Некромант. Книга третя. Віч-на-віч з ворогом.

Повернувся я пізно вночі, майже під ранок. Алісія пішла ще вчора, покинувши мій будинок до приїзду тривожної бригади.

- Розважайся, крихітко, а в мене ще ціла купа справ на завтра. Не хочу витрачати півночі та всім пояснювати, чим саме ми тут займалися, - сказала магеса на прощання і хутко втекла.

Вона вийшла через задні двері будинку, легко здолала цегляну стіну мого саду і розчинилася у темряві.

Я перекусив рештками сиру, допив вино, прийняв душ і завалився спати. Спав я напрочуд дуже міцно. Вранці мене розбудив Айгор, який повернувся з нічної зміни у міському порту. Лежачи у своїй постелі, я думав про те, що зовсім по-іншому планував закінчити учорашній вечір, а також, що хтось дуже хоче моєї смерті. Я навіть здогадуюсь хто саме. Поки я міркував, Айгор приготував мені яєчню з беконом. Її божественний аромат очистив мою голову від поганих думок і змусив підвестися з ліжка.

Після сніданку ми з Айгором пішли відмивати стіни будинку від кіптяви. Може пофарбувати фасад будівлі в якийсь позитивний колір? Наприклад, у жовтий чи помаранчевий, розмірковував я під час роботи. Переконавшись, що Айгор добре розуміє своє завдання, я почав збиратися до гільдії алхіміків. У мене була запланована участь у закритому судовому засіданні.

Рівно у призначений час я увійшов до малої зали. Тут окрім мене було ще чотири людини: наш гільдмайстер, скарбник, хранитель традицій та Клаудія фон Шиффер, найтитулованіший алхімік нашої гільдії. Саме вона проводить атестацію на присвоєння нових рангів.

- Олександре, чи не могли б ви пояснити, що все це означає? - запитав мене гільдмайстер. - Ми отримали документи зі служби безпеки, в яких вас звинувачують у необережному зберіганні вибухових речовин, що призвело до самозаймання феєрверків та вибуху біля вашого будинку.

Вчора ми з Єлизаветою дійшли певної згоди. Вибух був потужним, але не залишив серйозних руйнувань. Начальниця служби безпеки запропонувала видати його за феєрверк. Це сильно полегшило б їм роботу. Мені ж пропонувалося взяти на себе провину. Я дуже підозрював, що люди з КСБ у такий спосіб хочуть просто прикрити свої дупи, але подумав і погодився. Нехай сусіди думають про мене, як про дивака, у якого вибухнув феєрверк, чим знають про те, що мене хочуть вбити. І це може спричинити загибель сторонніх людей.

Звичайно буде суд, який призначить мені пристойний штраф і змусить матеріально компенсувати завдану шкоду. Гроші мені виділять із фондів служби безпеки. Крім цього, буде внутрішнє розслідування в гільдії алхіміків, яке має підтвердити версію Єлизавети. Власне, зараз воно і відбувається.

- Так, я можу все пояснити, але нехай це зробить агент безпеки, - відповів я.

Комісія переглянулась між собою,

- І де цей агент? - спитав мене скарбник.

- Мав прийти разом з усіма, - знизав я плечима.

У цей момент двері відчинилися і до зали зайшла молода дівчина. Я був практично певен, що бачив її раніше у королівському палаці.

- Спеціальний агент Міла Вільнева, - представилася вона серйозним тоном і продемонструвала свій жетон, що трохи світився у її долоні, - вибачте за запізнення.

Далі вона зажадала, щоб усе, про що вона зараз повідомить, залишилося в таємниці. А якщо хтось не згоден, то нехай покине засідання. Представники гільдії скривилися і погодилися. Далі вона коротко виклала нашу версію подій, і що саме служба безпеки хоче від гільдії алхіміків.

- Мені це категорично не подобається, - заявила Клаудія фон Шиффер, - ви разом з Олександром намагаєтесь втягнути нас у якусь авантюру.

- Це не моя ідея, - відповів я байдуже, - мені запропонували, і я погодився, але без вашого сприяння це не має жодного сенсу.

- Якщо гільдія піде нам на зустріч, то ми зробимо велике замовлення, - запропонувала Міла.

- Наскільки велике? - зацікавлено запитав скарбник.

Мила простягла йому аркуш паперу. Скарбник уважно ознайомився з його змістом та передав далі. Після того як усі члени комісії прочитали та переглянулися між собою, говорити став гільдмайстер, звертаючись уже до мене:

- Олександре, ви ж розумієте, якщо ми висунемо вам такі звинувачення, то ми повинні й реагувати відповідним чином. Як мінімум, понизити вас у ранзі.

- Розумію, я згоден, - коротко відповів я.

Мене це мало хвилювало. Якийсь час тому я взагалі збирався йти з гільдії. А зараз я не відповідаю званню алхіміка першого рангу за магічною силою. Хоча мені й небагато залишилося завдяки моїм хитрощам: збільшеному об'єму Чорного Серця, додатковим сховищам мани в кристалах, а також черепам-накопичувачам по всьому місту. Але я не збираюся бездумно витрачати магічну енергію на виготовлення алхімічних препаратів.

- Крім цього, ви будете зобов'язані пройти повторну атестацію з техніки безпеки, - додала Клаудія фон Шиффер, - і я не збираюся ставити її просто так.

- Добре, призначте день, і я її здам, - знову погодився я.

У мене хороша пам'ять, і техніка безпеки не є чимось складним для мене. Можу скласти іспит прямо зараз. Після невеликого обговорення ми дійшли повної згоди для всіх сторін.