На межі

— Твою ж мамку! Припини мене гризти! — прохрипіла я, ледве впізнаючи власний голос.

Звісно ж Марія не послухалася, а лише заперечливо похитала головою. Її шовковисте волосся розсипалося по моїм напруженим стегнам, лоскочучи оголені ділянки шкіри.

Валєрине хутро настовбурчилося, наче його вшкварило струмом; в щурячих очах запалав шал.

«Ні-ні! Не зупиняйся» — заторочив, мов заведений, — «Нам це подобається!» — Він вхопився кігтистими лапками в металеві прути і, без зайвих зусиль розігнув їх, вимагаючи від мене відповідних дій. — «Ну ж бо, Лєрко, розсунь свої ніжки. Притисни її голову. Я ж знаю, чого ти хочеш... Пам'ятаєш, як ми фантазували про секс із нею в спорткарі?.. Не пручайся... Зроби це!»

Настирливе бубоніння щуропикого шайтана майже змусило мене йому підкоритися. Насилу опанувавши себе, я загорлала на нього:

«Та йди ти нахєр! Не вказуй мені що робити! Це я тут головна, а не ти!»

Він зашився в дальній куток, бельмуючи на мене звідти ображеним поглядом. Та мені зараз було не до цього. Бісова пульсація між ніг зводила мене з розуму! Зробивши кілька глибоких вдихів, я підняла обидві руки догори і майже вигукнула, звертаючись до Марії:

— Гаразд-гаразд, я здаюся!

Всупереч моїм побоюванням, вона не відчинила дверцята і не випхала мене з автівки на вулицю. Спершись ліктем на моє стегно, переможно усміхнена зомбо-кралечка зазирнула в мої очі і... Не знаю що вона там побачила, але емоції, які відобразилися на її обличчі були дуже схожими на подив з вкрапленням зацікавленості. Звабливо закусивши нижню губу і відсунувшись від мене подалі, її сяючий погляд спершу зупинився на моїх прочинених вустах, тоді обпік розчервонілі щоки і неквапливо спустився до шиї з пульсуючою жилкою. Від надмірної уваги мені закортіло прикинутися мертвою. Напевно, з цієї причини я й припинила дихати.

Наче з-під товщі води, я почула її уїдливий коментар:

— Чому ти так напружилася, кицюню? Подякуй мені, що я не вкусила тебе за...

Марія не договорила, але її погляд, який застиг на моїх грудях, був красномовнішим за тисячі слів. Серце з гуркотом запустило свій хід і мене повело, застелаючи очі темрявою.

«Скажи їй, що ти саме цього і хочеш...» — засичав змієм-спокусником Валєра, підкрадаючись до зробленого ним отвору в ґратах.

Настільки сильно бажати когось і намагатися втримати себе від дурниць — випробування не з легких. Я знаходилася на межі зриву, як от тоді, перед втечею в ліс...

— Якщо ти це зробиш, то пошкодуєш, — застерігла я Марію, осиплим голосом.

— Я шкодую лише про одне, Філіпова, що ти досі не вийшла з моєї машини, — відбрила Марія, дивлячись на мене, мов на якусь набридливу комашку, яка миготіла перед її очима. Я ошелешено глипнула, вкотре дивуючись різкій зміні личин цієї свавільної кралечки. — Довго мені ще чекати? Вимітайся!

Її останні слова подіяли на мене, як ляпас, значною мірою повернувши до тями. За що я їй була дуже вдячна. Поглянувши у вікно, я приречено вилаялася, розуміючи, що Наталя була рішуче налаштована чекати мене під під'їздом хоч до пізньої ночі.

«Бісове Хатіко!»

Я була загнана в глухий кут, від знічів'я довелося зізнаватися:

— Я не можу піти просто зараз.

— І чого ж це?! — з обуренням пирхнула Марія. Простеживши за моїм зацькованим поглядом, вона спокійніше запитала: — Уся справа в тій дівулі в шкіряному комбінезоні?

— Так, я мозолю тобі очі через неї.

— Це твоя дівчина?

Хах, вочевидь тепер настала черга смаглявочки, з якою ми помінялися ролями, сипати запитаннями. Підібравшись, я сухо відказала:

— Колишня дівчина.

— Щось не схоже, — виказала вона мені акт недовіри. Зайнявши розслаблену позу, Марія торкнулася пальцями до підборіддя, продовжуючи розмірковувати в голос: — Колишні дівчата не стовбирчать біля будинку, знаючи, що на них там не чекають. Вона більше схожа на закохану...

— Не було в нас із нею кохання! — не зумівши придушити емоції, випалила я.

— Як скажеш, — глузливо усміхаючись, не стала вона сперечатись зі мною. — Чому ти її уникаєш?

— Це. Не. Твоя. Справа!

Базікати з Марією про свої невдалі стосунки я не збиралася.

— Я так не думаю, — провернувши ключа, бісова шантажистка натиснула на педаль газу, змусивши мотор голосно заревіти. Реагуючи на цей звук, Наталка озирнулась до нас. — Ти не в тому положенні, щоб хамити мені, Філіпова. Тож відповідай на питання.

— Трясця! Ти така сука! — витріщаючись на неї, як на вселенське зло, я сповзла вниз по сидінню, намагаючись сховатися.

— Ти навіть не уявляєш, наскільки, — весело розреготалась Марія. Відчинивши дверцята зі свого боку, вона без поспіху обійшла автівку і зупинилася навпроти мене. — Виходь.

— Ні! — прошепотіла я, зі зневірою спостерігаючи, як ця зараза тягнеться до ручки. — Ти цього не зробиш!

Звісно, що ​​вона саме це і зробила. Відчинивши дверцята, Марія завмерла в очікуванні, посміхаючись іще ширше. Стерво!

— Філіпова, не змушуй мене чекати, — сказавши це достатньо голосно, свавільна красунечка відступила трохи назад.

Мені нічого не залишалося робити, як вийти з тимчасового сховку і поспілкуватися з екс-дівчиною, яка з цікавістю спостерігала за подіями, що розгорталися на її очах. Коли я опинилась на вулиці, Марія несподівано торкнулася пальцями до моєї щоки, заправляючи за вухо порядку волосся і, обхопивши ними шию, притягнула до себе для поцілунку. Вона вклала в нього так багато жагучої пристрасті, що піді мною закружляла земля. Коли її язик увірвався в мій відкритий у подиві рот, я ледве змогла встояти на ногах. Відчуваючи мій напів непритомний стан, ця шалена красунечка обійняла мене вільною рукою, поєднуючи наші тіла.

Вулик з бджалами, що утворився в моїй голові, гудів настільки гучно, що я заледве розчула рик двигуна байка, який промчав повз нас. Як тільки він зник за поворотом, Марія відступила назад так само несподівано швидко, як до цього атакувала мене. Я по інерції потягнулася до неї за ще одним поцілунком, але на мене чекав облом.

— Не варто мені дякувати, — впираючись долонями в мої плечі, з посмішкою відказала вона, провівши язиком по вустам. — Поцілувавши тебе, я одночасно вирішила обидві проблеми: твою і свою. Тебе більше не потурбує твоя колишня пасія і я нарешті зможу поїхати додому.

— І все ж я тобі віддячу. — Обхопивши руками її струнку талію, тепер вже я притягнула її до себе, шепочучи в такі солодкі вуста. — Не люблю залишатися в боргу.

— Ти не посмі…  

Я закрила їй рота поцілунком, згоряючи від бажання знову відчути під своїми тремтячими пальцями оксамитову м'якість смаглявої шкіри, медовий смак вуст, сплести язики у шаленому танці. І мені було байдуже, що нас хтось може побачити із вікна чи якісь випадкові перехожі. Цілуючи Марію, я насолоджувалася її невпевненим опором, її кігтиками, які спершу вп'ялися в мої плечі щоб невдовзі перебратися до шиї і чесати на загривку коротке волося. Від цих дій я мало не муркотіла від задоволення. Але мені цього було замало. З кожною секундою я розпалялася дедалі більше. Потягнувши красунечку за собою, я намацала рукою дверцята і, зачинивши їх, притиснула її до автівки. Вона ахнула, коли моє стегно протислося між її ніг. Зубки вкусили за нижню губу, наказуючи мене за нахабство. Посміхаючись, я трохи збавила темп і продовжила її цілувати. Мої жадібні руки гладили її по спині, попереку, спускаючись все нижче і нижче. Набравшись сміливості, пальці прокралися під її легеньку сукенку і стиснули пружні сідниці. Коли Марія розірвала поцілунок мої губи перейшли на її шию, лишаючи на шкірі вологі сліди.

— Господи, Боже-е. Я шаленію від тебе. Ти просто неймовірна... — Валєра повністю захопив керування моїм мозком, змушуючи говорити всі ці дурниці. Сама би я ніколи не вимовила це в голос. Мені забракло б духу. — Давай піднімемося до мене. Будь ласка. Я так тебе хочу...

Замість відповіді Марія прокралася однією рукою під мою майку, збуджуюче шкрябаючи живота. Прикусивши шкіру на її шиї, я відчула як кігтики вп'ялися в мій загривок.

— Не став на мені свої кляті мітки! — обурилася вона.

Медово-тягучий голос красунечки був одночасно погрозливим і ласкавим, що не могло не тішити.

— Я зроблю все, що захочеш, — прошепотіла їй на вухо, кажучи чисту правду.

Двері в сусідньому під'їзді почали зі скрипом відчинятися, сповіщаючи нас про появу небажаних свідків. Марія плавно вислизнула з моїх рук, засапано хапаючи ротом повітря. Її груди важко здіймалися, привертаючи до себе увагу. Більше не відчуваючи тепла її тіла, мені раптово стало холодно, через це нестерпно хотілося якнайшвидше її обійняти. Не маючи сил відвести від неї очей, я на автоматі відповіла на вітання сусіда кивком голови, навіть не глянувши у його бік.

Яскраве світло фар його мерседеса засліпило мені очі і я на якусь мить втратила пильність. Скориставшись цим, Марія прошмигнула в спорткар, вигукуючи із вікна:

— Якщо захочеш знову мене побачити, то знайдеш мій номер телефону!

Гаркнувши двигуном, вона залишила мене ковтати пил з-під коліс. Все сталося настільки швидко, що я не встигла щось сказати і, тим паче, якось відреагувати аби її зупинити.

«Ну, ти й лошара!» — сварливим голосом прогундосив Валєра, повертаючись до клітки.

«Стули пельку!» — пирхнула я у відповідь, дістаючи з кишені ключі від квартири.