Життя Каменя

Усе починалося як класичний готичний роман — з похмурої пристрасті, що обпалює душі й змушує серця битися в унісон із темрявою. Вони кохали одне одного відчайдушно, до знемоги, до межі, за якою починається божевілля. Але справжнє кохання потребує жертв. Особливо якщо це кохання до диявола, що ховається не в підземних чистилищах, а в крижаних очах жінки, яка щоранку подавала до завтраку чашку кави.

П'ять довгих років він жив у пастці, яку не помічав. Щодня, сам того не відаючи, він приймав таємні таблетки — гіркі крупиці чужого отруту, розчинені в турботі. Жінка, яку він обожнював, роками методично руйнувала його зсередини.

Спочатку зникла колишня енергія, поступившись місцем важкій, свинцевій втомі. Потім тіло почало зраджувати його: м'язи скував невидимий панцир, у руках з'явився ледь помітний тремор, а життєва сила й вогонь гасли під впливом чужих нейролептиків, призначених зовсім для іншої хвороби — для її власних демонів. Вона лікувала його від усього, чого він не мав, повільно перетворюючи чоловіка на безвольну тінь, на маріонетку в кривавому театрі однієї акторки. Його внутрішній світ згасав, поступово перетворюючись на мертву пустелю, де не залишалося ані пристрасті, ані пам'яті про те, ким він був колись.

Організм не витримав цієї мовчазної війни. Смерть прийшла тихо, загорнувшись у саван із лікарняних діагнозів і незрозумілих симптомів, які так і залишилися таємницею для лікарів.

Похорон був стриманим, похмурим і довершеним, як і все, до чого вона торкалася.

Вона стояла біля чорної труни — струнка, незламна, у вишуканій жалобній суконьці, що підкреслювала її хижу краплинну елегантність. Жодна жива душа не помітила б фальші в її постаті. На блідих щоках тремтіли сльози — чисті, кришталеві, майже святі. Вона схилилася над холодним, знерухомленим обличчям свого коханого, ніжно торкнулася губами його застиглого чола і прошепотіла у саму темряву вічності:

— Я тебе кохала...

І це була страшна правда. Вона справді кохала його. Просто диявол у цій історії носив її обличчя, а любов вимірював дозами смертельної отрути, випитої до дна.