12. Голос персонажа має змінюватися, але залишатися впізнаваним
Парадокс хорошого персонажа полягає в тому, що його мовлення повинно одночасно змінюватися і не змінюватися.
Це на перший погляд суперечливе завдання.
Але воно вирішується досить просто.
Змінюватися повинна поверхня.
Залишатися стабільним має принцип.
Наприклад, демонстративний персонаж може бути:
⦁ ніжним із дитиною;
⦁ офіційним на роботі;
⦁ агресивним із конкурентом;
⦁ розгубленим перед коханою людиною.
Але в усіх ситуаціях він може зберігати одну рису: потребу контролювати враження, яке справляє.
Тривожний персонаж може говорити по-різному з другом і начальником, але в обох випадках шукатиме підтвердження безпеки.
Педантичний може жартувати, сваритися й закохуватися, але продовжуватиме структурувати реальність через деталі.
Це і є справжня індивідуальність голосу.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Спойлер!