Клуб Анонімних Авторів

Скільки він себе пам'ятав — він писав. Здається, що писати Артур навчився раніше, ніж читати. Це важко пояснити. Навіть його батьки казали весь час про нього, що він народився вже з маркером у руках.

Спочатку він описував те, що бачив навколо. Потім писав про альтернативний розвиток ситуацій, в яких побував. А в школі йому відкрили цілий світ з можливостей того, що можна писати.

Найбільше Артура захоплювала можливість створювати альтернативні світи. Він відчував себе майже Богом, коли вигадував чергову ідею для книги десь в нереальній галактиці.

Вже в 10 класі він видав свою першу збірку за допомогою шкільної друкарні. Попит на неї був великий. Саме тоді ним зацікавилися різні видавництва і почали пропонувати співпрацю.

Питання про освіту не стояло. Всі навколо і він сам розуміли, що він буде вивчати літературу та письменницьку справу. Саме там, у коледжі, він познайомився зі своїм першим коханням.

Вона була схожа на героїнь його фантастичних розповідей. Струнка, висока, з довгим русявим волосся, а очі наче світилися блакиттю.

Артур з тих чоловіків, які завжди досягають своєї мети. Ні, він не був ловеласом і не втратив голову від такої ранньої слави. Та їх роман, на жаль, довго не тривав.

Одного дня, вона пішла від нього. Після того у нього нікого не було. Точніше були, але були тимчасово. Вони не викликали в письменника стільки захоплення, як вона, як Аріадна.

Пройшло багато років. Його книжки можна було купити в усіх куточках світу. Його твори перекладалися більше ніж на 20 мов. Артур став вартим заздрості нареченим.

Та це тільки погіршило ситуацію із жінками. Тепер йому доводилося ховатися від них, бо кожна зустрічна хотіла одружитися з ним. А в його серці й досі жила Аріадна.

Через стільки років він її пам'ятав і не розумів, чому вона пішла. Цього разу це нерозуміння змусило його піти шукати відповідь, що ж сталося між ними.

Вистачило однієї консультації психологині. Його помічник спеціально знайшов ту, яка не знала хто такий Артур. Було важко, але не неможливо.

Після консультації він вийшов спантеличений. Його життя в інших світах закривало все, що відбувалося у його житті. Він кохав Аріадну і думав, що вона це знає. Але виявилося, що він ні разу про це їй не сказав.

Після консультації він довго гуляв у парку, розмірковуючи, що робити далі. А потім зрозумів, що має робити те, що виходить у нього найкраще.

Він прийшов додому взяв синій маркер і блокнот із жовтими аркушами, схожі на ті, яким користувався в коледжі, та почав писати.

Слово за словом на жовтих аркушах лягали слова зізнання в коханні тій, яку він не бачив вже 20 років. Він навіть не знав де вона і що з нею.