3.08.2024: Зустріч з таємничою людиною у літню ніч
Це була одна з тих ночей, коли молодь розважається до самого сходу сонця. Від гучності музики закладає вуха. Навколо напівп'яні, або ж і п'яні, тіла, що танцювали навколо. Проте всім весело й не хочеться, щоб ця ніч закінчувалася. Та й молодь не думає про таке. В цю мить вони є тільки тут і зараз. І всього іншого не існує. Світанок? Буде, але не зараз, а колись там через стільки-то годин. Зараз є тільки насолода та розваги. Тупіт ніг по землі під драм-н-бейс. Піт, що стікає тілом. Усмішки на обличчях.
Та світанок все одно невпинно наближається. Хтось й досі продовжує викрутаси тілами на танцмайданчику, не бажаючи помічати, що вже все підходить до кінця. Хтось вже поїхав додому. Когось так зморило, що повирубалися просто на лавочках, або ж і самій землі, яка усталена зеленою травичкою.
Вона сиділа біля озера. Невеличкого такого, саморобного. Проте навколо вже добряче заросло очеретом. Недалечко верба похилила своє гілля до води. Наче хотіла пустити кола поверхнею. Як раз почав спускатися ранковий туман. Вологий, прохолодний. Дівчина ледь тремтіла від нього. Проте навіть не подумала вдягти куртку, що лежала поряд.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!