🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Поезія (6978)

фізично у потемках

сьогодні знову курю на балконі

віддаю я сонцю всі думки

усе що крутилось в голові на дні

усе відпускаю в потемки

я не кличу тебе до себе

ти якось сам отак приходиш

та на жаль лише духовно

от якби ти був поруч тілесно

якби ти фізично натурою став

у кімнаті повній мистецтв

я рисувала б лише тебе

з різних ракурсів та висот

ти приходь закури зі мною

розвій той дим що в моїй голові

ті думки киплячі швидко роздуй

притули до себе прочитай вірш якийсь

обійми сильніше коцом закутай

скажи що безмежно скажи як хочеш

ти приходь чим швидше

посидимо покуримо

ще не захриплим голосом

про свій день розкажи

я уважно усе послухаю

не як в школі напишу “прослухано”

...

АЕль

Вечорові квіти

Вечорові квіти

Вечорові квіти матуся саджала

Й літнім повечір’ям з ними розмовляла.

Вечорові квіти, всміхались пахучі,

Зіроньками дрібними до неї горнулись.

Вечорові квіти сумували гірко,

Виглядали маму підвечір’ям, в спеку,

Де дбайливі руки? Чом не поливають?

Їм не зрозуміти, що життя минає.

Сині чічки цвіли, з вечором зливались,

Донечці Марічці низенько вклонялись,

До ручок просились, слів давно не чули,

Дуже сумували, що їх позабули.

Вечорові квіти, мамині, розквітлі,

Запахом духмяним сповнили повітря.

Вечорові квітки - згадка, біль і туга,

Вже немає мами та й уже не буде.

...

Марія Чирич

Постійна боротьба за краще

Стій! Не вірю, що так просто

Підеш не лишив нічого!

Ми разом минали сосни,

А тепер лиш згадки того.

Йшли донизу ми по схилу,

Дерлися щосили в гору,

Помічав орієнтири,

Що вели нас вдвох додому.

Місце спільне, в одну ланку,

Тут наповнити би чашу.

Так гадалось, ще із ранку,

Вечір варить іншу кашу.

...

Легрей

20.05.2023

З римою не дуже дружу,

Бо перша зустріч не пішла.

У мене краще біла проза йде,

Бо рима геть від мене утекла.

Важке життя письменника без рими

Та й без натхнення далеко не зайдеш.

Проте у мене є чудова жінка,

Що завжди настрій підійме.

Високий настрій дасть натхнення,

Воно ж породить новий твір

...

Воррен Барбара
16+

Шрами

Шрами.

Так багато речей їх лишає,

Так багато людей не помічає,

Як легко шрами лишає,

Здавалось, щось безневинне:

"Та це ж жарт"

Знов прозвучить та фраза крилата.

Але шрам вже не змиєш,

Серце із милом ти не помиєш

І шрам той не зашиєш.

Біль від них багато речей притупити здатні,

Але ж то ненадовго

І шрам той красивий,

Глибочезний шрам знову спливає

І знову болить, як уперше.

Й той шрам розлізається.

На інших він проєктується

І робиться ще один.

Це замкнене коло.

Хоч спинити його і можливо,

Та не всі на це здатні,

Не всі того хочуть.

І от ще один шрам

Красується знов.

І власник новий.

...

Аня
16+

чорна діра

я вижимаю кров із сердець, щоб заповнити свою чорну діру

в пустоту мчу навпростець

може відчую життя як помру

сиплю сіль на рани свої

вижимаю сльози з кісток

чим глибше ножем я зайду, чим сильніше мене вдарить ток

тим далі в рай з болі впаду

впаду далеко, і не вернусь

є щось до чого тягне в житті

є закулісся до якого я вічно крадусь

є таємниця яку я шукаю, прекрасна секундна мить

діру в середині заповнити прагну

прагну назавжди зашити цей чорний простір в собі

...

catgadalka
12+

У далині

Там в далині

Волошкою цвіте

Весь гай -

То синє море,

Наче Рай.

І там знайшов

Хтось прихисток.

Ти знай!

Забув хтось мрії

Навіки,

Аби твої в майбутнє

Йшли.

Тож ти неси

Їх в майбуття

І не лишай

Їх без пуття,

Інакше

Волошковим полем

Забуття

Даремно поросло

Чиєсь життя!

...

Олена Синьоока

Моє серце любить співати

Моє серце любить співати

І так сильно хоче літати,

Що я не в змозі його зупинить.

Моє серце любить писати,

Уявляти, малювати, любить.

І я не можу це йому боронить.

Моє серце - справжній творець,

Буває важко його зрозуміти

Але набиває свій ритм і мчить уперед

І я не хочу, його зупинити.

Воно - дитина, що прагне любові,

А дорослий, що прагне здобутків

Його ворог, лютіший за смерть...

Як я хочу пташиною стати

Такою малою, вільною, щасливою,

Щоби краще його розуміть,

Щоб було легше мрії його боронить.

11.05.24.

...

Ангеліна Паламар

Аналіз дня

Стою, палю навпроти ночі -

Пускаю дим у сонні очі.

Це день нам голови морочить,

А тиша темна спокій хоче.

Тож не з руки аналіз дати,

Бо він, коли я буду спати,

Прийде у барвах від Морфея,

Так само, як до Галілея.

От зранку й розповім чи гарно,

Чи навпаки - було все марно.

...

Легрей

Звуки дощика

Звуки дощика

Чуєм гуркіт, чуєм тріск,

Ми сховались під навіс.

Гур-гур-гур, бум-бум-бум,

Нас лякає грізний шум.

А затим, як заблищить,

Мабуть скоро задощить.

Ляп-ляп-ляп, кап-кап-кап,

Дощичок співав у такт.

Припустився, задзюрчав,

Дахом барабанить став.

Кап-кап-кап, тук-тук-тук,

Мелодійний перестук.

Потічком, збігає стріхою,

По дорозі, пливе річкою,

Ляп-ляп-ляп, чубульк-чубульк,

Чобітки взувай для гульок.

Дощик дуже поспішає,

Поливає, заливає,

Дзеркалом асфальт блищить,

- Ох…треба трохи відпочить.

...

Марія Чирич

Три брати, три сини

Три брати, три сини

Виростила мати три славних синочка,

Постали міцними, як дуби в гайочку,

Чорняве волосся, волошкові очі,

Пожадана пара для сердець дівочих.

Заступило сонце чорная хмарина,

Розгулялась краєм зловісна година.

За вільну Вкраїну, за свою свободу,

Пішли воювати три брати, три сина.

Билися затято, друзів прикривали

І нераз кирпата в вічі заглядала.

Падали на груди бойові відзнаки

Та не вберіглися вражої атаки.

Позривало листячко з молодих дубочків,

Полягли під кулями братія синочки,

Гомоном бентежним розірвалась тиша,

Падала під ноги мамина хустина.

Ходить мати гаєм пісеньку співає,

Дещицю надії в серці колисає.

Поряд три дубочки в небо заглядають,

Материні сльози віттям витирають.

...

Марія Чирич

Тактичний успіх

День 810 (13.05.24)

«Експертів» в нас щось розвелось

Навколо так багато,

Ще й провокацій додалось,

Що запускає «вата».

То чуєм: «Ґвалт, кінець, провал

Програли майже схоже».

Брехні паде вже цілий шквал,

Що розчавити може.

Від інших: «Зрада відусіль,

Тож гайки закрутити!»

Я відчуваю тільки біль,

Що важко зупинити.

Зернятка фактів підніма

Із бруду інформації,

Пишу, коли вже сил нема

Супротив деформації.

Був вдалим дронів геть приліт

У Волгоградськім краї.

Від СБУ та ГУР привіт,

Про НПЗ що дбає.

В Калузі вибух чули всі,

Палає нафтобаза.

У всій своїй боліт красі

Лікується проказа.

Металургійний комбінат

У Липецьку здригнувся.

Рахує втрати десь магнат,

Теж дрон наш дотягнувся.

Орда в полон здається знов

Під Харковим завзято.

На обмін гарний там улов,

Чекають дома ж грати.

Я не експерт. Чому орда

Тактичний має успіх?

Десь відійшли ми? Так, шкода.

До висновків це поспіх.

Настане день та прийде час

Як наступ наш почнеться.

Тож накопичимо запас,

І ворог захлинеться.

...

Галина Студінська

Липучка

Якщо до тебе в двері постукає Лінь

І ти її не проженеш, вона і буде,

Повновладною господаркою у твоєму домі.

Обійде кімнати:

Не включаючи світло у ванну кімнату –

Їй там робити нічого,

Пройде на кухню, з'їсть бутерброд,

Постоїть біля вікна…

Їй сподобалася кухня та ліжко.

Любить лише свої форми –

Знівечить тіло, добереться до душі твоєї,

Зауваж, їй, навіть, розмовляти ліньки.

...

Кім

Киш

Дятел вирішив збудувати готель:

Для перелітних втомлених птахів.

Літаючи над містом пригледів,

Міський парк біля Дніпра,

Затишніше місця не знайти,

Вирішив, треба будувати.

Перший цвях забив своїм дзьобом,

Дуже шумно. Злетілися птахи,

Будівництво пішло швидше.

Ось і готово – чудовий готель,

Дятел сам вигадав йому назву «Пристань»,

Призначив адміністратора – Сороку комунікабельну.

Допитливі горобці юрмилися біля готелю:

«Не пускати! – клацав дзьобом Дятел,

Що з них візьмеш, один шум та сміття,

Не для них будував – для птахів перелітних».

Справи у Дятла пішли добре, гроші посипалися:

З деяких, за виглядом, брав золотом,

І знову нагадував Сороці,

Щоб жоден горобець не прошмигнув,

Де шановні гості чистять пір'я і приймають душ,

Двері відчинялися і зачинялися на засув.

Якщо на порозі з'являлася Сорока,

Вона тупала лапами і кричала на горобців:

«Киш, киш, киш!» - їм це набридло, що проганяють їх,

І зграйки набагато порідшали.

У Дятла справи пішли погано:

З пташиного польоту навряд чи готель видно,

І до того ж, він завжди на запорі,

Якби не горобці, які привертали птахів увагу…

Дятел не здогадувався, втрачаючи свої доходи,

Що разом із горобцями вилітала його реклама.

...

Кім

Літо

(довоєнне)

Літо надягло сарафан, йде під сонцем,

На тополі сережки,

Влітку дороги ведуть до річки,

Береги підперезані смарагдом.

Сядь у човен, візьми весла,

Не вмієш – не складно навчитися,

Сонце залишить засмагу.

Пристанемо до берега де водяться раки,

Від комарів побризкаємо себе лимоном,

Ловців багато і раків чимало,

Дрібних відпускаємо.

Потім на багатті із кропом зваримо,

Піднімемо настрій,

Літній відпочинок.

...

Кім

Запам'ятайте

Запам'ятайте наші імена,

Чи позивні, кому як зручно.

Не всі із нас надягнуть ордени –

Когось на цвинтарі проводять гучно,

Когось запишуть в "безвісти пропав",

А хтось беззвучно дивиться у стелю.

Така в нас доля. Так Господь нам дав –

У цій війні відстоювать оселю.

Ми боремося не за ордени,

Не за звання, посади й привілеї!

Ми боремося за дитячі сни,

За те, щоб навесні цвіли алеї,

За спокій мам, за сміх онук,

За батьківську скупу сльозину!

Вітчизна – не пустий нам звук!

Ми захистим її в лиху годину!

...

Володимир Дудар

Переможе зоря імлу!

Краплі котяться вниз по склу.

Наче небо так плаче тихо.

Як добро суперечить злу,

Так і хлопці воюють з лихом.

То вода. А здається кров...

Ріки крові уже пролито.

Але зло не здола любов.

Як бур'ян не здолає жита.

Не здолає нас супостат!

Як би важко і не було нам.

Загартуємось! І стократ

Знову б'єм по його колонам.

Краплі котяться вниз по склу.

Перемога за нами буде!

Переможе зоря імлу!

Подолають і орків Люди!

...

Володимир Дудар

Не заспокоїться

День 809 (12.05.24)

Не заспокоїться ніяк

Болото ненажерливе,

На царстві саме той маніяк,

Суспільство спостережливе

Рахує війни, що почав

Навколо по сусідству

«Спасати» зараз нас примчав,

В чім розбиратись слідству.

Отримав рік як копняка

Під Харковим падлюка.

Оклигав вже від стовбняка,

В руках якась шаблюка.

Не терпиться злодюзі знов

Наш Харків «захопити»,

Тож обіцяє марнослов:

Його не зупинити.

На жаль, просунуться вдалось.

Нам кажуть: «Не критично!»

Та на болотах всім здалось,

Параду вже дотично.

Загострення на всіх фронтах,

Щоденних сотні зіткнень.

Вже вкотре збитий СУ - їх птах,

Б'ють всюди тиїх злидень.

Палають далі НПЗ,

Із паливом цистерни,

Орда ніяк не довезе,

Все до кобзона верне.

Їх заспокоїти розгром

Лише насправді в змозі.

Імперський подолать синдром

Можливо в Перемозі!

...

Галина Студінська

Коралове танго

Яснітиме в полі беззахисна любов...

Квітни у полі солодкою тінню,

Падай у засвіти піною рощ.

Ми не глибокі, щоб знатись полинню,

Яку омиває промовисто-дощ...

Натяком давності лийся в устави,

Тонкістю неба вдавайся у шум.

Скільки життя, про яке не сказали,

Скільки надії на сточено-сум.

Тінь утікає, аби не спалили,

Рама чорніє, аби відчувать,

Як покидають її першоліри,

Як одиноко і певно тікать...

Квітни у полі солодкою тінню.

Листя прибуде жагою луни,

Яка возведеться опалою синню,

Яка передбачить: корали - то ми...

06.05.2024

...

Сара Ґоллард

Українець в серці

День 808 (11.05.24)

«Я - Пітер Фуше із Великій Британії,

Хочу почути твоє ім'я!

Ти повернешся зі мною в компанії,

З фронту до дому, де твоя рідня».

Хлопець з далекої звідси країни,

Кинувши зовсім спокійне життя,

До нас в Україну спасати полинув,

Серцем відчув цю потребу злиття.

Став парамедиком та волонтером,

Він зрозумів, що потрібен нам тут.

Досвід в поліції, де офіцером

Знав як накласти правильно джгут.

Перевернула війна щось у світогляді:

Чув - в Україні вбивають дітей.

Біль, що пронизує в серці та погляді,

«Допомогти», - більш не мав він ідей.

Доньці всього лише було тринадцять,

Як пояснити це рішення їй?

«Ти можеш легко щодня прокидатися,

Сонце відчути кінчиком вій.

А в Україні діти в підвалах,

Бомби, ракети вбивають щодня.

Інколи їх знаходять в завалах,

Де на очах була вбита рідня.

Я маю бути там в допомогу,

Це моя місія, доню, пробач!»

«Ти повертайся, тато, додому,

Я вже доросла, отже, не плач!»

Під Броварами госпіталь перший

Він розгорнув, допомогу надать.

Так українську долю він верше,

Мріє війну разо́м подолать.

Зараз під Харковим хлопців спасає,

Більше двохсот вже евакуював.

Про допомогу на Захід волає

Та закликає хоробрих до лав.

В захваті від України та хлопців,

Каже: «Герої всі, як один!»

Знає про ризики на кожнім боці,

Та не шукає спокійних годин.

Мама у Пітера теж відчайдушна,

Дев'ять десятків майже вже їй,

Та на далекій похід легкорушна,

Прямо на фронт - до дитини своїй.

Довгу дорогу з Південної Африки

Роуз здолала, щоб сина обнять.

Не для розваги складні такі мандрики,

Шану хотіла продемонструвать.

Після війни планує наш Пітер

Відбудувати зруйноване все.

Рідним вже став український геть вітер,

Став українцем Пітер Фуше.

...

Галина Студінська

Мальовнича весна

Мальовнича весна

Весна ішла невпевнено, ступаючи ланами.

Пенякувату зиму, неквапливо, витираючи мазками.

Холодною водою змила, остаточно, таємничу і містичну чорноту,

підготувавши для роботи безбарвне полотно.

І взявши олівець у руки,

легеньким порухом, намалювала перший начерк до етюду,

дерева, річку, луки.

Додала синяву вверху. - Замало світла?!

Пензликом змахнула, бризнула

І фарбами жовтогарячими заграла недомальована картина,

розірвавши остаточно сіру дрімоту.

Не поспішаючи, накинула деревам і кущам листву.

Незграбно розвернулась, перекинула відерце -

розливши, заполонила зеленню безмежність.

Уважно подивилась, засмутилась, -

Так мало кольорів?! - заплакала, залилась,

теплими сльозами. Протерла білим рушником очата

і розлетілись, увсебіч, пахучим цвітом, цятки,

на віття осідаючи. Сподобалось. Всміхнулась.

Яскраві фарби, дивовижні, потягнула,

розсипавши, необережно, наступила -

й пішла спокійною ходою,

залишивши квіткове море за собою.

Зраділа. Започала змальовувати птахам крила,

що небокраєм, скучивши за Україною, летіли.

Окинула очима намальовану картину,

всміхнулась ніжно,

- Мені подобається пейзаж весняний.

- Іще раз придивилась, -

Ну що, напевно, досить?! Нічого не забула?!

Зібрала олівці, палітру

й, задумлива, пішла назустріч літу.

...

Марія Чирич

Зорі

Ввечорі я зорі розглядаю,

Нічого кращого нема,

Ніж біле диво, і до краю,

Чому ніхто їх не сховав?

Нікого поряд не тримаю,

Я сам їх вдосталь на дивлюсь,

Кого побачу — покараю!

З людьми я більше не ділюсь.

Навіщо їм ті зорі треба?

Вони не знають їх ціну,

Хай дивляться на синє небо,

І хмарку десь, всього одну.

Залишу в спогадах для себе,

Про світлий день та метушню,

Мені то більшого не треба,

Я зорі більше всіх люблю.

...

Юдник

Ми чекали весни

Ми чекали весни

Чекали удома, чекали надворі,

Чекали в навчанні, в роботі, у школі

Чекали в театрі, кіно і на ґанку

Чекали дощу і чекали світанку

Чекали на втому й на відпочинок

Чекали на небо без темних хмаринок

Чекали цвітіння, чекали гостинці

Чекали і з друзями, і наодинці

Чекали зібратися на шашлики

В похід, до бабусі, на ковзани

Чекали нових зустрічей і нових свят

Чекали канікули, нових ластів’ят

Чекали як холод зійде нанівець

Чекали, що тої зими вже прийде кінець

Та ми не чекали війни

Не чекали прокинутися зранку

Від слів "війна, збирайся" без перестанку

Не чекали на постріли, на солдат

Не чекали на бомбардування кімнат

Не чекали на смерті цивільних, дітей

Не чекали на осуд від "мирних сімей"

Не чекали на розлуку, смуток чи страх

Не чекали на ненависть, але бах!

І немає вже нашого мирного неба

Ущент розбиті будівлі, як "треба"

Наші міста лежать у розрусі,

А люди боронять себе у безрусі

Адже ми не чекали від "братського народу"

Отримати необхідність знову доводити Право на свою свободу

Тим часом ви вірите у свою невинність,

У правоту псевдоЗМІ, неучáсть й благочинність

Поки ми ховаємося в підвалах, метро

Вам, так подумати, вже все одно

На себе, на інших, на ціну життя

Ви чхати хотіли, адже це все "брехня"

Все що ви робите — спостерігаєте

Тому ви маєте, те, що маєте

"Ми мірниє жителі, нє вінавати"

Ви в теплому ліжку, вам легко казати

Поки ми боремося за виживання

І молимо наші війська за старання

Виходимо, чим можемо допомагаємо

Підтримуємо, інших оберігаємо

Ваші війська приходять до нас

Стріляють, ґвалтують і граблять ураз

Вони, як і ви, від зневаги осліпли

І думали, що ми будемо далі терпіти

Але історія нічого вас не навчила

Ми, всі люди разом, — то страшная сила

Народ наш не здасться вам в ноги без бою

Ми радше помремо, але відстоїмо волю

Вам варто боятись, адже наша ненависть

Не втихне ніколи, ви добре старались

...

blueee

Победобесие

День 807 (10.05.24)

День пам'яті та перемоги над нацизмом

У Другій світовій війні -

Це згадка краху соціал-фашизму

Та привід, щоб війні сказати: «Ні!»

Примирення, як шлях щоб далі жити

Та будувати мирний світ.

Повага всім борцям, що зло змогли закрити,

Повилізало знов яке з своїх боліт.

Цинізму у кремля на всю планету буде,

Святкують перемогу над Гітлером вони

В той час, вбивають як - дітей, жінок паскуди,

Це жага щодо смерті у них від сатани.

Пройшлися, як завжди, «парадом» на болотах,

Озброєння старе, хтось чобот загубив...

Рясний травневий сніг, проблеми у пілотах,

Тож літаків не бу́ло. Шойгу парад зганьбив.

Чекали, що до свята ми надамо́ дарунки,

Ракетами жбурляти почнем у кримський міст.

Забули про букети та дружніє стосунки,

Отримайте своє - компаративний зміст.

Дарунок прилетів та аж в Башкортостан,

І свято почалось, бо НПП палало.

Каталітичний крекінг потрапив у капкан,

У боротьбі з вогнем болото святкувало.

Горіло у порту та, вочевидь, без нас

Не дістаємо поки до Дальнього їх Сходу.

Та подарунки маємо бандитам про запас,

Щоб нападать на інших забули зовсім моду.

...

Галина Студінська
16+

Ніхто не народжується знову..

Ніхто не народжується знову аби творити,

Ніщо не буває, ніколи, за просто.

Навіть вітер в кишені, і голова на мішені,

Не тяжіння вже йде до тління.

Нове то вже забуте старе,

Невідомість теж має почуття.

Нарцисизм росте в тобі, а не на клумбі, Неспання без думок, як каша без рису.

Ніхто не народжується знову, аби творити..

...

Foilgene

Квіти

Гліцинія по саду розповзлася,

Волошки в полі вітер тіліпає,

Конвалії, і бджілка напряглася,

Та все ж до маків знову прилітає.

Так кожен має вибір до яких

Пелюсток свої губи пригортати

Збирати свій нектар, що не для всіх

І п'яним над поляною кружляти.

Життя складне і ні, все водночас.

Буває різне і ніщо не вічне.

Та поки день для нас не згас,

Живи, радій, спокутуй грішне!

...

Легрей

Творець

Ти хочеш тільки так

Та тому вже не бути.

І бачиш певний шлях -

Його торують люди.

Життя великий холст

Де кожен з нас малює

І добре як зійшлось,

А щось перефарбують.

За кроком буде ще

Ніхто не скаже відстань

Роби завжди своє

Шукай корабле пристань.

Не бійся помилок

Вони ознака руху

Розширь політ думок

І світ уважно слухай.

Читай, перегортай

Сторінку за сторінкой.

Своїм допомагай

Велике разом мілке.

Хтось вірить в фаталізм

Та це все лише вибір

Крути цей механізм

Де тобі він потрібен.

Здолаємо пітьму

І втілемо надію

З дороги підійму,

Що зберегти волію.

Ти хочеш тільки так

І робиш певні кроки

І буде добре там

Але інакше трохи.

...

Легрей

11

Це нескінченне щось і не забуте,

Від чого мрію я позбутися оков.

Це щось давно посіяне й почуте,

Що відібрало впевненість й любов.

Та чи цього бажала я собі насправді?

Та чи була б щаслива я мала?

Чи дорівнює це все душевній зраді

Тій, ким я була та сором тій, ким стала?

Від цього боляче, так ранить правда,

Кому ж судити іншому, як не мені?

Тій, у якій посіяна гірка розрада,

Та тій, що скрізь як у петлі.

...

Алкеста

Біль розлуки

Руки тремтять, я задихаюсь,

Сльози падають на блакить.

Закриваю обличчя й розсипаюсь,

Розбиваючись об камінь у коротку мить.

Біль виїдає, поки твій голос лунає ліворуч,

Вже нічого не важить, хіба ти не бачиш?

Я знаю, зараз ти поруч,

Але болю нічим не зарадиш.

Вихор емоцій вибиває повітря з легень,

Я заспокоююся й розсипаюся знову.

Все давить величезним каменем.

Ти кличеш мене, а я втратила мову.

Склеювати завжди важче, ніж розбивати.

Особливо, якщо все розбито вщент.

Я це знаю, ти це знаєш теж.

...

Алкеста

Show must go on?

День 806 (09.05.24)

В котре в кремлі дежавю? Маю рацію,

Так, рокіровка лише була раз.

Але таку, вочевидь, демонстрацію,

Здійснено було для біомас.

Не зруйнувати бажання до трону,

Геть прикипів до нього там цар.

Втратив старий головну хромосому,

Та професійно працює PR.

Світ споглядає на цю профанацію,

Як на виставу та ре-пертуар -

Ігнорувати іна-вгурацію,

Не визнавати царя super star.

Не відмовляється від діалогу,

Але умови малює свої.

Як зрозуміти істоту двоногу,

Мріє яка про криваві бої.

Show боліт час давно зупинити,

Наслідки важко пе-ре́-рахувать.

Стадо боїться пастора злити,

Легше мовчати та деградувать.

Та розповзається тая зараза,

З нафтою, газом, туристи несуть.

Це небезпечна для всіх метастаза,

Кому «спасіння» болота несуть.

Show must go on? Це від світу залежить:

Жити спокійно чи бути в страху.

КНДР як потрібно обмежить,

Замурувати у стіну глуху.

...

Галина Студінська
16+

Донати

Думок багато є на світі,та в голові моїй одна, країной правлять підараси,тому і миру в нас нема.

Весь час довбуться вони в попу, та місять глину уночі, понаприймають блять законів,тепер ми ухилянти й втікачі. Коли ж ви суки нажеретесь?!щоб розірвало вам тузи! все що ви вкрали у народу,щоби залізло вам туди!

Аби вам снилися кошмари, що бачать хлопці в переді, ви ж не нормальні депутати, так просто,виблядки такі.

Та скільки ж можна уже красти? З собой цього не забереш! Віддай ти краще на донати, життя чиєсь ти збережеш...

...

Roman Andrusyk

Мураха бунтар

Мураха мала, в душі – бунтар:

У лабіринтах темних мурашника,

Було тісно, і спокою йому не було.

Брати та сестри його підштовхували:

«Давай, вмикайся в роботу!»,

Він ще не знав, що таке робота,

Гризучи крильце метелика,

Він любив мріяти.

Одного вечора,

Коли стражники-мурахи

Зачиняли на ніч мурашник,

Він втік.

Яка насолода лежати на травинці,

Під місячним світлом і мріяти.

Ніч була холодна,

Мураха закоцюб і їсти йому захотілося,

Як не повзав він у темряві,

Їстівного нічого не знайшов –

Він згадав крильце недогризане,

І лабіринти мурашника йому не здавалися

Такими вже темними.

І майже був згоден, щоб брати підштовхували,

Він повертався – втік недалеко,

Усього за три дерева,

Мурашник був зачинений.

Стражники стукіт Мурашки не почули.

...

Кім

Фальш старт

День 805 (08.05.24)

Так, сьогодні середа,

Але справді не біда

Поливаний понеділок -

На болотах чехарда.

Поливає їх вогнем

ЗСУ вночі та днем

Himers власне поливає:

Наші землі повернем.

Збили дорогий літак,

Чи щось знову з ним не так?

Розірвався у повітрі:

ППО новий лайфхак.

Ніс ракети на борту,

Не вдалося болоту́

Їх на Харків запустити,

Вдало впав СУ на орду.

То вагомий є фактаж,

Був в експертах екіпаж,

ППО гостинно стріла -

Знищила увесь вантаж.

Кримський міст давно в недузі,

Зачекався, мабуть, друзі

На квитки щодо Кабзона.

Важко бути у напрузі.

Катер шви́дкий сів на міну,

До «москви» на дно полинув.

Щоб не шастав де попало,

Залишив лише там піну.

Обійдемось без порад,

У Криму лише фальш старт.

Повернемо Крим до дому,

Дуже скоро! Це не жарт.

...

Галина Студінська
12+

Щастя - краща з прикрас

Пестиш губи щодня помадою -

Як же заздрю їй в тії миті!

Вітром бути або принадою,

Щоб торкатись тебе й висіти

На зап'ястках, на вушках, пальчиках.

В носі милому горіти брошкою.

У волоссі і з бров кидать зайчиків,

На зубах, язиці цокну з ложкою.

Може й нафіг тобі, забагато це.

Та ще пірсингом хочу в ті місця,

Де припасти б із насолодою

Цілувати із ніжністю без кінця!

...

Легрей

Перемога

Настане мир і справжня перемога,

Коли почнемо з себе, а не з Бога,

Коли ми (люди) спинимо війну?

Коли згадаєм другу світову,

Про те, як разом в ній перемагали,

Життя втрачали, рідних віддавали,

Як разом ми змагалися усі,

І як програли наші вороги.

Як перемогу разом святкували

І як пишались нашими дідами.

Хіба могли подумати вони,

Що воювати будемо і ми...

Хай буде світ хоч трішечки світліше,

А люди в ньому щирі і добріші.

Настане мир і справжня перемога,

Коли почнемо з себе, а не з Бога.

...

Ашанія

Вдаваний нейтралітет

День 804 (07.05.24)

П'ять - шість століть давно потому

Ще до Колумба відкриття

Китай зростав, не зная втому,

Та впав пізніше в забуття.

Ніяк не повернеться й досі

До того лідерства Китай.

В комуністичному хао́сі

Ринковий світ не йде потай.

Гігантоманія не взмозі

Допомогти Китаю в цім.

Коли війна є на порозі,

Обрати маєш - ти є з ким?

Турне в Європу - новий виклик,

Що Сі Дзінь Пін в ЄС привіз.

Іще один невдалий відлік:

За ним - кремлівський спиногриз.

Макрон та Фон дер Лейн в надії

Висловлюють повагу втім.

Про мирне небо в Україні,

Олімпіади відкритті.

Вважають, що Китай зупинить

Кривавий москалів терор,

Що Сі торгівлю там припинить,

Бо він - найбільший кредитор.

Дипломатичні ігри, гасла....

Китай війни не визнає,

А підливає тільки масла,

Підтримку болотам дає.

Сі каже: «Криза в Україні!»

В очах як цукор-ванілін.

Його влаштовують руїни,

Де відкусити може він.

Нейтралітет його фальшивий,

До демократії - протест.

В геополітиці чутливий,

Отже, турне для нього тест

...

Галина Студінська

Смажені яйця

День 803 (06.05.24)

Великдень є найбільшим святом

У православних всіх вірян.

Як святкувати? Б'ють гармати

Від вельми щирих москвитян.

На фронті хлопці в обороні

Тримають ворожнечі лють.

Орди бажання на долоні:

«Спасіння» від кремля несуть.

В тилу печемо знову паску,

Розфарбували крашанки.

Чекаємо на Божу ласку,

Щоб мирними були ранки́.

А на болотах не святкують,

Бо мають іншу благодать.

Без вбивства орки не існують,

Воліють «велич» нав'язать.

На Харків бомбами кидали,

Та загубили одну десь.

У Білгороді аж спіймали:

Будинок зруйнувала весь.

Дахи побила, двері, вікна

У тридцяти своїх хатах.

В ефірі пропаганда звикла

Мовчати про такий розмах.

Машини поряд розтрощила,

В лікарні п'ятеро людей.

Сама себе ледь не добила,

Не знає як, шука ідей.

То ФА- 500 то знов ракету,

В рф їх гублять без кінця.

Тож до пасхального пакету

Вкладають смажені яйця́.

...

Галина Студінська

З діалогів

- Я любив тебе все життя.

- Знаю...

- Звідки?

- Сказали очі...

- Я і сам не знав до пуття.

Ти вже знала, чого я хочу?

- Так, бо душі говорять теж.

Крізь кордони, шляхи і відстані.

Маю те, що не забереш.

Ні додати, ні перебільшити...

- Ти мовчала. І стільки літ...

Ну чому? І навіщо ж, мила?

- Не мовчала. Молилась вслід.

І любила тебе, як вміла...

...

Інна Хращевська

Дякую уклінно!

Ти вижив там, де навіть не була моя уява,

Ти бачив те, що згадкою тепер лиш оминати.

Тебе в війну цю доля воїна спіткала,

А я лишивсь економічно тил тримати.

Ми кожен робимо окремо спільну справу,

Миліша земля наша за усі.

Ти гатиш із гармат в ворожу стаю,

Я з вдячністю пишу тобі вірші.

Я не спроможен стати тобі в поміч

Плечем підперти у ряди годи.

Та кожен день з останніх сил доначу -

Хоч так тобі, Герой, допомогти.

Тож кожен з нас - цеглина Перемоги.

Хтось більша, менша, форма, матеріал.

Разом складаємось в одну будівлю,

Щоб крізь століття ворог оминав.

Будівлю, що назавжди стане домом

Прийдешнім поколінням й наших дум.

Тож дякую тобі солдате рідний,

Що радість зустрічі, проніс крізь жах і сум!

...

Легрей

Вірш

Христос Воскресе

Воістину Воскресе

Два роки, а може й більше... йде ця клятая війна,

Чому народ Вкраїни так страждає?

а олігархи як на святі?

Чому країну нашу ворог не залише в спокої?

Єднання та любов - ось та сила в перемозі для нашої країни.

Але ж засліпленність та втомленність людей - затримує.

Я бачу просвітлення у тоннелі,

я бачу перемогу,

я бачу мир.

5.05. - 6.05. 2024

...

Кароліна

Дій у вихорі подій

Струменем току вривається в скроню

Драма подій і пульсує гаряче.

Зовсім не лишиться сили на волю -

Хтось посміхнеться, інший заплаче.

Наче лелека з крилом у польоті,

Прагнемо мрії в досяжності мати.

Більшість проводить життя у болоті -

Долю власноруч саджають за грати.

Дати собі обіцянку залізну і світу,

Негоду здолати і далі буттям володіти.

Не плисти, підкоренним струменя біту,

А свою мелодію й бажаний ритм утворити.

Накрити долонею важіль рішуче до змін,

Стиснути пальці, щосили напружити м'язи.

Може й не сила сягнути одразу вершин,

Та краще вже так, ніж плекати нікчемні образи.

...

Легрей

Творчий грааль

Обмаль часу для великих планів -

Час так швидко сірником згора!

Ми зібрались для двох творчих станів:

Гра і рима, вірш й мережива стола.

Гурт маленький та затИшно милий -

В нім як свій, хто вперше попада.

Ще б сидів і млів би там я щирий

Та невпинний рух на шлях знов поверта.

P.S.: дякую чудовому творчому місцю на мапі рідного міста - тайм-кафе Калейдоскоп! Ви надихаєте.

...

Легрей

60

День 802 (05.05.24)

Сьогодні маю ювілей,

Тож на бажання - привілей.

Я хочу мирне небо, Боже

Без москалів та їх ідей.

Вже маю з вечора дарунок:

Останній сплів свій візерунок

Су двадцять п'ять невдало впав

Від Patriot-а схопив гав.

Механізована бригада

Продовжує лупити гада,

Боялися щоб підлітати,

Бо копняка тут можуть дати.

Ми маємо іще бажання,

Щоб хлопці живі із завдання

В родини повернулись всі,

Хай мир на Київській Русі.

Нехай, хто вкраде, руку втратить,

Не встане з ліжка - за хабар.

Всі, хто болотом вельми марить,

Єднаються до тих нездар.

Повернеться наш Крим до дому,

Донбас вже час назад вертать.

РФ - в нокаут, або в кому,

Щоб звідти геть не відпускать!

...

Галина Студінська

Fire show

День 801 (04.05.24)

Що не день, то fire show:

Щось палає, lесь горить.

Відібрало в кремля мову:

Пекло в хаті - він мовчить.

Другий день завод палає,

Обвалився, навіть, дах.

Гелікоптер поливає,

Зупинити хоче жах.

Ще в столиці не спинили,

Як у Томську зайнялось.

Це болота завинили,

Може роблять хибне щось?

Знов горіло в Петербурзі,

Інститут чогось димів.

Кожен має по заслузі,

В нас війна, він онімів?

Теж у Екатиренбурзі

Fire show відгуляв.

Із казарм в якійсь напрузі

Вояків повиганяв.

Сахалін підтримав шоу,

Ліс палає навкруги.

Мова йде про цілу змову:

За війну Москви борги.

Наші дрони ні до чого,

Fire show - від боліт.

Додали більш гарячого -

В прикордонні був приліт.

Залізниці, нафтобази

Чули вибухи якісь.

Та Росія як проказа,

З України, чуєш: «Брись!»

...

Галина Студінська

Пошепки

Пошепки скажу слова такі інтимні,

Мов сказав гучніше вони втратять сенс.

В кімнаті сидимо удвох,

Та відчуття, що тисячі таких як ми

Сидять поруч із нами.

Стій, не повторюй ті слова,

Вони значні лише для нас.

Сказавши їх не пошепки їх сенс піде,

Інтимність там вся зникне

Й не вернуть її нам всім,

Всім тисячам таких як ми,

Не повернути той інтимний сенс.

Скажу їх знову пошепки,

Щоб ти розчула точно кожну літеру

У слові тім, що прозвучить іще не раз.

І ти підеш,

Я знаю це напевне.

Слова залишиш ті собі

Й ось так підеш.

Ти скажеш, що не могла інак вчинить

Й слова ті прозвучать уже для інших,

І сенс той втратиться й для нас.

...

Аня

Шашлики

День 800 (03.05.24)

Травневий шашлик нам колись обіцяли,

Про інше щоб думати ми не змогли.

Від служби в військах не всі відпетляли,

А тільки найвищого рангу щогли.

Війна це запрошення ігнорувала,

Ввірвалася в кожний будинок до нас.

Травневі свята розчарувала

Та скинула перший боєприпас.

Вже третю воєнну весну зустрічаєм,

Радіємо зелені, співу пташок.

Кожного дня «шашлики» помічаєм,

Що викликають на мордері шок.

Файно палає на сході столиці,

Гнівно москва промовляє: «За що?»

Знов спорожніли продуктів полиці,

Це для здоров'я, мабуть, цілющо.

У Петербурзі ТЕЦ підірвали,

Дивно чому, не працює ж вона.

Може важливе, секретне ховали?

Має багато секретів війна.

Десь під Луганськом смажили м'ясо,

Щось там у них підгоріло нараз.

Неефективно працюють у рясах,

Весь полігон у брухт. Без образ.

Дрони до вогнища всіх запросили

В Брянську, Ростові, Курську також.

До шашлику вже не мали там сили,

Дякуйте красно за свято вельмож.

А у Бердянську вином частували,

Щоб той шашлик в горлянках застряг.

Майже півсотні квитки вже придбали,

Йося кобзон вже чекає «трудяг».

Смажити є що, та й дрова дістали,

Є у коморах свіжий миш'як.

Ви, москалі, шашликом вправно стали,

Їсти який буде цар ваш маніяк.

...

Галина Студінська
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Якою буває їжа?Лана Філлі
16.07.2024
Привіт! У таку спеку не мучитиму ані вас, ані себе довгими викладками. Просто спитаю дещо діалектичн ... Детальніше
Результати конкурсу "Три шестірки"🎆Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
17.07.2024
Світлий привіт😇 Нарешті завіса мороку впала та привідкрила довгоочікувані результати конкурсу «Три ш ... Детальніше
Самійло Кошич – козак-легендаКниголюб
17.07.2024
Сьогодні закінчив читати книгу Дмитра Воронського «Самійло Кошич – козак-легенда.» Що можна сказати ... Детальніше
Цікаві і незвичні українські слова.. ДіалектиMia
06.03.2024
Трохи гумору для настрою: Так говорять на Полтавщині: спробуйте вгадати, що таке лопездрики, припинд ... Детальніше
Повернення хвилинки-занудинки або Як правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотамиЛана Філлі
16.01.2024
"У реченні з дієприслівниковим зворотом обов'язково повинен бути підмет – особа, яка виконує дії: ос ... Детальніше
Треш-цитати "Псистих теревень", або Хто це гавкнув?Леся Сагула
16.07.2024
Ну, оскільки багато хто заявив про страх репресій за подібні блоги, я візьму перший удар на себе. Пр ... Детальніше
На Аркуші вже:
11806читачів
144257коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: