10.10 Повня

— Обережно. Обережно, кажу ж! Обпікся?

— Нормально все, — Веремій подмухав на попечені пальці. Пухирі на них ще не надулися, але мали з’явитися дуже швидко, тож треба було поспішати. — Рукавиці пропалила, ти бач, яка їдуча!

— Бо треба було волонтерські брати, а не оце лайно часів Яника, — Олеся вправно підставила під важкий сяючий диск останній фіксатор, клацнула замикачем. — Привозили ж! Чого не взяв?

— Та кажу ж, нормально все, — Веремій сховав руки за спину, натяг незручні, ще пострадянського фасону, захисні безрозмірні рукавиці, в яких пальці робилися як дерев’яні колодки. — Зараз поправлю, чекай…

— Та куди! — Олеся відтерла його та виставила руки в невеличких елегантних рукавичках. Такі возили з Німеччини волонтери і благодійні фонди, але драконяча шкіра та волосся ундін були, по-перше, страх які дорогі та дефіцитні, а по-друге, місяцесвітом традиційно займалися жінки, тож і рукавички всі були Веремію замалі. Дурниці, та ті дурниці інколи дуже псували життя — що й казати, були часи, коли жінки-військові не мали жіночої форми та хто як міг перешивали чоловічу або купляли за кордоном…

В місяцесвітному мистецтві зміни йшли ще повільніше, ніж в армії, бо це була давня, традиційна, вкрай вузька галузь виробничої магії, що нею опікувались виключно жінки — себто виключно жінки до того моменту, як Веремій вирішив, що без місячної повні йому не жити, і не довів це справами, бо словам місяцесвітки не вірили. Переконувати їх в серйозності намірів доводилося щодня, але Веремій не зважав. Він знайшов справу свого життя та не збирався відступати, хоч там що. От і зараз кинув оком на Олесю та вперто встав поряд, відчуваючи, як болісно ниють опіки від суворого місячного сяйва, підхопив тонку звивисту нитку закляття, почав виправляти на диску моря та гори, сліди ударів ворожих ракет, майже невидимі ребра жорсткості, що перетворювали просте штучне світило на могутній щит, надійний захист мирних домівок…

Закляття видзвонювало в його руках голосно і тонко, вихилялося, крутилося, мов непокірний шовк, намагалося різати пальці, але Веремій тримав міцно і тільки стискав губи, плетучи місяцесвіт. Той поступово ставав міцніший, закручувався, прикрашав собою диск, змушував світило вібрувати від напруги, майже нестерпної, як пісня, що одночасно бринить у мільйонах грудей і рветься на волю, не знаходячи собі виходу. Саме це неймовірне відчуття Веремій так любив, що приніс йому у жертву і звичайні чоловічі радощі, і зусилля, і всю свою долю; зараз він встиг побачити зосереджений профіль Олесі, що коштовною камеєю вирізнявся на тлі штучної повні, і закрутив останній вузлик, ніби поставив крапку.

Повня спалахнула нестерпним блиском, заспівала, вивільняючись з фіксаторів, повільно попливла у небосхил, кидаючи на всі боки снопи прозорого ясного світла. Олеся видихнула, опустила втомлені руки та звеліла:

— Йди до бабці, нехай заворожить. Завтра знову треба буде робити.

— Нащо, коли тільки-но?.. — почав Веремій, милуючись витвором власних попечених рук. Повня пливла вже зовсім високо, і всі ті паскудні ракети, що могли б втрапити в дитсадок, житловий будинок, бібліотеку чи музей, а то й просто у вранішню пробку десь у центрі міста, тепер були приречені. Закляття місяцесвіту притягало їх до себе, а добре зроблена Повня витримувала майже місяць використання, після чого її міняли на нову. — Чи на замовлення?

— Військові відьми просять, — відповіла Олеся. — Я їх не допитувала, навіщо. Йди вже, кажу… і завтра зайди до мене. Волонтери приїзжали, шматок шкіри привезли. Справимо тобі нормальні рукавиці, а не оце лайно.

Веремій подивився на вчительку, що товаришувала з його рідною бабкою, спадковою місяцесвіткою, і працювала з нею в парі, аж поки та не осліпла від місячного сяйва, і покірно кивнув.

Він знав, що з жінкою, здатною створити місяцесвітний захист, краще не сперечатися.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Рута Азовська
11.10.2022 12:31
До частини "10.10 Повня"
Круто, дякую за ці частини і ці твори, у мене таке відчуття, що на наших очах зароджується новий жанр, новий напрямок, відкривається новий всесвіт такої літератури як ваша про військову магію і наших мольфарів, характерників, військових відьом та всіх-всіх, хто наближає перемогу на тонкому, часто невидимому для нас рівні))) перемога за нами!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше