Ржах-2025

1

Ярослав стояв біля труни. В голові роїлися суцільні нісенітниці, від яких ставало соромно. Як сумно, приміром, що небіжчицям не миють волосся. Певен, їх би це засмутило. Його сестра, наприклад, завжди миє своє раз на три дні, а тьотя Лера лежить зараз з брудним. Мабуть, померла від серцевого нападу раніше, ніж встигла навести марафет і тепер от така прикрість з нею. Стільки гостей, а волосся блищить, наче засмальцьоване. І стрілки на віях такі, яких вона ніколи не малювала, помада надто яскрава. Як сказала б його сестра — «шалавська». Чи там у морзі студенти-неформали підробляють?

Тітка Лера, мати колишнього одногрупника Сашка, була чудовою. Завжди з гумором, посмішкою, тонкою цигаркою у роті та з дещо надмірною гостинністю. Іноді доводилося силою пхати до рота її булки та пиріжки за новим рецептом, адже відсутність у Сашкових друзів голоду її ніколи не зупиняла.

Якось Ярослав спеціально пішов у гості не ївши, передбачаючи звичний сценарій. Але тоді, як на гріх, тьотя Лера винесла кружку домашнього вина без закуски, і відмови, звісно, не приймала. Довелося ночувати у Сашковій кімнаті та кілька разів обійняти їхній унітаз.

Зараз її син стояв мовчазний, похнюплений та навряд думав про такі ж непотребства як макіяж, зачіска, булки та вино. Ярику було соромно за свої думки та шкода обох. Ще й вітер сумно гудів у трубах, неначе грав на сопілці.

2

Серйозно кажу. Лише комунальні, — запевнив Сашко, — Тільки ж дивися, меблі старі та і ремонту ми давно не робили. Взагалі все там як було раніше. Нічого навіть не викидали.

Та й пес з ним, ти ж знаєш, мені житло зараз по заріз потрібно. А з грошима біда… Дякую, друже. — Зрадів Ярослав та подумки вже переїжджав в порожню хату покійної.

Що тут щось якось не цей во, Ярик здогадавсь одразу. Вночі у квартирі чулися човгання, шурхіт, бурмотіння, вдень сам собою вмикався кран у ванній, ввечері часто блимало світло. Він міг заприсягнутися, що чув навіть аромат домашньої випічки та цигарок зранку. Сумнівів Ярослав не мав, привид чи як там його, тьоті Лери залишається тут. А і біс з ним. Його та сутність не чіпає, та й житло майже задарма спробуй ще десь відшукай.

Так і жив. Іноді сп’яну навіть намагався заговорити з потойбічною хазяйкою вголос. Питав, як вона почувається, як їй «там» взагалі, чи треба духам ходити в туалет, їсти, спати, таке інше. А тоді згадував засалені блискучі локони та стрілки а-ля 1980-ті, замовкав та лягав спати, так і не дочекавшись ані відповідей, ані вина з булками.

3

Укс прибув на Землю вперше, але одразу з надважливою місією спецагента. Об’єкт треба відібрати згідно з настановами й, головне, зразки видобути особливо огидним способом. Але, як пояснили в Центральному Управлінні, Центрупі, це суттєво прискорить видачу дозволу на створення власної родини, не очікуючи 124 стандартних роки після повноліття.

Зціпивши ікла й поморщивши гофрований смарагдовий ніс, Укс погодився. Хоча й сильно нервував, поки збирався в путь, щоразу псуючи повітря. На Землі, до речі, це звалося метеоризмом. Космічність слова наштовхнула Укса на думку, що пращури з Хрумбрії-7, видно, давно відвідують Землю й принесли немало просвітління та досвіду тим створінням, людям. Як ось, наприклад, венеричні хвороби, техніку «Сатурн», жувальну гумку Orbit. Треба обов’язково дослідити їхні винаходи з нормальними назвами.

Образ людської самки сам по собі здавався потворним. Волохата маківка, дві брили неподобства попереду, дрібний ніс, бліда шкіра, але й те ще пів біди. Треба носити одяг та взуття. Це для Укса стало справжнім випробовуванням. Але місія вимагала. Надвечір у барі з назвою «Пульсар» (ну, звісно), Укс в образі ефектної білявки обирав донора.

4

Ярик не поспішав сьогодні додому. Проблеми на роботі та ті лячні звуки присутності тьоті Лери, що дедалі частіше порушували його спокій, зробили своє — вечір цієї п’ятниці він проводив у барі. Приятелі давно розійшлися по домівках, а Ярик замовляв ще, і ще. Саме тоді до нього й підійшла надзвичайної вроди білявка.

Добрий вечір, красунчику, я присяду? — зашелестів приємний дівочий голос.

Роззявивши рота, Ярик спробував навести різкість, яку втрачав з кожним новим келихом пива. Навіть у такому стані відзначив для себе яскраву зовнішність співбесідниці та одразу пожалкував про зайві 2-3 бокали, видудлені сьогодні.

Як на гріх, поряд з ними засмерділо. Та курво, невже ж він зовсім вже себе не контролює? Щиро сподіваючись, що йому лише здалося та, на всяк випадок, швиденько махнувши руками, Ярик жестом запросив дівчину присісти.

Яяяярослав, — крізь підступну гикавку представився хлоп.

Уксана, — почулося у відповідь.

Як?

Оксана, — посміхнулося обличчя модельної зовнішності.

Після келиха місцевого напою Укс почувався дивно. Це не було схоже на його улюблений рожевий хрумбріяк, але саме відчуття сподобалося. Він наче заспокоїв підступну нервозність та зміг контролювати свої метеоризматичні викиди. Це неабияк допоможе місії.

Для Ярика цей келих пива став зовсім зайвим. В очах пливло, язик, замість ніжних слів-компліментів, видавав в сторону білявки щось на кшталт голубиного воркування.

Уррр. Урррр!.. — воркував Ярик.

Чутливий бармен «Пульсара» запропонував йому каву за рахунок закладу, на що Уксана мовчки посміхнулася. Кава? А це ще що? Коли Ярослав випив мутний коричневий розчин, мова до нього таки повернулася. Гммм.

Оксанко, кицю, їдемо до мене? — майже притомним голосом прошепотів Ярослав, змовницьки притиснувшись до її вуха, щойно допив каву.

Звісно, — коротко прошепотів Укс у спідниці, задоволений тим, що все складається якнайкраще. Отже, вже завтра він зможе вирушити додому з цінними зразками. У Центрупі будуть задоволені. Молодий землянин під два метри зросту спортивної статури зможе забезпечити відмінним біоматеріалом.

Поки таксі мчало порожніми нічними вулицями, Укс розмірковував над нелегкою долею агента-хрумбріянця. Здатність фліптонитись, змінювати стать, завжди була зручною перевагою, коли шукаєш собі партнера. Але тут, на Землі, перспектива займатися сексом в цілому викликала огиду.

Як вчили на курсах підготовки, людиська не використовували для цього ані гофрованих носів, ані вушних раковин. Цим ненормальним треба вставляти пеніси у піхви, і саме у вагіну Уксу доведеться приймати зразки. Проте вони надзвичайно важливі для хрумбріянців, тож геть сумніви та огиду. На їх основі створять новітні вакцини. Отже, моторошному сексу бути.

5

За допомогою Оксани, Ярик легко ввалився до квартири та увімкнув світло. Хрущовка зустріла байдужістю та незвичною тишею. Добре протверезілий дорогою, у радісному передчутті незапланованих сексуальних розваг з красунею, здоровань посміхнувся.

Вип’ємо трохи? — запропонував він.

О, ні! — здригнулася Оксана та схаменувшись млосно подивилася в сторону спальні із ліжком. Скоріше б з цим покінчити.

Опинившись у спальні, обидва скинули одежу та закружили у дивному вальсі прелюдій. Моцний нетверезий хлоп та шкіряна вітрина, за якою ховається ікластий смарагдовий прибулець.

Коли Оксана осідлала жертву й вже була готова прийняти у себе зразки, позаду почулося важке човгання та різкий запах цигарок... Тьотя Лера мала кепський вигляд. З-під непристойно оголених вилиць визирали поплямовані кістки. Непропорційно сплюснутий череп випорскував зеленувато-жовте желе, що повільно стікало й крапало прямо на зморщену, порепану шкіру грудної клітки. Коричневі зуби, що виднілися за залишками тонких губ, міцно тримали цигарку. Саме завдяки тютюну в кімнаті ще можна було дихати хоча б ароматною отрутою, а не важким смородом розкладання.

Що ж ти, Ярику, в дім тварину привів? — прохрипіло те, що колись було тьотею Лерою, — не чекала від тебе.

Піструн Ярослава враз скукожився, в яєчках занило, спиною поповзли мурахи, а серце чимдуж відбивалося у скронях. Замість вродливої білявки прямо над ним височіла тінь зеленої істоти з величезними іклами, що розпускала навкруги смердячий сивий туман.

Від жаху та нестерпного смороду у голові паморочилось. Ярик спішно переводив погляд від потвори у дверях на зелену почвару згори та навпаки. А тоді почалась битва.

Залишки тьоті Лери несамовито кинулися на зелену гору з Хрумбрії-7, на якій теліпалися залишки мереживної білизни. Укс пропустив болючий удар в шию, проте на підлогу з гуркотом впало дві фаланги з правиці тьоті Лери.

Ярослав знепритомнів та гучно скотився майже під ліжко. Центруп не готував Укса до такого сценарію. І хоча він був у рази більший за кістлявий смердонабір мертвої землянки, ефект несподіванки спрацював не на його користь. Істота лаялася та кидалася на нього, боляче хапаючи за надто чутливий гофрований ніс.

Купа біом’яса всіх кольорів райдуги звивалася на ліжку, змотуючись за допомогою простирадла в тугий клубок. Ошмаття рваної шкіри, зелена кров, гнила плоть та гній змішалися немов фарби на химерній палітрі.

Волання, скрипи, чавкання за хвильку стали тихішими та повільнішими. Насамкінець ліжко вкрила незрозуміла маса, цівки якої повільно стікали на оголене тіло Ярослава, що кумедно розпласталося на підлозі, розкинувши волохаті ноги.

6

Ярослав прокинувся від нестерпного головного болю у багнюці. В туалеті його знудило. Обіймаючи унітаз та згадуючи жахи, які він бачив сьогодні уві сні після неймовірної кількості пива у «Пульсарі», його вивертало сильніше. Коли нарешті вдалося доповзти назад до спальні, Ярик зауважив, що серед дикого гармидеру, що панував тут, білизна сяяла чистотою та розпускала приємний квітковий аромат. Наче щойно випрана. Знесилений, він міцно заснув та проспав до самого вечора.

У коридорі заблимало світло. З кухні донесло аромат здобних булочок з корицею та цигарок. Центруп в далекому космосі спішно готував спеціальну місію. Найкращі агенти проходили додатковий вишкіл. Земля — цінний біоматеріал, а ще — недооцінена небезпека.