Fortasse
Камерна. Особиста. Інтимна. Інтелектуальна. Впевнений: невідповідна ні часу, ні контексту — категорично.
Знаю, про що напишу і що, але вперше відчуваю, що буде важко.
Дія І.
Сперечається з системою, в якій народилась і в якій її не стане. Смерть вперше наближається до неї близько — обпалює своїми руками молоду шию. Хустинки на шиї та закриті вбрання намагаються приховати це. Неочікувано для мене, такі вбрання перегукуються зі стилем Даліди.
1964. Не можу визначити: мелодія, ніби, мінорно-мажорна. Таке буває, текст про «можливість», тому..? Спів мажорний, однозначно, додаткова чоловіча партія — також. Пісня відчувається на усмішці, тембр теплий, насичений, дуже плавні переходи та підйом до високих нот. Красиве, контрольоване інтонування. Ідея пісні — романтична, впевнена. Образи — цікаві, але одразу асоціюються із системою. Специфічна вимова слова «Одеса» — притаманна ряду носіїв інших мов.
...
Не підходить системі, ні. Не можна в системі бути індивідуальним. Система не може ні проковтнути, ні пережувати. Виходить тихослівний компроміс. Не заборона — витіснення.
...
Дія ІІ.
Кохання, яке лікує. Переклад мемуарів європейської Діви. Смерть підходить; підступно — забирає спершу кохання.
В цей же 1984 рік вона перезаписує цю ж саму пісню. Мелодія мінорна, аранжування змінилось: дивний електронний звук — ніби орган, ударні, сумні струнні та фортепіано, духові; чоловіча партія — зникла. Слово «Одеса» — правильно. Голос не так слухається: верх — важко, тремоло; втомлений. Дивне сумне блаженство. Церковна меса — в найвеличнішому розумінні. До болю красиво. Трагічно, ніби бачиш, як гине квітка без води.
Епілог
Квітка загинула.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!