Щось не так
Наступного ранку вся команда зібралася під дубом. Сонце тільки-но зійшло, і його промені м’яко пробивалися крізь густе листя, відкидаючи мерехтливі тіні на землю. Під ногами шелестіло опале листя, а в повітрі витав аромат свіжої роси та квітів.
Максим стояв посередині, тримаючи в руках блокнот із записами. Його обличчя було серйозним, а очі — зосередженими.
— Я помітив щось дивне, — почав він. — Учора, проходячи повз двір баби Марії, я побачив Галю. Вона стояла біля паркану, опустивши голову. Але раптом різко підняла її і подивилася в бік старого млина. Вона виглядала наляканою.
Соломія нахилилася вперед, зацікавлено дивлячись на Максима.
— Якщо Галя справді щось бачила, треба дізнатися, що саме, — сказала вона.
— І чому це її так налякало, — додав Тимко, стискаючи в руках гілочку.
Іван зітхнув, притулившись спиною до стовбура дуба.
— Тобто ви хочете сказати, що після всього, що сталося… у нас знову починається розслідування?!
— Виходить, що так, — відповів Максим, злегка посміхаючись.
Іван тяжко прихилився до стовбура.
— Я не встиг відпочити навіть два дні!
Тимко підняв палець, ніби щось згадав.
— А тепер подумай: якщо Галя бачила щось страшне і боїться млина, то що це може означати?
Іван затнувся, задумливо дивлячись у далечінь.
— Ви думаєте, що там когось… вбили?!
Максим похитав головою.
— Якби там сталося щось таке, ми б уже дізналися.
Соломія обережно сказала:
— Але щось там сталося.
Усі замислилися, поглядаючи один на одного.
— У нас є один варіант, — нарешті сказав Максим, піднімаючи голову.
— Який? — запитали всі разом.
— Ми йдемо до млина.
Іван засмутився ще більше, опустивши плечі.
— Ну звісно, що ми йдемо туди. Чому б і ні.
Максим усміхнувся, поклавши руку Іванові на плече.
— Можеш залишитися тут.
— Ага, і щоб потім ви сказали, що я боягуз? Ні, дякую, — відповів Іван, встаючи.
У цей момент Бублик, який весь час лежав поруч, підняв голову і уважно подивився на дітей. Його очі блищали на сонці, а хвіст повільно рухався з боку в бік.
— Навіть Бублик згоден, — зауважив Тимко, посміхаючись.
— Тоді вирушаємо, — сказав Максим, і вся команда піднялася зі своїх місць, готова до нових пригод.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!