Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Поезія (4244)

Віниця війна.

Ти мене чуєш Сучий сину.

Ти зранку знов убив людину.

Убив людину не одну

Приніс в мій дім страшну війну.

Коли тихенько люди спали.

Ви в нас колібрами стріляли

Стріляли в сплячих жіночок

У їх синочків і дочок.

Спаливши вщент мою країну

Я ж кажу тобі Сучий сину.

За кожну жінку і дитинку

За кожний крик і сліз краплинку.

За кожну знівечену душу

Я уповісти тобі мушу.

Ми не пробачимо тобі

За біль і сльози в цій війні.

А як настане час розплати

Ти Сука вспомниш, вспомнеш кате.

Як ти хотів мене вбивати.

Стріляючи в мою Країну

Мою Квітучу Україну.

© Андрій Абрамов ( Onra Onra )

...

Onra

СУЗІР'Я

Ми розсипані пилом сузір'я,

Ми волошки на полі безкраїм.

Одинокі ми в цьому світі,

Що жорстокий, без жодних правил.

Де любов піддається питанню,

На яке відповісти не в змозі,

І ці всі німі намагання -

Як хробак, що повзе по дорозі.

Віднайти в собі сили, наснагу,

І здолати самого себе.

Посадити квіти біля порогу,

Там моя душа проросте.

Не топчи її чуєш, не треба!

Вона й так ледве жива.

Адже всі свої сили й старання -

Присвятила тобі, до кінця.

...

Морган Рей

Ми - не майбутнє

Ми не майбутнє. Ми є сучасність.

Нещасні люди. Майстри міграцій.

Ми не майбутнє, та ваша доля!

Ви вже готові безкрайнє поле

Залити кров'ю, князі невдачі?

Війна руйнує. Вітчизна - плаче.

Ми не кати й не в жазі руїни.

Нас турбує те, що країна гине.

Ми любим, чесно, свої кордони:

Наш дім - Вкраїна, та ми не в ньому:

Всі розлетілись, як птахи вранці.

В чужих родинах шукаєм праці.

Вас не турбує, що ми не в змозі

Ходить степами в своїй дорозі?

Вас не лякає, що мандри наші

В Канаду й Польщу занадто часті?

Ну що ж. Ваш вибір. Тепер смакуйте.

Прошу! Ви молодь хоча б врятуйте.

Втримайте поруч. В своїй державі,

Щоб розчинились пани криваві.

Моя сорочка ще білосніжна,

Любов до місць цих - тендітна, ніжна.

Чому повинні лишати волю?

Люблю країну. Люблю...

До болю...

...

Валерія Голєва

Бузувір

Якось з вечора до рання

Мав сердешне сподівання.

Тихо в ліжечку заспати.

В вісні віршики складати.

Хочеш вір, або не вір,

Сниться мені Бузувір.

Щось стоїть страшне, кудлате

Біля дверей, коло хати.

Тихо у вікно шкребоче,

Каже: ,,дуже в гості хочу''.

Але сам зайти не може,

Бо святий мій сон стороже.

Каже: ,, хочу мати віру.

Тяжко жити Бузувіру.

Бути хижим та зубатим,

Косолапим, волохатим.

А ще хочу друзів мати,

Тяжко в самоті страждати.

Грати в шахи та футбола,

Здавня мрію забить гола.

Маю в друзях мишенятко,

Доброзичливе звірятко.

Буде теж в футбола грати,

У воротях чатувати.

Тож друзяко прокидайся

Грать в м'яча мерщій збирайся''.

Бува часом дурне сниться.

Краще б снилась молодиця!))

© Андрій Абрамов ( Onra Onra )

...

Onra

Людина - птиця фенікс

Прагнучи до своєї мрії,

Люди готові йти до кінця,

Заради перемоги,

Навіть у відкрите небо полетіти.

Вони перемагають свій страх,

Крізь демонів попіл проходять,

І як фенікс воскресають,

Готовими до нових битв.

Це закон життя, який ніколи не зміниться,

Ми йдемо вперед, незважаючи на перешкоди,

Долаємо складність та проходимо крізь вогонь,

Щоб здійснити мрію, в яку віримо серцем.

...

Айлін Руж

Запоріжжя, місто відвідане часом

Запоріжжя, місто відвідане часом,

Де знаходить здавна заслужену славу Січ,

І ріка Дніпро широкий мов твій ланцюг,

Що обіймає місто з водної небезпеки.

Тут кожен куток має свою історію,

І кожна вулиця ніби на сторінці книги,

Тут мікрорайони та старі квартали,

Від тебе навіть час не може втечи.

Запоріжжя, місто на дніпровській землі,

Що зберігає культуру, традиції і душу,

Тут відчуваєш кожної людини долю,

І твої вулиці ведуть на шлях до успіху.

Хай завжди лунає пісня твоїх козаків,

І міцний дух нашої молоді у тебе є,

Запоріжжя, ти для нас найкраще місто,

І завжди залишаєшся в нашій душі.

...

Божен Воля

Ой, Україно моя, моя!

(Verse 1)

Над зеленими полями, над гірськими вершинами,

Степами й лісами розпростерта Україна.

Калиновим цвітом повита, солов'їним співом звучить,

Серця зігріває, людей звеселяє.

(Chorus)

Ой, Україно моя, моя,

Країно рідна, ненько моя!

Серце співає, душа лине,

Ой, Україно моя, моя!

(Verse 2)

Карпати й Поділля, Дніпро й Донбас,

Хлібом, сіллю Україна збагачує нас.

В кожному куточку є край красивий,

І нічого не порушить нашого спокою.

(Chorus)

Ой, Україно моя, моя,

Країно рідна, ненько моя!

Серце співає, душа лине,

Ой, Україно моя, моя!

(Bridge)

І хочуть нас відірвати від коренів наших,

Та наша воля сильніша за все на світі.

Нам не зупинити зросту, не зупинити плину,

Бо Україна з нами, з нами на віки-віки.

(Chorus)

Ой, Україно моя, моя,

Країно рідна, ненько моя!

Серце співає, душа лине,

Ой, Україно моя, моя!

...

Божен Воля

Споріднені Душі

Тож хто боронить , Вір - не вір.

Сучасні люди хижий звір.

Навіть у звірі , часом мушу

Побачить гарну чисту душу.

Цінні щі здобуття в душі

Коли по лезу на межі

Не кожен пес собачої породи.

Є люди з серцем, та не мають вроди.

На серцю видно лиш рубці

То вже не люди, то метці.

Колись зустріну, наче мушу.

Свою споріднену душу.

©Абрамов Андрій ( Onra Onra )

https://youtube.com/shorts/h1VIHzWwUgI?feature=share

...

Onra

Останні дні листопаду

Недокурена сигарета тліє в твоїх руках.

Запеленані, мов немовлята, у темряві всі міста.

Двори, вулиці і квартали — знеструмлене полотно.

Дівчинко, докури сигарету і викинь в відчинене настіж вікно.

Не впускай всередину останній осінній холод.

Всередині ж давно зима.

Не роби дисбалансу й не посилюй в собі дисонанс.

Бо тяжкі душевні хвороби на зиму — важкий баласт.

Легше вилікувати пневмонію.

Сигарета гірчить. Дим — наждак, що по горлу клубами.

Там, напевно, залишаться рани.

Та у кого із нас в цьому світі немає ран?

Останні дні листопада.

Вона не спить у своєму ліжку.

Її ліжко тепер — підвіконня, там вона курить, читає газету й тримає свічку.

Там переживає кожну безсонну нічку, аварійне відключення світла й закінчення сигарет.

Зорі на небі знають її секрет, але ліниво ховають очі у хмари.

Дівчинка не пише листа Миколаю, не вірить у диво, не чекає чарівного трамваю.

Зрештою в неї маленький список бажань: не захлинутись в своєму ж болоті.

Не утопитись в власних сльозах.

Їй би кохатись у книжках і бергамоті, але, будь ласка, не в чоловіках.

...

зачаровано розчарована

Ти та..

Ти та, що море одягла на голе тіло

Коли воно штормило, грало в долю

І шепотіло мантру- говорило

Чекаючи на ще вільнішу волю

Ти там, де у вогнях ховала цноту

І нею крила кожен козир мій

І плакала ховаючи скорботу

За скалками розбитих в друзки мрій

Ти будеш мати все, чого хотіла

І одяг з моря та думки із хмар

Ти тихо віддалялась й говорила

Повільно залишаючи мій храм.

...

Толіч

Ще одна сторінка нашої боротьби

__Ще одна сторінка нашої боротьби __

Кожен викривлює наші кордони на свою користь ,

А в нашій правді одна тільки болість .

В нашій правді тисячолітні бої ,

В нашій правді роки боротьби , роки війни із проклятим сусідом ...

Додаємо туди кожен день, тиждень, місяць

Додали сьогодні і рік ,

Додаємо нові дати триклятих боїв ,

Числа загиблих, пропавших, поранених на війні ...

Згадаємо весь той біль ,

Переживши який зараз ми інші ,

Хтось став сильнішим , тривожнішим ,

хтось більше любить своїх близьких...

Зі слізьми на очах -ми боремось

І наша боротьба велична й чесна

Саме час усвідомити себе -УКРАЇНЦЕМ

людиною з великим минулим та мирним майбутнім

Ми боремося за волю

Наші голоси будуть звучати

Будуть летіти

Їх понесуть птахи у небо сине ,

Небо тихе ,без ракет...

(24.02.23)

...

Валер'янка

Святковий час

Морозним подихом зими

Крокує новий рік по світу,

І стелить білі килими,

Чарує срібним блиском снігоцвіту.

В серця вселяє він любов,

Надію, віру у майбутнє,

Дарує людям знов і знов

Родинне свято незабутнє.

Приносить рік новий дива

Та затишок до кожної оселі.

Панує у повітрі дух Різдва,

І вогниками сяють каруселі.

В обійми огорнув усю планету

Найкращий і святковий час

І ніби пише чарівну сонету

Добра і благодаті всюди й повсякчас.

4.12.2021

...

Леньо Світлана

Озеро вогню

Якщо уявити куди ми потрапимо після смерті,

То я б хотіла горіти вічно в озері вогню.

Я б хотіла горіти в цьому озері де відверті

Фрази мої не мали б сенсу, й колоти ноги об стерню.

Та насправді після смерті було б добре подорожувати,

І гарячим променем лягати на очі щасливих людей,

Щоб навчитись радісно вдихати повітря, не страждати,

Задовольнятись від потоку приємних та світлих ідей.

А поки, я дивитимусь на сіре небо,

І як усі готуватиму собі сухе місце,

А кожна наступна халепа – ніщо,

Озеро вогню спалить мою сутність ницу.

_____

Марафон віршів присвячений до дня народження Курта Кобейна.

https://youtu.be/d4LdUQzCPPM

...

Citrus _S_M

Літій (3Li)

Хтось скаже, що в самотності смерть,

Але щастя в мені через край,

На годиннику до дев’ятої чверть,

І катану дістав самурай.

 

Я осколки прибрав біля шафи,

Ти стояла мов богиня Мара.

А з приходом неділі, сепуку

Обмірковував мій самурай.

 

Я самотність відчув крізь тканину,

Що вкривала його кістки,

У нещасного в голові поселились,

Сотні душ, що говорять самі.

 

Я відчув повноту і тривогу,

Я любов самурая розчув,

І подав йому ніжну катану,

Щоб єднання з богами відчув.

Марафон віршів присвячений до дня народження Курта Кобейна.

https://youtu.be/kgpSzdON2CE

...

Citrus _S_M

Мій шлях

Життя коротке я важаю, йдучі дорогою до раю.

Вже коли сильно утомлюся , в дорозі своїй зупинюся.

Підгострю всі я олівці , щоб малювати у душі.

Малюнки кращі у негоду , мальую сонячну погоду.

Хмаринки замість темних хмар, бо позитив є Божий дар.

І як би вітрюган не вив , картинку гарну я зробив.

Тож раджу всім я від душі , малюйте гарне у душі.

Життя коротке годі спати. Треба щось гарне малювати.)))

© Андрій Абрамов ( Onra Onra )

...

Onra

...

А ти вже не така страшна,

І вже тебе я не боюсь!

Навіщо ти прийшла, війна?

Тепер за кожен день борюсь!

Навіщо сльози розлила,

Полониш душі біллю,

З собою горе привела

І наші рани трусиш сіллю?

Ятриш ти спогади гіркі,

Від них холоне серце!

Прокльони сиплеш вкрай гіркі,

І смерті ллєш з свого відерця!

Війна, ти думала тебе злякаюсь?

Почну я голову схиляти?

Від бід життя я не ховаюсь,

Я біди звикла проганяти!

Ти так хотіла стати катом

Мого вкраїнського народу.

Та замість того з автоматом,

Єдині стали Захід з Сходом!

Ми проженем тебе з країни!

Ти не здолаєш нас ніколи!

Ще відбудуємо руїни,

Ще буде квітнуть наше поле!

І прапор наш замайорить,

Й благословіння зійде Боже!

Війні народ мій не скорить!

Тебе ми разом переможим!

...

Ольга Ворона

О-ладки)

Смажу сонце на пательні,

Зарум’янилось в олії,

Увібрало сили зерен,

Вітру мрії…

Світанкові теплі роси,

Веселкові барви літа,

Смажу сонце,

А в душі співа трембіта.

Виростає сонець гірка,

Тут як тут сметани банка,

Нині хай не буде гірко,

Гладко-гладко,

Дитинчата-горобчата

Вже чекають на добавку,

Ні, нема як сумувати,

Смажу вправно.

Із родзинками,

Ванільні, золотисті,

Сонця літа…

Повна чаша,

Хлібом-сіллю…

Щастям квітну.

...

Віва ЛаВіта
18+

Гарцюють блискавиці

Мій хлопче, я не з криці,

Гарцюють блискавиці,

Тобі я буду снитись,

Без жалю спалить жар –

У животі – жар-птиці,

Йди пити до криниці,

Зашерхло в горлі? Жриця

Уже взяла ножа,

Але навіщо жертви?

Мене ти хочеш зжерти,

Спокушують сідниці,

Уже зриває дах,

Я жінка, я – левиця,

Оголені ключиці,

А бюст – дияволиці,

Горить-палає пах.

Ти хочеш і боїшся,

Інтрига в кожнім дійстві,

Бери уміло, ніжно,

І грубо, як бажав.

І злийся, розчинися,

Удай, що розізлився,

і вщерть насолодися,

ввійди, немов кинжал!

...

Віва ЛаВіта

Привіт

Пухнаста ковдра й теплий свіжий чай...

Мене душею ніжно обіймай,

свої турботи всі розповідай

і не зникай, вже більше не зникай.

Молитвою наповню пустоту,

негоду та зневіру замету,

в довіру й милосердя огорну

і тихо, наче немовля засну.

Є з нами незбагненний наш Творець

і за терпіння приготовлений вінець

покори та смерення. І жде отець...

Це не кінець, це зовсім не кінець...

© Ірися Ластівка (грудень 2022 р.)

#thank_god_for_everything

...

Ірися ластівка

Без назви

Заграй мені, доле!

В вербову сопілку.

Не бажай мені горя,

Заграй хоч хвилинку!

Вдихни в цю дудку

Веселощі й співи,

Щастя, віри хоч грудку,

Тепла всі повіви.

Моїми пальцями

Заграй. Не бійся!

Ми будем блукальцями.

Де ж наше обійстя?

Ти граєш? Я не чую...

Радіо не вмикай тільки.

Ти знаєш, розпач відчую.

Не веди зі мною говірки.

...

Смілка Анна

Коли важко дихати взимку

Здається, що скоро вибухне всесвіт,

й усі галактики щезнуть.

Не буде ні зірок, ні планет, ні орбіт.

так дивно мороз малює пензлем

по вікнах, калюжах, спить на гіллі.

і душить своїм снігом, стискає,

вдихнути вільно не смій,

по трохи мороз убиває

й злу кацапню на війні.

Вмирайте рогаті й додому,

валіть в дирявих мішках,

гублячи руки і ноги,

чи вітром завіє ваш прах,

до рідного руського дому,

й ляже як пес під порогом,

бо всесвіт не буде готовий,

жертвувать всіма за ваш прах.

...

Citrus _S_M

Художник та мухомор

Яскравий красень мухомор

Стоїть у лісі тут і там!

Скажу йому – любов, амор –

Тебе нікому не віддам.

Я вправно омину пеньки,

Побачу шляпку за версту.

Гриби всі різні, будь-які –

Я ж вибираю красоту.

Його штовхатимуть щоразу,

А він стоїть на диво всім

І все сприймає без образи –

Господар, цар усіх лісів.

Неїстівний? Чи то важливо?

Дивлюся на червоний гриб.

Смаки в людей такі мінливі…

Кричу «Ау!»… ось вже й охрип…

З художником таке буває,

Хоч дивно, та такий я сам.

Червоний гриб мені киває…

Неїстівний? Але ж краса!

...

Сергій Кузнєцов

Несправжність

Ти знаєш, кажуть, що все не справжнє

Несправжня осінь, несправжнє листя,

Несправжні книги в старій книгарні,

Несправжні люди,

Несправжнє місто.

Ти чуєш, кажуть - ми теж несправжні,

Що ми примари, що нам не раді.

Гуртом зібравшись, такі відважні

Несправжній морок

Ганяють в хаті.

Ти бачиш, кажуть, що нас немає,

Що ми не люди, а жмут омани,

Кудись несемось, чогось шукаєм,

Не вмієм жити

Як всі нормальні.

Та й біс із ними, нехай торочать

А ми майнемо кудись край неба

Де справжні зорі і справжні ночі

Для них ми справжні.

А що ще треба?

2021

©slava_shtorm

...

Слава Шторм

Гай

Гай, вітер, дихання твоє.

О, мій чарівний вітер,

який ти ніжний, теплий,

легкий та неймовірно чарівний.

Який чудовий тихий Гай.

Тут лише ми з тобою.

Нас оточує лише трава,

квіти, дерева та птахи.

Вітер ти мене обіймаєш

своїми легкими руками,

вони такі, що й не відчуваю

їх зовсім на своїх плечах.

Тут ми з тобою немов

у тихому, спокійному

раю де так і хочеться

залишитись тут назавжди.

Так хочу бути тут з тобою

та нікуди не йти до тої

реальності, що оточує

мене у тому іншому світі.

НЕ хочу йти, бо там рутина.

Одне і теж кожен день

усе без змін й так завжди.

Та й самотність ходить

наступаючи на п'яти.

О, мій рідний тихий Гай.

Ти острів тиші, спокою,

тепла, гармонії оазис.

Ти мій рідний дух.

Так хочу бути тут з тобою

бо ти мій мовчазний

коханець, який приходить

до мене, що ночі у сні.

Гай, о рідний ти мій

порятунок ти, той хто

допомагає мені жити

в реальному житті.

5.11.22

...

Тетяна Фан

Мрія

Говорять мріяти не шкідливо

мріяти так важливо, адже щастя

дає нам сили, віру в краще.

В зміни, які можуть відбутись.

Мріяти зараз дуже важлива

те той потрібний човен, який

рухає нас та наше життя вперед.

Як ціль, яка стоїть перед нами.

Мрії у кожного вона свої

є важливими в житті людей.

Наші рішення є рухом до

реалізації їх у цьому світі.

Мрії будуються з наших бажань

Мрії те, що веде нас у перед

Мрії важливі для людей

Мрії це сила, яку знаємо тільки ми Українці.

Наша мрія це покійний сон без тривог.

Наша мрія це зорові найрідніші люди

Наша мрія це щоб кожен повернувся живим додому.

Наша мрія це мир та спокій на нашій Землі.

Наша мрія це щоб ворог згинув, зник та більше ніколи нікого не чіпав.

Наша мрія це щоб світ був без хворих на голову людей.

12.10.22

...

Тетяна Фан

Осінь

Чай, плед, книга.

Холодний вітер за вікном

Каплі дощю барабанять по вікну

Зонт, плащь, гумові черевики.

Опадає листя з дерев воно

Жовте, а ще шуршить під ногами.

Дощь, вітер, холод.

Неспішна прогулянка під зонтом.

Сильний подих вітра, який пробирає до кісток.

Вечір, темно, сумно.

Ароматний чай в чашці.

Приємна насолода, яка смакує з книгою.

Ранок, дощь, кіт.

Те маденьке пухнасте створіння.

Будильник, який просить його погодувать.

Сон, відпочинок, медитація.

Можливість для відновлення.

Черговий шанс не впасти в апатію чи депресію.

Темна нічь, мрія, бажання.

На пречах теплий плед перед очима улюблений

філь, якій тішить, бо немає інших обіймів.

Осінь, жовтий колір, новини.

Час коли нормальне звичне життя зупинилось

настав момент змін, дій, руху, віри, рішучості, чесності.

02.10.22

...

Тетяна Фан

Верлібри

Я приручу – та не одразу, потихеньку,

Я приручу – неспішно, непомітно,

Я покажу тобі смішні картинки

І розкажу історію веселу.

Я приручу – ти навіть і не ойкнеш,

Повідаю наївні всі секрети

І яблуком розкритим серцевинним

Тебе приворожую, зачарую.

Спочатку одягну, а потім я зніму вериги,

Навчу тебе забутим пісням злаків,

Що з глибини століть нам кличуть воду…

І станемо з тобою дуже схожі,

Неначе під одним зродились знаком,

Неначе дихали весь час одним повітрям,

Неначе жили ми під шкірою одною…

Ну... і тоді нарешті поговоримо.

***

Вранці місто – великий пустир:

Безвітря. Кроки – ефір.

Не шипить шланг. Тиша з квартир.

Не шарудить папір.

Крок, найкоротший навіть,

Чути під скрип колючий

Іржавого заліза тих кочетів

Човна, що розгойдується…

Човен – каретка-гойдалка.

Тихо, ладейко су́мненька!

Бо у мене ранкове повернення.

Підборами...

...

Олена Шапран
18+

Справжні українські пиріжки

Отара орків під Херсоном

Зелений клянчить коридор

Як ні, то будуть бить лаптями

А може кидатись лайном...

©slava_storm

Петро й Степан гуляли днюху

Їх під забором стрів Василь

Теперь вони побрались двоє

Aле не знають хто і з ким)))

©slava_shtorm

Олег ціпком потицяв хащі

Відтіль хтось плюнув навмання

Мабуть там знов хропе Аркадій

Так мітко тілько він плює

©slava_shtorm

Не мстися оркам, це брутально

На вухо прошептав Макрон

"Їбать усіх, як тузік грєлку"

З кущів не згодився Борис

©s_storm

Я подзвоню тобі надвечір

І щось таємне розкажу

Відкіль на Білорусь.. пардоньтє

Це винен гугл перекладач

©s_storm

...

Слава Шторм

Настане

Настане той час

коли буде тиша

не буде отих

страшний серен.

Настане той час

коли почуємо знову

той щасливий, гарний

пташиний переспів.

МИ знову зможемо

спокійно спати

не біжучи про

всяк випадок в коридор.

Ми станемо щасливішими

та спокійнішими бо

рідко бувають вдома

сини, доньки, чоловіки

дружини та батьки.

Ми будемо жити

створювати, зростати,

процвітати наче та

калина в батьківському саду.

Спокій пануватиме в серцях.

В руках триматимемо

синьо жовтий прапор.

А на очах в нас будуть

сльози, бо найбільше

у цьому світі ми цінуємо

Людські життя.

У церкві спокійним

мирним дзвоном.

Богослужитель відспіває

панахиду за всіх

кого з нами вже нема

та не ходить по цій твердій землі

Він згадає всіх від великого до мало

від найменшої дитини яка

так і не отримала життя

разом із матір'ю своєю

до великого який собою

прикрив своїх найрідніших

Ми будемо разом

та не забудемо ніколи

Та нестимемо в пам'яті

кожного із наших людей

За рази них усіх

За ради майбутнього

наших поколінь

ми станемо незламною силою

та створимо нову квітучу Україну.

20.08.22

...

Тетяна Фан

Коли

Коли сил вже не має

та впали крила,

а руки опустились

ноги не тримають.

Так хочеться знайти

той спокій, той затишок

в печері тихій

де можна сховатись.

Де знайти ті сили ?

Так хочеться стати

На ноги, підняти руки

Відростити нові крила.

Так хочеться бути

сильним та безстрашним

рухатись вперед

Де віднайти втрачене?

Проб'ється промінь сонця

в печеру наповнену безсиллям

покаже шлях яким

можна піти вперед.

Робити крок за кроком

нічого не бояться

отримувати з кожним

кроком силу, віру, опору, тепло.

І знову буле світло.

І знову будуть люди рідні.

І знову буде віра в серці.

І знову буде сила в крилах.

20.08.22

...

Тетяна Фан

Пекло

Пекло

О як же боляче

о боже чому мені так спекотно туп.

Довкола мене наче густий туман в якому я прикутий.

Я йду в перед і водночас стою на місці.

Невже це пекло?

тут так спекотно й важко.

я так хочу вирватись звідси

але не можу, бо не бачу.

Не знаю за, що я таке заслужив.

Я вірний чоловік своєї жінки.

Я вірний син своєї матері та землі.

Я люблячий і надійний батько.

Що це, що це таке ?

Довкола мене мої товариші

когось я знаю, а когось ні

але ми єдині, об'єднані одним.

Єднання духу, єднання сили

це те, що тримає нас на цій землі

не тільки наші рід, але й наша віра

єднає наше серцебиття.

Але на жаль мене вже більше нема

на цій моїй рідній землі.

Моє тіло перетворилося на попіл,

але дух мій тут і він все одно.

Буде захищати найдорожче на цій землі.

17.08.22

Присвячується військовим Україні, яких стратили в Оленівці. Їх безсоромно вбили нізащо.

Вони захищали себе, свій дім, свою сім'ю, свою землю ба батьківщину, за рідну Україну.

...

Тетяна Фан

Давай

Давай будем жити

По правді, по слову.

"Так-так", чи "ні-ні".

І щоб біле було білим,

А чорне - чорним.

І ніякої сірої тіні в вікні.

Щоб людські стосунки не були примарою.

Честь-честю, по слову,

Без жодних відступів.

Щоб душу не вкрило темною хмарою

(Від лукавих думок

І дешевих виступів...)

Я не пропоную тобі щось більше за правду.

І не пропагую щось більше за світло.

Але якщо життя мало бути чорним,

Навіщо ж білим розквітло!?

03.07.2019

...

Onra

Місто

Терпке темяне у душі. Вже йду з сивою головою. По вуличкам своїй душі , бруківку викладаю свою .

Цим містом карбував життя. Ним загартовував стосунки.

Щось в ніц. Щось в біль. Щось в каяття.

Такі вже з камню візерунки.

І що роки? А що роки? Менули наче літо тепле.

Лиш спомени якісь глевгі. А кроки помню в дицеметрах.

І шлях до лісу помню й сню. Той ліс всім сердця я люблю.

Той ліс не місто, внім життя. Внім є турботам забуття.

Але я містом крокувати мушу.

Щоб у бруківку вкласти душу .

Хочу с граніту мати сердце.

Не буть крихкому як люстерце.

...

Onra

Красуня

До Господа в небо маленька красунька на хмарці летить.

Вже навіть не страшно ні що не гуркоче ні що не болить. А Татко небесний зустріне красуньку прижме до грудей. Тут з ранку зібралось і всі передчасно, багато людей.

А деж моя Мамо? Красуня питає. А може мене вона досі шукає.

А може чекає мене у лікарні , тож ми розминулись і пошуки марні.

Тож просю тебе мій небесний Татусю.

Я Маму не лишу я з нею буть мусю.

Маленька красунька від сердця просила.

Я світу не бачіла , я навіть не жила.

Питала маленька Небесного Тата.

Чуму убиває дітей війна клята.?

За що нас Росія сьогодні бомбила.

Мій Батечку Боже чім я завенила???

...

Onra

Стою я і дивлюся як верби зеленіють

3 місяці. 3 місяці отут стою і бачу як верби зеленіють

З холодної лютневої зими коли ще були сиві

Стою у слухаю їх ніжний шепіт, літній вітер віє

Вже сонце світить геть інакше, розкриваючи усмішки милі

Та не сховати серця мого важкі рани

Жодним із можливих, знаних способів

Вже не забуде пам'ять всіх обличчь тиранів

І не забуде весна своїх ворогів

Вона впізнає кожне рило, що не дало цвісти її бузку

Впізнає кожні руки що дітей невинних поганьбили

Впізнає тих що змусили ступать на стежку збиту і вузьку

Вона впізнає, обличчя всіх синів котрих нещадно вбили

І знов стою я і дивлюся як верби зеленіють

З холодної лютневої зими коли ще були сиві

І від краси спокійної і тихої немов вуста німіють

Волосся крутиться-в'юниться від літньої тихОї зливи...

26.05.2022

...

Птаха

Безліч і один

Я нічого не чую, нічого не...

У натовпі хворих людей,

Похилилась голова, не видно очей...

Дуже голосно, сум днів і ночей,

У натовпі...хворих...В думках?

Думках, що зникають у строках,

Думках, що виростають у страх.

Сьогодні моя любов – самота

Моя любов безхатько, сирота.

Кимось люто гнана,

А мною любо бажана.

Та не можу й торкнути,

Бо знову в думках і не сам,

Бо знову натовп шум і гам.

Сьогодні я не в собі,

Ніби зло, що на самому дні,

Ну або вийшов із себе,

Ніби в прикрощів небо.

Через людей, заважають

«Хто я такий? Не знаю...»

Сьогдні я сам собі музикант,

Сам собі друг, брат,

Філософ чи Кант.

Сьогодні я сам собі сон,

Бадьорість чи коматоз,

Сьогодні я сам собі музика,

Слово, рима чи ремарка...

Та хто я все таки такий?

В розумі чи безумний,

Поет чи той хто пише,

Новатор чи кліше,

Мрійник чи бездарний,

Хворий чи майже здоровий?

Не знаю...

...

Kruhitka_Dobro

ельфів дощ...

...йшла степом днина вистрибцем,

хмарки ловила, гавила -

сміялись з неї весело

всі ельфи у квітках.

гоготуни аж покотом,

каталися на спинках

і по дитячі смішно так

чаклунно-чарівні

здригалися, хиталися

від сміху не утримного

і крильцями, і ніжками

потішні пустуни.

а потім ці бешкетники

і сміхуни над квітами,

над дниною

легкі водили хмарки

у синіх небесах -

від обрію до обрію

у просторі безмежності

гуртом водили, бавились,

футболили хмарки.

дзвонили милозвучно їх

дзвіночки-балабончики

на кистях, тонких пасиках,

у стрічках і бантах...

і припустився сонячний

у спеку прохолодний,

такий чудовий дощ!

аж днина спішно радісна

сховалась під вербою,

замріялась, дивилася

в степу як сяє дощ.

і шелест крапель в листі

їй чувся наче піснею

і дзвониками ельфів

усміхнених в квітках...

...........................................................

...отак мені надумалось,

у дощ в степу привиділось

щаслива безтурботна

під небом днина ця.

...

Ем Скитаній

Дозволь... Довоєнне

Дозволь розтрощити

твою самотність.

Дозволь не лишати

тебе в самоті.

Як душі у тілах

Потрібні як гості.

То я завітати

до твоєї б хотів.

Посмішка,

знаю,

ховає усмішку,

Погляд

відводиш,

але бачиш все.

Жінка - мелодія,

зірка і кішка.

З раю єдине офіційне лице.

Знаєш,

я зовсім тебе не тяну.

Знаєш,

ти краща в мільйони раз.

Я вже не дивлюсь

як біжить Кріштіану.

Я прозріваю

з кохання в сто назв.

...

Роман Коцький
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
Карта всесвіту ФолкхартаЄвген Кобилянський
01.12.2023
І так, я нарешті наважився створити карту основного континенту вигаданого мною всесвіту. Ухох - конт ... Детальніше
Я купую Disney!Янко Далт
01.12.2023
Одного дня я таки куплю Disney! Це стане моїм Magnum opus. P.S. Якщо сходити з глузду, то з розмахо ... Детальніше
Оновлення, щодо конкурсу «Безмежний космос».Олександр Гаврик
24.11.2023
Через численні наполегливі прохання на конкурсі додається авторський приз за перше місце за результа ... Детальніше
Зроби Мавці подарунок - наблизь перемогу Мавка (Ганна Заворотна)
30.11.2023
У неділю у мене День Народження. До цієї дати у мене на фб-сторінці із 2015 р. проходить акція "Зроб ... Детальніше
Я купую Аркуш!Бодісон
30.11.2023
Так, сьогодні не 1 квітня, але й ви правильно мене зрозумійте. Коли я бачу круті ідеї та проекти, то ... Детальніше
Нове оповідання "Tenebris invoco me"Віталій Дуленко
01.12.2023
Всім привіт! Сьогодні вашій увазі пропонується оповідання "Tenebris invoco me". Писав я його для кон ... Детальніше
На Аркуші вже:
8446читачів
83524коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: