🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Поезія (6979)

Синішка

О мій Тедюлічка,

Найрідніший в світі синулічка,

Розумний красивий-станом пригожий,

Захоплюється на вулиці ним перехожий.

Щедрості його немає міри,

В щирості набуває він віри

І усмішка сіяє в хлопча,

Нікого не обідить-він як дитя.

Завжди поруч і допоможе,

Для мами все зможе,

Як погнати смуток він знає,

Радісно одарує й проблем ніби немає.

Гордість матері син Тед,

Солодкі промови його як мед,

У світлі сонця він блистає,

Щоб не робив-усюди перемагає

...

Діана Гобой

Незвична буденність

Віддавши все щоб щастя мати,

Я кимось іншим захотіла стати,

Покинувши усе привичне в ім’я любові,

Знайшла я прихисток в новому домі.

Немає місця в серці сумнівам чи страхам,

Тверда у вірі і позиції не здам,

Я сповнена надії і сила появилася нізвідки,

Ми веселилися в перемозі як дітки,

Бо мрія як чудо звершилася

Й атмосфера навколо змінилася.

Та істина приходить як відображення дзеркальне

І рішення кожне може стати фатальне,

А я лиш думаю про спокій стабільність,

Мені снилась вона але спиняла повільність.

Тривогами заботи окутані за щоденне,

Проливає тверезість світло денне,

Я вночі лягаю спати щоб добре відпочити,

Аби потім план новий примінити.

Знаю що буде все добре бо це вибір мій,

Не зможе з дороги звести лютий змій,

Радість затріпоче в душі окутає позитивом,

В моєму маленькому світі з підігрівом.

...

Діана Гобой

humanoides

Щоранку прокидаючись удосвіта,

рахуєш кожне зерня соняха,

що проросте згодом із-під землі,

де ступав своєю ногою цей гуманоїд.

Чи може то був дикий Вепр,

що впивався своїми іклами в тіла Людей,

що наноси́в зі свого густого лісу багна

на священні тисячолітні килими

з рослинними орнаментами та позолотою?

Килими, якими потім вкриють лави

на моїх скромних поминках.

Хоча ні — навіть дикі Вепри чемніші за того гуманоїда.

Кажу "гуманоїд", бо від тварини він відрізняється своєю здатністю говорити.

Він має язик — орган, що продукує слова —

хоча то й не слова мабуть, а лиш паршивий яд,

що неконтрольовано випльовується із його бридкої пащеки.

Хоч і має він здатність говорити, та Мови наче не знає,

не розуміє — отже, не Людина, але й на тварину не схожий…

Глянеш на нього і розумієш — суцільна ілюзія:

зовні подібний Людині, а в середині пустка.

У тварини хоча б є серце. У цього серця нема, як і Мови.

Він нічого не знає про Любов, Надію та Віру.

Ніколи він не відчував Свободи —

йому подобається у цій залізній клітці,

сидить і читає мантри. Весь час одні і ті ж.

Він відмовляється пити моє вино,

бо знає, що там ховається Істина.

А втім моя Мова не дозволяє називати його "ним",

бо істота з обагреними кров’ю руками не може мати Роду.

...

annadayway

В селі.

Ніч. Село спить покрите снігом.

В голові рядки без рим, ловлю дієслова.

Шукаю поетичні форми, дарма.

Хоч і сніг та думаю про літо.

Зараз лютий і в голові весна.

Цвітіння яблуні в саду та духмяна алича.

І не кажи, що ти не скучив за селом,

За дідусем та сінокосом, вставати зрання обидвом.

В тебе вчора закінчились сигарети, дід тобі "Козак" дає,

Ти не кашляєш, привикший, та й життя дає своє.

Дорослий хлопець, вже козак. Горілкою вже не бридуєш.

Ходиш вже давно на пари, давно по парті не малюєш.

Дідусь тихцем собі сміється, он який в нього козак!

Широкоплечий, сильний, мудрий, нема відбою від дівчат!

2017

...

lordblackjack
18+

О.

Кусаю твої губи!..

Кровоточить.

Ти ніби застигла

У часі.

Ми обоє безсмертні.

В мистецтві вічні.

Синергія з нами,

Добра слуги одвічні.

І тобі байдуже,

Що мої крила горіли,

Коли я падав -

Змахнуть не було сили.

Цю вічність!

До нашої і нашої ери

Я тебе чекав.

Кусаю твої губи

І п'ю тебе.

Дзюркотить -

Кусаєш мене

Аж кров кипить.

Синєво твоє я поглинаю!

Ночами здригаєшся,

Спина твоя дугою.

Скільки б не була оголена,

Все одно соромишся,

Коли торкаюсь.

Твоїх грудей.

Безмісячних ночей,

Коли повна темнота

В кімнаті.

Синєво твоє я поглинаю,

За крилами своїми

Я тебе ховаю

Від Господа очей,

Тримаю на Землі.

Ми цілуватися не вміємо,

Тому,

Підборідя в крові.

2022, березень

...

lordblackjack

Зіниці всесвіту

Краще очі червоніли дивлячись на мене,

Не було чи жалю, чи надії, у зіницях темних.

Нічого не було б зовсім,

Всесвіт вибухнув та впав, лежачи в пилюці.

Жалкий біль, співчуття до ненависті,

Радісний потік мрій.

Жалка ненависть, співчуття до болю,

Радощів мрійливий потік.

...

agyagar

Ісуюмн

Прибрати горіч, упорядкувати листи,

Знайти відповіді на питання свої.

Вгамувати гнів, олівці по кольорам,

Залишитися сам-на-сам.

Викреслити сум, розбиті пляшки,

Змусити до краю світу пішки.

Заборонити хвилювання, розслабити пальці,

Знайти хороше в напасницькому танці.

Залишити спокій, зорі самотні,

Почування не на сьогодні.

...

agyagar

Тінь, сонце, путівник.

Не головний герой роману,

Не яркий персонаж на фоні,

Лише тінь, що зникла за метою.

Тінь не діє самостійно,

Потурає діям головного,

Мовчазливо по течії пливе.

Не допоможе, не завадить.

Втрата? Перемога? Не важливо:

Мовчання. Повторити дію.

Та ні, не байдуже мені.

Просто не важливі слова тіні,

Зникнуть, не виходячи із рота,

А як вийдуть — сонце спалить,

А не спалить, переб'є герой.

І чи потрібні звуки ці тепер?

Може колись тінь була путівником? 

Билася зі страхами гордо.

Люди бачили лише силу та міць,

Не бачили невдалої бійки з минулим.

Помилка за помилкою, око та зіниця,

Бачитимуть те, що бачили колись.

Змінювати щось занадто складно, дивно. 

Бачать головного, хоч і тінь.

...

agyagar

Я народився Українцем

Я народився Українцем, я виріс вільним на землі

І не бажаю зла чужинцям, тим що живуть на десь вдалині.

Я просто жити хочу вільно, без ваших грізних настанов,

Що тут руйнують все довільно, під гул повітряних розмов.

Я народився Українцем, я виріс вільним на землі

І не дозволю цим ординцям, спалити все у цьому дні.

Я буду рвати сніг на полі, я буду гризти дощ боліт

І знищу всю орду поволі, щоб був тут спокій серед літ.

Я народився Українцем, я виріс вільним на землі,

Не стану я тут знов чужинцем, щоб скрізь лунали їх пісні,

Щоб тут були лиш їх розмови, порожній світ ницих людей,

Я знаю всі свої дороги, щоб вирвать подих з їх грудей.

Я народився Українцем, я виріс вільним на землі,

Ідіть додому всі чужинці, допоки цілі і живі.

Ідіть будуйте краще спокій, у власній тихій стороні,

І в мирі будуть ваші кроки, без крові страху на чолі.

...

Клемед

Замріялась

Замріялась і охолов твій чай.

Тож, мріяти буває і невчасно.

Та просить серце: "Все одно, згадай,

Все через що всміхалася ти часто."

Коли в душі є холод й заметіль,

А серце сильно так стискає туга,

Ти спогади візьми й дістань звідтіль

Найкращі миті ти дістань, подруго.

Тобі ж бракує, часом, так тепла,

І, часом, сум твій іншим непомітний.

Згадай себе, якою ти була,

Коли був поруч той, хто так потрібний.

Замріялась і охолов твій чай,

Не вперше вип'єш ти його холодним.

Та тільки добре й миле щось згадай.

Про мрію свою думай де завгодно.

Проблеми - то життєвий сніговій.

А заметіль - це явище сезонне.

Живи натхненно і життю радій,

Бо жити в тузі зовсім не резонно.

22.12.2022

...

Віталія

Не бійся темряви, світи!

Не бійся темряви, світи!

Той морок хай тебе боїться.

Хай світить сяйво від краси,

Що у душі твоїй таїться.

Ти ж маєш світлий власний світ,

Ще й сяйвом інших ти підсвітиш.

Від темряви зникне і слід,

Як світло в інших ти помітиш.

І от вже сяєш не самотньо,

Навколо тебе світять люди.

Зникає темряви безодня,

Мов світлячки, вони усюди.

Коли багато світла й сяйва,

То темряві місця немає.

Вмикай світло душі, негайно,

Нехай, добро перемагає.

Не бійся темряви, світи!!!✨

24.12.2022

...

Віталія

Треба

Є дуже зручні слова:

«Не буду», «не хочу» -

Не всі залишили їх у дитинстві.

Дуже багато хто ними користується.

За ними, як за ширму, сховатися можна.

Це дивовижні слова!

Сказав: «Не буду» – зникли питання.

Сказав: «Не хочу» – всі заметушилися –

Запропонують інше.

Кому сказати ці слова?

А якщо є кому, то совість не та.

Совість не та? –

Тоді слово "Треба".

Жорстке, але гідне.

...

Кім

Я ПОРУЧ

Далеко від мене ти,

А я в колі самоти.

Напевно ти сумуєш,

Може посміхаєшся,

Думками час марнуєш,

Може ображаєшся.

А може все є не так,

Як я це уявляю,

І тільки губ твоїх смак

Постійно відчуваю.

Якщо сумна зараз ти

Тільки сама з собою,

То знай, що я назавжди

У всіх думках з тобою.

Якщо ти на висоті

І веселишся без меж,

То ти знай що і тоді

Я з тобою поруч теж.

Нехай ти є далеко,

Нехай мені не легко,

Але я точно знаю,

Що ти мене відчуєш

За тим як я кохаю

Ти теж завжди сумуєш.

29.12.2022.

...

Мирослав Манюк

з Новим роком, Герої!

З Новим роком наші любі!

З святом вас вітаєм!

Повертайтеся живими,

Вас всіх ми чекаєм.

Дякуєм за мир та спокій,

Тихі дні і ночі.

Щоб були ви всі здорові

Дуже-дуже хочем.

Бережіть себе будь ласка

Й нашу Україну.

Кожен кат, що к нам ступився

Хай тут і загине.

Сил вам, міцності й терпіння,

Вільні ж ви Герої.

Будем разом святкувати

З вами перемогу!

29.12.22

...

Ascker Ckiars

Я ВДАЮСЬ ДО МРІЇ

Завжди самотній часто буваю

І коли з серцем повним надії,

З тугою на схід я поглядаю,

Тоді вдаюсь великої мрії.

А коли я думаю про неї,

У душі зберігаючи дії,

І коли надихають ідеї,

Тоді вдаюсь великої мрії.

А раптом вона, так само як я,

Мріє сидячи в темряві одна?

Тоді нехай пам'ятає ім'я

І нехай мріє про мене вона!

27.12.2022.

...

Мирослав Манюк

ЛЮБЛЮ

Що зі мною?

Тебе нема,

За стіною

Знову зима.

Я питаю:

Чому мрію?

Сам не знаю,

Не розумію.

Ми постійно

Завжди одні.

Дуже дивно:

Навіть у сні

Ти приходиш,

Відразу йдеш.

Поряд ходиш

І не зайдеш.

Я так мріяв…

Мої мрії

Хтось розсіяв

Без надії.

І чому ми

Розлучились,

За три зими

Віджурились?

Вчора ми прощалися,

Всі думки змішалися.

Зрозуміло – плід гіркий,

Визнав долю я свою:

Просто я завжди такий,

Просто я тебе люблю!

26.12.2022.

...

Мирослав Манюк

ХВОРОМУ НА СНІД

Колись і ти

Кохання мав,

Від самоти

Бог не спасав.

"Але час є" -

Ти говорив,

Тільки своє

Ти загубив.

Твій храм згорів

І прапор згнив,

Бо ти не встиг

Спасати їх.

Вся кров брудна

Твого тіла,

Лише вона

Постаріла.

Без каяття

Душа твоя,

А у життя

Межа своя.

Упав вінець,

Згас краєвид.

Тепер кінець,-

У тебе СНІД.

25.12.2022.

...

Мирослав Манюк

МАРНЕ КОХАННЯ

МАРНЕ КОХАННЯ

Скажи мені, хто винен із нас

У тому, що я тебе не знав,

Що палкий вогонь кохання згас,

У тому, що рок нас роз’єднав?

Адже завжди я був готовий

Тебе милою називати.

Ми мріяли про рай чудовий

І довго не лягали спати.

І як було мені жахливо

Дізнатися про твої вади.

Все кохання було брехливо,

Бо я розкрив всі твої зради.

До всіх почуттів ти холодна,

Пророцтво долі відбулося:

Бо залишилася ти одна

І порятунку не знайшлося.

24.12.2022.

...

Мирослав Манюк

дерево Сміх

ще чекати б я став благовісника

у незбутному цім божевіллі...

їдуть янголи на триколісному

через небо велосипеді.

і тривожачи хмари ковильні

бог іде серед поля блакитного

наточити священного меду

із калини убогої й бідної

розіпнеться він тяжко на дереві

аж тонкий перехнябиться стан

та блукатиме в соняшнім мареві

як у вірші, який написав

кожне слово написане – справдиться

буде зважено кожен гріх

той же з нас, який богу понравиться

ввійде в рай, там де дерево Сміх

не зростає там дерево Сльози

не зростає там древо Печаль

і зоря полинова пронозливо

зазирає в кривавий Ґрааль.

...

undyber

Рідна матусечко

Сонце сяє як твої усміхнені очі

І я біжу в твої обійми з усієї мочі,

Дякую за те що ти є і за твій досвід безцінний,

Час любові твоєї назавжди незмінний.

Тепер далеко я: за тобою сумую,

На все по іншому в житті реагую,

Навчилася цінувати тепло твого серця,

До світла дому твого відкрита дверця.

...

Діана Гобой

Місія

«Осінь здивує щедрістю: подарунки через край присипляють. Зима — холодне рукостискання».

Літо, нумо, посунься!

Це я прийшла, Осінь,

З другом, Осіннім Вітром.

Моя місія – зустріти Зиму.

Ти йдеш, озирнися,

Я кидаю на землю жменю бурштину -

Вітер розмете розсипом.

Все розфарбую червоно-жовтим.

У народі мене називають примхливою, непостійною,

За мною стежать синоптики світу.

Йде людина: у плащі, капелюсі. В руці парасолька.

- Навіщо ти взяв її? -

Хмарно, але дощу не буде.

Я іноді синоптиків лишаю з носом.

Кущ винограду світло-коричневий,

Вкрию ковдрою з листя.

Вітер, квітка на клумбі цвіте запізно.

Охолоди її трішечки!

Адже Зима сувора стара.

Сидить на сніговому троні, закутавшись у білу хустку.

Погляд її льодовий.

Птахи, відлітайте на південь!

Час йти — звіримо годинник. Чекаю.

Зима постукає в шибку — піду.

...

Кім

***

Море, я тебе люблю!

Обов'язково приїду -

Зі сходу до заходу сонця день проведем разом.

Я сумую за тобою!

У любові освідчувалися багато хто,

Захоплюючись простором і узбережжям…

Ні моряк - я людина із міста,

Що стояв на берегах твоїх.

Пройтися босоніж кромкою прибою

Водою бризкаючи,

Ось камінь лежить, водою та сонцем вибілений…

Хочу на Піщаний пляж -

Море не стане минулим.

Я зустрічатимуся з тобою.

А поки що, до побачення!

...

Кім

ДО НЕКРАСИВОЇ

Нехай сміються з тебе всі,

Ти не така, це я знаю.

Ти житимеш в своїй красі.

Щастя я тобі бажаю.

І я полюбляю твій сміх,

Твоє прагнення до життя,

Ти не знаєш, що таке гріх,

Зберігаєш серцебиття.

Бути красою ще рано,

Нехай сміються з тебе всі.

Ти ждеш героя з роману

І він прийде в своїй красі.

21.12.2022.

...

Мирослав Манюк

СТРАЖДАННЯ

Те, що любиш, ти не кажи,

Адже на землі є й обман

І там, де були дві межи,

Залишився один туман.

Хочу бути один, повір,

Не можу я серед людей,

Один залишусь я як звір

І це для мене апогей.

Так, добре було з тобою

Сперечатися не буду,

Лише постійно такою

Тебе навіки забуду.

Не потрібен вже життя шум -

Я припустився вигнання.

Один тепер я серед дум

Перенесу це страждання.

19.12.2022.

...

Мирослав Манюк

Марне

Коли ти ішов - сказав: «При наступній зустрічі у тебе на пальці буде моя обручка»

Сьогодні іду до тебе уперше за майже півроку і на моїй голові замість пишного вельйону - чорна хустка.

Ти обіцяв що зустрінеш мене і вручиш найбільшого в моєму житті букету

Замість цього несу тобі квіти я.

Всього чотири. І солодощі в пакеті.

Їх обіцяла тобі я.

Ромашки та червоні маки

Посилка не знайшла отримувача.

Їх нема кому більше забрати

Я сказала тобі не спіши

Ти повернешся і зробимо як усе треба

Світлий зал, багаті столи

Феєрверки яскраві у небі.

Я сказала коли повернешся

Ми попросим у наших батьків, як прийнято, благословення

Тепер залишається тільки просити

У тебе за нерішучість прощення

Ти сказав: «При наступній зустрічі у тебе на пальці буде моя обручка»

Так і сталося, але моє весільне плаття чорне

А замість серця всередині спалена пустка...

...

metida_kastor

БІЛЯ ВОГНИЩА

Закінчився день,

Я так втомився.

Тихий звук пісень,

Знову з'явився.

Йду до багаття

Де є розмова.

Друзі як браття

Сидять там знову.

Грає гітара,

Не скоро зоря.

Кохана пара

Як у вівтаря.

Біля багаття

Всі колом сидять

Друзі як браття

І всі гомонять.

Хтось із них курить,

Хто тихо мовчить,

Таємно любить,

А де хто кричить.

Ось і я присів

Ближче до вогню,

Друг дає приспів

Пісні про брехню.

У свої думки

Я занурився,

Питають дівки:

Що зажурився?

Полум'я горить,

Сильно палає.

Навпроти сидить

Дівчина сяє.

У думках її

Хочу літати.

Всі мрії свої

Їй передати.

Сидить як квітка,

Та гріє долонь,

Дивиться рідко

І через вогонь.

Та хто ж вона є?

Як звати її?

Взяла все моє

І мрії мої.

Але пришкандибав

Хлопець не з журбою,

Її за руку взяв,

Повів за собою…

І лише один

Залишився я

До тихих годин

Як зійшла зоря .

Буду зопалу,

Слати прокляття,

І до попелу

Згорить багаття...

18.12.2022.

...

Мирослав Манюк

С чєво начінаєцца родіна

С чєво начінаєцца родіна?

С украдєних назв та імьон

Страна - нє страна, а пародія

С загарбаних, дікіх плємьон.

А может ана начінаєцца

С бажання загарбати все.

Бажання нікак нє канчаєцца,

І їх вже віками несе.

С чєво начінаєцца родіна?

З брехні і про себе й про всіх.

Страна - нє страна, а уродіна.

З якої й сміятись не гріх.

А может ана начінаєцца

Із лаптєй, онуч і зі щі?

Історієй ето щітаєцца.

Історію ету учі.

Так чєм же закончіцца родіна?

Возвратом ісконних зємєль!

Вам хватіт, убивцям і злодіям

На кладбіще і на бордель.

Там ваша стіхія ісконная!

Про скрєпит там будєтє пєть.

Ви - маса убивча й зловонная!

Від світу вас слід запєрєть!

...

Мирослава Сидор

Я– людина.

Як же мене бісять ці поети,

Шо пишуть правду– правда коле очі!

То вже й очей немає, я сліпа...

Не бачу інших, бачу тільки гроші.

Я глуха, жорстока, нерозумна,

Бо не чую, як кличе людина,

А як почую– холодом відповідаю,

Як ніж у спину. Навіть, якщо дитина.

Скажешь, я погана? Ну, не знаю.

Визнай, ти і сам не краще.

Не повіриш, але є у мене серце,

Я не сталева. І я, буває, плачу.

...

Чиста Людяність

Гіндаколь і Тешмадоль

У цю, туди його, романтику

вгатити божевільні гроші

й отримати спасибі з бантиком

і слово, кисле й нехороше?

Невже, скажіть-но, банкрутуючи

я вас катав на каруселі,

щоб ви гигикали як дурочка

та не пускали до оселі?

Нащо ці віники трояндові,

таксі, цукерки та шампанське?

Ви мене, пані, просто зрадили,

мов у кумедії гішпанській.

За що ж ви так мене образили

сей день відмовою своєю?

Чого тоді до мене лазили,

неначе під Полтаву свеї?

Ви по стіні мене розмазали.

Я ж вас навіки затаврую

інструментарієм тарасовим -

і книжку людям подарую.

Скажу, ви гірко помилилися,

бо я особа небезпечна.

Хто меч узяв - піде на милицях,

вам обіцяю доконечно.

Як з мене страшно поглумилися...

Я, пані, вас у книжку вставлю,

написану іржавим стилосом

і уважать сіб'я заставлю.

...

undyber

Бездоганне

Любов стебло повила по мені,

розкрила запахущі білі квіти;

справдилась так, що ніде правди діти.

Спинились ночі, зупинились дні.

Світ виповнився. Друзів бастіон

круг мене став тісним і теплим колом.

Мої пасьянси склалися у долю.

Мені скорились води і вогонь,

і на Подільській лінії трамваї.

Безхмарно від Житомира по Вуж.

Ще, може, дощик буде - та чому ж?

Триває пісня, і любов триває.

І непотопно тануть в глибині

сонця, великі, лагідні та мирні...

Чому ж, і правда, дивно так мені,

немов за двері кинутій сокирі?

...

undyber

З першого дня війни

З першого дня війни я не фарбую волосся.

Гучно крокують дні в димну розпечену осінь.

Впевненість в "завтра" хтось висмоктав через стернину.

Вересень, ніч – і ти думаєш про Батьківщину.

Слухаєш постхардкор вранці, не випивши кави.

Смугами сіє дощ, ти почуваєшся жваво.

Знаю, тобі болить, тільки тримаєш в собі це.

У чужім краї я не віднайду ніяк місце.

З першого дня війни ти – волонтер і фотограф.

Від мовчазних світлин бридко на серці і вогко –

У них сховали плач, біль і безсмертні обличчя,

Пікселі, як живі — гнуться, блищать, наче кличуть:

"Воїне, не шкодуй ворога, швидше помстися!" –

І стає довшим день, і стають глибшими риси,

І стає гострим зір, і стають тихими кроки,

І стає впертим гнів, і стає Всесвіт широким...

З першого дня війни я почуваюсь розбито.

Варто себе тягти вгору, як до сонця квіти

Линуть, в теплі ростуть вільно і мов безупину.

Знай, що тут кожен впав до того, як став сміливим.

23.09.2022

...

Аделіс Енігма

NO WAR. 24.02.2022

Ти прокинулась вранці не з будильником – з жахом від вибухів.

Це не сон, моя ненька, – підлий напад з великої літери.

Ні, не стримуй свій відчай. Дай емоціям назву й призначення.

Не знецінюй жахливе, зберігай врівноважене бачення.

Ти у сутичці лиха: війна – зовні, всередині – паніка.

Маска і антисептик, у кишенях засушені пряники.

В твоїм крихітнім серці Україна і люди, що виживуть!

Розгортаєш сюжети у віршах під снарядами хижими.

Тебе вже не хвилюють власні втрати, любовні історії.

Коли ворог в країні – не до сну і не до меланхолії.

Боротьба ще триває – котрий день ворог здійснює тріщини.

Але ми не здамося! Наглу силу диявола знищимо!

Мирний Харків і Київ,

Донбас, захід – це стане реальністю!

Україна – це вільна, суверенна і цілісна нація!

25.02.2022

...

Аделіс Енігма

24.02 | 10.10 ~ The breakpoints

24-те лютого, 10-те жовтня –

Два переломних моменти у моїй свідомості.

Чи ви змогли відрізати усе російське

Від своїх щоденних звичок назавжди і повністю?

Від ютуб-каналів, фільмів, плейлистів відкинули

Те, що спонсорує смерті у Одесі, Києві,

Запоріжжі, Львові, Сумах, Вінниці, Полтаві,

На Донбасі?... Навіть більше — у твоїй державі.

Ви зреклися рос.озвучки, всіх кацапцьких пабліків,

Щоб не стати несвідомо потаємним зрадником?

Економіка логічна: фрішне лиш повітря,

Тож перегляд – це купюра в нашому столітті.

Відірви усі присóски, які живлять чудище!

Будь обачним в кожнім кроці – тоді правда буде ще,

Будуть люди, буде воля, буде Україна

Жити, а росія зітре до судин коліна.

24-те лютого, 10-те жовтня –

Два переломних моменти у моїй свідомості.

Я вже давно відрізала усе російське

Від своїх щоденних звичок назавжди і повністю.

11.10.2022

...

Аделіс Енігма

Маленький темний вік

Маленький темний вік,

Чи достатньо вона знає

Про тебе, коли бачить райдугу після дощу?

В літні дні сонцестояння

Чи відчуває прохолоду? Грає в нічию

Із болем? Чує крик,

Коли всюди пісня "Running..."

Тонує жахи світу, консервує стиглий сум?

Про що кажуть її шрами?

Хто п'яний, наче вперше, від її нічних парфум?

Маленький темний вік,

Розкажи мені про неї,

Про кожну її звичку, кожний потаємний хід,

Декадáнс її імперій,

Піднесення її міст; про те, що сказала вслід

Тому, хто по той бік

Її впертих правил. Стелі,

Я чув, її будинку колись билися у дах,

Відривалися панелі...

Це бýло щось прекрасне, неможливе для невдах.

Маленький темний вік,

Ти кохаєш її сукні,

Заношені підбори, кеди (щовесни нові),

Її голос незабутній,

Початки і фінали; те, що в неї в голові –

Великий світлий вік.

13.10.2022

...

Аделіс Енігма

Минуле

Не озирайся і мовчи

Про нього більш не говори

І навіть погляд ти назад не відведи́

Повчання ви́вчене, то йди

Тут бі́льше нічого знайти

Та йди, чого стоїш?

Ну ноги всі в крові́, то що?

Не можеш йти? Давай повзи

То ти не хочеш, ось що тут…

То жить ти хоч тепер як труп

Шкода́, я не знайду на тебе прут

А як же два його брати́ ?

І чуть про них не до снаги ?

То ти з ним значить назавжди́

То озирайся й не мовчи

Мені тебе вже не спасти…

...

Krea

Пиятика

Не мучай ся, друже Єгово,

що марно на світі живу,

не знаючи Божого слова.

"Годуємо всі ми черву

у прихистку нашім конечнім" -

чи цим турбуватись мені?

Не чув ти хіба як негречно

про мене кричала на дні

з веселого дому Адела

на радість моїм ворогам:

мовляв, я охлялий до діла й

кредиту не маю у дам.

Тривожить мене і немало

здоров'я мого гаманця:

бряжчало би в ньому, то я би

в багно не поклав би лиця.

Даремно ви, друзі, псуєте

вино на такі балачки:

усе це давно вже поету

повії сказали, які

на мене щось дуже сердиті

в невдалі останні часи.

"До ката, кричали, іди ти й

торчок одрубати проси,

бо віршами нам не заплатиш,

дивись-но, який легкобит!

Деліцій тобі не видати

у домі веселих кобєт."

Отак посрамили фіндюрки

сумнівну поетову честь.

Що зробиш, як в одязі дірка?

Діркам же тим числення несть.

Даремно сокочете турки.

За мною, як каже маман,

сумує Кирилівська дурка й

Лук'янівська плаче тюрма.

Та що з мене кесарю взяти,

спитайте себе накінець,

коли народити не здатен

розсічений мій гаманець

ні міді, ні срібла тим більше.

"Я душу продам за каденц -"

у книгу велику запише

нехай це Небесний Отець.

Здебільшого я відзначаю

набігом святенницький стан

у товаристві прочанок

і рідше суттєво - прочан.

Єгово, товаришу милий,

скоріше до дна допивай,

і знову ми дзбан перехилим

щоб хлюпнуло через край.

Цей світ - наполохана учта.

За дружбу та вірність я п'ю

і більше даремно не муч ти

безсмертную душу свою.

...

undyber

ВІДНОСИНИ

Для того, щоб прожити разом

Щасливе і лагідне життя,

І щоб не розійтися з часом

Замало одного почуття.

Потрібна взаємоповага,

Бажання змінювати себе,

Щоб приділяти всю увагу

Для того, хто кохає тебе.

Відносини – велика праця,

Що викликає здивування,

Коли двом людям таки вдасться

Пронести крізь життя кохання.

Працюйте вечором і вранці,

Будуйте у любу годину,

Бо результат цієї праці –

Здорова та міцна родина.

12.12.2022.

...

Мирослав Манюк
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Конкурс "Сім слів"Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
17.07.2024
Поезії багато не буває😍 Тож оголошуємо новий конкурс: ✒️«Сім слів»✒️ Умови дуже прості, тому пам’ята ... Детальніше
Якою буває їжа?Лана Філлі
16.07.2024
Привіт! У таку спеку не мучитиму ані вас, ані себе довгими викладками. Просто спитаю дещо діалектичн ... Детальніше
Результати конкурсу "Три шестірки"🎆Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
17.07.2024
Світлий привіт😇 Нарешті завіса мороку впала та привідкрила довгоочікувані результати конкурсу «Три ш ... Детальніше
Самійло Кошич – козак-легендаКниголюб
17.07.2024
Сьогодні закінчив читати книгу Дмитра Воронського «Самійло Кошич – козак-легенда.» Що можна сказати ... Детальніше
Цікаві і незвичні українські слова.. ДіалектиMia
06.03.2024
Трохи гумору для настрою: Так говорять на Полтавщині: спробуйте вгадати, що таке лопездрики, припинд ... Детальніше
Повернення хвилинки-занудинки або Як правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотамиЛана Філлі
16.01.2024
"У реченні з дієприслівниковим зворотом обов'язково повинен бути підмет – особа, яка виконує дії: ос ... Детальніше
На Аркуші вже:
11808читачів
144260коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: