Чужинка

— Попуцькайтеся вже нарешті. Від вас за милю фонить недотрахом. — Розвеселий голос Дімона, який проходив повз наелектризованої парочки, відволік їх від зорового двобою.

Міцно стиснуті пальці Каміли миттєво ослабли. Скрегочучи зубами, руда злюка не добре зиркнула на усміхненого сутенера, який нещодавно мало не божився їй, що припинить її діймати. Гориніну, за його витребеньки, прилетіло від Катерини. Ляснувши по загривку надміру балакучого чоловіка, чорноока білявка узяла його під лікоть і повела до Мордюкових.

Заплющивши очі, медитаторка подумки порахувала до десяти. Тільки-но вона зібралася відійти від Зої, як відчула холодні долоні на своєму животі: м'язи моментально напружи-лися.

— Відпусти мене.

Відчуваючи слабкість в ногах, Сірова обхопила пальцями долоні Тарнавської, з наміром вивільнитися. Але гадючині мацаки міцно обплелися навколо талії, нахабно притягуючи її до себе. М'які груди притулилися до напруженої спини, паралізуючи упійману жертву. Каміла розпачливо закусила губу.

«Бісове тіло завжди не в ладах з моїм мозком... Коли поряд З.О.Я.»

— Тихіше. Не сіпайся. — Прошелестів владний голос в рудій голові, руйнуючи й без того хиткі бар'єри самоконтролю. — Якщо ти також хочеш щоб ці довбні нарешті відчепилися від нас, пропоную укласти угоду.

— Про що ти? — розгублено запитала руда.

— Давай вдамо, що ми зустрічаємося. Не залишимо їм жодного шансу й надалі глузувати з нас. Мене також дістали всі ці приколи з недойобом. Від тебе відчепляться твої друзі, від мене мої. І, як бонус, від нас обох відчепиться моя мама. Принаймі, на деякий час.

В пропозиції Тарнавської були беззаперечні плюси. Єдине що не влаштовувало Камілу — це вимушена близькість із нею. Однак, заради отримання спокою, вона була ладна піти навіть на це. Помітивши Семена, який прямував до них, Каміла впевнено прошепотіла:

— Гаразд. Давай зробимо це.

— Дівчата, годі вам сваритися. Я розумію, що між вами кішка пробігла але хіба не можна укласти перемир'я? Хоча б на сьогодні.

— З чого ти взяв, що ми сваримося, Сьомич? Просто трохи посперечалися, хто в кого має залишитися на ніч. От і все. — Здивування, що відобразилось на обличчі Мордюкова, розвеселило Сірову, проте реготати вона не стала, а тільки ширше посміхнулася, лагідно торкнувшись пальцями до щоки зміюки. — Правда ж, бусінка?

Тарнавську пересмикнуло, чи-то від дій рудої, чи через її пришелепкувате звернення до неї. Однак, вона і бровою не повела. Дівчисько добре відіграло вступний акт, тепер прийшла її черга продовжити розігрувати перед кумом романтично комедійну п'єсу.

— Все вірно, бубочка. — Гарячий язик торкнувся мочки вуха рудої комедіантки. Відчуваючи, як дівчина затремтіла в її руках, Зоя солодко промуркотіла: — От бачиш, Семенчику, у нас все добре.

Спостерігаючи за ними, Мордюков втратив дар мови. Приголомшено посміхаючись, він поплентався до своєї дружини, задумливо чухаючи брову.

— Не перегравай! — Роздратовано прошипіла Каміла, розчіплюючи пальці підступної гадюки. — Ми знаходимося в дитячому кафе, а не в нічному клубі, тож поводься, будь ласка, пристойно.

— Ти першою почала, — з безтурботною усмішкою відказала їй Зоя. — Але якщо я тобі настільки огидна, можу тебе не торкатися.

Огидною Сірова її не вважала. Радше ницою і небезпечною.

— Що за дитячий садок? — озирнулась вона до білявки. — Ми маємо виглядати правдоподібно, якщо хочемо щоб вони нам повірили. Просто тримай свій язик в роті.

Узявши Тарнавську за руку, руда повела її до столика. Стійко ігноруючи ошелешені погляди друзів, вона зсунула разом вільні стільці. Присіла поряд із Зоєю і заклала ногу за ногу, демонстративно поклавши їхні переплетені долоні на своє стегно.

— Що з вашими обличчями? — бешкетливо посміхаючись, Тарнавська потягнулася за келихом пива.

— Коли це ви встигли так зблизитися? — першою знайшлася що сказати Світлана.

— На цих вихідних. Насправді ми провели їх разом з Камілою в її номері. Випадково зустрілися в клубі, трохи випили, потанцювали і... — Зробивши театральну паузу, Зоя поглянула на екс-дівчину, яка сиділа з кам'яним обличчям, — незчулися, як опинилися в ліжку. Наше примирення пройшло дуже гаряче. — На щоках рудої з'явився рум'янець, через що у білявки підскочив тиск. Аби не потрапити у полон спогадів, вона вп'ялася хижим поглядом в жартівників, суворо сказавши: — Тож вгамуйтеся. Ваші приколи про брак сексу вже не актуальні.

— Виходить, ти весь цей час знала де знаходиться Каміла і не казала нам?! Ми ж мало не збожеволіли, розшукуючи її! — обурилася Світлана, невдоволено підібгавши вуста.

— Це я попросила Зою не виказувати мого сховку, бо ви мене тоді реально дістали зі своїми підйобами, — заступилася за «бусінку» Каміла.

Руда виводила кола великим пальцем на долоні білявки, щоб мати максимально переконливий вигляд в очах друзів.

Мліючи від її дій, Тарнавська промуркотіла:

— О, так. Моя дівчинка вміє бути переконливою, особливо коли на ній обмаль одягу.

У Сірової сіпнулося око. Фантазії Тарнавської бентежили і змушували її шарітися іще більше. Скосивши на вигадницю погляд, вона стримано сказала:

— Буся, їм зовсім не обов'язково знати інтимні подробиці з нашого життя.

— Я ж нічого такого їм не розповіла, — реготнула Зоя. Каміла стрельнула в неї очима, даючи їй зрозуміти, що вона не згідна з цим твердженням. — Гаразд, якщо тобі так ніяково від цих балачок, я й словом про нас не обмовлюся. Тільки не дуйся на мене.

— Дякую, — сухо сказала Сірова.

Розуміючи, що поводиться як ханжа, і що через це їх можуть запідозрити у брехні, вона піднесла руку білявки до своїх вуст, цілуючи її пальці. Тарнавська судомно втягнула повітря. По Зої було помітно, що вона розгубилася. Такою її Каміла бачила вперше. Вирішивши, що вона просто гарна акторка, руда повернула їхні руки на своє стегно.

— Та годі вам. Хто повірить в цей фарс? Трах-бах і у вас раптом все стало зашибісь? — висловив свою недовіру Дмитро, тицяючи в білявку пальцем. — Щось я тебе не помітив в хостелі, коли приїздив по Камілу. Ще скажи, що ти у шафі ховалася.

Через його влучний дотеп, на обличчях Гориніних і Мордюкових з'явилися глузливі посмішки. Тарнавська відчутно напружилася, не знаючи що на це відповісти, адже вона не могла знати такі подробиці.

— Ти що серіалів обдивився? — реготнула Каміла, — Зоя поїхала до себе додому, якраз перед твоїм приїздом. Їй потрібно було змінити одяг, щоб мати гарний вигляд на дні народженні Даньки.

— Вірніше, те що від нього залишилося. — Знову відчувши себе на коні, Тарнавська дедалі вдаліше вживалася в роль. — Моє руде сонечко повідривало на моїй сорочці усі ґудзики. Вона в мене така пристрасна дівчинка.

«От бісова лярва. Я її витягую, а вона мене топить!»

Сірова стиснула пальці «бусінки», натякаючи їй, щоб вона зкинула оберти. Але де там…

— Ліфчик також не підлягає ремонту. Про трусики я взагалі мовчу...

Маючи надто жваву уяву, побрехеньки зміюки зіграли з Камілою злий жарт. Нещодавно вона фантазувала на цю тему, і коли білявка почала розповідати про наслідки їхнього вигаданого примирення, їй здалося наче Зоя звідкилясь дізналася про її потаємні сексуальні фантазії.

— Бо-о-оже, припини мене соромити! — простогнала Сірова, вхопивши зі стола меню, щоб закритися ним від сторонніх очей.

Тарнавська з подивом поглянула на неї. Милий рум'янець тепер з'явився не лише на її обличчі, а навіть вухах та шиї. Пестячи руду поглядом, зіниці білявки збуджено розширилася, язик виковзнув з рота, зволожуючи спраглі вуста. Їй до нестями закортіло її поцілувати. Зробити знову своєю. Після їхньої останньої зустрічі в клубі, вона не могла думати ні про що інше...

Сірова заворожено п'ялилася на звабливі вуста гадюки, відчуваючи нестримний потяг до неї, який складно було ігнорувати і тим паче контролювати. Якою ж вона була дурепою, гадаючи, що зможе впоратися з цим бісовим магнетизмом, який з роками нікуди не подівся, а навпаки, тільки зріс...

— Вибач, лапуль. Не змогла втриматися від спокуси знову побачити твоє збентеження. — Нахилившись вперед, Зоя прошепотіла їй на вухо: — Я надто скучила за цим сексуальним видовищем. І... за тобою.

Від її слів Камілу кинуло в жар. Боючись навіть поворухнутися, щоб не спровокувати Тарнавську на більш рішучіші дії, вона заклякла.

Користуючись розгубленим станом дівчини, білявка поцілувала її в кутик вуст. На більше вона не наважилася, боючись спровокувати хвилю обурення з яким нещодавно стикнулася в «Карамболі». Знехотя віддаляючись від неї, Зоя однією рукою підсунула до Каміли келих з холодним пивом, а іншою забрала меню, повертаючи його на стіл.

— Зоя, я ж тебе просила поводитися пристойно. — В голосі Каміли було стільки криги, що ним можна було заморозити все кафе. Відчуваючи на собі насторожені погляди друзів, вона вже спокійніше додала: — Буся, я не хочу, щоб через твою нестриманість у нас виникли проблеми.

Хоча голос дівчини значно потеплішав, і на вустах з'явилася м'яка усмішка, Тарнавська розуміла, що це лише гра на публіку. Що вона своїм вчинком перетнула заборонену межу. Вкотре! Від думки, що її руде сонечко зараз встане і знову від неї втече, серце Зої боляче стислося. Поспіхом взявши її за руку вона з винуватою посмішкою тихо сказала:

— Вибач, маленька. Обіцяю що більше такого не повториться.

Зазирнувши в очі підступної гадюки, яка так вміло прикидалася невинним ягням, руда намагалася прорахувати відсоток щирості її слів. Тепло, яким огорнуло її, налякало Камілу. До пристрасті в очах Зої вона вже звикла, а от до ніжності, з якою вона дивилася на неї — це було занадто. Насилу посміхнувшись, знічена дівчина знехотя перепліла їхні пальці, подумки благаючи богів щоб увесь цей фарс швидше закінчився. Їй було неймовірно складно тепер зрозуміти: де починається правда і де закінчується брехня. З.О.Я. ж не могла насправді відчувати до неї щось більше аніж звичайне сексуальне тяжіння. НЕ МОГЛА!!!

— Все добре. Це ти мені вибач. Я трохи нервую, коли на нас витріщаються. Тому поводжуся, як ханжа.

— Це так мило. Може я зараз скажу щось не те, тож на перед прошу вибачення… — Каміла із Зоєю насторожено поглянули на Катерину. — Мені завжди здавалося, що лесбіянки обов'язково мають бути бридкими. Типу, це ж типу фе. Не природньо і все таке. Але тепер, дивлячись на вас, я зрозуміла що була не права. — Підперши рукою підборіддя, Гориніна розчулено посміхнулася. — Ви реально класні! І я рада, що ви помирилися.

— Моя Катюха така легковірна, — склавши руки на грудях, глузливо пирхнув Дмитро. — А от я все одно вам НЕ-ВІ-РЮ! І поки не побачу, як ви цілуєтеся, по-дорослому — не повірю. Я ще пам'ятаю Каммо, як ти нещодавно казала мені, що радше поцілуєш мою дупу, аніж ось цю свою бусінку.

— Ти справді таке казала? — Поглянувши на збентежену Камілу, яка нервово зайорзала на стільці, очі Тарнавської примружилися, блиснувши небезпечним вогнем.

— Я тоді була злою на тебе, тож... — примирливо посміхаючись обуреній білявці, руда подумки четвертувала надміру балакучого друга. Як би там не було, ображати і провокувати на сварку Зою наразі не було резону. — Тепер я так не думаю. Краще я цілуватиму тебе ніж Дімонове ґузно.

— Рада це чути. — Майже одночасно випалили обидві білявки, дивлячись на Сірову, через що всі почали реготати.

Ні для кого не було секретом, що стосунки, в яких колись перебували Каміла з Дмитром, досі нервували його дружину. На рахунок Тарнавської руда не була впевнена, а от те що Катька ставиться до їхньої дружби з її чоловіком, м'яко кажучи, з пересторогою — це був факт. Вона постійно надзвонювала Гориніну, коли вони разом їздили по справам.

— То ви будете цілуватися, чи ні? — все ніяк не вгавав балагур, наполягаючи на своєму, бажаючи вивести акторок на чисту воду.

— Геть здурів? Хочеш, щоб їх вигнали звідси пришелепкуваті мамашки, вигукуючи Зойці з Камілою прокльони у спину? — налетіла на Дімона з докорами Світлана.

— І справді, відчепися від дівчат, — підтримав свою дружину Семен.

— Не гарячкуйте. Нічого такого я не хочу! — набичився на Мордюкових Дмитро. — Зовсім жартів не розумієте.

— Припиніть сваритися! — шикнула на усіх Катерина. — Пропоную перебратися в інше місце, де менш людно. Неподалік є суші-бар з затишними банкетками. Там нашим дівчаткам ніхто не заважатиме цілуватися.

Не давши можливості щось заперечити, Тарнавську з Сіровою підхопили попід руки та поволокли на вулицю. Чекаючи поки хлопці сплатять рахунок, Сірова відійшла до смітника, що знаходився у відносно безлюдній місцині. Їй треба було побути на самоті, щоб вгамувати нерви. Прикуривши цигарку, руда задумалася. Ситуація виходила з-під контролю. Вони загралися з Зоєю. Від дій білявки її руки досі тремтіли, наче у наркомана, а це ще в них навіть діло не дійшло до поцілунків, на яких наполягав Дімон. Ідея, наплювати на цю божевільну авантюру і просто забратися куди подалі, здавалася Камілі дедалі привабливішою.

Перекинувшись кількома словами з дівчатами, Тарнвська, з грацією хижої кішки, попрямувала до Каміли. Зупинившись навпроти неї вона з усмішкою її похвалила:

— Ти молодець. Добре трималася. Вони нам майже повірили.

— Майже — не рахується. Дімон взагалі не повірив, — криво посміхаючись, заперечила руда, видуваючи цівку диму під ноги.

— Треба краще старатися, — бешкетливо хихікнула Тарнавська. Рудий скептик навпаки насупилася. Забравши у похмурої Каміли цигарку, білявка зробила велику затяжку, здивувавши її. Сірова й не гадки не мала, що Зоя теж палить. — Ти надто напружена. Спробуй поводитися трохи роскутіше, — порадила вона їй.

— Куди ще роскутіше? — закотивши очі, розпачливо пирхнула дівчина, дістаючи з пачки нову цигарку.

— Ти можеш... Ну, не знаю, більше підігрувати мені, а не сахатися, як чорт від ладана?

— Якби ти не перегравала, я б поводилася так як треба. Той поцілунок був зайвим, — дорікнула їй руда злюка, прикурюючи цигарку. — Не тисни на мене, Зоя! Мені й так складно все це робити... З тобою.

Від цих слів, Тарнавську наче громом прибило і вона на очах спохмурніла. На якусь мить їй здалося, що у Каміли досі є до неї почуття, і що вона має шанс повернути її. Зітхнувши, Зоя вкотре переконалася, що все це маячня...

Деякий час вони мовчки шмалили, думаючи кожен про своє. Руда крадькома спостерігала за Зоєю, як вона елегантно тримала цигарку, як еротично обхоплювала вустами фільтр, як витончено випускала дим...

«Бляха, З.О.Я. все робить спокусливо-бездоганно... Як же важко встояти перед нею...»

Перехопивши погляд Каміли, в якому ховалася якась таємниця на розгадування якої в неї не залишилося сил, Тарнавська без ентузіазму запитала:

— Невже ти дійсно думаєш, що вся ця ситуація, в якій ми опинилися, приносить мені задоволення? — Руда здивовано глипнула, не знаючи що й сказати. Тому Зоя відповіла за неї: — Дзуськи! Я просто хочу щоб мені нарешті дали спокій. Тут, пан або пропав, Каммо. Якщо вони нам не повірять, то ми до скону будемо змушені терпіти їхні дотепи. Особливо після того, як ми вже почали розігрувати перед ними комедію. Про свою маму я взагалі мовчу. Ти ж знаєш, у неї з самого початку була ідея фікс, звести нас, тож наврядчи вона так просто відступиться від втілення своєї давньої мрії. Нам потрібно триматися разом, щоб притистояти її божевіллю. — Слухаючи не надто спокійний, проте розважливий голос Зої, Сірова підібгала вуста. Вона вже й забула про свою нову сусідку. А дарма, їм тепер часто доведеться бачитися. — Ти, звісно, можеш знову втекти, я не буду тебе зупиняти чи переконувати й далі підігрувати мені. — З кожним сказаним словом її голос ставав дедалі сухішим і прохолоднішим, — Силувати я тебе не збираюся. — Зробивши останню затяжку, Зоя пожбурила недопалок у смітник. — Або ж можеш зостатися і допомогти мені переконати всіх цих бісячих злиднів, що ми з тобою зустрічаємося.

— Агов, чекай! Нам що тепер до скону доведеться грати роль солодкої парочки? Ти при своєму розумі?! — ошелешего вигукнула Каміла, зустрівшись з колючим поглядом білявки, об який можна було поранитися. — Я... Я на це не підписувалася, — спокійніше додала вона, запізно зрозумівши, що була надто різкою з нею.

— Боже, збав! — роздратовано виплюнула Тарнавська, дивуючи руду разючими змінами. Хвилину тому вона безтурботна посміхалася і була схожою на бешкетливу кицьку, і тут БАЦ — перед нею вже стоїть войовнича тигриця, від якої віє небезпекою і шкіра вкривається сиротами. — Деякий час нам доведеться поводитися, як пара. Хоча, якщо уникати зустрічей з друзями, можна взагалі нічого не робити і навіть не бачитися. Можемо обійтися телефонними розмовами для узгодження спільного проведення часу. Звісно ж, вигаданого. А десь за тиждень офіційно розбіжимося. Пізніше домовимося хто кого кине. Роль стерви можу забрати на себе. Мені не складно. Сподіваюся, хоча б цей варіант тебе влаштовує? Чи ти й тут знайдеш до чого прискіпатися?

— Ось так просто? — насилу переваривши потік отриманої інформацію, розгублено промимрила руда.

— В житті завжди все просто, якщо його собі не ускладнювати, — вишкірилася ікластою посмішкою Зоя, нагадавши Сіровій ті часи, коли вони з нею тільки-но познайомилися. — Посміхнися бубочко, на нас дивляться, — уїдливо додала вона. — Дмитро з Семеном вже вийшли з кафе і тепер разом зі своїми жінками спостерігали за ними. Усі четверо мали спантеличений вигляд, певно чули як вони емоційно розмовляли. Рука Зої ковзнула по передпліччю Каміли, викликаючи у неї табун мурашок. На вустах білявки з'явилася іронійна посмішка, яка дуже їй личила, — Ти ж не хочеш щоб вони подумали, що ми сваримося? — Пильний погляд Зої, в якому не можливо було щось прочитати, бентежив і вабив руду. Її шепіт чуттєво бренів у вухах, лоскочучи їх. — Чи хочеш? Ти можеш піти просто зараз. Як я вже й казала, силою тримати тебе я не збираюся.

Мовчки викинувши свій недопалок під ноги, Сірова рішуче наблизилася до білявої стратегши. Пальці легенько торкнулися до оксамитової шкіри, ковзнули по шиї, оминаючи жилку, що несамовито билася, і обхопили потилицю. Зміїні очі здивовано збільшилися. Нахилившись настільки близько, що можна було розділити ковток повітря, руда прошепотіла в її вуста:

— Пан або пропав?

— Що ти робиш? — втративши зв'язок із реальністю, розгублено пролепетала Зоя, несвідомо накривши і стиснувши пальці дівчини.

Тандемний гуркіт сердець заглушив незв'язні думки. Коли кінчик носа Каміли прокреслив криву лінію вздовж її вилиці, торкнувся брови, а гарячі вуста обпекли скроню, Зоя затамувала подих. Пальці дівчини загорнули її волосся за вухо, з прочинених вуст вирвався тихий стогін. В діях рудої колючки було так багато інтимної близькості, що Тарнавська мало не розгубила рештки здорового ґлузду.

— Я підігрую тобі. — Череда поцілунків обпікала оксамитову шкіру, неквапливо наближаючись до своєї мети, — Як ти і просила.

Зоя примружила очі — вона вся палала в передчутті бажаного поцілунку. Коли вуста Каміли завмерли в міліметрі біля її рота, вона ледве стояла на ногах.

— Ми звісно розуміємо, що у вас любов і все таке, але нам вже час рухатися далі.

Засапано дихаючи білявка з рудою відсахнулися одна від одної, наче і не збиралися цілуватися. Веселий голос Світлани уберіг подругу від вчинку, про який би вона неодмінно, пізніше, пошкодувала.

— Ми вже замовили столик, — повідомив їх Семен, обіймаючи усміхнену дружину за талію.

— Наздоганяйте нас, — озвалася до них Катерина і почала хихотіти, коли Дмитро зашепотів їй щось у вухо.

Сірова простягнула руку Тарнавській, дивлячись куди завгодно тільки не на неї. Їй було ніяково за свою поведінку, за те що вона піддалася секундний слабкості, мало не наробивши дурниць. Коли З.О.Я. вклала свою долоню в її руку, вони наздогнали друзів і весь шлях до «Судзіямі» мовчали.