Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Поезія (6579)

Хочу в ліс

Мені б граблі, або хоча б сокиру,

Підперезатися шнурком, і в ліс!

Щоб мухомор в траві всміхався щиро,

А я йому граблями шапку зніс.

Мені б косу - порозчищати хащі,

І пилку-дружбу - назбирать грибів...

Чого смієшся - думаєш, пропащий?

Нормальний я - лиш трохи зголоднів.

От вип`ю кисляку спітнілий глечик,

Окраєць хліба з`їм (а може й два),

Сальця, цибулі, борщику із печі -

Й нехай без мене ліс відпочива.

Якщо ж колись прокинеться бажання

Пройтись по ньому, сам не зна чому,

Наб`ю свій шлунок із самого рання

І потім знов подушку обійму.

Так, я сто років не ходив до гаю.

Там, кажуть, гарно, там душа літа...

Коли поїм - сну тіло вимагає,

Голодним бо прогулянка не та.

То ж сидимо ми вдвох - я й телевізор.

Шумлять дерева, чути пташок спів,

Хтось на галявину крізь хащі лізе,

Й так натурально, що мій лоб спітнів...

Мені б граблі, сокиру, або косу...

Стій! Не продовжуй. Зрозуміло всім -

Знов шлунок-ненажера їсти просить...

От як, скажіть, до лісу йти з таким?..

07.09.2017

...

Олександр Шепітко

Крик душі

Кричать лише слабкі - не тілом, а душею,

бо гнів - це прояв лиш чиєїсь порожнечі.

Любов відкинута, приходить замість неї

самотність, що впивається ножами в плечі.

Кричать лиш ті, що відчувають перевагу:

дорослі, старші, вищі, дужчі чи начальство.

Вони нахабні, мають статус, силу й владу,

але згубили людяність - назвались панством.

Кричать також невпевнені у собі люди,

бо втратили повагу до самих же себе.

Вчиняють осуд, наклеп, змови й пересуди:

так компенсують - бавляться у Бога з неба.

Кричать ще ті, що розівчились розуміти:

себе, оточення і все кругом у світі.

Не знають чого хочуть, що в житті робити,

від безпорадності лютують, наче діти.

Усім крикливим точно треба допомога,

на жаль, вони її успішно відкидають.

Їм тягнеш руку, щиро просиш сил у Бога,

та ті надалі сліпо серце й дух вбивають.

Все компенсують злими криками на інших,

над змінами в житті не хочуть міркувати.

На жаль, таких чомусь у світі значно більше

і тільки меншість здатна коло розірвати.

(грудень 2022 р.)

...

Роман Фещак

неможливе

у квартирі холодно

окрім електроенергії треба

ще дбати про інфраструктуру,

вражену рашистськими

придурками.

день на день не приходиться.

довго вдивляєшся у

тікток абощо, доки

тебе не відпустить

(у 2008 році одна

студентка сказала,

що "попускати" – це

такий жаргон, але

я вперто вживаю

по своєму)

відчуття свободи перевершує

все! перед ніч нарешті

западає тиша, я

вдягаюсь у кілька шарів

одягу та залажу

під ковдру.

тиша – то моє все!

чути, як шумить фреон

(чи що там іще біжить)

в холодильнику.

навіть дощ перестав

стукотіти по залізному

підвіконню. я нарешті

здіймаюсь на крилах

(вони з'являються,

наче збіговисько дітлахів

у загубленому серед

всесвіту інтернаті)

і ще ти неодмінно

маєш зловити

щось, що насправді

зловити

неможливо.

...

мелхіседек

дощ

ах, життя

які іноді вигадує

кульбіти!

що ти, наче той

танцор,

починаєш

виробляти піруєти!

досконалість

виструнчується

в заплутану траєкторію,

а так хочеться

бути відстороненим

від усіх цих

загадок

та пересторог.

тож мусиш ставати

філософом,

бо інакше

як втрачати

ще когось?..

іноді мусиш

йти наосліп,

тому що

як інакше – у

проливний дощ?

...

мелхіседек

філософія змін

треба все хороше терпіти так само, як і погане

все, що приходить зліва, пропускати – як і те, що справа

аби лиш не потрапити у залежність від когось – особливо від себе

найстрашніше з-поміж усіх слів – це "треба"

і мовчати – мовчати якомога більше, якомога довше

і робити лиш те, без чого не можна – а не лиш "хороше"

цей світ – особливо той, що всередині –

краще за будь-який інший відсутністю реготу,

відсутністю скреготів – та решти ознак зусиль:

все, що насправді ілюзія й зайвий пил

а про справжнє ліпше завше мовчати –

у суцільній тиші та передчутті свята

все, що було – суцільні примари, химери, дим...

те, що буде – поміж нерозтрачених перемін.

зі. життя не регулюється. воно все рівно станеться

так, як це й мало бути –

так, щоб ніколи не забути

про те, що ти долі бранець. чи хоча б, за бажання, її коханець:)

10.09.2021

...

мелхіседек
12+

Я - сарматянка...

Я – сарматянка, я – онука скитів,

Я – антка, я – венедка, все це – я,

Та ще одна є назва – українка,

І дороге мені таке ім’я.

Виходжу я в безкраї дикі степи,

Дивуюся, як в перший раз, зіркам,

І руки простягаю я до неба,

Щоб помолитись пращурів богам.

...

Мавка (Ганна Заворотна)

Уявляю

Я уявляю

як вся

ця війна скінчиться.

Радісно скажеш

Зай,

Я тобі

Киця.

Я уявляю небо

Без спалахів

поруч.

А за Дніпром

лише люди

І згинула

потолоч.

Я уявляю,

що всі

мої друзі

вертаються.

Їх обнімають

діти.

І жінки

дарують "Цьом".

Я уявляю

різне.

Під градом,

ракетами.

Як оркам

тікати пізно...

Їм

додомку б

в пакетиках.

Наче живу

попри сон.

Печуть очі,

злипаються.

Дощ у спекотний лютий.

Усе дивно,

не знаю сам.

...

Роман Коцький

Нарциси пахнуть твоїми руками

Відкриваю банку зі світляками,

Назбирала їх у садку, за домом.

Там нарциси пахнуть твоїми руками,

Хоч від тебе лишився один лиш спомин.

Світляки злітають — на страх і ризик,

Їм не любе місце, де їх тримаю.

Небо втомлене кличе їх, небо сизе.

А весняний сад манить їх розмаєм.

Я такою ж комахою себе бачу,

Скільки глобус не кличе десь жить щасливо.

Все одно оберу українську дачу

І бабусин на стіну прибитий килим.

Не втічу, не закрию на рідне очі,

Не сховаюсь за віялом безпорадності.

Ми кожен для себе незримий зодчий,

І можем вагомий у світ свій вклад внести.

Тож світляків відпускаю з миром,

Нехай живуть, де їм легше дихати.

Нарциси пахнуть твоїм ефіром,

Ти ж їх з насіннячка виходив...

...

Анна Вітерець

Чи ти є той?

Чи ти є той, кого вона шукала,

кого вбачала в потаємних снах,

кого нарешті доля їй послала,

кого вона оспівує в піснях?

Про кого мріяло її серденько,

за ким так жалібно воно тужило,

за ким то плакало собі тихенько,

а то у грудях тихо тріпотіло…

Чи ти є той, кого вона бажала,

і з ким збудує люблячу сім'ю?

Заради кого все б в житті віддала

і навіть душу б віддала свою…

Для кого стане всім, що є на світі,

кого любов'ю здатна обігріти,

і з ким вона не втомиться старіти,

і з ким у вічність зможе відлетіти.

Чи ти є той, хто зможе це зробити,

хто не обдурить і подасть плече,

хто зможе щиро, віддано любити?

Не зрадить. Назавжди. Не утече...

Якщо ти той, для кого це писалось,

читай уважно між рядків вірша,

і щоб біди в коханні не ставалось,

хай обере не розум, а душа.

(Серпень 2021 р.)

...

Роман Фещак

Вічний мрійник

Вічний мрійник ти, юначе,

так не можна жити в світі.

Сміливіше в путь, козаче,

не втрачай такої миті!

А то світ тебе розтопче,

кине на поталу долі.

Ти подумай добре, хлопче,

і не грай чужої ролі.

Досить жити тільки снами,

доволі мріяти в думках.

Судять нас не за словами,

а за щирістю в ділах.

Вічний мрійник, ти все знаєш,

скільки в голові ідей,

скільки думаєш, гадаєш,

скільки звідаєш в людей…

Все вагаєшся, чекаєш,

того подарунку долі,

але сам прекрасно знаєш,

що ти воїн один в полі.

Навіть якщо є хтось поруч,

то на них не сподівайся.

Крок ліворуч, крок праворуч –

сам ступай, вперед вглядайся.

Вічний мрійник, ти прекрасний,

знай про це, не забувай!

Ти неначе ангел ясний –

світла свого не втрачай.

Не втрачай мрійливу вроду,

вона тобі ще знадобиться –

пий її, як святу воду,

за неї Богові молися.

Врода – дар тобі від Нього,

а не злісне покарання,

чиста світла допомога,

щоб здійснив свої бажання.

***

Ти все зможеш. Вір у це!

Потрібно діяти, не спи!

Всупереч і попри все,

твори, твори і знов твори...

(Березень 2021 р.)

...

Роман Фещак

Потрібно діяти, не спати!

Мої уста залоскотали

ніжні промені весни,

очі сонцем запалали

і я забув про довгі сни.

Немає часу жити сном.

Потрібно діяти, не спати!

І як маленький світлий гном

тунель до щастя прокопати.

Ось тому я пробудився,

життя на крилах прилетіло –

від розуміння усміхнувся

і щось у грудях затремтіло.

(Жовтень 2020 р.)

...

Роман Фещак
16+

Прийдешнім поколінням

Якщо… якщо все буде правильно

Та так, як хочемо,

Та так, як пророкує небо,

Та так, як нам написано

На долі – на долоні,

Та так, як би того хотіли

Родини наші,

Аби захотіли.

То проживемо ми,

Можливо, навіть довго,

Можливо, будуть діти,

Навіть – спільні,

Можливо, навіть разом.

Й могилу нам насиплють в лісостепу.

Та під одним курганом поховають,

Та буде наше поховання парне

Таким… напівцнотливим,

Як перша ніч – з тобою та без тебе.

Його, можливо, навіть розкопають

Прийдешні покоління цього людства,

Що виживе, ймовірно, в катастрофах.

Не знаю, що шукати вони будуть.

Знайдуть. Не артефакти, а кохання.

...

Мавка (Ганна Заворотна)

Бережи Його...

А...

Бережи Його, Мати-Земля... Він найрідніший, «свій».

Бережи Його, Небо... В Ньому благородство, гідність та честь.

Бережи Його, Вітер... У Його венах вогонь живий...

І дякую, Мій Світ, за те, що Він у цьому житті є...

Бережи Його, Ніч... Нехай у Ньому яскраві будуть сни...

Бережи Його, День... Нехай дорога рівна та тільки вперед...

Охороняй Його, Віро... Сила в Ньому та мудрі кроки...

І дякую, Мій Світ, за Кохання... Його вічне полум'я веде...

Бережи Його, Сонце... Світло в Його очах і душі...

Бережи Його, Темрява... У серці — мужність... Дії, а не прості слова.

Гроза, я прошу, бережи Його «злети на віражі»...

Дякую, Мій Світ... Бо з Ним я щаслива, жива!

~червень•2017~

...

Lexa T. Kuro
16+

ПРОЩАННЯ

Очі твої зрадливі,

Руки такі холодні,

Губи лишають мітки,

Мовби чомусь голодні.

Тіло моє палає,

Мозок втрачає пильність.

Як би не було сумно,

Це вже остання близькість.

Хочу тебе безмежно,

В пам'яті це залишу.

Сльози свої солоні

З твого обличчя злижу.

Я досягаю піку,

Хоч це й було скоренько.

Й чую на вухо шепіт:

"Спи вічним сном, маленька" 😈

...

Amara

Хтивий погляд

Марта відчула дотик -

Погляд хтось кинув зверхньо.

Як же це дошкуляє!

Папізмммм - неприємно!

Над велелюдна площа -

Очі весь час гуляють.

Ось і звідціль неслося

Ограбування пані.

Ящурна та цікавість,

Пагубні обертання.

Це як підбій любові -

Без почуттів зітхання.

Таким відкоша давати!

Розфарбувати в байдужість.

Тепловипромінювати

Зайве, най буде стужість.

©Бісов Янгол 4.03.2024

...

Літконфа

Груба лірика

Ні «вітаю», ні «прощавай» — груба лірика.

Хто я тобі? Повільний пульс чи туга?

Ти — моя «три ​​в одному» — душа, розуму критика,

Та кохання без рівноваги, як жива річка.

Я у нестямі — ти рядком на відстані...

Вісниця пристрасті, центр Всесвіту, бій мрій...

Я за тебе... А ти крапку в оповіданні, без істини...

Так, я — міраж твоїх правд, загублений серед зірок, твій двобій...

«Вітаю» — не можна, а «прощавай» — тонко ріже зап'ястя.

Не вільні бажання, самотність і моє виття... Пекло доль...

Розбив об стіну вчорашнє «боляче» — «на щастя»!

Ти зібрала уламки, вдихнула хмільне «дозволь»...

Надихнула прозою мій розум, серце й душу.

Вважав, неможливо... Адже твій іній на моїх площах...

Коло надії змістилося, легка недомовленість душить.

...Ішов би я повз, але помітив дощ на твоїх щоках...

~2018~

p.s. Відеокліп можна подивитися у вкладці «Буктрейлер».

...

Lexa T. Kuro

Протистояння

Губиться листя під ковдрою снігу,

Військо холодне вдягає броню.

Знову Хурделиця править уміло,

Відсіч готує свою крижану.

Місяці три гартувала морози,

Їх розчиняла у гострих вітрах.

Армія стала — здригнулися боги,

Їх королева Весну вигляда.

Юнка летить закурличеним птахом,

Військо дендритів здіймає гілки,

Ельфи готові стрілу з сагайдака

В армію криги спускати завжди.

Сонце палає, випалює очі —

Плавиться стрімко загін сніговий.

Гілля-списи розривають на клоччя

Залишки вітру й пускають увись.

Стріли свистять, розтинаючи простір,

Всотують трави вологі тіла.

Повінь ковтнула обрубані кості,

Крига на сонці стопилась до тла.

Дівчина знову здолала сестрицю:

Зараз настала квітуча пора,

Жовте світило над нею іскриться

Сяйвом надії, любові й добра.

(Березень 2024 р.)

...

Роман Фещак

Торт

Коржі я дістаю свіженькі,

Один на одного складаю.

Такі духмяні, запашненькі,

Про крем також не забуваю.

Підготував таки основу,

Усе довів, як слід до ладу.

Картину бачу я чудову.

Додам ще зверху шоколаду.

Найкращі взяв інгредієнти,

Щоб всього в ньому вистачало.

З’єднав в єдине компоненти,

Аби тобі лиш смакувало.

І ось цей витвір вже готовий,

Неначе дивний натюрморт.

У шоколаді весь, чудовий.

Смачнючий, шоколадний торт.

...

Кєма

РОЗГОРНУТА ХВАЛЕБНА ОДА СОБІ САМОМУ ОБРАЖЕНОМУ НЕУВАГОЮ НАРЦИСУ ПОЛЬОВОМУ

Я непомітно йду. Не можу більше тут лишатись.

Не гримаю дверми і тихим шепотом кричу, щоб попрощатись.

Не втримуйте мене, не зупиняйте марними словами.

Це не поверне те, що ви стоптали власними ногами.

Відчуйте втрати біль своїм гнилим нутром,

А власну плоть шмагайте ржавим ланцюгом.

Ви не писали щирих відгуків на мóї шедевральні твори.

Ваші слова завжди несли́ надумані та заздрісні докóри.

І ось тепер я вільний птах. Без жовчного покльопу.

Опірений! Без критики крилатий, митець високого польоту.

...

Леонід Данільчик

Нульовий пацієнт революції

У цій холодній третій світові

Ідеологічній війні хреста та троянд

Я нульовий пацієнт, я нульовий

Вектор відліку загроз та втрат

У жерлі вулкана політичних мереж

Чесність дешевша за срібло і тонша за лід

Я невловний порушник довколишніх меж

Мені відкрий доступ до сердець та міст

Та я зміню маршрут

І вийду за межі сценарію

Бо наразі тут

Формується наше сприймання

Вже зламано ґрати

Розбито кайдани ілюзії

Друже, мусиш знати

Я нульовий пацієнт революції

Нульовий пацієнт революції

Нульовий пацієнт революції

Я мов прозрілий блазень між сліпих людей

Мені дано свободу бути собою та ніким

У глухій безодні віри та затасканих ідей

Набридло бути тим, хто я є та що я їм

В брудному лабіринті людського дна

Я блукаю навмання серед солодких слів

Світ у вирі забобонів і гівна

Обирає знов тиранів і брехунів

Та я зміню маршрут

І вийду за межі сценарію

Бо наразі тут

Формується наше сприймання

Вже зламано ґрати

Розбито кайдани ілюзії

Друже, мусиш знати

Я нульовий пацієнт революції

Нульовий пацієнт революції

Я нульовий пацієнт революції!

"Нульовий пацієнт революції" — це пісня з роману "Падіння", 1 книги серіалу "Я, Ісус, рок-зірка"

...

Антон ЕйнеОльга Пелешук

Ми сильні

Коли останній символ зла впаде,

Тоді і вмре в душі нездолана "совковість",

Що завжди будить чорну кров,

Що кожний день по колу водить,

Що так зневірила у все святе

Часом ламавши в казематах навіть совість.

Ми сильні!

Ми здолаємо облуду на крові

Й на постамент підіймемо свободу,

Щоб назавжди позбавитись російського ярма,

Щоб лише воля була символом народу!

А потім запануємо навіки,

Відвоювавши незалежність в нагороду.

О, скільки нам тих символів знести?

Доки не знайдемо в суспільстві згоди,

Аби Соборну Україну зберегти

І волю, й так омріяну свободу.

...

Анатолій

Цинамонова богиня

Серця без батогів падають до її ніг,

Жінко, де корона твоя з рук моїх?

По її місту ходить магія небес

Тут кожен тобі сука та волочисько-пес.

Розбуди мене осінню криком птахів,

Зітри тумани з цинамонових дахів.

Зимовий дощ в моїх кишенях для тебе проростає.

З нього будуть квіти, дерева? Гадки не маю!

Забери мене в обійми свої,

Та підкори словом вночі

Дай випити келих губ твоїх,

Та вилий в моє серце свої вірші.

Обірваний шепіт крилом плащу,

я сховаюсь від тебе в листях дощу.

Назбираю букет тобі із листя каштану,

Викладу силует зі свого обману.

Я так хочу себе тобою приручити,

І у серці твоєму на лаврах спочити

Автор: Освальд Артман

Д., 20.XII.2023

...

Oswald Artman

Шлях до мрії

Шлях до мрії

Сядь на хмарку, що у небі

І відчуй, що ти не сам,

Подолай проблеми в собі

І пройди крізь сотні драм.

З'їж скоринку, що у роті

гіркотою віддає,

І зумій спитати всоте

Сам себе: "Ну хто я є?".

Відпусти тривогу в небо,

Наче бульбашку води,

Зрозумій, що просто треба

йти до власної мети.

Вір у себе, милий друже,

І скуштуй смачне життя,

Ти щасливим будеш дуже,

Якщо знайдеш власне я.

©Аґнєшка Мокшицька

...

Мокшицька Аґнєшка

Залежність

Ми залежні від своїх думок,

Ми залежні від зірок на небі;

І від сонця, і від вітру,

І від щебету пташок,

Але більш за все – від погляду жінок,

Бо лише вони – це наша муза, і порок,

І безжальний вирок при потребі.

О! стільки тих злощасних ланцюгів,

Що нас тримають у своїх пенатах,

А вже й не зрахувати ворогів:

Далеких, ближніх – краще б їх не знати.

Ми такі залежні від своїх вагань,

Від забаганок власних, від негоди,

Від нездійсненних і приманливих бажань,

Що можливостям стають на перешкоді.

Ми завжди залежні від буття.

Ось чому так любимо свободу!

І немає в тому каяття,

Бо вона – це наша нагорода.

...

Анатолій
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Позитивна статистикаІлва Стрілецька
18.06.2024
Зазвичай я намагаюсь не спамити головну сторінку і не постити блоги а-ля "ні про що", але цього разу ... Детальніше
Хеля відповідає на питанняХеля (Руда Книгарня)
18.06.2024
Цейво, я нарешті записала, змонтувала та опублікувала відео з відповідями на питання, які ви мені ст ... Детальніше
Новий розділБатько природа
18.06.2024
Я опублікував 3 розділ у книзі, буду вдячний якщо оціните. Ще я назвав попередні розділи, хоча взаг ... Детальніше
Пательня. Випуск 8stas
18.06.2024
Восьмий випуск Пательні. Вітаю, друзі. Сьогодні наступний, восьмий випуск пательні. Іспит для смілив ... Детальніше
МемиТая Деверо
18.06.2024
Друзі, мені прийшла ідея мемів про письменників, тому всіх запрошую в свій телеграм канал, почитати, ... Детальніше
Сірко собака мій, Сірко собака мій, собака, Сірко собака мій, Сірко собака мій пес!Лана Філлі
18.06.2024
Після того, як ми розібралися зі складними конотаціями дієслова «кохати» в українській, пропоную обг ... Детальніше
На Аркуші вже:
11395читачів
135379коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: