двадцять років досягла багато. Тож трохи корона тисне). Більше опису всіх нових героїв буде в наступному розділ. Вже працюю плідно над ним. До завтра скоріше всього не встигну, тож чекай вже на наступному тижні. Бо вихідні — святе, та й треба відпочити. Такі ночі дуже виснажують(( Ну і дні теж😞 Моя хороша, в мене вже не вистачає слів, як тобі дякувати 🥰Тому просто скажу — бережи себе, і дякую, що ти є❤️ Ніжно обіймаю 🫂 Думками поруч🙂☀️

Моя хороша, нарешті потрапила сюди, бо щось цей сайт сьогодні не грузився в мене (( Чи збій якійсь, чи то в мене інет такий😞 У нас ніч була гучна і от зараз щось бахкає. ТРЕШ якийсь 😡 Сердечно дякую тобі, що так швидко прочитала й, як завше, залишила такі кайфові коментарі! 🙏🤗❤️ Обожнюю твої думки після прочитання🙏🥰 Ну, я не буквально тобі казала, що саме через цей розділ ти можеш кидатися капцями) Просто мала на увазі, що тобі щось у сюжеті може не сподобатися. 🙂 Щодо стриптизерш... Ну я не дуже люблю ось цю брутальність, розпусту та кров у сценах, тому намагаюся натякати, але уникаю. До того ж в мене позначка 16+, а не 18+. Еротики в мене точно не буде, я її останнім часом взагалі в книгах не розумію🥴, просто перегортаю такі описи, навіть не цікаво. Бо напхали вже усюди, де навіть не потрібно. І як це раніше велике класики все писали без еротики, і були популярні?)) Тож будемо вважати, що стриптизерши на верхніх поверхах, і ми їх не побачимо). Щодо Кейла) Ти не єдина, хто так подумав) І дякую, мені так приємно знати, що ти чекаєш його появи❤️ Сподіваюся, буде цікаво😉 Просто трішки почекай🙏

Ох, моя хороша, оце так глава! 🥰🥰Як раз таких от сцен між подіями, коли Ріка згадує своє минуле, я зараз дуже сильно чекаю... Дуже сумую за всіма, але про це напишу трохи нижче... Просто хочу, щоб ти знала, що ще ніяку книгу я не читала настільки напружено — в хорошому сенсі... Ніби виловлуючі крихти її думок про друзів, про те, що сталося після того страшного дня у фіналі "Колонії". Про неї саму, її почуття та прагнення...Ніби Ріка стала мені дуже близькою подругою і за яку я дуже переживаю 🥺🥺🥺❤️‍🩹❤️‍🩹 Але не хочу одразу все виливати, напишу по порядку. Насамперед, ти навіть не уявляєш, як я сьогодні чекала, коли зможу добратися до глави. Ще зі вчора як знала, що вона вже є, постійно думала про неї... Зараз спеціально пішла в іншу кімнату, щоб нічого не відволікало. Люблю читати саме так😊🤗 Насамперед сам факт того, що Ріка вперше за довгий час зробила манікюр, надягала сукню вже сам по собі хвилюючий. Чомусь маю здогади, що вона справить враження в цьому клубі😍🔥🔥 Загалом на ілюстраціях та в тизері вона виглядає дуже ефектно — не можливо погляд відвести, та й Нетля дуже подобається — вона цікава, харизматична в настільки енергійна, ніби в неї життя б'є кожну секунду..)І це дуже контрастує з Рікою, яка в цьому відношенні зовсім засохла. Нетля справді має рацію, що він неї тхне цвіллю — це не схоже на минулу Ріку, в якій завжди було дуже багато емоцій! Чесно, така Ріка мене навіть трошки лякає, я починаю за нею переживати. Ніби після подій в Колонії вона втратила здатність відчувати!😔😔😔 І це дивно, враховуючи, що це не в дусі Ріки.

Хоча аналізуючи все, ні — не дивно. Після того страшного фіналу "Колонії" вона, як я розумію, була відрізана від всіх... Тільки Кейл їй щось писав, я ж правильно зрозуміла ??? Але чому тільки він? А інші? Ебба наприклад? Про Реда питати немає сенсу, думаю його батько добре провчив після всього того й зробив все, щоб вони не бачилися 🥺 Але втім, мене якось трохи насторожило та викликало сум те, що Ріка не згадує Реда. Просто як інших. Навіть тут вона після того як вийшла з Колонії намагалася відшукати Кейла та Бетті, але чому нічого про Реда? Він же був її першим сильним коханням, чи все ж таки я придала забагато значення її почуттям? Я розумію, що тут вона згадала Кейла теж не просто так, а через фразу яку кинула Нетля. Але чорт забирай, чому навіть одного речення про нього не було? Ніби він зовсім перестав для неї щось значити після того .. просто на рівні з іншими... Не більше... 😞😞😞 Але... Тут ти зазначила, що Вінгард разом з родиною (серйозно, і навіть тут ні згадки про Реда та Патріка???) виїхав з міста кілька років тому ... Тобто вона знала ще за кілька років до того, що він в місті є? Чи шукала вона так само Реда? Може просто до Реда ще черга не дійшла у її спогадах за дві глави? Бо я серйозно не розумію, чому ти виділяєш так мало місця спогадам про Рада... Чому 🥹🥹🥹 Скажи, що я далі все зрозумію і що так треба, бо я вже починаю переживати ... Я загалом болісно переживаю моменти коли пара, за яку я так вболівала, віддаляються одне від одного, забувають, втрачають почуття чи з віком взагалі розуміють, що то було щось дитяче, несерйозно.... Мене це може прямо вибити з колії, бо я все сприймаю занадто сильно, то у вибачай зараз за моє розчарування та такі емоції.... Ти автор, Ти знаєш, що робиш і зовсім не повинна виправдовувати мої очікування... Але. Я буду чекати пояснення, чому Ред перестав бути для неї комомь особливим в думкам... Просто одним із друзів... 😭😭 Добре, не буду на тебе свої емоції виливати, бо ще неправильно зрозумієш...) це написано не як докір тобі... Просто я хвилююся за ці моменти... 🥺🥺 Може я взагалі десь щось не так розумію, то якщо не важко, поясни, направ мене на правильний шлях, буду вдячна)🙏🙏🙏🤗🤗🤗 Але на рахунок Бетті та Кейла .. теж цікаво, куди вони зникли, яка в них доля... Наче говорилося, що Ріка пробувала їх знайти, але потім скоріше за все просто кинула цю затію і перестала назад озиратися. Стала крутою охоронницею, ким би не стала без свого характеру! Але я все одно не можу повірити, що ця бойова дівчина, яка настільки пламеніла емоціями, стала просто кар'єристкою, якщо це можна так назвати... Вона крута, сильна, гостра на язик і вміє постояти і за себе за будь кого... Вона легенда там напевне, про неї ходять чутки, але... Де все ж таки її чуттєвість? Як я зрозуміла, в неї були коханці, але нічого серйозного... І тут теж стало сумно... Згадати які вона емоції відчувала навіть від звичайних дотиків Реда, він поглядів його. .. А тут ... Переспала з Яструбом, і якось це сприйняла, як дрібницю... Без особливих почуттів, ніби перестала бути на них здатна😭🥹😞 Багато питань, багато емоцій в мене, вибачай... Я дійсно дуже сумувала за Редом і їхньою історією і я не хочу, щоб для неї він став звичайним другом, як в інші... Яких вона з часом забула і не згадувала .. лише моменти.... Ох це Місто.. які в мене до нього протиречиві почуття ..воно саме як та "Безодня" ... Гарна картинка, але всередині порожньо... Все можна купити, навіть дощ... Важко😔😔 І тепер в мене думки, якщо Ріка такою стала, то ким стали інші? Може вони теж мене так зачеплять своїм перевтіленням? Бо я так сумую за всіма ними ... Як і за старою Рікою... почуття такі знаєш, ніби пропустила здоровенний клапоть її життя, і це неможливо повернути..і хоча вона мені така подобається, але чорт забирай!!! Моя душа шиппера спустошена якось 🥹🥹🥹

Зараз дійсно цікаво, що там за Яструб і може що когось вона зустріне в тому клубі. Прямо з нетерпінням чекаю!! 🔥🔥🔥 Окремо про Нетлю хочу зазначити — вона крута!!!І вона чомусь не стала такою як Ріка...теж виросла в Колонії, теж напевне була такою ж шибайголовою як Ріка, але чомусь така вона й залишилась в Місті ..ніби воно не змінило її, а просто вона змінила обстановку...Ріка звісно, ставить її на місце,але все одно...вона крута! Свого доб'ється. .) Добре,поки буду закінчувати, бо про свої емоції можу багато говорити. Ти вибачай мене за мій такий емоційний коментар...не стримала емоції)) тепер не можу дочекатися продовження, то в будь ласка, пиши...кожна хвилина невідомості зараз прям важко мені...терміново потрібен продовження!!! Обіймаю тебе і дякую, що ти є❤️❤️❤️❤️

Привіт, моя хороша 🤗🥰 Безмежно дякую тобі за такий емоційний розгорнутий коментар 🥹❤️ Бачу не все тебе в моїй істоії влаштовує, розумію твоє обурення, але) На жаль, на багато твоїх питань я відповісти зараз не зможу, щоб не спойлерити. Знову скажу лише: дочекайся). Але, звісно, спробую трохи пояснити... Кожні 5-7 років людина змінюється. Для Ріки ці сім років після Вищої Кари були дуже важкими, вона багато чого пережила (поступово відкривається вже: вона була у в'язниці, бо з кимось побилася на вулиці; вона дерлася нагору, а, отже, приходилося переступати через себе, через власні принципи, багато битися тощо; вона мала стосунки зі старшим чоловіком, але не склалося; потрапила до Моргани — впливової й жорстокої жінки, а, отже, виконує тепер те, що не завжди їй подобається тощо). Мені здається, щоб уявити почуття Ріки треба приміряти її життя на себе, а я ж завжди пишу з власного досвіду. Мабуть, ти трохи не пам'ятаєш, що було до та після Вищої Кари. І як вона жила останні півтора року в Колонії зі статусом «Баніт». До того ж тоді я не стала вдаватися в подробиці, і зробила Епілог загальним. Тепер поступово відкриваю деталі. Єдиним, з ким вона тоді хоч якось спілкувалася, був Кейл. Щодо Ебби та Бетті потім стане все відомо. А Реда, Патріка, Тіса востаннє вона бачила 7 років тому. Вважаю, що це довгий термін, щоб ставлення до них змінилося (це теж з власного досвіду). До того ж вона їх шукала, як потрапила до Міста — про це теж поступово відкриється. А от вони її, здається, — ні. 😏Так зрозуміліші її почуття та ставлення до всього? Якщо прибрати романтику та емоції Ріки, вона знала Реда в Колонії приблизно місяць, можливо, навіть менше. То чи чекала б вона людину 7 років, яка її навіть не шукала? До того ж Ріка знає, що Ред слухався батька й маніпулював нею. До того ж з її пам'ятаю бавилися в Колонії... Якщо скласти все це до купи — як думаєш, які висновки вона зробить? Так змінюється твоє бачення їхніх почуттів, чи ще ні?

У мене, наприклад, деякі читачі вболівали за пару Ріка/Тіс, але цієї пари не склалося, на жаль чи на щастя) Не всі мрії збуваються, і не всі почуття є зрозумілими. Більшого сказати не можу. Моя історія буде нестандартною, і я пишу те, що хотіла б прочитати сама. Чого в інших книгах мені завжди не вистачало. І я жорстока до своїх персонажів, вже казала колись.Тож вибачай, якщо якісь сподівання не виправдаються. Це ми знаємо Реда з Міста, Ріка ж знає його лише з Колонії. А сім років — це багато, на жаль, щоб в усьому розчаруватися. Особливо коли ти вважаєш, що ти не потрібна. Щодо Нетлі... Ну, по-перше, вона лише півтора року в Місті, Ріка — вже п'ять. Можливо, три з половиною роки тому Ріка теж була такою емоційною ще. Місто дуже вплинуло на неї, вона про це казала в Пролозі. А по-друге, з Нетлею теж не все так просто. Далі ти зрозумієш це. Думаю, якраз Ріці вона й нагадує її минулу. Тому й дратує. Щодо Яструба... Все дуУууууже просто й водночас ні. В мене все продумано набагато наперед. Тож просто насолоджуйся процесом читання.😉🙂 Я обожнюю зводити все до потрібної точки, але досить заплутаними шляхами. Повір, на всі питання будуть відповіді, але згодом. Це лише перша частина книги, яка не дарма називається «Інше життя». А я запланувала їх аж 12. Ти ж знаєш, в мене завжди все починається здалеку. І я люблю реалізм, а не фантазії. А доля часто грає за своїми правилами. Моя хороша, сподіваюся, що я хоч якось допомогла тобі розібратися, що й до чого.🙏🤗🥹🥰 Історія буде насичена на емоції, тому готуйся до нестандартних, іноді болючих поворотів. Ріка всіх іще зустріне, зі всіма поспілкується, запевняю тебе. Всі живі, ніхто не загинув. І про Е-вірус буде й про здібності, але не так, як всі, мабуть, чекають. Кажу ж, моя історія буде геть не банальною. В цьому я впевнена.

Наступний розділ вже готовий.🙂😉 Тизер теж. Напевно, сьогодні опублікую🙃Тільки не кидайся капцями😘)) Я веду туди все куди потрібно, просто це ж всього два ще розділи, а книга буде великою за обсягом, як завжди. 🤗🙃 Дуже-дуже дякую, що ти так прониклися Рікою, і намагаєшся її зрозуміти — для мене це важливо.🙏🥰❤️ Бо коли ти ТАК чекаєш, ТАК хвилюєшся за всіх моїх персонажів — це так гріє моє серце та душу.☀️ Що тобі цікаво, що вони й в твоїй уяві ожили, як і в моїй колись. Крім того в нас з тобою це взаємне, бо в мене саме таке ж ставлення до твоїх героїв, вони наче рідні вже, наче десь в паралельному всесвіті існують... і я так чекаю на продовження 🙏🥹🥹🥹🥹❤️

Моя хороша, дякую, що все пояснила. Так, тепер я дійсно краще розумію Ріку, та й розумію, що це тільки початок історії) Тому не вважай, що історія складається не так, як очікувала ... Зовсім ні, я навіть сказала бо що навпаки....)) Я не люблю коли все просто. Часто я до книг втрачаю інтерес, коли кохання в героїв бистро складається і без труднощів... До того мої герої в наступній книзі теж не мали бути разом, для цього теж будуть причини... Тому не думай що я люблю банальні історії, просто це мої чисті емоції) Особливо коли згадувала і шукала Кейла, а Реда чомусь ні... 🥺Я то розумію, що ставлення інше з часом, ти й пишеш зі свого досвіду... Просто я своє перше кохання пам'ятаю так, ніби це було вчора... Для мене навіть 15 років не такий срок, щоб забути повністю і зробити не надто важливим... Але так, почуття теж різними бувають, я це розумію, особливо якщо лише місяць вони знайомі були... Та й в голові читача всі моменти між ними все одно живі ще, а в Ріки після того минуло ціле життя, яке її змінило психологічно... Та й якщо її ніхто не шукав, то тоді я більше розумію звісно)) але я взагалі її розумію, вона й сама кардинально змінилася, тож не переживай якщо думаєш, що для мене це мінус твоєї історії, навпаки... Я люблю коли все складно, важко і не так як чекаєш, бо тоді вдвічі цікавіше)))тож не вважай мої емоції поганим відгуком, навпаки))) Дякую,моя хороша за таку розгорнуту відповідь!!!Зараз я вже біжу бігом на роботу, але буду з нетерпінням чекати наступний розділ і бажаю тобі великого натхнення!!!🥰🥰🥰❤️❤️❤️❤️

Рада, що допомогла тобі трішки розібратися з такими хитросплетіння ми в моїй книзі.🙂 Щодо першого кохання — я в нього не дуже вірю, вже казала колись тобі) Романтично рожево — так, воно потрібно. Але життя, потім може по-іншому все розкласти. Та й щоб без якогось досвіду з одним і назавжди — ну ні. Я тут скептик😏 Згодом все одно когось почне тягнути кудись... Фантазії якісь прокинуться, бажання, порівняння. Це моя особиста думка, звісно. Людині треба нанулятися, щоб потім зрозуміти цінність справжніх стосунків. А я взагалі вірю в більш зрілу любов, яка попри все й назавжди 🙂❤️ Новий розділ вже є 😉 Читай коли буде час і бажання!) А я просто завжди чекаю від тебе будь-якої смски🙏🫂🥰❤️

Моя хороша, я дуже радію, що ти нарешті пишеш цю книгу! 🔥🔥🔥😍😍Чесно, зараз я настільки з задоволенням читаю твої глави, що давно не помічала за собою такого азарту до читання! Особливо коли так довго чекала на цю історію, на дорослу Ріку та героїв, на продовження пригод і таємниць і на пошук відповідей на запитання, які залишилися ще коли читала першу частину 🤗🥰🥰🥰 Особливо зараз, коли кожна нова глава — це щось абсолютно новеньке, неочікуване і коли ти навіть і близько не здогадуєшся, про що буде йтися .. як я за цим скучила, а як чекала — не передати... 🔥🔥🔥 Початок дуже захопливий! Зовсім інший вайб від Колонії, інший світ, інша Ріка. Це настільки цікаво та інтригуюче, що я кожне слово смакувала та аналізувала. Думала, а що ж буде далі, куди занесе Ріку (чи може вже Бестію) в найближче майбутнє? Які люди будуть її оточувати? Зараз приємно потроху пірнати у її новий світ і нове життя... Чесно, я навіть вражена, чого Ріка досягла після Колонії. Раніше складалося враження, що виходці звідти рідко можуть дозволити собі хороше життя і тим паче, мати власну квартиру. Думала, що ними будуть керувати як завгодно, вони будуть виконувати брудну роботу і не мати права голосу. Ріка змогла обійти все це. Хоча вона й працює охоронцем, що типово для виходців Колонії, але як для охоронця вона має великі привілеї, і це завдяки її розуму, кмітливості, бойовим навичкам і сміливості... Вона дійсно перлина! 😍😍😍👍👍🔥Вважаю, що мало хто може досягти такого статусу. Але я і не здивована, вона завжди була розумна і допитлива, завжди шукала відповіді. Зараз її вміння вражають і викликають повагу — недарма Моргана їй так довіряє, що навіть переговори вона веде)

Її напарниця Нетля — теж доволі цікава особистість))🔥🔥🔥 В неї цікавий зовнішній вигляд, ніби вона дійсно всю свою енергію як раз через зовнішність виливала. (Цікаво до речі, які сенси вона вкладада в ті божевільні татуювання... Такі як вона завжди якесь почуття чи період у житті через татуювання відкривають) А от її браслетик точно пов'язаний з дитинством і кимось близьким. Можливо, то подарунки мами, чи якийсь період життя, який вона хоче тримати в пам'яті? У таких людей як вона, у яких в реальності вже давно немає того тепла -такі речі як віконечко в минуле, де вони були щасливі.. 🥺🥺🥺 На фоні цього, звісно, відокремлення Ріки від свого минулого викликає в мене сум. Наскільки ж вона натерпілася в тій Колонії, що хоче все забути!!! Чого тільки коштує Вища кара і те що вона мала її 4 рази — тут я взагалі шокована і навіть розумію, чому зараз вона не лізе куди не просять) Але щодо минулого — в неї ж були близькі друзі, перші почуття — емоції, які робили її такою живою! Чому вона хоче все це забути, тим паче зараз, коли не відчуває абсолютно нічого? Якесь спустошення від неї відчуваю і від цього навіть трохи тривожно 🫣😔Адже її друзі, вона ж все одно за ними сумує... Тут навіть трохи жаль її,... 🥺🥺Та й її ім'я і те, якою вона була. Ну точно унікальною особистістю, яку я б точно не хотіла забути, чому ж для неї все так? Хочу ще глибше пірнути в її душу, треба терпіння... Моргана теж цікава)) це з яким молодим коханцем вона замутить? Чи и не з Кейлом? Чи може навіть з Редом? 🫣😳 Ти казала, що з ним все буде складно, того мене навіть такі думки відвідують, навіть зовсім божевільні))) Але не будемо спішити, може то взагалі я не туди звернула і ця сцена уваги не варта, але все одно цікаво)) це ж настільки довіряти треба, що навіть охоронців відпустити)) Втім мені цікаво вже як Ріка розважиться з Нетлею))) щось мені підказує, що вона в якусь бійку встряне і в неї будуть проблеми)чомусь від такої дівчини я саме цього і очікую)) Хоча те як вона описує Нетлю — то саме вона для неї джерело проблем, а не навпаки і можливо саме вона в ті проблеми встряне а Ріка навпаки її витягувати буде))) але тут навіть не зважай)) я люблю вперед заглядати і потім перевіряти чи десь мала рацію, чи навпаки не туди мене понесло... Втім останнє речення вже трохи насторожує... Точно щось має відбутися, що зрушить цю її порожнечу всередині!!! Я вже хочу читати про цю її боротьбу всередині — не можу дочекатися) дуже подобається мені вона як героїня)) 😍😍😍🔥🔥🔥 Окремо хочу виділити описи— вони неперевершені... Я побачила все на власні очі, ще й трейлер стояв перед очима и оживив картинку!!!😍😍 Це дуже красиво написано, і водночас просто и приємно читати— це для мене головне взагалі при виборі книги...) Ще багато хочеться сказати, але не буду йти в глобальні роздуми, бо тут я можу вічно гадати (я і коли фільми дивлюся завжди з близькими обговорюю, хто вбивця наприклад в де основна інтрига) ну люблю я ці пошуки відповідей, мене не переробиш, тому вибачай)) Ще раз хочу сказати, що я дуже заінтригована і вражена!!! З нетерпінням буду чекати на продовження і міцно тебе обіймаю🤗🥰❤️❤️ Дякую, що ти є і твоя неймовірна творчість, ти мене дуже надихаєш🥰🥰🥰❤️

Моя хороша, ОГО скільки в тебе різних варіантів подій😮 Ну, можу тобі лише терпіння побажати, і дочекатися тих моментів чи виявляться твої додумки правдою😉😘 Але спостерігати за твоїми думками цікаво🥰 Ти ж знаєш, що я дуже люблю не банальні речі?) Коли аналізуєш відшовхуйся від цього 😉 Сюрпризів буде багато, і, можливо, не завжди приємних. Місто буде відрізнятися хоча б тим, що за 5-7 років всі дуже змінилися. Пріоритети стали іншими. Тож... Нетля — для мене неперевершений персонаж) Саме вона наразі витягує Ріку з її мушлі, у яку вона себе запхала. Часом нам всім потрібні такі люди поруч.🙂 Наступний розділ буде або в понеділок (якщо з графічною частиною встигну, або — у вівторок). Я пишу наперед тепер, то кілька розділів вже прописані, лише відшліфувати треба. Заміна з тизерами та колажами поки. Радію, що описи тобі сподобалися. 🙃🤗Тут нових локацій буде багато. Деякі прототипи взяті з реальних місць — як завжди). Моя хороша, я теж дякую тобі, що ТИ є! ❤️ Дуже ціную, що ти поруч. Твоя підтримка просто неоціненна. І дуже гріє думка, що тобі все це цікаво, як і мені🙏🥹🤗 Пам'ятай, я дуУууууже чекаю на «Сутінки»🙏🙏🙏🙏🥹🥹🥹🥹🥹❤️ Ніколи про них не забуваю. Хоча б потроху пишу, по слову, по реченню в день, але пиши, будь ласка. В тебе ж така крихітка до кінця книги залишилася🥹🥹🥹🥹🤗❤️

Моя хороша, дякую тобі за розгорнуту відповідь)) в мене завжди багато різних думок, ти ж знаєш))) люблю забігати наперед і думати над можливим розвитком подій) для мене це теж кайф))) тому будь готова до моїх різних теорій)) Це добре, що глави невеликі, бо це краще коли частіше виходить))) радію, що перші глави вже є, це ой як тішить)) тому дуже дуже чекаю на продовження ❤️❤️🤗🤗🤗 Дякую, що ти є❤️❤️❤️

Привіт, моя хороша, і тут! 🤗 Безмежно вдячна тобі за такий цікавий, емоційний, розгорнутий коментар🙏🥰❤️ Це так дорого для мене🥹, і так приємно чути, що тобі подобається🙃 Несподіванок буде багато, як і драми, в цій книзі. Насправді аж сама не завжди вірю наскільки мій вигаданий світ розрісся. І чесно кажучи, я так рада, що нарешті пишу цю книгу, бо отримаю неабияке задоволення від самого процесу. Обожнюю все продумувати, а потім дивитися, як ти та інші реагують на певні моменти). Щодо Ріки... Ну вона пройшла непростий шлях, щоб всього цього досягти. Вона й в Колонії вирізнялася майстерністю, тож якби не її статус «Баніт» (не знаю, чи ти пам'ятаєш, що він означав, бо поки ти ще не дійшла в Колонії до цього моменту), то, можливо, Ріка стала Охоронницею одразу — саме до цього в принципі їх готували в Колонії. Та той статус все для неї змінив. Час од часу вона буде згадувати, що було з нею до того, як вона стала Охоронницею Моргани. Сподіваюся, буде цікаво 😉

Ох, який же сильной пролог і думки після нього! 🔥🔥🔥Напевне чогось такого я й очікувала після сіми років... Ріка тепер стала зовсім іншою. Тепер краще розуміється друга цитата про пристрасть, адже за цей час душа Ріки пережила чимало змін. Але звісно, про все по порядку... Дуже багато виникло думок про сходження на Стіну. 🤔Згадала Реда, який теж полюбляв дивитися на Місто і аналізувати своє життя та все, що дізнавався... Тепер Ріка теж має таку змогу, хоча користується нею досить рідко. Вперше вона відчувала захоплення від краєвидів та невідомості... Звісно, порівняно з сірою колонією нові видовища викликають бурю емоцій! Напевне, тут кожний був би в шоку, побачивши вперше таку красу. Тоді, можливо, були б зовсім інші думки на рахунок майбутнього, хоча Ріка й мала до нього специфічне ставлення. Другий раз— вже зовсім інша Ріка, яка пожила в місті, стала Бестією й досягла нового становища. Роки життя зробили її не те що бездушною, скоріше більш прагматичною та завбачливою, стриманою на емоції. І це цілком зрозуміло, адже вона багато пережила. Мені особисто дуже знайомі її почуття... Коли в житті проходиш чимало труднощів, завжди дивишся на речі по іншому, з холодною головою. Та й вона побачила всі негативні якості людей, які плювали на все заради цілі. Вона сама не мала друзів, лише вигідні зв'язки. Вона не знала кохання, тих емоцій, які мала в Колонії, адже тепер вона одна. Всі ті, які б могли б тримати її сентементальність та душевність — залишились в минулому... 🥺😔 Звісно, спочатку мене засмутило те, як з часом Ріка всіх забула, хоча й сумує досі.... Проте потім зрозуміла, що зовсім не забула, просто не було вибору як з часом не ставити зайвих питань. Всіх розкидало по різним куточкам Міста, у всіх вже інше життя. Зберегти зв'язки їм не дали, тому вибору не було. Тільки йти вперед і не оглядуватися назад, досягати своїх цілей...Так би зробив кожен на її місці , якби не було вибору. Та й з часом, виживаючи самотужки у великому невідомому світі всі ці думки та переживання витісняються новими проблемами, ти розумієш, що не повинна нести відповідальність за всіх, як було колись . І це теж впливає на формування особистості та характеру. Тож думаю, що Ріка не стала бездушною, скоріше закрила ці емоції глибоко в собі, щоб вони не робили їй боляче...А її біль все одно відчувається .. Біль, який з часом перетворився на спустошення. Просто можливо, вона сама не розуміє, що це саме біль від втрати ...втрати тих кого любила і про кого піклувалася...🥺🥺Адже життя в місті змусило її більше не думати про інших, тільки про себе...

Втім її амбіціозність та наполегливість вражають🔥🔥 Вона знайшла для себе краще місце, стала сильною, має зв'язки. Та й взагалі вона завжди була сильною дівчиною, борцем за справедливість, просто з часом вона зрозуміла, що в Місті зовсім інші правила життя і до них треба пристосовуватися.. Втім така Ріка мені подобається!!😍😍Завжди любила сильних героїнь, які можуть будь якому чоловікові дати фору! Ріка саме така. В цій книзі вона мені трохи нагадала Ханну з другої книги "Чарни"...та теж могла за себе постояти 🔥🔥Та й з віком стала іншою і це є нормальним, особливо під впливом обставин... Проте тепер мені дуже цікаво, як будуть змінюватися її погляди на життя далі, що вона буде відчувати, коли зустріне когось з минулого, проте про це напишу нижче... Нові герої теж цікаві і дивлячись на них розумієш, чому сама Ріка так змінилася. Вони теж сильні і теж виживають в тому світі таким чином...може це ще й дія вірусу? Може і на Ріку він теж подіяв? Але тут в мене більше питань, ніж відповідей...🤔 Скар — типовий чолов'яга, який в першу чергу думає про себе і про те, як розслабитися після проблем та праці, а не вирішувати проблеми інших. Було смішно як його повага до Ріки сформувалася тільки після того, як отримав від неї причухану, видно зрозумів з ким має справу і почав поважати її за її вміння. Типово для охоронця, в якого все життя на цьому будується) з такими тільки так .. Моргана Фатум теж цікава особистість. Яку подвійну гру вона веде зі Спільнотою і чи дійсно смикає за нитки всіма?🤔Побачимо з часом звісно ..виникли до речі думки, що можливо Ріка і Ред опиняться по різні боки барикад, але хто знає, поки про це рано говорити)) адже взагалі поки не відомо, хто де є і чим займається, хоча я маю певні припущення) Втім Ріка поки що не ставить зайві питання, бо воно їй не треба — в Місті інші пріоритети...кожен мутить свої справи, включаючи Ріку, що робить її точно не тінню цієї Моргани.. Звісно, маю немало питань... Насамперед, що саме цікавило батька Реда в Ріці свм років тому...Зараз здається, що всі ті минулі події залишилися в минулому, але й тоді на них відповіді не було...Зараз, незважаючи на проміжок часу я все ж таки чекаю відповіді, які не отримала тоді. Які здібності в Ріки? Наче період становлення вона пройшла ще сім років тому, але в чому її дар було не зрозуміло...зараз же минуло сім років! За цей час її здібності вже мали б відкритися і можливо відкрилися, і ми дізнаємося про них в наступних главах??? Адже був тільки пролог...але досі як було це питання, так і є... Потім мене цікавить чи досі батько Реда стежить за Рікою? Враховуючи, що зараз вона вільна пташка, то напевне — ні...Але ж він ніби казав, що вона має якось допомогти знайти ліки від Е-вірусу і ці дослідження наближають до цього ... То невже після цих досліджень він міг дозволити їй піти у власне життя, чи може всі ці роки продовжував стежити? Та й Ріка ніби не здається поки що якоюсь надто винятковою фігурою для Суспільства, як колись здавалося... взагалі, що від неї тоді хотіли? Коротше, питання ті ж самі)) та й окрім цього маю ще купиську різних питань, але не хочу ними запалювати, бо книга тільки почалася і неможливо на все відповісти одразу, думаю відповіді будуть поступово... А ще Ріка не згадує ніби Реда, як своє перше кохання...виникли питання, то чи дійсно тоді в Колонії в неї були до нього почуття чи просто перша підліткова закоханість? Вона про нього ніби не думає більше,ніж про інших...на рівні зі всіма, хоча може це й правильно, втім питання в мене все одно виникають ...і настольгія по ним в минулому... Що ж, вийшла ціла поема, то не буду багато писати)) лише побажаю тобі успіху, натхнення та завзятості, легкого пера, як говориться, бо це головне зараз в нашому ділі...ця історія довго чекала свого часу і цьому безмежно радію, моя хороша 🥰🥰❤️ ❤️ Початок дуже захоплює, тож я дуже буду чекати на продовження і міцно обіймаю тебе і дякую, що нарешті почала писати цю книгу ❤️❤️❤️

Моя хороша, я можу побажати тобі лише терпіння 🙂🤗😘 Ти ставиш дуже слушні питання, і повір, на них всіх будуть поступово відповілі, просто в пролозі я розповіла лише те, що хотіла, щоб читачі побачили — самотність Ріці в Місті, попри всі її статуси й досягнення. Про всіх персонажів ми поступово дізнаємося, зі всіма зустрінемося. Думки про кожного з них іще будуть. Ну просто треба почекати. Насправді не тебе одну цікавлять питання щодо дару Ріки. Проте чомусь всі дивляться лише в один бік. Я вже казала, Діані, що в мене не історія фентезі й не історія з супергероями Марвел, це антиутопія, і я завжди схиляюся більше до реалізму. Тож... Щодо вірусу та Еммериха Вінґарда теж стане відомо. Просто в мене світ не такий маленький, як вважала Ріка в Колонії. Він не обмежується лише Колонією й Містом. Чесно, колись я писала й намагалася просто написати, щоб рухати події далі. Зараз я настільки прониклися цим світом, що пишу й насолоджуюся кожною буквою, кожним розділом. І хочу якомога довше побути саме в сьому моменті. Може, це не правильно та по-іншому, я вже не вмію. Щодо Реда... Все складно буде. Лише це можу тобі сказати зараз. Дещо в цій історія я беру з власного життя — те, що сама пережила. Особливо стосовно відносин між персонажами. Так, у нас з Діаною дорослі героїні чимось схожі. Проте від початку вони були різні. Та те, через що вони обидві пройшли, мало загартувати їх. Тут нічого дивного не бачу. Безмежно дякую, Євочко, за твою неймовірну підтримку! 🥳🤩🥰Те, що ти так емоційно зустріла нову книгу — це так мені душу гріє☀️🥰❤️ І те, що тобі цікаво. Бо, чесно, дуже переживала, як ти сприймеш, якою стала Ріка. 🙏🥹Дякую, що ти є❤️ До речі, як тобі її нове ім'я? Воно прийшло відразу, та я чомусь потім я почала сумніватися...

Привіт, моя хороша ❤️🥰 дякую, що так швидко відписала і все пояснила, а ще більше заінтригувала)) тепер буду думати, що ж там з Редом буде і в чому складність))) хоча це зрозуміло, що легко не може бути, це цілком ясно, але все одно переживаю)) адже ще тримаюся за минулі книги, все порівнюю, хоча розумію, що пройшло багато часу... Але повір, саме ці зміни мене більше всього інтригують і подобаються, бо я навпаки таке люблю, і ця нова Ріка мені більше до душі навіть, бо буде цікавіше спостерігати, як буде вона діяти в різних моментах, що буде відчувати... Тому ти молодець, що зробила її такою! Бо саме такою я її і хотіла бачити і очікувала, бо це було б логічно і дуже життєво... Як і в реальності... Тому все так і має бути... 👍 На рахунок її дару то я все звісно розумію і не очікую якихось унікальних здібностей чи щось по типу супергероїв. Якось від Ріки достатньо вже того, яка вона є крута)) Але все ж таки все одно цікаво дізнатись трошки більше і про дар і про унікальність її як об'єкт дослідження... Думаю, справа не тільки в характері, а є.щось більше, але втім, це буде видно пізніше) А нове ім'я мені дуже до вподоби 🔥🔥🔥Воно багато говорять про характер та репутацію Ріки, мені дуже до вподоби)) хочу далі спостерігати за її життям і звісно, з нетерпінням буду чекати на зустріч з її друзями.... Теж дуже хвилює, ким вони стали і як змінилися за цей час... Не описати навіть наскільки ця цікавість в гору бере)) тому буду з нетерпінням чекати на продовження!!! Тримайся, моя хороша, в твоїх умовах це непросто писати, але ти молодець, що незважаючи ні на що пишеш... Обіймаю🤗🤗🥰❤️❤️❤️

Моя хороша, дякую тобі за ці слова🙏🥹🥰❤️ Буду намагатися в п'ятницю опублікувати новий розділ, якщо не встигну, тоді в понеділок вже. Поки пишу їх не дуже великими, хочу, щоб частіше виходили. Ну і щоб читачів не втомлювати великою кількістю інформації.

Моя хороша, сердечно дякую тобі за такий глибокий відгук 🙏❤️Ти дуже чітко все відчула й зрозуміла Ріку. В неї тут переважно самотність й втома — це жахлива суміш. Вона пережила багато чого, що перестала довіряти людям. Так, ти маєш слушність, вона закрилася, закрилася від людей, від світу. За ці роки вона змінилася, перестала лізти туди, куди її не просили, на відміну від Ріки в Колонії. Якщо ти помітила, я в своїх книгах завжди починаю історія так, щоб потім Ріка (чи Ред) могли згадувати, якісь події, що були «до». Напевно, це вже частина мого стилю. Тож і тут будуть якісь спогади Ріки про минуло. Сподіваюся, буде цікаво 🙂❤️

Ну що ж, вітаю з починанням, моя хороша))) дуже радію цій книзі і вже не можу дочекатися, щоб знову поринути в твій продуманий, різнобарвний світ, де стільки таємниць та загадок, що навіть коли думаю про це — відчуваю інтерес та бажання все кинути в одразу ж поринути в читання! Впевнена, ця книга буде саме такою, а можливо навіть краща за попередню, бо вже й герої дорослі, досвід і пройдений шлях, що досить цікаво!!! 🔥🔥😍❤️❤️❤️ Тому щиро радію!!! Ну і цитати на початку дуже привертають увагу і наштовхують на певні роздуми! В першій фразі стільки внутрішньої сили та впертості Дійсно, ми самі визначаємо, ким нам бути і ніякі обставини не можуть вплинути на нас більше, ніж ми самі не дозволимо їм на нас вплинути... Думаю, цим і пояснюється сила Ріки. Вона не зламалася від тих труднощів, а навпаки, стала ще сильнішою! І це викликає повагу та захоронення! Радію за неї! 😍🔥🔥🥰 А друга цитата теж передає суть книги і того, що життя було б безбарвне без пристрастей! Так і є, Ріка ще й сама по собі дуже емоційна та пристрасна, тому впевнена, що і життя на неї чекає таке, як би її не намагалися підім'яти під себе.. тож дуже цікаво буде за нею спостерігати)) ❤️🔥🔥🔥 Трошки пізніше напишу відгук до прологу, бо вже кличуть, але я навіть двом цим цитатам тішусь як дитина!!! Вже люблю ці книгу🔥🔥🔥😍

Моя хороша, безмежно ДЯКУЮ тобі за таку реакцію🙏🥰🤗❤️ Я старалася, щоб було цікаво. І тішуся, що цитати тобі сподобалися.🙂🫠 Буду чекати на твої враження від прологу 🙏😘❤️ Щодо Ріки... Вона завжди, попри все, йде вперед. А як в неї це виходить — побачимо). п.с. Трохи причмелена сьогодні, бо вночі бомбили, а весь день то сирени, то шахеди бахкають. Живемо та працюємо в якихось екстремальних умовах 😞 А ще тут писати намагаюся😏 Тож вибач, що не одразу відповідаю 🙏

Ох, який жах... І коли це закінчиться? ((( Співчуваю тобі, що ти маєш в таких умовах писати і взагалі жити.. 🥺😔 Тримайся будь ласка! Думками поруч... Відписуй, як буде можливість... Я й сама ще досі на повідомлення не відповіла, але скоро відповім, тож дякую за терпіння... Обіймаю🤗❤️❤️❤️

Дякую, моя хороша 🤗❤️ Тримаємося, я що робити? Пережили ніч, вдалося хоч трішки поспати — вже радіємо. Наче сюр якийсь.😞