Збірка коротких фантастичних розповідей

Яна вийшла з хмарочосу із жахливим тривожним відчуттям непотрібності цьому величезному світу, який прекрасно функціонує і без неї з її чудернацькими винаходами. В руках дівчина й досі затискала свій фотоапарат з безглуздим дизайном, як висловилась одна з членів комісії.

Вона ступила кілька кроків й досі намагаючись переварити все те, що сталось. Яна просиділа у черзі 6 годин, щоб всього на 5 хвилин увійти до кабінету комісії та почути їхню критику ще до того, як вона встигла й словом обмовитись про свій винахід.

- У вас немає навіть освіти інженера, не говорячи вже про щось більше. То чому ви вирішили, що ваш складений нашвидкуруч фотоапарат із деталей, які ви знайшли на смітнику, зможуть зацікавити нашу високотехнологічну компанію? - грізно запитала якась жінка.

- Це лише прототип… Тут закладена технологія, яка вирішить важливу проблему сучасності… - говорила Яна, заїкаючись.

- Як ви можете таке казати без базових знань! Вона просто витрачає наш час. У нас залишилось всього 2 години, щоб вислухати ще 56 претендентів, серед яких є справжні розробники, - злісно закричала брюнетка з каре в суворому діловому костюмі та вказала Яні на двері.

Дівчина відчувала, що не може протистояти такому грубому відношенню, тому поспішила вийти за двері так і словом не обмовившись про те, чому їм варто розглянути її розробку.

Легенький звук сповіщення привів Яну до реальності. Вона глянула на свій зап’ясток і побачила на тонкому шарі полімеру повідомлення, що їй назначили зміну на заводі через 13 годин. Яна лише опустила погляд та попрямувала до банку.

Яна не встигла знайти менеджера, який їй потрібен був, як всі електронні пристрої вимкнулись і у приміщення увірвалась озброєна банда. Вони наказали всім лягти обличчями в підлогу та не заважати їм. Один із них швидко підійшов до головного комп’ютера, який не працював нормально, підключився та швидко почав перекачувати дані.

В цей момент Яна відчула внутрішній приплив сил та зрозуміла, що це її шанс, адже її винахід справляється саме з такими проблемами. Головне все зробити так, щоб її не помітили та не вбили грабіжники.

Яна уважно поглянула на те, що робить кожен із грабіжників. Один захоплено працював із головним комп’ютером, один вдивлявся у вихід на вулицю, ще один спостерігав за заручниками, а найголовніший попрямував у внутрішню частину банку. Дівчина обережно витягнула свій фотоапарат, поставила на край лавки та увімкнула запис. Ніхто із грабіжників не звернув особливої уваги.

Минуло трохи більше 5 хвилин, як чоловік біля головного комп’ютера різко зіскочив зі стільця та наказав всім забиратись. Грабіжники без вагань побігли вглиб банку та зникли там. Невдовзі команда поліцейських вивчала всю обстановку та допитувала свідків.

- Все було як завжди: вони пошкодили електроніку сильним електромагнітним випромінюванням, а потім скористались вразливістю системи та переслали значну суму на інші рахунки, - говорив один із поліцейських іншому, коли до нього підійшла Яна.

- Вибачте, проте це вас зацікавить, - сказала вона тихим голосом.

- Ви знаєте щось важливе? - запитав поліцейський находу.

- Ні, але я все записала.

- Яким чином? Вся електроніка вимкнулась. Чи у вас є пристрій з майбутнього, де цю проблему вирішили? - сказав поліцейський із деякою насмішкою.

Яні не сподобався його тон і вона відчула внутрішнє обурення, що вже вдруге за день її не сприймають серйозно та не дають висловити свою думку.

- Я розробила фотоапарат так, щоб він був невразливим, тому мені вдалось все записати, - сказала Яна.

- Ви? Це якась розробка цих новомодних компаній? Ви працюєте на якусь із них?

- Ні, я працюю на сміттєпереробному заводі, я розробляла його у вільний час, - відповіла Яна і побачила скептичний погляд поліціанта.

- Це звучить занадто фантастично, або так, що ви просто намагаєтесь привернути до себе уваги, - сказав чоловік і поспішив втекти від цієї дівчини.

- Може ви спершу глянете, а потім будете робити висновки? Вам потрібен запис того, як вони діють? Які програмні коди застосовують? На які рахунки перевели? - суворо запитала Яна та сама здивувалась звідки у неї взявся цей тон.

Детектив лише розвернувся та злегка кивнув, а Яна відчула, що це її шанс, який вона так хотіла.