кп-7

Або ще гірше: я знову б влаштувався промоутером. Стояв би зараз тут, разом з цією сірою, у пальто, і помирав від нудьги, не парив би собі мізки питанням: «Що ж це за збоченці такі, як вони виглядають ці роботодавці, що камери у дитячих садочках встановлюють? Може мене розіграли? Може, це Рома випробовує на мені свою свіжу сценку із ХПІ-шного КаВеЕну?»

Коли нарешті добираюсь до визначеної на мапі точки поблизу станції метро Холодна Гора, то бачу перед собою дошкільний навчальний заклад. Дітей о п’ятій вечора вже немає. Є лише купка таких же негідників, як я, у дешевих спортивних костюмах – Made in China, Bought on Baraban – і підозрілий дід у шкірянці – наш прораб.

(як діда звати, не пам’ятаю. Нехай буде Демид Лаврентійович, йому підходить, він, напевне, син Бєрії, є у ньому щось від ЧК – бо ж звідки така тяга до встановлення відеоспостереження?)

Видає він нам, значить, перфоратор, дві бобіни витої пари, розкладну драбину і таку іншу хрінь.

– Валяйте, хлопці, – каже, – а я поїду на Держпром, прослушку у Кернеса в кабінеті зніму.

Валяли ми самовіддано і звитяжно цілих тринадцять днів. Приїзжали на Холодну Гору десь о третій і нівечіли перфораторами і дрилями благеньку споруду дитячого садочку. Нівечіли нещадно. Згвалтували бідолашну пам’ятку хрущовської архітектури на всю глибину її тендітних стін. Коли Демид Лаврентійович після кропіткої двотижневої конспіративної праці приїхав нашу роботу приймати, то засмутився (так і сказав: «я засмучений»), оштрафував нас на 250 гривень з рила (йому можна, він же ЧК) і заплатив кожному з нас суму настільки мізерну, що Рома, мабуть, задумався: «А не включити б цю історію до свого КаВеЕнівського репертуару? За ці кошти навіть спортивний костюм собі не купиш. Навіть Made in China. Навіть на Барабані».

Я купив собі на Південному вокзалі чебурек. Дійшов того вечора туди пішки і купив. Поки жував його на зупинці, то думав: «Чи може ще десь влаштуватися? Чи ну його, на чебуреках проживу?»

Крам пізнається змолоду

І долонями до поверхні

Ситість перечить голоду

Анаграми пусті і зверхні

Штиль видозмінить правила

Це сигнал, і за ним – зупинка

Дійсніть пекла і плавила

Сни і марення безпунинку

До біса терпіти мовчання

Краще галасу мати фунт

Зламати, сприйняти бажання

Відчувати ногами ґрунт

Пересічний, тривкий на узбіччі

Спину Цезаря стежить Брут

Та від чого цей пил на обличчі

І під нігтями бруд?

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.