Клуб Анонімних Авторів

Раніше я сприймала листи для себе майбутньої як якісь настанови, як список бажань чи цілей. Щось по типу правильно записаних мрій, щоб вони здійснилися. І раніше в них я бажала собі матеріальних, можливо краще сказати, видимих проявів успіху. Тоді я вважала, що маючи то все я буду щаслива. І не думала про свій внутрішній стан. Хоча ні, думала. Але радше з позиції, що я маючи то все точно буду щасливою, радісною і тд і тп.

Та цього разу я не хочу давати настанов чи цілей, сподіватись на щось, очікувати. Я тільки хочу, щоб ти там у майбутньому вибирала те, що тобі потрібно. От так просто. Бо ж можливо зараз тобі варто посумувати, пережити якесь горе, а тут я зі своїми "радій, ти ж вже у майбутньому". Тому просто хочу, щоб ти робила те, що тобі найбільш потрібно. Схоже на мудрість віків. Можливо так і є.

А ще я хочу тобі подякувати. За твої минулі рішення. Їх було безліч та завдяки їм я така, якою є зараз. І завдяки ним я прийму найкращі рішення, щоб стати тобою. А приймати рішення ти добре навчилась. Це вже перевірено не раз. Це тепер твоя навичка.

Хочу побажати тобі й надалі слухати себе, свою інтуїцію. Я вірю в себе і в тебе. Можу тільки сподіватися, що ти цієї віри не втратила, а тільки підсилила. Бо ж хто, як не ти буде вірити у тебе?

Проте в дечому я впевнена: ти точно будеш у себе на першому місці.