Байкарі Зі Склепу: Містичні Історії Та Міські Легенди (Спільно з Ольгою Пелешук)

Ніч видалася особливо темною, а місцевість на Дніпровській набережній накрив густий туман. Близько опівночі я повертався з Троєщини на Оболонь через Північний міст. Дорога майже спорожніла, Лише кілька машин проїхали повз мене. На зупинці біля в'їзду на міст мою увагу привернуло щось біле. Я загальмував, під'їхав ближче і побачив струнку дівчину в білій сукні. Вона відчайдушно махала рукою. На повію не схожа. Хто ще може стояти на зупинці у такий пізній час? Я відчинив вікно.

— Підвезіть, будь ласка, додому. Я посварилася з нареченим, і він залишив мене тут.

— Гаразд. Сідай, підвезу, — сказав я, та відчинив їй двері.

Дівчина мовчки сіла і, відвернувшись від мене, дивилася у вікно. На мить вона до мене повернулася, і я помітив обличчя дівчини: смертельно бліде, виснажене, все у синцях і подряпинах.

— Хто тебе так?

Дівчина промовчала.

"Мабуть, у неї шок, може ще й зґвалтували", подумав я та вирішив поки її не чіпати.

На зупинці біля парку Дружби Народів я побачив старого чоловіка у заношеному одязі. Він відчайдушно махав руками, вимагаючи зупинити авто. Дівчина енергійно затрясла головою. Я натиснув на газ. Ми проїхали парк і знову виїхали на міст.

— Так куди тебе везти? — нарешті запитав я.

Тут вона різко повернулася до мене. Обличчя стало злим і холодним.

— Ти просила відвезти тебе додому. Я маю знати, куди мені їхати, — пояснив я їй. "Мабуть, вона ще не відійшла від шоку," подумав я.

Дівчина мовчала.

— Яка в тебе адреса?

Знову мовчання.

— Дівчинко, де твій дім?! — запитав я уже з роздратуванням.

Замість відповіді дівчина шалено заверещала. Мої руки затрусилися, і я ледве втримав кермо. Машину розвернуло і за інерцією понесло до протилежної сторони дороги. Час ніби сповільнився. Кров застигла у мене в жилах. Серце калатало, як скажене. У голові та вухах дзвеніло. По спині побігли краплі холодного поту. Волосся стало дибки. Мене охопив жах, якого я не відчував ще ніколи в житті. Наступної миті холодні руки обхопили мою шию і почали душити. Я вдарив по гальмах. Машину труснуло. Брикаючись, я рефлекторно схопився за ручку, і двері відчинилися. Машина наскочила на яму, і її труснуло ще сильніше. Мене врятувало те, що я забув пристебнутися. Я вилетів з кабіни і впав, боляче вдарившись головою об асфальт. У вухах все ще стояв той вереск. Щось тепле потекло по потилиці. Далі, як у сповільненій кінозйомці, я побачив, як автівка врізається в опору мосту. Дівчина в білому тримала руки, наче продовжувала мене душити. Я побачив її перекошене від люті обличчя, широко розкритий рот, як у банші з мультика про мисливців на привидів. Здавалося, цей крик мене доб'є. Ще мить, огорожа тріснула під ударом та зламалася, і машина впала змосту. Через кілька довгих секунд я почув плеск. Крику більше не було. Настала тиша.

Я підвівся на ноги. Усе моє тіло тремтіло, але холодні обійми страху зникли. Я озирнувся і зі здивуванням побачив, як до мене біжить той самий чоловік, якого я бачив на зупинці. Коли він наблизився, я відчув сморід.

— Еге, молодику, та в тебе кров. Дай перев'яжу. Сорочка є?

Я кивнув. Він обережно зняв з мене куртку, потім зняв сорочку, порвав її навпіл і перев'язав мені голову. Я відчув запаморочення і опустився на асфальт. Чоловік сів поряд, обмацуючи моє тіло.

— Ніби нічого не зламав, — сказав він. — От навіщо ти посадив у машину ту дівку?

— А ви її знаєте?

— Звісно знаю, я же тут живу поряд! Ти не перший, кого вона ледь не вбила.

— Що це за дівчина? Якась психопатка — ледве мене не задушила.

Дідок засміявся:

— Хлопче, це ж привид! Вона нежива!

— Що ти базікаєш, такого не буває!

— Мабуть, нечасто тут їздиш, якщо не знаєш! Це вже легенда.

Він розповів, що ця дівчина з'являється в безмісячні ночі на зупинці в сторону правого берега. Голосує і просить підвезти додому. Якщо водій питає її ім'я, вона зникає, а вранці водія знаходять мертвим зі слідами задушення. А якщо спитати, куди везти, вона починає одразу душити водія. Машина втрачає керування і падає з мосту. Майже всі так загинули, лише двоє змогли виплисти і розповіли, як усе було. А якщо просто їхати і нічого не питати, то коли машина проїде міст, дівчина зникає, а водій залишається живим.