🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Поезія (6979)

4 квітня 2024 року

Мамо вибач, не дотримав обіцянку

Додому, повернутися живим

Знаю, у віконце виглядала

Чекала, коли повернусь.

Мамо вибач, не плач будь ласка

За душу мою, до Бога помолись

Я полечу у небо, вільним птахом

До тебе, приходитиму в сни.

Не плачте мамо, вас не залишу

Хоч я далеко, но в серці завжди

Щитом, стоятиму за брата

Який в бою, захищає усіх.

Я знаю мамо, що сивою стала

Ти вибач, в тому моя вина

Но хочу, щоб завжди ти пам'ятала

Тебе люблю, у мене ти одна.

Матусю рідна, ти вибач за сльози

Колись з тобою, побачимося ми

Не забувай мене, а я з тобою

В твоєму серці, житиму завжди.

...

Ганна

Шило на мило

День 771 (04.04.24)

Майже сто мільйонів гривень

Цей хлопа́к в кишеню

Із державного бюджету

Захопив у жменю.

Конче наша залізниця

Закупить хотіла

Трансформатори потужні

Для якогось діла.

Шило (прізвище холопа)

Провернув цю справу

Через підставний суб'єкт,

Підігріти страву.

Оборудка щоб пройшла

Тендер-процедуру,

Налякали конкурентів,

Втримать кон'юнктуру.

Виробник з Узбекистану,

З Білорусі - дилер.

Серед власників - москаль,

Ось такий був трилер.

В СБУ невипадково

Шило той з'явився,

Представник від Єрмака,

Той не помилився.

Всюди має вплив ОП,

Де державні гроші.

Маємо запам'ятати,

Гниди то є воші.

Поки хлопці на війні

З вошами воюють,

Гниди в грошах царині

Для себе полюють.

Вже давно прийшов той час,

Oсь, таких, як Шило,

Гнати в шию та анфас

Стерти геть на мило.

...

Галина Студінська

Парасолі - різнокольорові

Парасолі - різнокольорові

Вибирають люди парасольок цвіт.

Чи їм так здається? Яв стократ складніш!

Ось, червону, руки жваво підхопили

і кохання птахом слідом полетіло.

Маленькі, смугасті, бризками, в горошок

дружно розбирали діточки-дзвіночки.

Голубеньку – сміло, дівча підхопило,

тільки но розкрила, дала мрія крила.

Золоту, сріблясту - брали разом з щастям.

Жовту - вибирала мати сину в радість.

Під зелену, молодь, хвацько залітала,

Сміялась, гуляла, грані шліфувала.

Синю – дарували, друзям, на удачу.

Біла - закружляла молодят у парі.

А прозора в очі мамі заглядала,

Що дитинку, радо, в руках колисала.

Непомітно сіла на старечі плечі -

сіра й потихеньку повела у вечір.

Чорна - зупинила і зненацька впала,

горем придавила, сумом обійняла.

Вибирають зонти хазяїв по світу.

Чи їм так здається? Яв стократ складніше!

...

Марія Чирич

Орел та решка (Аверс та реверс)

День 770 (03.04.24)

Дві сторони́ на медалі, монеті

Бачимо ми, як тримаємо в руках.

Скільки ж їх різних є на планеті,

Де у них низ, і де у них дах?

Аверс та реверс, орел або решка-

Так називають сторони ті.

Як розрізнити, хто на них ме́шка,

Чом не залишаться у забутті?

Аверс - лице, по-іншому решка,

На обороті - реверс, орел.

Перше, щоб знали скільки до решти

Друге - то є до країни джерел.

В кожному явищі є протилежність,

Як позитив з негативному живуть.

Та від якої частини залежність,

Нам демонструє явища суть.

Так, зокрема, наша Служба Безпеки

Б'є московитів на болотах.

Майже ридають від вибухів спеки,

Вже не ховають від того свій страх.

Дрони дісталися вже Татарстану

Та підірвали воєнний завод,

А по дорозі залишили рану

На НПЗ, щоб проснувся народ.

Тисяча двісті туди кілометрів,

Знов перетнули червону межу.

Поки в кремлі ніхто не допетрив,

Маємо вже свою мережу.

Слава бійцям із служби такої,

Що переносить в росію війну.

Поряд з героями в тому двобої

Інші приносять біду руйнівну.

Знову спіймали корупціонера,

Що заробляв на цій клятій війні,

Мав із росії бізнес-партнера,

На трансформаторах грав на ціні.

Це СБУ інший бік на медалі,

Чорний, ганебний реверс, орел.

Знов журналісти розкрили деталі

Щодо закупок «кремля беспредел».

Вельми паплюжить оця половина

Всю репутацію ГУР, СБУ.

Тож, хай останньою буде новина

Щодо корупції. Статус - б/у.

...

Галина Студінська

Римоспоживач

Сиджу собі рядки римую,

У світлі фар нитками дощ,

До сенсу у вірші прямую,

Бо він народжується ось.

Чому тримаю таємниці,

Мабуть, спитає мене хтось.

Та відповім, що то дурниці -

Ми разом йдемо! Чи здалось?!

По буквах ти біжиш очима,

Я пальцями їх тут кладу.

Мій мозок в Всесвіт той дверима

Слугує вже не одному.

Бо ти читаєш - значить бачиш,

Те що і я, життя творим.

Смієшься над рядками й плачеш,

Сприймаючи цей текст своїм.

Отак і став ти співучасник,

Відбитки тут твоїх думок.

Поезія - то не самотність.

Тож дякую, це твій рядок!

...

Легрей

Зелений дракончик

По вусах муркотіння розтеклося -

У снах дракончик птахою літав.

Чи то промінчик, чи мені здалося -

Печеру темну в посмішку спіймав.

Поки маленький, то ще є дитина

І не важливий розмір й сотий рік.

Бо вимір людяності не завжди людина,

Краса ж для кожного своя, угу, повік.

Зелений хвостик і прозорі крила,

Гостренькі ікла, а із носа дим.

Створіння року, звір, синонім дива

І нам би щиру дружбу вести з ним!

...

Легрей

Прокляте дитя

Прокляте дитя,

Що не пізнало материнської ласки,

Відповідь мені, якого це,

І я притисну тебе до грудей,

Заспіваю твою улюблену колискову,

Та відпущу всі твої гріхи.

Прокляте дитя,

Ти не зобов'язаний тут находитися,

Ти можеш йти,

Забившись в тепло та світло моїх променів.

...

Айлін Руж

Течія

Ти пливеш за течією, 

Лише сліпі надії та віра, 

Що від тебе нібито не залежать, 

Але чи варте воно того? 

Ти топчешся на місці, 

Але що від цього ти отримаєш? 

Скажи мені чого ти прагнеш? 

Чого ти чекаєш? 

Якщо сонце завтра згасне, 

То невже ти й далі будеш нудитися у своїй в'язниці надій?

...

Айлін Руж

Прощання з незалежністю

Неначе вітром стріху ту зірвало.

Сідай зі мною поруч, розповім.

Мені тебе, як завжди, дуже мало,

Але не в тім річ зовсім, ой не в тім!

У сні вже не знаходжу відпочинку,

Межа перетнута давно і без жалю.

А ти чекаєш, хоч і марно, вчинку

Від мене до взаємності, молю!!!

Облиш безперспективні сподівання,

Вони тримають міцно, мов ланцюг,

На місці, що не варто вихваляння -

Стабільність, то отрута з виру мук.

Тобі зі мною зась! Не можна аж нізащо!

Моє кохання згубить, не давши нічого.

Ти слухаєш мене і з очей гарних "нащо"?!

З полону почуттів сміливе "ну то й що"!

А те, що ми отрута, яка обом рве вени,

Ми кляті через роки помилки на тепер.

Вже бачу зараз це відверто і напевно,

Біжи від мене швидше допоки я завмер!

Сидиш, моя дурна, до мене линеш тілом -

Розряд, іще один нас разом вже запік.

Отримали обоє, що більш за все кортіло,

Розплата неминуча, вже розпочато лік.

...

Легрей

2 квітня 2024 року

Вибач. Нам разом, не бути

Я перестала, вірити тобі

Вибач. Но більше, не кохаю

В собі спалила, все до тла.

Тобі я вірила, так сліпо

Твоїм, я вірила словам

Не помічаючи обману

По краю прірви, я ішла.

Ти вибач. Я більше, так не хочу

В пітьму не хочу, повертатися назад

Тобою, я перехворіла

Залежність від тебе, у мене пройшла.

...

Ганна

Трохи позитиву

День 769 (02.04.24)

Болючі теми є в країні,

Про них пізніше напишу.

Потреба є в новокаїні,

Про позитив, яким дишу.

Один з найбільших машзаводів

Палає ясно у рф.

Нема продукції, доходів,

Горять болота без перерв.

Ні, не воєнний та великий,

Війну кремля фінансував,

Тому багато було крику,

Як дах згорів та гучно впав.

Хлопок передував пожежі,

Цех трансформаторів здригнув.

Навколо МЧС кортежі,

Вогонь до неба аж сягнув.

Це за Уралом десь горіло

Поближче – «Електрозолі́т»,

Добу тушили та все тліло,

Зали́шився як неліквід.

Москва відчула диму сморід,

Не розуміє втім причин.

Це не країна, сміттєпровід

Геть несумісних величин.

...

Галина Студінська

Веселий струмок

Веселий струмок

Біжить струмок, дзюркоче,

Камінню ніс лоскоче.

Потайки сонним травам

Про море шепотить.

Летить струмок, стрибає,

Грайливо заглядає,

Медовим квітам в очі,

Пустотливо об берег хлюпотить.

Дзвенить струмок, співає,

В гостину зазиває,

Джерельною водою,

Бажає пригостить.

Приспів:

Веселенький струмочок

здалеку воду носить,

то вужиком сховається

то крапельками грається.

...

Марія Чирич

«Землетрус» від президента

День 767 (31.03.24)

Обіцяв нам президент

Змін великих прецедент.

Розпочав в військовий час

З того, хто країну спас.

Київ, Харків та Херсон

Звільнені з Ним в унісон.

Популярність налякала,

Зміна до життя спіткала.

Та на фронті змін ніяких

Зброї мало для коза́ків.

В наступ з голими руками

Можна йти іще роками.

Не уговтався очільник

Розшукав де зайвий спільник.

Чотирьох ураз звільнив,

Всі, хто, певне, завинив.

Голова РНБО

Першим трапив під жорно,

Він поїхав у Молдову

Пережити цюю змову.

Близький друг, який тримає

Всі активи, управляє

Президентським геть майном

Десь приблизно мажордом.

Інші також є впливові,

Довіряли пану Вові.

Мабуть їхній вийшов час,

Слави пік повільно згас.

У такому землетрусі

Єрмака посунуть мусив,

Та під ним плита гранітна,

Постать, вочевидь, амбітна.

Мусимо спостерігати,

Звідки нових буде брати.

Не останній Землетрус,

Буде не один конфуз.

...

Галина Студінська

Гарт нації

Прірва розверзлась попід ногами,

Твердість раптово зникла і все.

Там де до успіху кроків замало,

Крило натхнення хоробрих несе.

Нащо опора від пласких уявлень?!

Світобудова ж є глибше науки.

Воля ніяк не залежить від ставлень -

Ми ті діди, що є гордість онуків.

Нам випав шанс цю реальність змінити.

В нас не питали "готові чи ні".

Були надії й страхи та є діти,

А головне - в дім прийшли вороги.

І ми народом цей вибір зробили.

Ми не змовлялись, а кожен дійшли.

В битву з ордою вражою вступили,

Гадки не маючи вийде чи ні.

Страх є і зараз. Помножен на втому.

Та є вже досвід, надія, знання,

Що у годину лиху, як ніколи,

Видно хто друг, а хто псевдо рідня.

Зробимо все ми, щоб раз і назавжди,

Щоб світ у спадок від радощів цвів.

Права не маємо все так лишити

Для своїх діток, країни й років.

...

Легрей
12+

Куля

Кожен,

уже тільки за те,

що народився,

гідний кулі.

Так і повелося.

Дитина ще й народитися

не достигла

а на неї вже

сталять кулю.

Це зручно.

З першим криком

немовляти

в нього

стріляють.

І воно біжить.

Тікає що є духу.

Та, звісно.

І тоді кажуть:

Загоряється куля - народжується людина.

Падає куля - вмирає людина.

Скажуть,

пригнуться до теплої

землі - і вперед,

а все небо

у трасерах.

...

undyber

Дністровська ГЕС

День 766 (30.03.24)

Суботній день, тож позитив шукаю

У вороху пронизливих новин.

Де наше ЗСУ ударила ту зграю,

Чи може додали щось цінне до глибин.

Нічого з втішних фактів, як шкода, не відомо,

Не розкривають дії, хай спершу доведуть.

Такий підхід тож обраний у ЗСУ свідомо,

Терплячим бути доки орду не поженуть.

Про криворукість ворога написано багато,

Нажаль, орда теж вчиться та збільшує «ефект».

Війна для москаля - цілодобове свято

В крові всього народу невиправний дефект.

В прицілі енергетика, життя що забезпечує,

Тепло, вода, електрика це побут кожен день.

В кремлі бажань кривавих ніхто не заперечує,

Інфраструктура наша не вперше їх мішень.

Дністровська ГЕС потрапила в перелік зайвих ворогу,

Бажання провокації не може відпустить.

Загроза для Молдови свербить кремля «психологу»,

Вже вдруге намагається ракетами лупить.

Не вистачає захисту, отож, для енергетики,

Конгресу на канікулах потрібно відпочить.

Інфраструктура наша чекає анальгетики,

Без них не має шансів до осені дожить.

Влучань багато маємо, конвеєрні відключення

Розпочалися в Києві, по всій країні теж.

Вже третій рік чекаємо важливого доручення,

Закрити наше небо не складно вам, авжеж.

...

Галина Студінська

Сіра зона

День765 (29.03.24)

Смертельна лють імперська закипає,

Горить болото в багатьох місцях.

Як захистити, кремль таке не знає

У флот забили передостанній цвях.

Війна іде, все, вочевидь, за «планом»,

Чи є у ньому наступ РДК?

Не все сплановано отим тираном,

Нагадує що гнійного жука.

Щось пропустив та помилився діду,

А визнавати помилки - ніяк.

Погрожує не одному сусіду

Великоруський бункерний маніяк.

У власній у брехні заплутався пройдоха,

Не знає чим лякать, бо використав все.

Тому новини ці про диво цар-гороха,

Я ігнорую всі, не чути що несе.

Та зачепило якось бажання того цапа

Створити сіру зону у нашій царині.

Скорегували плани кремлівського сатрапа,

Вже створюють цю зону від нас у далені.

Без сумніву, вагань, підтримав пу ідею,

Тому і вдень, і в ніч свій Бєлгород бомбить.

Так «сіра зона» (мрія) дося́гла апогею,

Народ спостерігає та, як завжди, мовчить.

За визначенням є росія - сіра зона,

Живе де сіра маса покірна та пуста,

Де, навіть, на подумать існує заборона,

Зачинені навіки рабськії вуста.

...

Галина Студінська

Невдала помста

День 764 (28.03.24)

Власний теракт не приніс задоволення,

Бо резонанс був у світі не той,

В Чорному морі втрачають озброєння,

Б'ють ВДК та конвой.

Нафту сиру продавати невигідно,

Але стоять НПЗ,

Бо ППО якось геть не солідно

Мабуть вже лікті гризе.

Навіть розжалують всіх тих військових,

Що проморгали БПЛА.

Цих покарань, очевидно нам, кволих

Не вистачає, щоб вдача була.

Що ж залишається вбивцям та цинікам?

«Помста» за втрати свої.

Відповідають старим власним цінникам,

Бо за царя йдуть бої.

Знову ракетний удар по країні,

Інфраструктура відчула терор.

В Харкові нові завали, руїни,

Звичний російсько-кремлівський декор.

Двадцять шість дронів збили учора,

Кілька ракет в чотирьох областях.

Не заспокоїться люта потвора,

Тож превентивно відтворимо крах.

Явно невдала помста болота,

Пижиться клята та більш не в попад

В пекло давно вже відкрила ворота,

Де й проведуть «переможний» парад.

...

Галина Студінська

Київ

«Хоча б ми об'їздили увесь світ у пошуках краси, ми не знайдемо її, якщо не взяли її із собою».

Р.У.Емерсон

Київ – серце країни,

Я частинка його.

Ходив дорогами

Чужих міст...

Скільки разів їхав,

Стільки разів повертався.

Київ – тепло, надія,

Б'ється серце його,

Значить, моє б'ється.

Серце неподільне.

...

Кім

Безуглий світ

День 763 (27.03.24)

Війна триває третій рік

Далеко ще до Перемоги.

Один пеньок нас всіх прирік,

Вважає: не знайдем дороги,

Щоб ко́дло в болота́ вернуть,

Та мир у нас відбудувати,

Нехай скоріше дременуть,

Щоб часу більше цьо́му мати.

Свої пеньки - то інша річ,

Вони тупіше за кремлівські.

Почути хворобливий speech,

Через слабкі чи кволі мізки.

Безуглим світ ще не бував,

Кути є гострі та не дуже.

Який ти кут намалював,

В такому ж існувати будеш.

Загострює навколо все,

Що тільки надає уява.

В Верховній Раді жуть несе,

Сумнівна депутата слава.

Заборонити виступать

Всім за кордоном хоче.

Монополістом мало стать,

Тюрьму за те пророчить.

Бездумно гласність усує́,

На користь супостату.

Безугла тим углом стає,

Що вельми зручно кату.

...

Галина Студінська

Омани смоли

Розбиті брами - початок зізнання...

Здалося на хвилю, що зорі тепліші -

Стали такими на синьо-плечі.

Коли проводжала, дивилися інші

Байдужо і дико, на біль уночі.

Коли говорила, стікала рікою,

Мовби плекала камінні воли.

Якщо й засинала, то билась водою

Об жовті розпуття та їх береги.

Ставало нестримно у тінях жадання,

Ставало даремно у схожості сил.

Ніхто не повірив у стоки зізнання,

Яким обіцяли заточення вил.

Тільки дерева і далі зростали,

Сипались попелом сонні вітри,

Аби у сум'ятті цвіли і згорали

Бездонні зіниці - омани смоли...

13.03.2024

...

Сара Ґоллард

Кармічні борги

День 762 (26.03.24)

Заможна частина суспільства болота

Вважалися поза війною.

Еліта, якій напрягтись не охота,

Пишалися тільки собою.

Спостерігали, як в кінозалі,

Вбивства та катування,

Навіть, публічно аплодували

Їх «перемогам» в «змаганні».

Жили та пили, відпочивали,

Гучно усі розважались.

Гарне життя собі купували,

Звідти борги й назбирались.

Карма - це губка енергетична,

Все зберігає в коморі.

Як тих боргів стає сила критична,

Всіх закликає к покорі.

Так, ці мажори відсутні на фронті,

Мають вагому підтримку.

Власні є сховища у житлофонді,

Затишно влітку та взимку.

Але, натомість, мають потребу

Десь засвітитись пихато.

Нащо ті статки? Не тільки ж для склепу,

Тож виповзають із хати.

Карма чекати може віками,

Щоб наздогнать за хвилинку.

В пекло ідете разо́м з ватажками,

Да́рма шукати щілинку.

...

Галина Студінська

Вода виблискує, кристально...

Вода виблискує, кристально,

Змальовуючи картину дійсності,

дзеркально.

Там дерева, купають віти,

Змиваючи слідів зимових кіпоть,

Щоб у красі весну зустріти.

А сонечко, доріжку прокладає,

уздовж ріки, перлинами,

які на вітки, квітами, спадають.

І біло-сіре небо, ще у зими в полоні,

Дарує усмішку і тоне в прохолоді.

...

Марія Чирич

Севастопольське меню

День 761 (25.93.24)

Поки терористи із кремля міркують,

Як обґрунтувати впевнено брехню,

Наші хлопці гарно у Криму працюють:

Додали фірмових блюд в своє меню.

Майже одночасно з моря та повітря

Знищені ворожі цілі військові:

Центр зв'язку отримав влучно по макітри,

Та про інше кажуть знову у кремлі.

Більше трьох десятків тільки офіцерів

Відійшли навіки від воєнних справ.

Центр зв'язку раптово зник з усіх етерів,

Став гарячим блюдом серед нових страв.

До усім знайомим у меню морському

Додались десантних два аж кораблі,

Крапку ми не ставим у закусках, кому,

Наступать на граблі люблять у кремлі.

На десерт дістали літаки в Бельбеку,

Точні втрати поки не підрахувать.

Верещать щось дивне про терор та спеку,

Поки не готові капітулювать.

Маємо багату українську кухню,

Тільки розпочали їх ми «пригощать».

ЗСУ «гостинність», право, не учухне,

Доки москаляку звідси не прибрать.

...

Галина Студінська

Правда

День 760 (24.03.24)

Кількість загиблих в теракті у «Крокусі»

Швидко зростає. З останніх новин

Сто сімдесят їх, але в інфо фокусі

Йдеться про інше з боло́та глибин.

Все ще «шукають» сліди українські,

Версій багато, як за́вжди, у них.

Хвора уява в маки́трах ординських

Геть заважає, тож вий той не стих.

Навіть, спіймали тих терористів

Їх визнання в Інтернеті вже є.

Та, очевидно, не все там так чисто,

Бо Україна винна стає.

Є забагато питань до теракту,

Як стільки зброї туди нанесли́?

Хто є замовником цього «контракту»,

Чого чекали цієї весни?

Скільки туди пробралось терористів,

Як підпалити вдалось ТРЦ?

Де підібрали акторів-туристів,

Що іноземною мовлять про це?

Дуже багато розбіжностей чуєм,

З боку стоїть загон ФСБ.

Та й МЧС ніяк не рятує,

Ніби чекали як дах той впаде́.

Вельми знайомі кремлівські лекала,

Путін з терактів свій шлях починав,

Після яких батьківщина призвала

Проти Чечні вступати до лав.

Отже, чекаємо мобілізацію

М'яса на фронті не вистача́.

Терористичну недо́федера́цію

Вбивства, терор та війна визнача́.

...

Галина Студінська

Весна

Крізь подих вітру,

Шелест верболозу,

Через поля,

Через гілля бліде,

Іде весна

І з нею тихі грози,

І вся надія в те

Що смерть піде.

Вже скоро світ

Охопить

Радісне зітхання,

І паростки

Проб"ються із ріллі.

А в серці зморенім

Промінчик сподівання -

І може й ми колись

Постанемо з землі.

...

Лиськов Руслан

Втрата

Я буду пити скільки захочу,

Буду пити хоч кожен довбаний день.

Бо відпочити ніколи не зможу.

Боже, який я олень.

Я втрачаю все більше, все більше свого майна.

Все більше втрачаю любові,

Це усіх вас разом взятих вина.

Я хочу все закінчити,

Щоб ти не бачила мене таким.

Просто дай мені закурити,

Щоб не обернулося все це чимось лихим.

Боже, який я довбаний йолоп,

Що дав тобі сьогодні лишитись.

І хай той відспівує поп,

Мені ще давно треба було научитись.

Боже, пробач мене, мила.

Я ідіот який втратив тебе,

А тепер за вікном за холмом там могила,

Яка буде змушувати ганьбити себе.

...

Оскар Хейдс

вбивство поезії

Людям не потрібні всі ваші вірші,

Вони краще б на попіл дивились.

Вони не намагаються збагнути мету у житті,

Але праведно бились за неї колись.

Всі класики, що нас зараз чують,

Перевертаються швидко в труні,

Бо вже рими ці вірші не рятують,

І двоє бачили різне в одному вікні.

Хтось бачив красу, а я бачив смерть,

Смерть всієї історії людства,

Бо без творчості від спадку залишиться чверть,

І ніхто вже її не врятує.

...

Оскар Хейдс

.

В одне вікно дивились двоє.

Хтось бачив зорі, поле, море.

А другий бачив все інакше.

Він бачив те, як він становиться все старше.

Перший бачив своє справжнісіньке кохання,

А другий вічне покарання.

І сенсу вже не було дивитись,

Але вони стояли щоб змиритись.

Змирились з тим, що така то є, насправді, людська доля.

І що коли один дивиться на смерть, то інший бачить поле.

До речі, другим був я сам,

А першим був я сам, але з минулого.

...

Оскар Хейдс

Труп

Могили мовчать,

А розмовляти їм не потрібно.

Крізь тіло засохлі рози стирчать,

А воно все стогне жалібно.

Крізь нього проростає коріння,

Яке скріпить з землею його назавжди.

Його мольба колись була сильна,

Але крізь шепіт лунало лиш: «спи».

Колись він просив про любов та кохання,

А зараз він молить відігнати журбу.

Сьогодні почуємо зітхання останнє,

І згадаємо як він співав три роки тому.

...

Оскар Хейдс

Благаю

Ти змушуєш поводитись мене

Як наймерзенішу тварину у світі.

А я всього навсього хочу вбити себе,

І благаю не втрачати кожної митті.

Я просто прошу приставити до скроні

Твій срібний і старий револьвер.

Я обіцяю, що не буду кричати від болю,

І що більше не втягну тебе у цього рода афер.

Я знаю, що виглядаю я жалюгідно,

Стоячи на колінах перед тобою.

Я знаю, що це виглядатиме дивно,

Але я не прошу забрати тебе із собою.

Я просто боюсь зробити це сам,

Але це те, про що я благаю найбільше у світі.

Я обіцяю, що більше не розводитиму драм,

Лиш попрошу на могилу приносити квіти.

...

Оскар Хейдс

Моя Лінель

Моя Лінель...

Вона малює, хоча й не вміє

Читає, та книжок не розуміє;

В навушниках у неї грають гурти, які ніколи і не чули ви.

Сліди від чашок на столі,

Стікають краплі на вікні,

Заповнені кармани хламом

Та в цьому то не суть.

Як ви могли помітить

Вона є трохи неохайна,

Тільки трохи.

Бо як же можна неохайністю назвати

Ці відображення її душі?

О, лабіринт із них прекрасний

Давайте заглянем туди.

...

Феліція

Двадцять

День 758 (22.03.24)

Масована атака. Запоріжжя:

Аж двадцять вражих москаля ракет.

Будинків, греблі, транспорту суміжжя -

«Спасає» далі від кремля багнет.

Дніпровська ГЕС їм спати заважає,

На станції пожежа полиха.

Наш ворог косорукий точно знає,

Як більше спричинити там гріха.

Зруйновані будинки та дороги,

Багатоповерхівок сім нема.

Сади геть покалічені розлогі,

Яких не дочекатися весна.

Тролейбус вщент згорів, що рухався по дамбі,

Нічого про людей, які були у нім.

Пора вже зупинити кремля отруйну мамбу,

Що далі заповзти бажає в кожний дім.

Для Запоріжжя вкрай потрібні «Patriot-и»,

Щоб захистити місто від нападів таких.

Щоб не було причин для болі та скорботи,

«Дарує» що усім той недоцар та псих.

Це місто козаків, там слабаків немає,

Бо мужність цих людей завбільшки як скала.

Болото, як завжди в історії, програє,

Нехай поглинить їх довічна кабала.

...

Галина Студінська

Добрий Динозаврик (вчимо букву Д)

Динозаврик дуже милий,

Він про друзів дбає щиро.

Завжди добру дасть пораду,

Кличе всіх у гості радо.

Вдома друзів м'ятним чаєм

Неодмінно пригощає.

Додає до чаю меду

І вкриває теплим пледом.

За турботу й добру вдачу

Динозаврику всі вдячні.

2022

...

Катерина Василенкова

"Ну як ти?"

Простеньке "Ну як ти? " - зізнання в любові.

"Надіюся, тихо там де ти є"

Ненавиджу руську паршиву мерзоту

Що нам жить спокійно ніяк не дає.

"Бамбім толька бази" кричать на все горло

А бомби в будівлях, де люди жили.

Ховаються діти в підвалах та льохах

Чого ж нам спокою ніяк не дасте?

25.02.22

...

AnaStaSia

Тиша

Як же легко у мирному місті

Уявить що нема війни

Що немає клятих рашистів

На нашій святій землі.

Що не нищать градами села

Не бомблять наші славні міста

Що навала кацапська зникла

Ніби тут вона й не була.

Тут так рідко лунає сирена

І ракет в небі зовсім нема

Все здається таким спокійним

Ніби вже закінчилась війна.

А в моєму рідному місті

В небесах ще літа снаряд

Ще крокує моїми вулицями

Москальський паршивий солдат

У моєму милому місті

Залишилась моя душа

Краще я б сама теж там лишилась

Добровольцем на фронт пішла

Я не можу сидіти у тиші

У спокої, безпеці, теплі.

Сил нема прокидатьсь як раніше

Ніби все у порядку й окей

Я ненавиджу кожну хвилину

Що втрачаю у пустоту

Мені обстріли були миліші

За оцю нереальну тишу

Хмельницький 29.03 .2022

...

AnaStaSia

"Брати"

Не були ми ніколи братами

Й сестрами теж не були.

Ви народ наш гнобили віками

Просто тому що могли.

Ви палили, нищили мову

Катували, вбивали людей

Хай створили державу нову

Та ви й досі нащадки орди.

Так, тієї орди, що монгольськая

Тільки злобніші ви стократ

Для вас знищити мирнеє місто

Як два пальці та об асфальт.

О четвертій годині, у лютому

Вже бомбили ВИ, а не вас

Налетіли на всю Україну

Знов схотіли понищити нас.

Рівно місяць Вкраїна палає

Під атаками ваших ракет

А ваш 'тєлєк' все так же волає

«Операция. И у нас потерь нет.»

Ні, ніяка не операція,

А справжнісінька дика війна

Така, як у фільмах показують

Тільки наше тепер це життя.

Хай років кілька сотень змінилося

Але це не змінило вас

Бо росія – «страна огромная»

Та не «вєлікая» аж ніяк.

Евакуація в С.Сокіл 25-26.03.2022

...

AnaStaSia

Тривожний ранок

День 757 (21.03.24)

Навчилися ракети по звуку відрізняти,

Цей гул, що наростає та спричиняє страх,

Повинен нас усіх до смерті залякати,

Та думку про таке завжди чекає крах.

Почула: знов летить. Годинник - п'ята ранку.

Летить та не одна, нарахувала шість.

Не сплю, але вставати ще рано. До світанку,

Звернулася до Бога, щоб відпустила злість.

Хвилини не пройшло, як звуки ППО,

Повітря налякав, ракети стали бити.

Цікавість спокушає поглянути в вікно,

Та кіт замуркотів, щільніше його вкрити.

Звичайно сон минув, не втримати на мить,

Коли душа болить за всіх, хто в небезпеці.

Повітряна тривога вже перестала вить,

Вже час на кухню йти із теплої фортеці.

Є втрати від щедрот імперського кубла,

Поранених тринадцять, є серед них дитина.

Ніколи не чекали ми від РФ добра,

І не секретом є всього того причина.

Злочинний їх режим та гоноровий дід,

Що влади забажав не тільки над болотом.

Занапастив увесь тисячоліття рід,

Закінчить, вочевидь, життя переворотом

...

Галина Студінська

Поет

Якби я був поетом,

Справжнім,

Володіючим словом…

Адже йому вдалося

Зі слова витягти корінь,

З кореня сік – подаючи.

Немає слів порожніх, недомовленості,

Чашу не переповнюють емоції.

Йому підвладно

Розповісти про краплю дощу

Райдужну,

Про осіннє листя,

Під ногами, на мокрому асфальті,

Передати настрій

Осені що йде…

Якби я був поетом,

Складав,

Дивлячись у найглибшу криницю,

Де на дні овал дзеркала

Чистої води.

...

Кім
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Конкурс "Сім слів"Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
17.07.2024
Поезії багато не буває😍 Тож оголошуємо новий конкурс: ✒️«Сім слів»✒️ Умови дуже прості, тому пам’ята ... Детальніше
Якою буває їжа?Лана Філлі
16.07.2024
Привіт! У таку спеку не мучитиму ані вас, ані себе довгими викладками. Просто спитаю дещо діалектичн ... Детальніше
Результати конкурсу "Три шестірки"🎆Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
17.07.2024
Світлий привіт😇 Нарешті завіса мороку впала та привідкрила довгоочікувані результати конкурсу «Три ш ... Детальніше
Самійло Кошич – козак-легендаКниголюб
17.07.2024
Сьогодні закінчив читати книгу Дмитра Воронського «Самійло Кошич – козак-легенда.» Що можна сказати ... Детальніше
Цікаві і незвичні українські слова.. ДіалектиMia
06.03.2024
Трохи гумору для настрою: Так говорять на Полтавщині: спробуйте вгадати, що таке лопездрики, припинд ... Детальніше
Повернення хвилинки-занудинки або Як правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотамиЛана Філлі
16.01.2024
"У реченні з дієприслівниковим зворотом обов'язково повинен бути підмет – особа, яка виконує дії: ос ... Детальніше
На Аркуші вже:
11808читачів
144260коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: