Ludus scacchorum
Знову мене всадили за шахівницю. Красиве поле, відполіроване до блиску; з дорогого дерева суворі, реалістичні фігуки — можна розгледіти кожну деталь.
Навмисна партія почалась.
Як можна грати проти мене наосліп? Ця його пов'язка кольору бордо, з льону, — все закриває, обманює. Я дивлюсь і дивуюсь.
Не бачити йому перемоги. А чи я виграю?
Починаймо.
Він проти мене.
Непевні рухи — холодна тактика — невдалий хід — точна перестановка — дитяча логіка — жорстока стратегія.
Фігури злітають з шахівниці одна за одною. Я ненавиджу грати в шахи — тільки не це, мені потрібен спокій.
Мій пішак проголосив мат. Король схилив корону.
Програш!
Обидва.
Ми програли обидва!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!