Ржах-2026

ЯК ЖЕ МЕНЕ ВСЕ ЗАЇБАЛО!!! БЛЯДЬ

У мене був блядський, чітко план на літо: просто жерти речовини, відкисати і слухати, як мої нейрони розкладаються під ультрафіолетом! І ЩО В РЕЗУЛЬТАТІ?!

Мої хуйові предки вирішили, що Віолеті (Я СИГМА, СУКА, НЕПРИБОРКАНИЙ ВОВК!) треба "соціалізуватися", і відправили мене в йобаний табір "РАЙДУГА"! ЯКА В ПИЗДУ РАЙДУГА?! СИНДРОМ СКАСОВАНОГО ЛІТА!

Я завалююсь у свою грьобану кімнату на чотирьох. У зубах стирчить одноразка, яку я тягну по інерції. Двері зі скрипом луплять об шафу, і що я, блядь, бачу?!

У правому кутку, скорчившись на ліжку, як креветка-інвалід, сидить якась чувіха в чорному шматті. ВОНА ВЗЯЛА КАНЦЕЛЯРСЬКІ НОЖИЦІ І, СУКА, СКРЯБАЄ СЕБІ НА НОЗІ СЕРДЕЧКО!!! Не ріже, а тупо подряпує епідерміс, як тупий голуб асфальт! Типова шморкля, 100% "дєд інсайд", сльози, соплі і плейлісти на спотіфаї типу "я вмираю в калюжі".

З іншого боку ліжка — повна протилежність. Блондинка. Вона стоїть, вигинається, як електрик під напругою, ставить телефон на книжку і ПРАГНЕ ЗАПИСАТИ ЙОБАНИЙ ТАНЕЦЬ У ТІК-ТОК! Робить дурні рухи руками, матюкається, тре відео, записує знову! Дегенерація в чистому вигляді!

І третя. Сидить прямо. Руда, волосся до плечей. Ідеально рівна спина. Душнила в найгіршому своєму прояві. Тупо лупить поглядом у свій телефон. Мовчить, як статуя. І тут вона повертає голову на ту суїцидальну чорну пізду і металевим голосом чеканить: — Не можна себе різати. То порушення техніки безпеки відпочиваючих. Я зараз покличу вожату.

О МАЙ ФАКІНГ ХУЙ! Дєд-інсайдка відкидає ножиці, пускає сльозу і починає АБСОЛЮТНО, ТОТАЛЬНО ДОВГИЙ СНІТЧ-СПІЧ ПРО ТЕ, ЩО ЖИТТЯ НЕ МАЄ СЕНСУ! Вона скавучить про онтологічну порожнечу, про те, що всі ми пилинки у всесвіті смутку! Я стою, жую пластик від одноразки і думаю: "НУ ВСЕ. ПИЗДЕЦЬ! Я ПОПАЛА".

Я розвертаюсь і луплю рукою по кнопці увімкнення пузатого, старого кінескопного телевізора, який тут стоїть замість тумбочки. Треба якийсь шум.

Телек клацає. З'являється сніг, а потім... БЛЯДЬ, ЩО ЗА ХУЙНЯ?! Новини. Дикторка з охуєнним начосом серйозно віщає: "Новини з Парламенту. Депутати так і не змогли обрати Голову Верховної Ради в ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ РАЗ. Тим часом Президент Леонід Кучма закликав політиків до єдності. А у Криму, на реакторі, зараз проходить ПЕРШИЙ В ІСТОРІЇ ФЕСТИВАЛЬ КАЗАНТИП..."

СТОП! КУЧМА?! ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ РАЗ?! ПЕРШИЙ КАЗАНТИП?! ЯКИЙ ЗАРАЗ РІК, СУКА?!?!! Я озираюсь на цих трьох овець: — ЕЙ, ПУКИ, ПОДИВІТЬСЯ НА ЕКРАН! ЩОСЬ ХУЙОВО НЕ ТАК! МИ Ж НЕ В ІНТЕРСТЕЛЛАРІ!

Рижа навіть не кліпнувши оком, спокійно піднімає своє роботизоване обличчя і констатує: — Спокійно. Я дуже добре знаю історію Батьківщини. Ми потрапили в 1998 рік. Ситуація під контролем.

— ЯКИЙ В ПИЗДУ ПІД КОНТРОЛЕМ?!! — різко підривається дед-інсайдка, забувши про свою видряпану на нозі шизофренію! — Я не можу бути в 98-му!!! У мене сьогодні ввечері в лісі ПАБАЧЕННЯ З МОЇМ КРАШЕМ! — вона істерично лізе під матрац, дістає, сука, АЛЬБОМ З ЯКИМОСЬ АНІМЕШНИМ 2Д-ХЛОПЦЕМ! ВОНА ЙОГО САМА НАМАЛЮВАЛА, СУКА! — Дивіться, він такий ідеальний! Ми повинні були слухати російський, ой, пострадянський ПОСТ-ПАНК під соснами і дивитись у вічність!!! Я не можу жити без нього!

Білява тік-токерша раптом завмирає в позі з витягнутою ногою. — Точно! ЛІС! Такий вайб, там можна запилити кріповий рум-тур! ПОГНАЛИ НА РОЗВІДКУ!

В цей час дед-інсайдка схлипує, нервово дожовує якийсь всохлий шмат хліба і РІЗКО ЗАКИНУВАЄ ДО РОТА ЦІЛУ ЖМЕНЮ ТАБЛІТОК! Моє серце робить подвійне сальто з переворотом! Оооо, наркота?! Я підлітаю до неї, витягую одноразку з рота: — ОП-ПА! А ЧЕ ЗА СТАФ?! КОЛЕСА? Екстазі? Метамфетамін для мікродозингу? Чим закидуєшся, поділись із матір'ю хаосу!

Похмура тварюка піднімає на мене свої порожні, як бюджет України, очі: — ...Проносне. Я сиджу на дієті. Я худаю що б мене було меньше у світі.

ЯКЕ НАХУЙ ПРОНОСНЕ?! ЯК МОЖНА БУТИ ТАКОЮ ПРЯМОКИШЕЧНОЮ ДЕГЕНЕРАТКОЮ?! Я відвертаюсь з відразою.

Рижа в цей час натискає на пластиковий КНОПКОВИЙ ЛІХТАРИК! Реально, блядь, окремий ліхтарик на батарейках, який вона дістала зі своєї ідеально складеної валізки! Її очі раптом наповнюються фанатичним, маніякальним блиском:

— О... Господи! Я ЗРОЗУМІЛА! Якщо зараз 1998 рік... То я ЗМОЖУ ПОБАЧИТИ МОЛОДОГО ПАВЛА ЗІБРОВА НА ПІКУ ЙОГО ВУСІВ! І передачу "Територія А" по тєліку! А потім піду в кіно на свіжу прем'єру "Титаніка"! ВСЕ ТОЧНІСІНЬКО ТАК, ЯК Я МРІЯЛА З ДИТИНСТВА!

БЛЯДЬ! МЕНІ ТРЕБА ДВОСТВОЛКУ І ЛІЦЕНЗІЮ НА ВІДСТРІЛ ЦЬОГО ГІВНА!

Ми виходимо в коридор. ТАМ ТУПО НІКОГО НЕМАЄ! Сонце палить так, що очі плавляться, полудень стоїть просто пекельний. Лагер безлюдний. Ми виповзаємо з корпусів у поле. Жара плавить мозок, прямо за полем — стіною стоїть сосновий ліс.

І ТУТ МИ ЇЇ БАЧИМО! Назустріч нам через високу траву повільно йде баба. Розпущене волосся, біле лляне плаття, босі ноги... А В РУКАХ У НЕЇ — БЛЯДСЬКИЙ, НАГОСТРЕНИЙ, ВЕЛИЧЕЗНИЙ МЕТАЛЕВИЙ СЕРП!!! Повітря гуде, сонце на піку зеніту. Мій сігма-інстинкт верещить тільки одне: ЗБРОЯ! У НЕЇ В РУКАХ ТУПО ЗБРОЯ! А я завжди маю бути озброєна в будь-якому блядському десятилітті!

Я підбігаю до цієї квін. — ОП-ПА! ПРІВЄТІК! — кажу я, впевнено розсуваючи пальці. — Ти з цим серпом... Ти що, БЛЯДЬ, НАГЛУХО ЙОБНУТА КОМУНІСТКА? Шукаєш молот, щоб косплеїти герб?! ДАВАЙ МІНЯТИСЯ!

Я рішуче залажу в кишеню і дістаю свою стару, ЗДОХЛУ ОДНОРАЗКУ! Кладу її цій білосніжній фольклорній чувісі прямо у відкриту долоню. — ТРИМАЙ, СІСТР! Супер крута технологія, зі смаком кавун-ментол, там ЩЕ, блядь, ЗАЛІЗНО СТО ТЯГ Є! Інновації! Скайнет! А я заберу пережиток сільського господарства! Я ТУПО ВИТЯГУЮ СЕРП ІЗ ЇЇ РУКИ! Ця хрінь стоїть, застигла, роздивляючись шматок пластмаси, а я тепер, як маніяк із хешер-фільмів, махаю серпом, розрізаючи повітря! МОЦЬ!

Смеркає. Вечір. Темрява. Ми сидимо біля якогось самопального вогнища. І БЛЯДЬ, ЩО МИ РОБИМО?! МИ СМАЖИМО ЗЕФІР НА ПАЛОЧКАХ! НАШ НАЙСТАРІШИЙ ЕТНОС! Шароварщина — жарити маршмеллоу! Ця чувіха з серпом (але вже без нього), сидить з нами. Норм тьолка, до речі. Своя в доску! Вона взяла листки з якогось лопуха і НАВЧИЛА МЕНЕ ГРАТИ В П'ЯНИЧКУ!

— СЛУХАЙТЕ, ДІВОНЬКИ! — кажу я, розкушуючи розплавлений цукор. — В 1998-МУ БЕЗ ДОПІНГУ НЕ ВИЖИТИ! От би зара, сука, ЧИМОСЬ УПОРОТИСЯ АЖ ДО ПУЛЬСУ В АНУСІ!

Дівка в білому хитро шкіриться. Вона лізе кудись у кущі, рве якісь квіти, корінці, розводить казанок і ТУПО ВАРИТЬ НАМ ДВОМ НА ВОГНИЩІ ДУРМАН!!! Вона ТУПО ЗВАРИЛА ДУРМАН! Свіжозібраний корінь і насіння дурману! ТРАВ’ЯНА ТЕРМОЯДЕРНА ТРИП-ХАВИЦЯ! Ми з нею розливаємо пійло по чашках і гатимо прямо насухо!

Ефекти на підході. І ТУТ ІЗ ЛІСУ, бляха-муха... ВИХОДИТЬ КОСМОНАВТ! У повністю білому, сріблястому скафандрі з надписом "USA" на пузі! Візор на шоломі відкидається. Мужик утомлено видихає і каже: — Хай, гьорлс... Кароче. Ходять чутки, що шоб вибратися з цієї часової діри нахуй, треба ПЕРЕМОГТИ ТРИЇБАЛЬНИКА-ВОГНЕПШИКА! Таке їбанько, живе на краю лісу. Я б і сам пішов його гасити, повірте... АЛЕ! М16 немає, а воювати без попкорна в таких агресивних умовах... ну, американська доктрина такого не дозволяє. Нездоланні обставини, самі розумієте.

Блондинка Тік-токерша, підривається: — УРРРРА!!! ВАУ! МИ ЙДЕМО! ОЦЕ БУДЕ ВІРУСНИЙ КОНТЕНТ! ЗНІМЕМО З ЛЕТС-ПЛЕЄМ ЕПІК БАТЛ! ВІОЛЕТТА, ТИ ЙОГО СКАСУЄШ ТІЄЮ ШТУКОЮ ЛЕНІНА, ЩО ТИ ЗДОБУЛА!!!

І тут піднімається рижа. В неї з собою мафон на плече який знайшла в таборі. Вона гордо клацає кнопку "PLAY", і з колонок лупить ЗАХАРДКОРНИЙ ПАВЛО ЗІБРОВ З ПІСНЕЮ ПРО ХРЕЩАТИК!

— Ех... — зітхає руда. — Я знайшла справжні касети! Зібров... Якраз роздупляюв музику. Але знаєте що? Я ПООБІЦЯЛА МАМІ ПОВЕРНУТИСЯ В П'ЯТНИЦЮ О 15:30. ДОГОВІР З КЕРІВНИЦТВОМ МОГО ЖИТТЯ. Пунктуальність понад усе. Тому хулі сидимо? ПОГНАЛИ СТИРАТИ ТОГО ЗМІЯ!

Шмаркля піднімається з колін, у неї в животі вже дике бурчання: — ДААА! Мені потрібен мій 2Д краш! І, сука, та однокласниця, в яку я вже три роки таємно закохана, щоб разом слухати російськомовний пост панк в туалеті!

Поруч зі мною в кущах дівка в білому! Вона ввалила дурману більше за мене і зараз ПОВЗАЄ НАВКОРАЧКИ, РОБИТЬ ВИПАДИ РАКОМ В ТРАВУ І РЕВЕ: — ГУ-ГА! П-І-Ш-Л-И-И-И! РВАТИ ЙОБАНИЙ СВІТ!

Ми пиздуємо краєм лісу. Ліхтар рудої розсікає темряву. Магнітофон волає на весь ліс: "Я і друзів розумів І ворогів умів прощати!"

Рижа сльозу пустила, вигинаючи груди: — Оце СПРАВЖНІЙ, СУКА, ЧОЛОВІК!!! Ніхто так не заспіває!!!

Моє бачення вже пливе від ДУРМАНУ. Кольори стають фіолетовими. Сосни вигинаються. МИ ДОХОДИМО ДО ХАТИ. Темний двір. А В ДВОРІ... ЗДОРОВЕЗНА ХУЙНЯ! Дракон три метри на зріст. У нього ТРИ ЄБАЛЬНІКА, ТРИ ГОЛОВИ на товстих, покритих лускою шиях. ОЦЕ і є Триїбальник-Вогнепшик!!! Луска виблискує, очі як червоні фари! З ротів капає лава!

АЛЕ ТУТ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЕКШЕН-М’ЯСОРУБКА ПРИРОДИ! У дед-інсайдки від стресу і цілої пачки жраних зранку таблеток, НАХУЙ ЗРИВАЄ ВЕНТИЛЬ!!! ЇЇ ПРОНОСНЕ БЛЯДЬ АКТИВУЄТЬСЯ ТАК, НІБИ ТАМ ПРОРВАЛО ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ БАР’ЄР! — ААААА, МІЙ БЕКГРАУНД ПЛАЧЕ!!! — волає вона, хапаючись за живіт, і ПУЛЕЮ зривається в найближчі кущі з нелюдським шкварочним звуком канонади! РОМАНТИКА!

Ліва голова Дракона схиляється, дивиться на нас своїм скептичним оком і скрипить густим голосом: — Фуууу... Блядь. Що за шлак? Я НЕАДЕКВАТНЕ ГІВНО, ЖЕРТИ НЕ БУДУ!!! Отруєння нейронів забезпечено.

— ЗАКРИЙ ПАЩУ, ЕСТЕТ! — репетує Права голова. — ТИ ЗАЇБАВ, БРАТАН! — кричить Середня. ВОНИ ТУПО ПОЧИНАЮТЬ ГРИЗТИСЯ! І ТУТ ПОВЕРТАЮТЬ СВОЇ ЩЕЛЕПИ ОДИН НА ОДНОГО І ЛУПЛЯТЬ ВІДКРИТИМ ВОГНЕМ ЗІ СВОЇХ МОРД!!! ПОЖЕЖА! Вони самі себе спалюють, сука!!! ЯКИЙ САМОРОЗЙОБ!!! ПАЛИ ОДИН ОДНОГО НАСМЕРТЬ!

Тік-токерша, не витримавши емоцій, лізе в центр бою! — ЯКЕ ОСВІТЛЕННЯ ДЛЯ ЕДІТУ! ГАЙЗ, ДИВІТЬСЯ...

СЕРЕДНЯ ГОЛОВА РОБИТЬ ОДИН РІЗКИЙ РИВОК УБІК, КЛАЦАЄ ЩЕЛЕПАМИ... ХРЯЯЯЯЯСЬ!!!!! ФОНТАН, БЛЯДЬ, АЛОЇ КРОВИЩІ Б’Є ДО САМОГО МІСЯЦЯ!!! ТІК-ТОКЕРШІ ПРОСТО ВІДКУШУЮТЬ ЙОБАНУ БЕЗТОЛКОВУ БОШКУ!!!! І Середня голова смачно ЇЇ ПРОКОВТУЄ! Епічний краш тест екосистеми!

В МЕНЕ СВІДОМІСТЬ УХОДИТЬ В ГІПЕРПРОСТІР ДУРМАНУ!!! Мої зіниці як чорні діри! МЕНІ АБСОЛЮТНО, ТОТАЛЬНО ПОХУЙ НА ЇЇ СМЕРТЬ!

Я видаю військовий індіанський кліч, ПІДРИВАЮСЬ З МІСЦЯ, ЗАТИСКАЮ СЕРП У КУЛАК ТАКИМ ХВАТОМ, ЩО ВІДБИВАЄ СУГЛОБИ, СТРИБАЮ НА ХРЕБЕТ ЦІЄЇ РЕПТИЛІЇ І...

ВЖЖЖЖЮЮЮЮУХХХ!!!! ВЖЖЖЖАААХ!!!

ОДНИМ ПРЯМИМ УДАРОМ, ЯК СПРАВЖНІЙ ВАРВАР, ЗНОШУ СЕРЕДНЮ ТРАПЕЗНУ БЛЯДСЬКУ ГОЛОВУ З ШИЇ ДРАКОНА!!! ЛУСКА ТРІСКАЄТЬСЯ, І КИП'ЯТОК ДРАКОНЯЧОЇ КРОВІ ЗБИВАЄ МЕНЕ З НІГ У ТЕМРЯВУ, НАХУЙ З ЧАСУ ТА ПРОСТОРУ!!!

КЛІП... КЛІП... Біла стеля. Я розкриваю очі. Лежу на ідеально застеленому матраці у своїй йобаній кімнаті в "Райдузі". Одинока пуста одноразка на столику. День на вулиці сонячний. Ніяких драконів, Ніякого блядського скафандра США. НА СТІНІ ВИСИТЬ НОВА ПЛАЗМА!

На екрані ранковий випуск свіжих українських новин. І ТУТ ДИКТОР МОВИТЬ: «В ніч з середи на четвер невідомими злочинцями було замордовано кримінального авторитета, наркоторговця Василя Степановича Бойчука, відомого як Колян. Імовірною причиною розправи стало те, що цей продавець дурману постачав підліткам неякісні наркотичні речовини...»

НЕЯКІСНІ НАРКОТИЧНІ РЕЧОВИНИ?!

Я тру лоба. Нервово видихаю, витираючи залишки поту. "Фуууух. Тупо був тріп. Єбать я упоролась Присниться ж таке дьорті фентезі... Ніяких Триїбальників."

Повертаю голову праворуч. У кутку дєд-інсайдка, жива й здорова, наминаючи свій сніданок, маркером хєрачить по своєму блокноту якогось 2Д імобіларуса. Далі, сидить рівненько на стільчику руда. Одягла великі навушники і мовчки втикає в свій телефон, навіть не кліпаючи. Суворий детермінізм її життя непохитний.

Ну все ж нормально. Мій пульс заспокоюється. Я переконливо дивлюся на третє ліжко, де мала б дригати ногами перед телефоном та сама тупа білява тік-токерша з танцями...

І В МЕНЕ КРОВ ТУПО ХОЛОНЕ І ПАДАЄ В САМИЙ СФІНКТЕР!!! НА ЛІЖКУ, ПІДЖГАВШИ НОГИ, СИДИТЬ НЕ ВІДОМА МЕНІ ШВАБРА!

ТУТ СИДИТЬ ДІВЧИНА У СВОЄМУ ДОВГОМУ БІЛОСНІЖНОМУ ЛЛЯНОМУ ПЛАТТІ. ВОНА БОСА, ЇЇ РОЗПУЩЕНЕ, ПИЛОВЕ ВОЛОССЯ ПАДАЄ НА ОБЛИЧЧЯ... ВОНА НЕ МОРГАЮЧИ, ДИВИТЬСЯ МЕНІ В ОЧІ, ЛЕГЕНЬКО ПІДНІМАЄ БЛІДУ РУКУ І... САТАНІНСЬКИ, МИЛО ТА МОВЧКИ МЕНІ МАХАЄ!!!

ВІТАЄМО В РЕАЛЬНОСТІ, СУУКААААА!!!

Я підриваюсь з ліжка і шепочу: «Ти ще того дурману ввечері навариш?!» Вона хитро підморгує білим оком. ЄБААААТЬ, МІЙ ОСОБИСТИЙ ДИЛЕР! Світло вимикається, наша дружба тільки починається!

КІНЕЦЬ БЛЯДСЬКОЇ КАЗОЧКИ.