Розділ 3. 72 години
Селена вийшла із будівлі. Хлопець, якого вона зустріла, безперечно, не був простою людиною. На щастя, фотолінза встигла сфотографувати його, хоч в останній момент ледь не відмовилася працювати. Їй було не по собі, що довелося так безцеремонно витріщатися на хлопця, але, мабуть, Стелл вдалося заплутати його через свою розлюченість на Кемпбелла. Прийшовши додому, в один із житлових кварталів А-1, вона відразу поспішила до ноутбука, який розташовувався у вітальні. Саме приміщення було дуже затишним, хоч і не таким багатим, як, наприклад, у Зеро. Це була середньостатистична квартира у мінімалістичному стилі. Панорамні вікна завішували довгі штори, через які ледь сочилися промені західного сонця.
Варто було Стелл увійти до квартири, як спалахнув електричний камін, надаючи окремого затишку вітальні. Дівчина підхопила зі столика кейс для фотолінз і, сівши на диван, дістала одну з них, повертаючи на місце. Їй довелося кілька разів моргнути, щоб відновити зір.
Селена торкнулася кейса і на ньому засвітилася невеличка лампочка, сповіщаючи про те, що він підключився до ноутбука. Провівши нехитру операцію на ПК, аліям змогла вивести на екран фото.
— Ну, хоч якість хороша, і на тому дякую, стара, — хмикнула детектив і кинула погляд на кейс, відправляючи фотографію напарнику.
Через кілька секунд пролунав звук відеодзвінка. Дівчина відкинулася на спинку дивана, вперше дозволивши собі розслабитись за останні кілька днів.
— Прийняти, — сказала вона, і на екрані з'явилося обличчя Лукаса.
— Buna prietene¹, — усміхнувся хлопець.— Ти знайшла собі нового кавалера? Недовго за Верраєром сумувала.
— Я б його вбила, якби це було законно, — вишкірилася дівчина.
— Гаразд, жартую. Вибач, давай до діла. Що це за людина?
— Це я і прошу тебе дізнатися, — Стелл закинула ногу на ногу.
— Все-таки кавалер. Щоправда, наляканий якийсь, судячи з фотографії, — засміявся Грейс.
— Fıi mai serios, Lucas², — закотила очі детектив. — Я перетнулася з ним біля кабінету Кемпбелла. Він явно не проста людина, якщо взагалі людина.
— Що ж, дізнаюся я про твого загадкового кавалера, — підморгнув напарниці Грейс. — Ти добре попрацювала, Сел.
— Я знаю, я завжди добре працюю.
— Ох, ти стала надто серйозною після переїзду. Чи не чіпувалася випадково? — аліям запитливо схилив голову.
— Коли за тобою женеться майже вся армія Ельєнари, то особливо не пожартуєш, — констатувала факт дівчина. — Ти теж будь обережніший, і удачі.
— Дякую, Сел. До зв'язку, — Грейс відключився.
Дівчина стомлено зітхнула і лягла на дивані, заплющуючи очі рукою. Вона не помітила як звук потріскування колод каміна заколисав її.
Пробудження було різким: повідомлення у телефоні змусило Селену здригнутися. Вона підвелася на ліктях і, кинувши пару нецензурних слів румунською, потяглася до телефону. На екрані з'явилося повідомлення від прихованого номера з ніком Альва Гансен. «У тебе є 72 години» - говорило СМС.
— Серйозно? — скривилася дівчина і швидко надрукувала відповідь.
«Хто ти? І що за маячню несеш?»
«Можеш називати мене Альвою, міс Стелл»
«Звідки тобі відомий мій номер та ім'я?»
"У мене свої джерела. Міс Стелл, я можу допомогти тобі в пошуку другого поміченого або ж в доказі провини Габріеля Кемпбелла»
«Навіщо тобі це?»
«У мене свої мотиви, але є одна умова»
«Чого ти хочеш? Варто було починати з цього, а не забирати в мене час»
«Перепрошую, міс Стелл... Що ж, скажу стисло: я можу допомогти тобі лише в одній із цих справ. У будь-якому разі, погнавшись за одним, ти з величезною ймовірністю втратиш інше, і від мене вже нічого тут не залежить»
«Пропонуєш вибір між роботою та особистим життям? Я не розумію твоїх мотивів»
«Ти зрозумієш це з часом. А я чекаю на твою відповідь»
Селена замислилась. Чи варто довіряти цьому Альві? Але окрім незаконної фотографії людини з лабораторії професора у неї нічого не стосувалося справи — втрачати нічого. Вона навіть не замислювалася про другий варіант: її минулі відносини перетворили її життя на пекло, і до нових, особливо з маловідомою їй особистістю, Стелл точно не була готова. Тим більше, вона все ще не до кінця розуміла причину появи Мітки, адже серед аліямів вони з'являлися дуже рідко.
Детектив думала досить довго, адже прийняти допомогу від когось незнайомого – брати кота в мішку. Він може бути кимось із Ельєнари і розшукувати Селену таким чином.
— Але якщо він знає мій номер, то йому не важко було б знайти мій будинок, чи не так? - подумала вголос дівчина. — Більше нема чого боятися: я втратила все.
Стелл підхопила телефон і швидко надрукувала відповідь:
«Я згодна. Допоможи мені розібратися з Кемпбеллом»
«А ти трудоголік, міс Стелл»
«Я реаліст і з двох лих вибираю менше»
«Що ж, навіть не поцікавишся, що може статися з володарем твоєї Мітки?»
«Не хочу здатися байдужою, але одне втрачене життя краще сотень»
«Не хвилюйся, він не помре. Але будь обережна у своїй справі: убити можуть тебе»
«Буде корисніша інформація?»
«Звичайно, зараз все поясню»
Співрозмовник друкував досить довго: настільки, що дівчина вже почала переживати. Щоб заспокоїтись, вона пішла на кухню і заварила собі чай. Аромат чайного листя та гарячого напою заспокоїли її, але, одночасно зі звуком повідомлення, її вивів із рівноваги голос системи квартири. На відміну від багатьох житлових будинків, система у квартирі Стелл була військовою. Дані для неї дівчина прихопила з собою з Ельєнари і сама все налаштовувала.
— Сповіщення: Єдина Держава подала запит на інформацію про Селену Стелл. Автоматичне тимчасове блокування увімкнено. Зняти блокування? — промовив голос комп'ютера.
— Надати зворотню інформацію, — дала команду Селена, відкриваючи повідомлення Гансена.
Система відповіла швидко:
— Офіційне кодування ІР. Номер: 1100118. Автоматичне блокування буде знято через 5 хвилин 22 секунди.
— Увімкнути блокування інформації, — відповіла дівчина.
— Блокування включене, — система замовкла і Стелл змогла дозволити собі прочитати повідомлення Альви.
«Ти маєш 72 години на те, щоб виконати обране завдання. У твоєму випадку знайти докази злочинної діяльності Габріеля Кемпбелла. Всі ці 72 години я надсилатиму тобі підказки, які допоможуть у розкритті справи. Пам'ятай: це гра, і ти в ній не одна. Твій супротивник вибрав тебе своєю жертвою. Ці 72 години йому заборонено вбивати тебе, але, якщо ти не виконаєш своє завдання, результат якого зупинить його, я вже не можу зупинити твого супротивника. Бажаю удачі, міс Стелл»
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!