Murus
Стіна насувається. Шиплячи, скидучи з себе порохи. Сантиметр за сантиметром вогке й брудне моховисте чорне каміння — ближче і ближче.
Інші три стіни та стеля, підлога мене обмежують.
Я шукаю вікна, двері. Я їх не бачу.
Бачу лише мовчазний обов'язок, біля мене, — свічку тримає, останній дороговказ. Йде! Ні шпарини, ні можливості, нічого.
Близько.
Витягнутими руками, у полірованих турниірних рукавиця тримаю її. Стільки годин та днів. Тримаю.
Гидка стіна, гидко тримати.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.