Війна Далеких Земель Том 1

Терад, порадившись із Пагісом, негайно вирушив у дорогу. Вони летіли на великих стрибокрутах, прив'язавши до себе ще й стрибокрута з вантажем. Разом із вождем вирушили кілька найближчих помічників, зокрема Аніс. Збоку ця поїздка виглядала як звичайна, рутинна доставка великих ваз та глечиків для води — товару, який Еполла давно замовляла під час зустрічей із пустельними караванами.

Прилетівши до міста народу повітря, Терад діловито зайшов до помешкання Еполли. Привітавшись із нею та її сином Комеєм, він хитро примружив очі і промовив:

— Я прибув із вантажем, на який ти так довго чекала.

Еполла здивовано підняла брову, пильно й підозріло розглядаючи гостя:

— Дякую за такий особистий підхід до справи! Але чому ти, Тераде, прилетів сам? Раніше товари завжди доставляли твої помічники. Щось сталося?

— У мене є до тебе справа, — таємниче відказав Терад, а тоді стишив голос до ледь помітного шепоту. — Давай поговоримо наодинці в іншій кімнаті.

Він озирнувся і гукнув до своїх помічників, які вже заносили посуд:

— Анісе, проконтролюй, щоб нічого не розбили. Акуратно, добре? А ми зараз прийдемо.

Еполла заінтриговано завела його до сусідньої кімнати й вичікувально запитала:

— Яка ще справа, Тераде? Невже торговці тепер привозять таємниці?

— Справа надзвичайно серйозна, — почав Терад, підходячи ближче і зважуючи кожне слово. — І, якщо чесно, для такої сильної та амбіційної жінки, як ти, це найкращий шанс у житті. Ти ж не створена для того, щоб просто рахувати та розподіляти запаси? Ти можеш одразу посісти найвище місце. Стати королевою всіх міст Повітряного царства. Матимеш велику силу та абсолютну владу. Що скажеш?

Еполла на мить застигла. В її очах спалахнув вогник бажання влади, але вона тут же насупилася, борючись із раптовим переляком. Масштаб потенційної зради змусив її серце калатати. Озирнувшись на двері, вона прошепотіла:

— Королевою? Тераде, ти божевільний... Якщо нас викриють, я не змию цю ганьбу з себе до кінця своїх днів! Це ж зрада!

Терад улесливо й тихо засміявся. Він активно розмахував руками, прагнучи миттєво розвіяти її страхи й майстерно б'ючи по болючих точках:

— Викриють? Хто? Наставники? Ті самі, які колись засунули тебе в це кляте... як там у вас... Коло руху?! Ті, хто змусив тебе все життя підкорятися і позбавив права на власне вагоме слово? Вони зарахували тебе до звичайних організаторів і дали цю мізерну, невідповідну посаду, просто плюнувши на твій справжній потенціал!

Він зробив паузу, бачачи, як Еполла подумки згадала наставників і те, як сильно вона зневажає їх за це рішення. Терад повів плечем і додав:

— Ти ж сама все життя ненавидиш їх за це, хіба ні? Вони ніколи тебе не цінували, Еполло. Твоє місце на троні, а не в їхній тіні. Повір, я ніколи не збрешу тобі.

Ці слова влучили точно в ціль. Еполла затамувала подих. Вона ніколи не розвивалася внутрішньо, на відміну від інших представників повітря, тому її егоїстична жага до статусу миттєво поглинула залишки обережності. Очі знову загорілися хижим, нетерплячим блиском. Вона повністю піддалася цій солодкій ілюзії влади.

— Добре! — рішуче випрямилася вона, а її обличчя стало жорстким. — Що саме я маю зробити? Кажи вже!

Терад підійшов упритул, задоволений її раптовою нетерплячістю:

— Еполло, слухай: ваш король Вандан... Він і так не може ні царства захистити — ви ж у постійній облозі! — ані навіть себе самого у власному домі захистити не здатний! Ха-ха! Він не заслуговує на трон свого великого батька Турнума. Але він носить у собі силу предків. Тобі відомо, що він постійно проводить свої внутрішні практики, щоб тримати фокус цілі. У ньому вирує величезна, чиста енергія. Твоє завдання — підібратися до нього, збити цей клятий фокус уваги й витягнути з нього цю міць.

Еполла повільно, граційно провела пальцями по своєму волоссю, а її губи розпливлися в хижій, підступній усмішці. Вона вже уявляла себе на вершині:

— Що ж, твоя правда. Вандан думає, що його фокус непохитний... Але я знайду, як підібратися до його серця і забрати цю силу! Змушу його втратити голову, поки випиватиму його енергію. І тоді вся ця міць стане моєю! Я згодна.

— Прекрасно, — Терад погладив її по плечу. — Це зробить тебе не просто королевою — ти отримаєш владу над іншими народами завдяки своєму слову. Станеш справжньою володаркою. Але є ще одна деталь. Щоб план спрацював до кінця, демони мають зайти в царство і захопити його міста.

Еполла раптово здригнулася, її спокуслива усмішка миттєво зникла, а в очах знову прокинувся заціпенілий страх перед масштабною катастрофою:

— Демони?! Ти хочеш віддати наше царство цим потворам із каменями замість сердець? Вони ж знову зруйнують і спалять усе в містах! Що це за влада на попелищі?!

Терад на мить внутрішньо занепокоївся, що Еполла відступиться, але натомість увімкнув усю свою красномовність торговця:

— Не говори дурниць! Подивися на мене й на мої землі. Демони не чіпають і не завойовують ахвентів. Знаєш чому? Бо ми вчасно проявили гнучкість, масштабне мислення і уклали з ними вигідну угоду. Ти зробиш так само — і залишишся лідеркою свого народу, єдиною правителькою, поки вони займатимуться своїми справами. Хіба ти не бачиш? Ці демони — вони як важка металева техніка, що невблаганно суне й суне вперед. Їх не зупинити нічим. А жити у війні та на руїнах ніхто не хоче. Ти просто дієш розумно і на випередження. Особисто для мене твій вибір був очевидний від самого початку, адже я завжди помічав, яка ти далекоглядна та розумна.

Еполла знову заспокоїлася, жадібно поглинаючи його компліменти. Егоїстична жага влади остаточно витіснила страх і засліпила їй розум.

— Тепер тобі залишається просто чекати, — підсумував Терад, задоволений тим, як легко вона заковтнула гачок. — Я сам попереджу тебе, коли настане слушний момент діяти й підкорити Вандана своєю надзвичайною красою. Що ж, до зустрічі.

Він поспішно вийшов у головну залу, де його помічники вже закінчили роботу, і голосно гукнув:

— Анісе! Ви вже все закінчили?

— Тераде, та ми вже давно все розставили й перевірили, — невдоволено відгукнувся Аніс. — Летімо вже додому!

— Тоді мерщій на наші пташки, а то полетять назад без нас, — усміхаючись, жартома кинув вождь.

Він востаннє обернувся на Еполлу. Жінка стояла посеред зали й проводжала його затуманеним, хижим поглядом майбутньої королеви, яка подумки вже тримала в руках усю владу і міць.