Некромант. Книга третя. Віч-на-віч з ворогом.

- А що за друга новина? - запитав я трохи пізніше.

- Ходімо зі мною, Олександре. Зараз почнеться мала нарада безпеки. Думаю, ви повинні бути там, - відповіла Єлизавета.

Ми з Єлизаветою покинули її кабінет і пішли до знайомої зали засідань. Тут вже був Конон Яросний. Він стояв біля широкого вікна та милувався мармуровими статуями у внутрішньому парку замку. Ми вітали короля шанобливими нахилами голови.

- Прошу вас сідайте, - сказав Конон і показав рукою на стіл, - зараз підійдуть інші, і ми почнемо.

Іншими виявилися генерал Сабатон та архімагістр Флавіус фон Брейн. Коли вони посідали навпроти нас, король зайняв своє робоче місце на чолі столу і повідомив:

- Голова служби безпеки, Єлизавета фон Стронг, хоче обговорити останні новини у справі загадкового зникнення мешканців Стоунграда.

Усі пильно подивилися на начальницю КСБ.

- Як ми й припускали, до злочинів причетна незаконна організація работоргівців, - почала Єлизавета. - Їхньою метою було викрадення гарних молодих дівчат та хлопців і подальший їх продаж у східних королівствах. Наразі нам вже вдалося заарештувати ключові фігури цього бандитського угруповання. А зараз ми продовжуємо затримувати решту учасників банди.

Єлизавета зробила паузу, обвела всіх присутніх поглядом і продовжила:

- Проте, на мій жаль, ретельне розслідування встановило, що ця організація причетна лише до однієї третини всіх викрадень. Отже, існує інша невідома сила, яка займається такими ж самими злочинами.

- Ще одне конкурентне бандитське угруповання? - здивовано перепитав генерал Сабатон.

- Ні, - сказала Єлизавета.

Вона трохи помовчала, збираючись з думками.

- Все набагато гірше, - продовжила Єлизавета, - Довгий час ми не могли зрозуміти з чим саме маємо справу. Але нещодавно Алісія фон Брейн випадково з'ясувала додаткові обставини. Вона зустріла підозрілого молодика, зовнішність якого вона ретельно описала. Ми впізнали його. Ним виявився Амадей фон Редблек, який вважається зниклим безвісти більш ніж шістнадцять років. На центральному цвинтарі навіть є кенотаф із його ім'ям.

Єлизавета замовкла, подивилася на короля із німим запитанням, а дочекавшись його ствердного кивка, продовжила:

- Крім того, нещодавно якийсь невідомий зробив зухвалу спробу проникнути в будуар самої королеви, ймовірно, з метою її викрадення.

Генерал Сабатон та архімагістр Флавіус фон Брейн здивовано переглянулися. Начальниця КСБ продовжила:

- Попри підвищені заходи безпеки, йому вдалося втекти. На місці злочину залишився шматочок його одягу. Ми дійшли висновку, що на ньому було зображено частину герба роду Редблеків. Таким чином, цей Амадей став головним нашим підозрюваним. Неподалік від міста знаходиться вілла Редблеків. Я послала туди свою людину із завданням провести обережне розслідування.

- Ну, і що з'ясував ваш агент? - нетерпляче спитав генерал Сабатон.

- Нічого, він так і не вийшов на зв'язок, я гадаю, що сталося найгірше, - відповіла Єлизавета.

Начальниця КСБ похмуро замовкла.

- Та не тягніть кота за хвіст, - нетерпляче сказав генерал. - З чим ми маємо справу? Чому ви вважаєте, що це набагато гірше, ніж бандитська організація работоргівців?

Єлизавета вказала на мене і продовжила:

- Крім Алісії, цього дивного аристократа з роду Редблеків, бачив Олександр, і він дійшов висновку, що це зовсім не людина, а якась істота, яку Олександр назвав вампіром. Думаю колишній радник з питань темної магії, краще за мене пояснить, з чим ми маємо справу.

Всі з цікавістю подивились у мій бік. У цей момент я роздумував над тим, наскільки докладно Алісія описала нашу зустріч з мертвим Амадеєм. Перервавши свої роздуми і зосередившись на розмові, я почав пояснювати:

- Вампіри являють собою вищу нежить. Головним, що відрізняє їх від звичайних живих мерців, є наявність емоцій та здатність самостійно мислити. Вони можуть роками переховуватись серед людей і накопичувати свою силу. А ще сильні вампіри володіють чарами темряви.

- Як саме вампіри збільшують свою силу? - запитала мене Єлизавета.

- Як і звичайна нежить, вбиваючи людей та поглинаючи темну енергію, що виділяється при смерті людини. Часто вони п'ють кров жертви, де міститься темна мана.

Усі уважно слухали мене, і я вирішив дати трохи історичної довідки:

- Вважається, що першими вампірами стали найвищі жерці стародавнього міста-держави Армануму. Вони винайшли темний ритуал, що дозволив їм переродитися в живих мерців. Жерці захопили владу у державі, а потім завоювали всі прилеглі міста та утворили королівство Арманум. Це була перша і остання держава вампірів відома людській історії. Вона славилася своєю безпрецедентною жорстокістю. Пересічні громадяни були там на правах звичайної худоби. Управлінням у королівстві займалася каста жерців, які сподівалися, що за сумлінну службу їм також буде даровано безсмертя.

Я налив собі у склянку води з графина, зробив пару ковтків, а потім продовжив:

- Це королівство проіснувало вісімдесят років. Поступово воно втратило початкову міць. Прості люди намагалися з усіх сил покинути це страшне місце. Торгівля падала, збільшення податків не допомагало наповнити королівську скарбницю. Не було грошей утримувати регулярну армію. Амбітні молоді люди з касти жерців розуміли, що вони все життя залишаться на других ролях і теж намагалися виїхати. Правителям-вампірам не було ні якого діла до процвітання свого народу. Королівство трималося на їхній чаклунській могутності та страху, який вони вселяли абсолютно всім. Усе це призвело до того, що через вісімдесят років королівство Арманум завоював аккадський король Нарам-Суен.

Останні мої слова зацікавили короля Конона, який запитав:

- Як він зміг це зробити? Адже магія в ті часи не була так сильно розвинена, як зараз. Колісниці і бронзова зброя були головною військовою силою тих часів.

- Напрочуд досить легко, - пояснив я. - Простий народ зустрічав аккадського короля як визволителя. Невеликі сили найманців, які виконували роль регулярної армії королівства Арманум, розбіглися хто куди, побоявшись розпочати бій із сильним і добре організованим військом короля Нарам-Суена. Завойовники діяли виключно вдень, а вночі ховалися в гарно укріплених таборах. Перед штурмом столиці король Нарам-Суен обдурив своїх ворогів, подолавши за останній перехід відстань у два рази більшу чим за попередні, і несподівано захопив місто Арманум. Серед жерців виявилися зрадники, які показали королю, де знаходяться саркофаги правителів-мерців. Нарам-Суен урочисто спалив захоплені тіла вампірів перед статуями своїх богів.

Я зробив ще кілька ковтків зі склянки та закінчив історичну довідку:

- Невелика частина вампірів зуміла втекти. З того часу вони вважають за краще жити таємно і ховаються серед людей.

Усі замислилися над моєю розповіддю. Архімагістр Флавіус фон Брейн підбив підсумок:

- Наш ворог дуже небезпечний, але має слабкі сторони.

- І ми знаємо, де він знаходиться, - додав генерал Сабатон.

- У день вампіри завжди сплять у своїх трунах? - уточнив король Конон.

Я знову сьорбнув зі склянки і почав відповідати:

- Вампіри більше за інших мерців чутливі до сонячного світла. Ослаблені, без запасів темної енергії, вони легко можуть загинути вдень. Тому всі вампіри вважають за краще ховатися в денний час і полювати вночі. Але сильний носферату може спокійно діяти під прямим сонячним промінням. Природно, що він буде уникати цього без сильної потреби. Денний сон вампіра схожий на смерть, але якщо його розбудити, вони зможуть завдати серйозних неприємностей.

- Якою магією володіють вампіри? - запитала Єлизавета фон Стронг.

- Відведенням очей, гіпнозом, можуть вселяти цупкий страх або сильний статевий потяг. Також їхня фізична сила безпосередньо залежить від магічної сили.

- Вони вміють літати? - запитав генерал.

- Про такі випадки мені нічого не відомо, - відповів я і додав: - Але вони можуть високо стрибати.

- Вампіри можуть перетворюватися на кішок чи кажанів? - знову спитав генерал.

- Вони можуть перетворюватися на чудовиськ із такою ж масою тіла. Це досить рідкісне вміння, доступне виключно сильним носферату.

Усі ненадовго замовкли, розмірковуючи, а я налив собі ще одну склянку води.

- Чула, що вампіри не відбиваються у дзеркалі? - запитала Єлизавета. - Це правда?

- Неправда. Вони добре відображаються в дзеркалі, але часто через гіпноз, який вони застосовують до своєї жертви, людина в дзеркалі може побачити зовсім інше, ніж бачить на власні очі. Це добре допомагає викрити справжній вигляд вампіра.

- Кажуть, що укушена людина, після смерті теж стає вампіром, - уточнила Єлизавета.

- Ні, щоб людина переродилася вампіром, потрібно провести спеціальний темний ритуал, який вимагає дуже багато магічної енергії. На це здатні винятково сильні вампіри.

- Чи може людина, яка померла від укусу вампіра, після смерті стати звичайним живим мерцем? - запитав генерал Сабатон.

- Одного укусу недостатньо, - відповів я. - Вампіри можуть оживити мерця, витративши на це частину своєї магічної енергії, так само як це роблять звичайні некроманти.

Знову виникла пауза, і я зробив пару ковтків зі своєї склянки.

- Вампір може закохатися у людину? - несподівано спитала Єлизавета.

- Це складне питання, - почав відповідати я. – Деякі дослідники вважають, що вампіри відчувають той самий набір емоцій, який був у них перед смертю. Згодом ці емоції згасають. Наприклад, жерці з королівства Арманум жадали влади, ось чому вони здійснили державний переворот і деякий час вели політику завоювань. Можливо, якщо вампір любив до свого переродження, то після смерті він все ще буде відчувати це почуття. Але закохатися заново, це дуже малоймовірно.

Генерал Сабатон насупився і сказав:

- До демонів ці подробиці, як їх можна вбити?

- Їх можна спалити або розрізати на кілька частин. Дуже добре допомагає відсікання голови та видалення серця. Деякий час вони ще зможуть жити без цих органів, але не довго. Слабого вампіра можна вбити, прив'язавши його ланцюгом і залишивши на сонячному світлі, - почав перераховувати я. - Також всі вампіри дуже бояться заклять магії життя. Для носферату енергія магії світла більш згубна, ніж для звичайної нежиті.

- Це дійсно так, - підтвердив мої слова архімагістр Флавіус фон Брейн. - Шкода, що енергію світла неможливо закільцювати в магічні структури і отримати далекобійні закляття, на кшталт Вогняної Кулі. Але можна виготовити одноразові амулети наповнені маною життя та кидати їх руками. Ще можна виготовити магічні мечі, які вражатимуть вампірів закляттям Спалах Світла при ударі.

- Скільки часу необхідно на їхнє виготовлення? - спитав король.

- Амулети робляться швидше, а мечі довші, але щонайменше три тижні, - відповів Флавіус.

- Цим можна зайнятися на майбутнє. Зараз у нас немає стільки часу, - сказав Конон і спитав мене, - що ми ще можемо протиставити цим істотам?

- Вампіри дуже чутливі до срібної зброї, - відповів я.

Генерал Сабатон скривився і запитав:

- Де ж ми візьмемо стільки срібла, щоб виготовити з нього зброю?

На його запитання відповів архімагістр Флавіус фон Брейн:

- Думаю, достатньо відлити срібні наконечники для стріл. Крім того, срібло, що залишилося в рані, завдасть ще більшої шкоди.

- Так, - підтвердив я, - срібло руйнує магічні канали.

- Як щодо часнику? - спитав король Конон.

- Він неприємний вампірам. Але, я жодного разу не чув, щоб вампіра вбили, нагодувавши його часником, - відповів я і додав: - А ось удар у серце кілком з осики дуже ефективний. Він замикає астральний канал і паралізує монстра, але якщо його витягнути, вампір знову оживе.

Після невеликої паузи король Конон відкинувся на спинку свого стільця і сказав:

- Пропоную зачистити віллу Редблеків силами Безсмертного Батальйону. Що скажете?

- Думаю, це гарна ідея, - підтримав його генерал Сабатон. - Нехай мерці борються з мерцями, а ми не будемо ризикувати життям наших солдатів.

- Підтримую, - додав я. - У випадки загибелі безсмертного бійця вампір не отримає додаткової енергії.

Всі інші промовчали, і король продовжив:

- Операція має розпочатися завтра не пізніше дванадцятої години дня. Буде командувати Єлизавета фон Стронг. Нехай вона додатково візьме магів зі своїх агентів. Всіх живих озброїти спеціальними арбалетами для вуличних боїв із запасів служби безпеки. Зброярі генерала Сабатона мають до завтрашнього дня підготувати стріли зі срібними наконечниками. Срібло буде виділено з королівської скарбниці, я дам відповідне розпорядження. Крім того, всіх безсмертних бійців необхідно озброїти осиковими кілками. Це також доручається генералу Сабатону. Запитання? Побажання?

Члени малої наради безпеки мовчали.

- Думаю, мені теж потрібно взяти участь у цій операції, - сказав я.

- Добре, братимете участь у якості спостерігача, - відповів король, - будете безпосередньо підкорятися Єлизаветі фон Стронг.